Рішення від 11.03.2020 по справі 200/1464/20-а

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2020 р. Справа№200/1464/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Логойди Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Імпорт Траст-Компані» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю «Імпорт Траст-Компані» (далі - ТОВ «Імпорт Траст-Компані») звернулося до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500170/2019/000057/2 від 25.09.2019 Одеської митниці ДФС та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500170/2019/00288 від 25.09.2019 Одеської митниці ДФС;

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500170/2019/000058/2 від 27.09.2019 Одеської митниці ДФС та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення картки відмови № UA500170/2019/00290 від 27.09.2019 Одеської митниці ДФС;

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500170/2019/000063/2 від 15.10.2019 Одеської митниці ДФС та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500170/2019/00312 від 15.10.2019 Одеської митниці ДФС;

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500170/2019/000064/2 від 26.10.2019 Одеської митниці ДФС та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500170/2019/00321 від 26.10.2019 Одеської митниці ДФС;

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500170/2019/000062/2 від 10.10.2019 Одеської митниці ДФС та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500170/2019/00304 від 10.10.2019 Одеської митниці ДФС;

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2019/000176/2 від 10.10.2019 Одеської митниці ДФС та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2019/00664 від 10.10.2019 Одеської митниці ДФС;

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2019/000177/2 від 10.10.2019 Одеської митниці ДФС та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2019/00666 від 10.10.2019 Одеської митниці ДФС.

Позов обґрунтовував тим, що відповідачем неправомірно визначено митну вартість товарів за другорядним - резервним методом, що призвело до її завищення загалом на суму 723022,61 грн.

Так, в рішеннях про коригування митної вартості товарів не наведено обґрунтувань неможливості застосування основного першого методу визначення митної вартості товарів (за ціною договору), не наведено обґрунтувань щодо не застосування відповідачем послідовно інших методів, не зазначено якої саме інформації не вистачало, чому був застосований лише останній - шостий метод визначення вартості товарів. Митний орган не навів пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, тощо та не зазначив докладну інформацію і джерела, які використовувалися ним при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Вважав, що зазначення в рішеннях про коригування митної вартості товарів лише номера, дати митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, та вартості за одиницю товару не дає підстав вважати такі рішення обґрунтованими та мотивованими у контексті норм п.п. 2, 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України.

Крім того, відповідачем не враховано і те, що недоліки в документах позивача, які надавалися до митного оформлення, за відсутності розбіжностей у числових значеннях не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів.

Відповідачем відзив на позовну заяву у встановлений строк подано не було.

Враховуючи наведене суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Судом встановлено, що відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (код ЄДРПОУ 42495453) видами діяльності ТОВ «Імпорт Траст-Компані» є наступні: код КВЕД 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (основний); код КВЕД 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; код КВЕД 46.15 Діяльність посередників у торгівлі меблями, господарськими товарами, залізними та іншими металевими виробами; код КВЕД 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; код КВЕД 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього; код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; код КВЕД 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; код КВЕД 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет; код КВЕД 52.10 Складське господарство; код КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; код КВЕД 73.20 Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки.

08.10.2018 між позивачем (як покупцем) та Wenzhou Junzhen import and export trade co.,LTD (Китай) (як продавцем) укладено зовнішньоекономічний контракт № ІТС-004.

Згідно з п.2.1, п.2.2, п. 2.3 контракту ціна на товар встановлюється в доларах США і вказується в специфікаціях, які оформлюються на кожну поставку; в ціну товару включається вартість тари, упаковки, маркування, завантаження в транспортний засіб, відповідно до умов поставки FOB Нингбо (КНР) або на інших умовах, зазначених в специфікаціях до цього контракту і є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 3.1 контракту загальна кількість товару в розрізі найменувань вказується в специфікаціях на кожну поставку, які є невід'ємною частиною цього контракту.

Згідно з п. 5.1, пп. 5.5.6 п. 5.5 розд. 5 контракту продавець постачає товар покупцеві на умовах FOВ Нингбо (КНР) відповідно до умов «Інкотермс-2010» або на інших умовах, зазначених в специфікаціях до цього контракту і є його невід'ємною частиною. При тлумаченні цього контракту мають силу Міжнародні правила тлумачення комерційних термінів «Інкотермс-2010». Термін "франко-борт" «Інкотермс-2010» означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. Термін FOB зобов'язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Продавець зобов'язаний здійснити завантаження товару на борт судна, призначеного продавцем, у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами, в названому порту відвантаження, у спосіб, що відповідає звичаям порту.

Відповідно до п.7.3 контракту тара, в яку упакований товар - разова, безповоротна, входить у вартість товару.

05.08.2019 між покупцем та продавцем укладено специфікацію №11, в якій обумовлена вартість та кількість товару, на підставі чого продавцем сформований інвойс ІТС-CL-050819 від 05.08.2019 та поставлено покупцю товар на умова FOB Нингбо (КНР).

20.09.2019 в рамках даного контракту декларантом ТОВ «Хорс Брок Логістик» в інтересах позивача на підставі договору про надання послуг митного брокера №14/11-18 від 14.11.2018 до ВМО №1 митного поста «Південний» Одеської митниці ДФС подано ЕМД UA500170/2019/022813 від 20.09.2019. Разом із митною декларацією до митного оформлення подані наступні документи: пакувальний лист ITC-PL-050819 від 05.08.2019; рахунок-фактура (інвойс) ІТС-CL-050819 від 05.08.2019; коносамент WMS19075079B від 12.08.2019; навантажувальний документ наряд №20192060 від 16.09.2019; декларація про походження товару ІТС-CL-050819 від 05.08.2019; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №2443 від 16.09.2019; документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка про транспортні витрати) №3599.2 від 16.09.2019; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - додаткова угода б/н від 01.07.2019; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу ITC-004 від 08.10.2018; доповнення до зовнішньоекономічного контракту - специфікація №11 від 05.08.2019; договір про надання послуг митного брокера №14/11-18 від 14.11.2018; договір (контракт) на перевезення 07.10.2018/257ОД від 07.10.2018; акт зважування №33102 від 16.09.2019; інформаційний лист №20/09/1 від 20.09.2019; лист №20/09 від 20.09.2019; лист №20/09/1 від 20.09.2019; тех. опис (фото) товару від 20.09.2019.

25.09.2019 декларантом позивача отримано електронне повідомлення (запит) митного органу наступного змісту: «Подані декларантом документи містять наступні розбіжності: 1) відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. Згідно з п. 2.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 08.10.2018 № ITC-004 витрати на тару та пакування, завантаження на транспортний засіб включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даних складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) відповідно до Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65, собівартість перевезень - це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємств,безпосередньо пов'язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів і пасажирів, а також виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення. Підпунктом 8 пункту 29 даних Методичних рекомендацій зазначено, що до собівартості перевезень включаються також витрати, пов'язані з реалізацією перевезень (робіт, послуг), зокрема, оплата послуг (транспортно-експедиційних,страхових та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду). Враховуючи, що експедитор згідно з п.2.2. договору ТЕО № 07.10.2018/257ОД від 07.10.2018 надає послуги на всій протяжності маршруту, витрати на транспортно-експедиційні послуги можуть бути розподілені до кордону та після безпосередньо експедитором, документально підтверджуватись і піддаватись обчисленню. У наданому до митного оформлення рахунку на оплату від 16.09.2019 №2443 зазначено вартість морського перевезення та не виділені його складові компоненти, що унеможливлює перевірити наявність витрат на організацію транспортно-експедиційного обслуговування за межами митної території України та включення їх до митної вартості. Також, заявлення у довідці про транспортні витрати від 16.09.2019 № 3599.2, що транспортно-експедиційні послуги за межами території України не надавалися, йде у супереч з обов'язками експедитора, визначеними п. 2.2 договору ТЕО №07.10.2018/257ОД від 07.10.2018; 3) у наданому до митного оформлення інвойсі від 05.08.2019 № ITC-CI-050819, відсутня інформація щодо виробника товару та торгівельної марки, відсутнє посилання до специфікації №11 від 05.08.2019; 4) у наданому інвойсі від 05.08.2019 №ITC-CI-050819 зазначений банк-отримувач, відмінний ніж той, що зазначено у додатковій угоді від 01.07.2017 до контракту від 08.10.2018 № ITC-004. Зазначене вище свідчить про можливо наявні ознаки підробки. Для підтвердження заявленої митної вартості декларант або уповноважена ним особа зобов'язана протягом 10-ти календарних днів надати такі додаткові документи: - копію митної декларації країни відправлення; - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини. Відповідно до п.6 статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.»

Декларантом позивача також отримано електронне повідомлення (запит) митного органу, в якому, окрім доводів, вказаних у попередньому повідомленні, зазначено, що відповідно до п. 1 ст. 64 Митного кодексу України у разі якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 Кодексу, оскільки відповідно до п. 2 ст. 58 Кодексу використані декларантом відомості не підтверджені документально митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) резервним методом.

Декларантом позивача на адресу начальника митного поста направлено лист від 25.09.2019№25/09, в якому з посиланням на неможливість надання додаткових документів по МД UA500170/2019/022813 від 20.09.2019 містилося прохання прийняти рішення згідно з поданими документами.

25.09.2019 митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500170/2019/000057/2, яким визначено митну вартість товару за шостим - резервним методом. В рішенні зазначено, що: «…митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) - за резервним методом. З метою забезпечення повноти оподаткування проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час та об'єм партії товару, є більшим та становить: товар №1 -6,1600008 дол. США/кг (МД від 12.09.2019 №UA500020/2019/010090), товар №3 - 7,1500 дол. США/кг (МД від 16.08.2019 № №UA500120/2019/007728), товар №5 - 5,0100 дол.США/кг (МД від 19.09.2019 № №UA500120/2019/008819). Враховуючи зазначене, митну вартість товару № 1 скориговано до рівня 6,16 дол.США/кг (5,5323 дол.США/шт), товару № 3 скориговано до рівня 7,15дол.США/кг (2,8702 дол.США/шт.), товару № 5 скориговано до рівня 5,01 дол.США/кг.».

25.09.2019 митним органом видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500170/2019/00288. В якості підстави для її видання містилося посилання на винесене рішення про коригування митної вартості товарів.

У зв'язку з незгодою з рішенням про коригування заявленої митної вартості товарів декларант позивача звернувся до митного органу із заявою про випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, під гарантійні зобов'язання шляхом сплати до державного бюджету митних платежів згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом.

Після отримання згоди митного органу позивач здійснив митне оформлення товару за митною вартістю, визначеною митним органом, шляхом подання скоригованої ЕМД UA500170/2019/023482 від 28.09.2019, сплативши суму митних платежів відповідно до визначеної митним органом митної вартості.

Різниця між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом (повноваженою ним особою), та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, становила 152040 грн. Зокрема по товарам код УКТЗЕД 8501310098 додатково сплачено мито 4126,06 грн., ПДВ 17329,43 грн.; по товарам код УКТЗЕД 8501109990 додатково сплачено мито 7931,58 грн., ПДВ 80902,12 грн.; по товарам код УКТЗЕД 8512909090 додатково сплачено мито 13047,13 грн., ПДВ 28703,68 грн.

10.01.2019 між позивачем (як покупцем) та Jiangxi Bond technology co.,LTD (Китай) (як продавцем) укладено зовнішньоекономічний контракт № ІТС-022.

Відповідно до п. 5.1, пп. 5.5.6 п. 5.5 розд. 5 контракту продавець постачає товар покупцеві на умовах FOВ Нингбо (КНР) відповідно до умов «Інкотермс-2010» або на інших умовах, зазначених в специфікаціях до цього контракту і є його невід'ємною частиною. При тлумаченні цього контракту мають силу Міжнародні правила тлумачення комерційних термінів «Інкотермс-2010». Термін «франко-борт» «Інкотермс-2010» означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. Термін FOB зобов'язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Продавець зобов'язаний здійснити завантаження товару на борт судна, призначеного продавцем, у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами, в названому порту відвантаження, у спосіб, що відповідає звичаям порту.

Відповідно до п. 7.3 контракту тара, в яку упакований товар - разова, безповоротна, входить у вартість товару.

02.08.2019 між покупцем та продавцем укладено специфікацію №3, в якій обумовлена вартість та кількість товару, на підставі чого продавцем сформований інвойс BZ-AUCC-18 від 02.08.2019 та поставлено покупцю товар на умова FOB Нингбо (КНР).

27.09.2019 в рамках даного контракту декларантом ТОВ «Хорс Брок Логістик» в інтересах позивача на підставі договору про надання послуг митного брокера №14/11-18 від 14.11.2018 до ВМО №1 митного поста «Південний» Одеської митниці ДФС подано ЕМД UA500170/2019/023404 від 27.09.2019. Разом із митною декларацією до митного оформлення подані наступні документи: пакувальний лист б/н від 02.08.2019; рахунок-фактура (інвойс) BZ-AUCC-18 від 02.08.2019; коносамент - WMS19075079А від 12.08.2019; декларація про походження товару BZ-AUCC-18 від 02.08.2019; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу - UA500170/2019/022646 від 24.09.2019; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №2451 від 16.09.2019; документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка про транспортні витрати) №3599.1 від 16.09.2019; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу ITC-022 від 10.01.2018; доповнення до зовнішньоекономічного контракту - специфікація №3 від 02.08.2019; договір про надання послуг митного брокера №14/11-18 від 14.11.2018; договір (контракт) на перевезення 07.10.2018/257ОД від 07.10.2018; вагова №РК-33102 від 16.09.2019; лист виробника №24/09 від 24.09.2019; наряд №20192060 від 16.09.2019; опис товару (фото) від 27.09.2019.

27.09.2019 декларантом позивача отримано електронне повідомлення (запит) митного органу наступного змісту: «Подані декларантом документи містять наступні розбіжності: 1)відповідно до пп. в) п. 1ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. Згідно з п. 2.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 10.01.2019 № ITC-022 витрати на тару та пакування, завантаження на транспортний засіб включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даних складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) відповідно до Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65, собівартість перевезень - це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємств,безпосередньо пов'язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів і пасажирів, а також виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення. Підпунктом 8 пункту 29 даних Методичних рекомендацій зазначено, що до собівартості перевезень включаються також витрати, пов'язані з реалізацією перевезень (робіт, послуг), зокрема, оплата послуг (транспортно-експедиційних,страхових та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду). Враховуючи, що експедитор згідно з п. 2.2. договору ТЕО№07.10.2018/257ОД від 07.10.2018 надає послуги на всій протяжності маршруту, витрати на транспортно-експедиційні послуги можуть бути розподілені до кордону та після безпосередньо експедитором, документально підтверджуватись і піддаватись обчисленню. У наданому до митного оформлення рахунку на оплату від 16.09.2019 №2451 зазначено вартість морського перевезення та не виділені його складові компоненти, що унеможливлює перевірити наявність витрат на організацію транспортно-експедиційного обслуговування за межами митної території України та включення їх до митної вартості. Також, заявлення у довідці про транспортні витрати від 16.09.2019 № 3599.1, що транспортно-експедиційні послуги за межами території України не надавались, йде у супереч з обов'язками експедитора, визначеними п. 2.2. договору ТЕО№07.10.2018/257ОД від 07.10.2018; 3) у наданому до митного оформлення інвойсі від 02.08.2019 №BZ-AUCC-18 відсутня інформація щодо виробника товару та торгівельної марки, відсутнє посилання до специфікації №3 від 02.08.2019; 4) рахунком про вартість морського перевезення від 16.09.2019 №2451, визначено що він підлягає оплаті протягом 3 банківських днів, але банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати морського перевезення відповідно до виставленого рахунка-фактури відсутні; 5) у наданому до митного оформлення інвойсі від 02.08.2019 № BZ-AUCC-18, відсутні умови здійснення платежу за товар. Зазначене вище свідчить про можливо наявні ознаки підробки. Додатково інформуємо, що відповідно до ст. 254 Митного кодексу України органи доходів і зборів мають право вимагати переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. Для підтвердження заявленої митної вартості декларант або уповноважена ним особа зобов'язана протягом 10-ти календарних днів надати такі додаткові документи: - переклад копії митної декларації країни відправлення; - виписку з бухгалтерської документації; - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Відповідно до п. 6 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.».

Декларантом позивача на адресу начальника митного поста направлено лист від 27.09.2019 №27/09, в якому з посиланням на неможливість надання додаткових документів по МД UA500170/2019/023404 від 27.09.2019 містилося прохання прийняти рішення згідно з поданими документами.

27.09.2019 митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500170/2019/000058/2, яким визначено митну вартість товару за шостим - резервним методом. В рішенні зазначено, що: «…митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) - за резервним методом. З метою забезпечення повноти оподаткування проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час та об'єм партії товару є більшим та становить: товар 1 - 8,0095 дол. США/кг (МД від 10.09.2019 № UA 5000010/2019/025105). Враховую зазначене митну вартість товару №1 скориговано до рівня 8,0095 дол. США/кг.»

27.09.2019 митним органом видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500170/2019/00290. В якості підстави для її видання містилося посилання на винесене рішення про коригування митної вартості товарів.

Після отримання згоди митного органу позивач здійснив митне оформлення товару за митною вартістю, визначеною митним органом, шляхом подання скоригованої ЕМД UA500170/2019/023487 від 28.09.2019, сплативши суму митних платежів відповідно до визначеної митним органом митної вартості.

04.12.2018 між позивачем (як покупцем) та LAIZHOU HENGLI INDUSTRIAL CO.,LTD (Китай) (як продавцем) укладено зовнішньоекономічний контракт № ІТС-011.

Згідно з п. 2.1, п. 2.2, п. 2.3. контракту ціна на товар встановлюється в доларах США і вказується в специфікаціях, які оформлюються на кожну поставку; в ціну товару включається вартість тари, упаковки, маркування, завантаження в транспортний засіб, відповідно до умов поставки FOB Нингбо (КНР) або на інших умовах, зазначених в специфікаціях до цього контракту і є його невід'ємною частиною.

Як зазначено в п. 5.5.6. Розділу 5 Контракту при тлумаченні цього контракту мають силу Міжнародні правила тлумачення комерційних термінів «Інкотермс-2010». Термін «франко-борт» «Інкотермс-2010» означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. Термін FOB зобов'язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Продавець зобов'язаний здійснити завантаження товару на борт судна, призначеного продавцем, у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами, в названому порту відвантаження, у спосіб, що відповідає звичаям порту.

Відповідно до п. 7.3 контракту тара, в яку упакований товар - разова, безповоротна, входить у вартість товару.

31.07.2019 між сторонами контракту укладено специфікацію №6, в якій обумовлена вартість та кількість товару, на підставі чого продавцем сформований інвойс HL19-135 від 31.07.2019 та поставлено покупцю товар на умова FOB Нингбо (КНР).

03.10.2019 в рамках даного контракту декларантом ТОВ «Хорс Брок Логістик» в інтересах позивача на підставі договору про надання послуг митного брокера №14/11-18 від 14.11.2018 до ВМО №1 митного поста «Південний» Одеської митниці ДФС подано ЕМД UA500170/2019/023882 від 03.10.2019. Разом із митною декларацією до митного оформлення подані наступні документи: пакувальний лист б/н від 31.07.2019; рахунок-фактура (інвойс) HL19-135 від 31.07.2019; коносамент WMS19072329А від 15.08.2019; навантажувальний документ наряд №20191348 від 25.09.2019; сертифікат про походження товару 19С3706А1307/00006 від 20.08.2019; уніфікована митна квитанція МД-1 50017Н№0107020 від 25.09.2019; банківський платіжний документ, що стосується товару, №85 від 23.08.2019; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №2534 від 23.09.2019; документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка про транспортні витрати) №3600.1 від 23.09.2019; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу ITC-011 від 04.12.2018; доповнення до зовнішньоекономічного контракту - специфікація №6 від 31.07.2019; договір про надання послуг митного брокера №14/11-18 від 14.11.2018; договір (контракт) на перевезення 07.10.2018/257ОД від 07.10.2018; акт зважування №33369 від 23.09.2019, технічний опис (фото) товару від 03.10.2019; копія митної декларації країни відправлення 310120190517624453 від 09.08.2019.

13.10.2019 декларантом позивача отримано електронне повідомлення (запит) митного органу наступного змісту: «Подані декларантом документи містять наступні розбіжності: 1) відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. Згідно п.2.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 04.12.2018 № ITC-011 витрати на тару та пакування, завантаження на транспортний засіб включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даних складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) відповідно до Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65, собівартість перевезень - це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємств, безпосередньо пов'язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів і пасажирів, а також виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення. Підпунктом 8 пункту 29 даних Методичних рекомендацій зазначено, що до собівартості перевезень включаються також витрати, пов'язані з реалізацією перевезень (робіт, послуг), зокрема, оплата послуг (транспортно-експедиційних,страхових та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду). Враховуючи, що експедитор згідно з п. 2.2. договору ТЕ №07.10.2018/257ОД від07.10.2018 надає послуги на всій протяжності маршруту, витрати на транспортно-експедиційні послуги можуть бути розподілені до кордону та після безпосередньо експедитором, документально підтверджуватись і піддаватись обчисленню. У наданому до митного оформлення рахунку на оплату від 23.09.2019 №2534 зазначено вартість морського перевезення та не виділені його складові компоненти, що унеможливлює перевірити наявність витрат на організацію транспортно-експедиційного обслуговування за межами митної території України та включення їх до митної вартості. Також, заявлено у Довідці про транспортні витрати від 23.09.2019 № 3600.1, що транспортно-експедиційні послуги за межами території України не надавались, йде у супереч з обов'язками експедитора, визначеними п. 2.2. договору ТЕ №07.10.2018/257ОД від 07.10.2018; 3) у наданій до митного оформлення копії декларації країни відправлення від 09.08.2019 №310120190517624453 відрізняється номер транспортного документу: до митного оформлення надано коносамент № WMS19072329А, а в експортній декларації №598064612С; 4) у наданому до митного оформлення зовнішньоекономічному договорі(контракті) 04.12.2018 № ITC-011 наявна печатка іноземного контрагенту відмінна від відбитку печатки на комерційному інвойсі від 31.07.2019 № HL19-135. Зазначене свідчить про можливо наявні ознаки підробки. Додатково інформуємо, що відповідно до ст. 254 Митного кодексу України органи доходів і зборів мають право вимагати переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. Для підтвердження заявленої митної вартості декларант або уповноважена ним особа зобов'язана протягом 10-ти календарних днів надати такі додаткові документи: - переклад копії митної декларації країни відправлення; - виписку з бухгалтерської документації; - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Відповідно до п. 6 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.».

Декларантом позивача також отримано електронне повідомлення (запит) митного органу від 15.10.2019, в якому, окрім доводів, вказаних у попередньому повідомленні, було вказано: «…3) рахунком про вартість морського перевезення від 23.09.2019 № 2534, визначено що він підлягає оплаті протягом 3 банківських днів, але банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати морського перевезення відповідно до виставленого рахунка-фактури відсутні; 4) у наданому до митного оформлення інвойсі від 31.07.2019 №HL19 -135, відсутні умови здійснення платежу за товар, відсутня інформація щодо виробника товару та торгівельної марки, відсутнє посилання до специфікації №6 від 31.07.2019.»

Декларантом позивача на адресу начальника митного поста направлено лист від 15.10.2019 №15/10 , в якому з посиланням на неможливість надання додаткових документів по МД UA500170/2019/023882 від 03.10.2019 містилося прохання прийняти рішення згідно з поданими документами.

15.10.2019 митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500170/2019/000063/2, яким визначено митну вартість товару за шостим - резервним методом. В рішенні зазначено, що: «…митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) - за резервним методом. З метою забезпечення повноти оподаткування проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час та об'єм партії товару, є більшим та становить: товар №1 - 5,010168 дол.США/кг (МД від 11.09.2019 №UA500020/2019/009988). Враховуючи зазначене митну вартість товару № 1 скориговано до рівня 5,01 дол.США/кг.»

15.10.2019 митним органом видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500170/2019/00312. В якості підстави для її видання містилося посилання на винесене рішення про коригування митної вартості товарів.

Після отримання згоди митного органу позивач здійснив митне оформлення товару за митною вартістю, визначеною митним органом, шляхом подання скоригованої ЕМД UA500170/2019/025127 від 15.10.2019, сплативши суму митних платежів відповідно до визначеної митним органом митної вартості.

04.10.2018 між позивачем (як покупцем) та MORE CREATION TRADING COMPANY LIMITED (Китай) (як продавцем) укладено зовнішньоекономічний контракт № ІТС-001.

Згідно з п. 2.1, п.2.2, п. 2.3 контракту ціна на товар встановлюється в доларах США і вказується в специфікаціях, які оформлюються на кожну поставку; в ціну товару включається вартість тари, упаковки, маркування, завантаження в транспортний засіб, відповідно до умов поставки FOB Нингбо (КНР) або на інших умовах, зазначених в специфікаціях до цього контракту і є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п.7.3 контракту тара, в яку упакований товар - разова, безповоротна, входить у вартість товару.

В рамках виконання цього контракту між сторонами укладено специфікацію №35 від 09.08.2019 та специфікацію №37 від 15.08.2019, в яких обумовлені вартість та кількість товару, на підставі чого продавцем сформовані інвойс №35 від 09.02.2019 та інвойс № 37 від 15.08.2019, і поставлено покупцю товари на умова FOB Нингбо (КНР).

07.10.2019 в рамках виконання контракту від 04.10.2018 року № ІТС-001 декларантом ТОВ «Хорс Брок Логістик» в інтересах позивача на підставі договору про надання послуг митного брокера №14/11-18 від 14.11.2018 до ВМО №1 митного поста «Одеса-Центральний» Одеської митниці ДФС подано ЕМД UA500060/2019/031507 від 07.10.2019. Разом із митною декларацією до митного оформлення подані наступні документи: пакувальний лист № 37 від 15.08.2019; рахунок-фактура (інвойс) №37 від 15.08.2019; коносамент WMS19081097В від 19.08.2019; автотранспортна накладна №3633/2 від 04.10.2019; навантажувальний документ №3633 від 01.10.2019; декларація про походження товару № 37 від 15.08.2019; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №2642 від 30.09.2019; документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка про транспортні витрати) №3633.2 від 30.09.2019; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу ITC-001 від 04.10.2018; доповнення до зовнішньоекономічного контракту - специфікація №37 від 15.08.2019; договір про надання послуг митного брокера №14/11-18 від 14.11.2018; договір (контракт) на перевезення 07.10.2018/257ОД від 07.10.2018; акт зважування №33658 від 01.10.2019; довіреність №01/10 від 01.10.2019; технічний опис (фото) товару від 07.10.2019.

Декларантом позивача отримано електронне повідомлення (запит) митного органу наступного змісту: «Подані декларантом документи містять наступні розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: 1) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. 2) 1) відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Згідно п.2.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 04.10.2018 № ITC-001 витрати на упаковку та маркування включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. Враховуючи зазначене відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України зобов'язуємо протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.) 4) копію митної декларації країни відправлення.».

Декларантом позивача також отримано електронне повідомлення (запит) митного органу від 10.10.2019,, в якому, окрім доводів, вказаних у попередньому повідомленні, зазначено: «В рамках консультації з декларантом відповідно до п. 5 ст. 55 Митного кодексу України, згідно інформації викладеної у листі від 10.10.2019 до електронної митної декларації, що прийнята до митного оформлення 07.10.2019 за № UA500060/2019/031507 повідомляємо, що митну вартість товарів буде скориговано. Оскільки відповідно до п. 2 ст. 58 використані декларантом відомості не підтверджені документально, відповідно до п.3 ст.58 застосовують другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 Кодексу. Відповідно до п.1 ст. 64 Митного кодексу України у разі якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 Митного кодексу України, оскільки відповідно до п. 2 ст. 58 використані декларантом відомості не підтверджені документально, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) резервним методом.»

Декларантом позивача на адресу начальника митного поста направлено лист від 10.10.2019 №10/10, в якому з посиланням на неможливість надання додаткових документів по МД UA500060/2019/031507 від 07.10.2019 містилося прохання прийняти рішення згідно з поданими документами.

10.10.2019 митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2019/000176/2, яким визначено митну вартість товару за шостим - резервним методом. В рішенні зазначено, що: «…митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) - за резервним методом. З метою забезпечення повноти оподаткування проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що по товару №1 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено є більшим товар 3 - МД від 19.09.2019 № UA500120/2019/008819 становить 5,01 дол. США/кг (ніж заявлено декларантом 3,75 дол. США/кг); товар 6 - МД від 30.09.2019 № UA100200/2019/027584 становить 5,01 дол. США/кг (ніж заявлено декларантом 3,75 дол. США/кг); товар 7 - МД від 13.09.2019 № UA110150/2019/238675 становить 5,01 дол. США/кг (ніж заявлено декларантом 3,75 дол. США/кг).».

10.10.2019 митним органом видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2019/00664. В якості підстави для її видання містилося посилання на винесене рішення про коригування митної вартості товарів.

Після отримання згоди митного органу позивач здійснив митне оформлення товару за митною вартістю, визначеною митним органом, шляхом подання скоригованої ЕМД UA500060/2019/032098 від 10.10.2019, сплативши суму митних платежів відповідно до визначеної митним органом митної вартості.

Різниця між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом (повноваженою ним особою), та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, становила 45433,89 грн. Зокрема по товарам код УКТЗЕД 8512909090 додатково сплачено 6590,21 грн. мита та 14498,47 грн. ПДВ; по товарам код УКТЗЕД 8708939098 додатково сплачено 1378,78 грн. мита та 3033,31 грн. ПДВ; по товарам код УКТЗЕД 8708309998 додатково сплачено 6229,10 грн. мита та 13704,02 грн. ПДВ.

26.10.2019 в рамках виконання контракту від 04.10.2018 року № ІТС-001 декларантом ТОВ «Хорс Брок Логістик» в інтересах позивача на підставі договору про надання послуг митного брокера №14/11-18 від 14.11.2018 до ВМО №1 митного поста «Південний» Одеської митниці ДФС подано ЕМД UA500170/2019/026284 від 26.10.2019. Разом із митною декларацією до митного оформлення подані наступні документи: пакувальний лист № 35 від 09.08.2019; рахунок-фактура (інвойс) № 35 від 09.08.2019; коносамент WMS19072329В від 15.08.2019; навантажувальний документ - наряд №20191348 від 25.09.2019; декларація про походження товару № 35 від 09.08.2019; митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів - UA500170/2019/023883 від 03.10.2019; висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи №142008700-1585 від 24.10.2019; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу - UA500170/2019/023883 від 11.10.2019; картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуски чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення - UA500170/2019/00320 від 25.10.2019; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №2521 від 23.09.2019; документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка про транспортні витрати) №3600.2 від 23.09.2019; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 01.08.2019; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу ITC-001 від 04.10.2018; доповнення до зовнішньоекономічного контракту - специфікація №35 від 09.08.2019; договір про надання послуг митного брокера №14/11-18 від 14.11.2018; договір (контракт) на перевезення 07.10.2018/257ОД від 07.10.2018; акт зважування №33369 від 23.09.2019; довіреність №09/10 від 09.10.2019; технічний опис (фото товару) від 26.10.2019.

Декларантом позивача отримано електронне повідомлення (запит) митного органу наступного змісту: «Подані декларантом документи містять наступні розбіжності: 1) відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. Згідно п.2.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 04.10.2018 № ITC-001 витрати на тару та пакування, завантаження на транспортний засіб включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даних складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) відповідно до Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65, собівартість перевезень - це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємств, безпосередньо пов'язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів і пасажирів, а також виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення. Підпунктом 8 пункту 29 даних Методичних рекомендацій зазначено, що до собівартості перевезень включаються також витрати, пов'язані з реалізацією перевезень (робіт, послуг), зокрема, оплата послуг (транспортно-експедиційних, страхових та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду). Враховуючи, що експедитор згідно п.2.2. договору ТЕ №07.10.2018/257ОД від 07.10.2018, надає послуги на всій протяжності маршруту, витрати на транспортно-експедиційні послуги можуть бути розподілені до кордону та після безпосередньо експедитором, документально підтверджуватись і піддаватись обчисленню. У наданому до митного оформлення рахунку на оплату від 23.09.2019 № 2521 зазначено вартість морського перевезення та не виділені його складові компоненти, що унеможливлює перевірити наявність витрат на організацію транспортно-експедиційного обслуговування за межами митної території України та включення їх до митної вартості; також, заявлено у Довідці про транспортні витрати від 23.09.2019 № 3600.2 що транспортно-експедиційні послуги за межами території України не надавались, йде у супереч з обов'язками Експедитора визначеними п.2.2. договору ТЕ №07.10.2018/257ОД від 07.10.2018; 3) у наданому до митного оформлення зовнішньоекономічному договорі (контракті) 04.10.2018 № ITC-001 наявна печатка іноземного контрагенту відмінна від відбитку печатки на комерційному інвойсі від 09.08.2019 № 35. Зазначене свідчить про можливо наявні ознаки підробки. Додатково інформуємо, що відповідно до ст. 254 Митного кодексу України органи доходів і зборів мають право вимагати переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей,зазначених у митній декларації. Для підтвердження заявленої митної вартості декларант або уповноважена ним особа зобов'язана протягом 10-ти календарних днів надати такі додаткові документи: - переклад копії митної декларації країни відправлення; - виписку з бухгалтерської документації; - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;- висновок про вартісні характеристики товару; підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Відповідно до п. 6 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.».

Декларантом позивача також отримано електронне повідомлення (запит) митного органу, в якому, окрім доводів, вказаних у попередньому повідомленні, було вказано: «…3) рахунком про вартість морського перевезення від 23.09.2019 № 2521 визначено, що він підлягає оплаті протягом 3 банківських днів, але банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати морського перевезення відповідно до виставленого рахунка-фактури відсутні; 4) у наданому до митного оформлення інвойсі від 09.08.2019 №35, відсутні умови здійснення платежу за товар, відсутня інформація щодо виробника товару та торгівельної марки, відсутнє посилання до специфікації №35 від 09.08.2019. Зазначене свідчить про можливо наявні ознаки підробки.»

Декларантом позивача на адресу начальника митного поста направлено лист від 26.10.2019 №26/10, в якому з посиланням на неможливість надання додаткових документів по МД UA500170/2019/026284 від 26.10.2019 містилося прохання прийняти рішення згідно з поданими документами.

26.10.2019 митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500170/2019/000064/2, яким визначено митну вартість товару за шостим - резервним методом. В рішенні зазначено, що: «…митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) - за резервним методом. З метою забезпечення повноти оподаткування проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час та об'єм партії товару є більшим та становить: товар №1 - 3,580001 дол.США/кг (МД від 30.07.2019 № UA100130/2019/223672); товар №6 - 3,640012 дол.США/кг (МД від 20.09.2019 № UA500010/2019/026241). Враховуючи зазначене митну вартість товару №1 скориговано до рівня 3,58 дол. США/кг та по товару №6 скориговано до рівня 3,64 дол.США/кг.».

26.10.2019 митним органом видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500170/2019/00321. В якості підстави для її видання містилося посилання на винесене рішення про коригування митної вартості товарів.

Після отримання згоди митного органу позивач здійснив митне оформлення товару за митною вартістю, визначеною митним органом, шляхом подання скоригованої ЕМД UA500170/2019/026296 від 26.10.2019, сплативши суму митних платежів відповідно до визначеної митним органом митної вартості.

Різниця між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом (повноваженою ним особою), та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, становила 23966,51 грн. Зокрема по товарам код УКТЗЕД 8207909900 додатково сплачено 760,88 грн. мита та 7761,01 грн. ПДВ, по товарам код УКТЗЕД 6307909800 додатково сплачено 3530,52 грн. мита та 11914,10 грн. ПДВ.

04.10.2018 між позивачем (як покупцем) та RUIAN WANRUN AUTO& MOTORCYCLE PARTS CO, LTD (Китай) (як продавцем) укладено зовнішньоекономічний контракт № ІТС-001.

Згідно з п. 2.1, п. 2.2, п. 2.3 контракту ціна на товар встановлюється в доларах США і вказується в специфікаціях, які оформлюються на кожну поставку; в ціну товару включається вартість тари, упаковки, маркування, завантаження в транспортний засіб, відповідно до умов поставки FOB Нингбо (КНР) або на інших умовах, зазначених в специфікаціях до цього контракту і є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п.7.3 контракту тара, в яку упакований товар - разова, безповоротна, входить у вартість товару.

08.08.2019 в рамках виконання цього контракту між сторонами укладено специфікацію №18, в якій обумовлені вартість та кількість товару, на підставі чого продавцем сформовано ІТС/08/08/19 від 08.08.2019 та поставлено покупцю товари на умовах FOB Нингбо (КНР).

01.10.2019 в рамках виконання даного контракту декларантом ТОВ «Хорс Брок Логістик» в інтересах позивача на підставі договору про надання послуг митного брокера №14/11-18 від 14.11.2018 до ВМО №1 митного поста «Південний» Одеської митниці ДФС подано ЕМД UA500170/2019/023647 від 01.10.2019. Разом із митною декларацією до митного оформлення подані наступні документи: пакувальний лист б/н від 08.08.2019; рахунок-фактура (інвойс) ІТС/08/08/19 від 08.08.2019; коносамент WMS19075080А від 15.08.2019; навантажувальний документ наряд №20191347 від 25.09.2019; декларація про походження товару ІТС/08/08/19 від 08.08.2019; уніфікована митна квитанція МД-1 50017Н№0107019 від 25.09.2019; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №2522 від 23.09.2019; документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка про транспортні витрати) №3603.1 від 23.09.2019; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу ITC-007 від 01.11.2018; доповнення до зовнішньоекономічного контракту - специфікація №18 від 08.08.2019; договір про надання послуг митного брокера №14/11-18 від 14.11.2018; договір (контракт) на перевезення 07.10.2018/257ОД від 07.10.2018; акт зважування №33367 від 23.09.2019; технічний опис (фото) товару від 01.10.2019.

Декларантом позивача отримано електронне повідомлення (запит) митного органу наступного змісту: «Подані декларантом документи містять наступні розбіжності: 1) відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. Згідно з п. 2.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.11.2018 № ITC-007 витрати на тару та пакування, завантаження на транспортний засіб включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даних складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) відповідно до Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65, собівартість перевезень - це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємств, безпосередньо пов'язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів і пасажирів, а також виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення. Підпунктом 8 пункту 29 даних Методичних рекомендацій зазначено, що до собівартості перевезень включаються також витрати, пов'язані з реалізацією перевезень (робіт, послуг), зокрема, оплата послуг (транспортно-експедиційних, страхових та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду). Враховуючи, що експедитор згідно з п.2.2. договору №07.10.2018/257ОД від 07.10.2018 надає послуги на всій протяжності маршруту, витрати на транспортно-експедиційні послуги можуть бути розподілені до кордону та після безпосередньо експедитором, документально підтверджуватись і піддаватись обчисленню. У наданому до митного оформлення рахунку на оплату від 23.09.2019 № 2522 зазначено вартість морського перевезення та не виділені його складові компоненти, що унеможливлює перевірити наявність витрат на організацію транспортно-експедиційного обслуговування за межами митної території України та включення їх до митної вартості; 3) рахунком про вартість морського перевезення від 23.09.2019 № 2522, визначено що він підлягає оплаті протягом 3 банківських днів, але банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати морського перевезення відповідно до виставленого рахунка-фактури відсутні; 4) у наданому до митного оформлення інвойсі від 08.08.2019 №ITC/08/08/19, відсутні умови здійснення платежу за товар, відсутня інформація щодо виробника товару та торгівельної марки, відсутнє посилання до специфікації №18 від 08.08.2019. Зазначене свідчить про можливо наявні ознаки підробки. Додатково інформуємо, що відповідно до ст. 254 Митного кодексу України органи доходів і зборів мають право вимагати переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. Для підтвердження заявленої митної вартості декларант або уповноважена ним особа зобов'язана протягом 10-ти календарних днів надати такі додаткові документи: - переклад копії митної декларації країни відправлення; - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Відповідно до п. 6 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.».

Декларантом позивача на адресу начальника митного поста направлено лист від 10.10.2019 №10/10, в якому з посиланням на неможливість надання додаткових документів по МД UA500170/2019/023647 від 01.10.2019 містилося прохання прийняти рішення згідно з поданими документами.

10.10.2019 митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500170/2019/000062/2, яким визначено митну вартість товару за шостим - резервним методом. В рішенні зазначено, що: «…митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) - за резервним методом. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час та об'єм партії товару, є більшим та становить: товар №1 - 8,0100 дол.США/кг (МД від 30.09.2019 №UA807190/2019/021252). Враховуючи зазначене митну вартість товару №1 скориговано до рівня 8,01 дол.США/кг.».

10.10.2019 митним органом видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500170/2019/00304. В якості підстави для її видання містилося посилання на винесене рішення про коригування митної вартості товарів.

Після отримання згоди митного органу позивач здійснив митне оформлення товару за митною вартістю, визначеною митним органом, шляхом подання скоригованої ЕМД UA500170/2019/024859 від 11.10.2019, сплативши суму митних платежів відповідно до визначеної митним органом митної вартості.

Різниця між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом (повноваженою ним особою), та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, становила 66317,52 грн. Зокрема по товарам код УКТЗЕД 8207909900 додатково сплачено 760,88 грн. мита та 7761,01 грн. ПДВ, по товарам код УКТЗЕД 8708913500 додатково сплачено 66317,52 грн. ПДВ.

08.10.2018 між ТОВ «Імпорт Траст-Компані» (як покупцем) та Ruian Ruishen Import & Export Trading Co., Ltd (Китай, Іву) (як продавцем) укладено зовнішньоекономічний контракт № ІТС-003.

Відповідно до п. 1.1, 1.2 контракту продавець продає продукцію, а покупець - приймає та оплачує товари відповідно до умов контракту; найменування, асортимент і кількість товарів на кожну поставку вказуються в специфікаціях, які є невід'ємною частиною контракту.

Згідно з п. 2.1, п.2.2, п. 2.3. контракту ціна на товар встановлюється в доларах США і вказується в специфікаціях, які оформлюються на кожну поставку; в ціну товару включається вартість тари, упаковки, маркування, завантаження в транспортний засіб, відповідно до умов поставки FOB Нингбо (КНР) або на інших умовах, зазначених в специфікаціях до цього контракту і є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п.7.3 контракту тара, в яку упакований товар - разова, безповоротна, входить у вартість товару.

16.08.2019 сторонами контракту укладено специфікацію № 15, в якій обумовлена вартість та кількість товару, на підставі чого продавцем сформований інвойс RS-ІТС-16082019 від 16.08.2019 та поставлено покупцю товар на умовах FOB Нингбо (КНР).

07.10.2019 в рамках виконання даного контракту декларантом ТОВ «Хорс Брок Логістик» в інтересах позивача на підставі договору про надання послуг митного брокера №14/11-18 від 14.11.2018 до ВМО №1 митного поста «Одеса-Центральний» Одеської митниці ДФС подано ЕМД UA500060/2019/031505 від 07.10.2019. Разом із митною декларацією до митного оформлення подані наступні документи: пакувальний лист № RS-PL-16082019 від 16.08.2019; рахунок-фактура (інвойс) RS-ІТС-16082019 від 16.08.2019; коносамент WMS19081097А від 19.08.2019; автотранспортна накладна №3633/1 від 04.10.2019; навантажувальний документ - наряд №3633 від 01.10.2019; декларація про походження товару № RS-ІТС-16082019 від 16.08.2019; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №2641 від 30.09.2019; документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка про транспортні витрати) №3633.1 від 30.09.2019; прейскурант (прайс-лист) виробника товару - б/н від 01.08.2019; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу - ITC-003 від 08.10.2018; доповнення до зовнішньоекономічного контракту - специфікація №15 від 16.08.2019; договір про надання послуг митного брокера №14/11-18 від 14.11.2018; договір (контракт) на перевезення 07.10.2018/257ОД від 07.10.2018; копії раніше оформлених ЕМД UA500170/2019/007122 від 21.03.2019 та UA500170/2019/013789 від 11.06.2019; акт зважування №33658 від 01.10.2019; довіреність №01/10 від 01.10.2018; технічний опис (фото) товару від 07.10.2019; судове рішення у справі цивільної, господарської або адміністративної юрисдикції, - у справі №520/3661/19 від 05.09.2019.

Декларантом позивача отримано електронне повідомлення (запит) митного органу наступного змісту: «Подані декларантом документи містять наступні розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: 1) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. 2) відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Згідно з п.2.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 08.10.2018 №ITC-003 витрати на упаковку та маркування включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. Враховуючи зазначене відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України зобов'язуємо протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.) 4) копію митної декларації країни відправлення.».

Декларантом позивача також отримано електронне повідомлення (запит) митного органу від 10.10.2019, в якому, окрім доводів, вказаних у попередньому повідомленні, зазначено: «В рамках консультації з декларантом відповідно до п. 5 ст. 55 Митного кодексу України, згідно з інформацією, що викладена у листі від 10.10.2019 до електронної митної декларації, що прийнята до митного оформлення 07.10.2019 за № UA500060/2019/031505 повідомляємо, що митну вартість товарів буде скориговано. Оскільки відповідно до п. 2 ст. 58 Митного кодексу України використані декларантом відомості не підтверджені документально, відповідно до п.3 ст. 58 застосовують другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 Кодексу. Відповідно до п.1 ст. 64 Митного кодексу України у разі якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 Митного кодексу України, оскільки відповідно до п. 2 ст. 58 використані декларантом відомості не підтверджені документально, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) резервним методом.»

Декларантом позивача на адресу начальника митного поста направлено лист від 10.10.2019 №10/10, в якому з посиланням на неможливість надання додаткових документів по МД UA500060/2019/031505 від 07.10.2019 містилося прохання прийняти рішення згідно з поданими документами.

10.10.2019 митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2019/000177/2, яким визначено митну вартість товару за шостим - резервним методом. В рішенні зазначено, що: «…митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) - за резервним методом. З метою забезпечення повноти оподаткування проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості товарів є більшим товар 1 - МД від 01.08.2019 № UA500040/2019/007247, від 24.09.2019 UA110150/2019/240254 становить 6,16 дол. США/кг (ніж заявлено декларантом 3,75дол. США/кг); товар 2 - МД від 02.10.2019 № UA500010/2019/027584, від 16.08.2019 UA500020/2019/008731 становить 6,16 дол. США/кг (ніж заявлено декларантом 3,75дол. США/кг.».

10.10.2019 митним органом видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2019/00666. В якості підстави для її видання містилося посилання на винесене рішення про коригування митної вартості товарів.

Після отримання згоди митного органу позивач здійснив митне оформлення товару за митною вартістю, визначеною митним органом, шляхом подання скоригованої ЕМД UA500060/2019/032117 від 10.10.2019, сплативши суму митних платежів відповідно до визначеної митним органом митної вартості.

Різниця між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом (повноваженою ним особою), та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, становила 81201,36 грн. Зокрема по товарам код УКТЗЕД 8511400098 додатково сплачено мита 14816,75 грн. та ПДВ 62230,33 грн.; код УКТЗЕД 8511900090 додатково сплачено мита 798,9 грн. та ПДВ 3355,38 грн.

Судом також встановлено, що загальна різниця між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом (повноваженою ним особою), та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом у оскаржених рішеннях, становила 723022,61 грн.

Судом також встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 «Про утворення територіальних органів Державної митної служби» утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної митної служби за переліком згідно з додатком 1, зокрема утворено Одеську митницю Держмитслужби. Реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної митної служби за переліком згідно з додатком 2, зокрема реорганізовано Одеську митницю ДФС шляхом її приєднання до Одеської митниці Держмитслужби.

06.11.2019 Одеську митницю Держмитслужби включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (код ЄДРПОУ 43333459), і вона є правонаступником Одеської митниці ДФС.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.ст. 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частиною 1 ст. 51, ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 52 вказаного Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 52 вказаного Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зокрема, мають право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Частиною 4 ст. 52 Кодексу визначено, що у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

Згідно з ч. 1 ст. 260 Кодексу якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати органу доходів і зборів тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов'язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації.

Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 57 цього Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 57 Кодексу застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Кодексу метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 3 ст. 53 Кодексу у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 4 ст. 53 Кодексу також визначено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Відповідно до ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Отже, Митним кодексом України визначено вичерпний перелік документів, що подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

При цьому згідно з ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до ч.ч. 2 та 3 ст. 58 Кодексу метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 4, 5, 9, 21 ст. 58 Кодексу митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 54 вказаного Кодексу орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Послідовність дій посадових осіб органів доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час здійснення їх митного контролю та митного оформлення визначено Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України від 13.07.2012 №362.

Згідно з п. 6 та 7 гл. 2 Методичних рекомендацій при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п'ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості (далі - ДМВ); наявність арифметичних помилок в митній декларації, ДМВ або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.

При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару.

Відповідно до ч. 3 ст. 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Отже, згідно з Митним кодексом України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється в першу чергу за основним методом, тобто, за ціною договору (вартістю операції).

Митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Згідно з ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України прийняте органом доходів і зборів письмові рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Верховний Суд у постанові від 14 травня 2019 року в справі №820/2474/16 зазначив, що наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Верховний Суд також звернув увагу на те, що вимоги законодавства зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані її складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Суд вважає безпідставними посилання митного органу на необхідність надання декларантом позивача додаткових документів з огляду на наступне.

Щодо доводів відповідача про необхідність надання такого додаткового документу як переклад копії митної декларації країни відправлення.

Відповідно до ст. 254 Митного кодексу України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Отже, відповідно до вказаної статті Кодексу митні органи вимагають переклад документів українською мовою лише у випадку необхідності перевірки або підтвердження відомостей, що зазначені у митній декларації.

Разом з тим, ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України містить перелік обов'язкових документів, які повинні надаватися на підтвердження митної вартості товарів.

Митна декларація країни відправлення в такий перелік не включена. Вказаний документ в обставинах щодо позивача як покупця лише додатково підтверджує країну походження товарів - Китай, назви експортера та покупця в ньому зазначені англійською мовою, також зазначені числові значення, які є зрозумілими та перекладу не потребують.

Крім того, вказаний документ може і не бути у покупця з незалежних від нього причин, що додатково свідчить про те, що вимагання такого документу у декларанта позивача було безпідставним.

Щодо доводів відповідача про те, що причиною для витребування митним органом додаткових документів від декларанта стало відсутність в інвойсі та специфікації відомостей окремо щодо вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, вартості навантаження та доставки товарів, то суд вважає їх неприйнятними з огляду на наступне.

Як зазначав позивач, у зовнішньоекономічній діяльності він користується власним типовим контрактом на придбання товарів. По кожному з оскаржуваних рішень про коригування та карток відмов до розмитнення ним надаються копії цих контрактів, і всі вони відрізняються лише реквізитами продавця та номером і датою їх укладення. Умови оплати, що зазначені в контрактах, є типовими, і тільки в специфікаціях, в залежності від домовленостей сторін, умови оплати можуть змінюватися.

Судом встановлено, що відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, які подавалися декларантом позивача до митного органу, продавець зобов'язався продати продукцію, далі іменовану «товари», а покупець (позивач) зобов'язався приймати і оплачувати товари відповідно до умов контракту; найменування, асортимент і кількість постачаємих товарів на кожну поставку вказуються в специфікаціях, які є невід'ємною частиною Контракту (п. 1.1, 1.2 Контрактів).

Пунктом 2.1 контрактів визначено, що ціни на товар встановлюються в доларах США - USD ($) - і вказуються в специфікаціях, які оформляються на кожну поставку.

Згідно з п.п. 2.2, 2.3, 3.1 контрактів загальна сума контракту становить суму всіх специфікацій, підписаних сторонами в рамках контракту; в ціну товару включається вартість тари, упаковки, маркування, завантаження в транспортний засіб, відповідно до умов поставки FOB Нингбо (КНР), або на інших умовах, зазначених в специфікаціях до контракту, які і є його невід'ємною частиною; загальна кількість товару в розрізі найменувань вказується в специфікаціях на кожну поставку, які є невід'ємною частиною контракту.

Відповідно до п.п. 5.1, 5.6 розд. 5 контрактів продавець постачає товар покупцеві на умовах FOB Нингбо (КНР), відповідно до умов «Інкотермс-2010» або на інших умовах зазначених в специфікаціях до контракту і є його невід'ємною частиною. При тлумаченні контракту мають силу Міжнародні комерційних термінів «Інкотермс-2010» в чинній редакції.

Згідно з п. 7.3 контракту тара, в яку упакований товар - разова, безповоротна, входить у вартість товару.

Отже, відповідно до умов контрактів позивача вартість тари, пакування, завантаження та вивантаження входить до вартості товару. Умовами контрактів не передбачено, що всі його положення повинні дублюватися у специфікації або інвойсі.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом. Із наведеної засади випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми викладення та укладення угод.

Положення контрактів, які подавався декларантом позивача при розмитненні товарів, залишилися поза увагою митного органу, що призвело до неправомірного витребування митним органом додаткових документів.

Щодо доводів відповідача про недодання до митної вартості товарів вартості транспортно-експедиційних послуг. При цьому відповідач посилався на пп. 8 п. 29 Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, що затверджені наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65.

Пунктом 2 Методичних рекомендацій визначено, що рекомендації можуть застосовуватися для цілей планування, ведення обліку і калькулювання собівартості перевезень вантажів і пасажирів, робіт і послуг, пов'язаних з транспортним процесом, як на транспортних підприємствах, так і на інших підприємствах, що виконують зазначені роботи (послуги), незалежно від форм власності і підпорядкування, але з врахуванням технологічних і організаційних особливостей кожного підприємства. Конкретний перелік і склад статей калькулювання собівартості перевезень визначається підприємством.

Згідно з п. 8 Методичних рекомендацій метою обліку витрат і визначення собівартості перевезень (робіт, послуг) є своєчасне, повне та достовірне визначення фактичних витрат на їх виконання, обчислення фактичної собівартості окремих видів перевезень (робіт, послуг), здійснення контролю за використанням матеріальних, трудових та грошових ресурсів. Дані обліку витрат використовуються для оцінки фінансово-господарської діяльності підприємств та їх структурних підрозділів, визначення фактичної ефективності проведених організаційно-технічних заходів, виявлення резервів скорочення витрат, виконання аналітичних розрахунків.

Застосування Методичних рекомендацій для цілей визначення митної вартості товарів законодавством не передбачено.

Вказані Методичні рекомендації не зареєстровані в Міністерстві юстиції України як нормативно-правовий акт, і, відповідно, не носять обов'язковий характер, з огляду на що посилання відповідача на них є неприйнятними.

Щодо доводів відповідача про відсутність інформації щодо виробника товару, що унеможливлює підтвердження інформації що продавець товару є його виробником.

Декларантом позивача по всім митним оформленням до пакету документів додавалася декларація про походження товару від китайської торгово-промислової палати. Отже, підтверджувалася країна походження товарів.

Наявності преференцій, пов'язаних з тим, постачається товар від виробника або від третьої особи, законодавством не передбачено.

Крім того, питання виробника товарів не впливає на митну вартість товарів, і факт не зазначення підприємства-виробника не включений у визначений ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України перелік підстав для запиту додаткових документів.

Щодо посилань відповідача на відсутність в інвойсі умов здійснення платежу за товар; відсутність посилання в інвойсі до специфікації

Як вже зазначалося, умови оплати, що зазначені в контрактах, які подавалися при розмитненні товарів, є типовими, і лише в специфікаціях, в залежності від домовленостей сторін, умови оплати можуть змінюватися.

Судом встановлено, що відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, що подавалися декларантом позивача до митного органу, продавець зобов'язався продати продукцію, далі іменовану «товари», а покупець (позивач) зобов'язався приймати і оплачувати товари відповідно до умов контракту; найменування, асортимент і кількість постачаємих товарів на кожну поставку вказуються в специфікаціях, які є невід'ємною частиною Контракту (п. 1.1, 1.2 Контрактів). Пунктом 2.1 контрактів визначено, що ціни на товар встановлюються в доларах США - USD ($) - і вказуються в специфікаціях, які оформляються на кожну поставку.

Відповідно до п. 4.1 контрактів розрахунки за постачаємі по контракту товари здійснюються в наступному порядку: після підписання контракту сторони складають та підписують специфікацію, з узгодженим переліком та вартістю товарів; покупець здійснює оплату вартості партії товарів протягом 180 днів з дати поставки товару на умовах, вказаних в п.п. 5.1, 5.4 контракту; покупець перераховує грошові кошти на банківський рахунок продавця, вказаний в пункті 15 контракту, шляхом банківського переводу в USD($); в специфікаціях на поставку окремих партій товару сторони можуть узгодити інші умови оплати (пп. 4.1.1, 4.1.2, 4.1.3. 4.1.4 п. 4.1).

Отже, умови здійснення оплати, якими керуються сторони, визначені контрактом, та не повинні дублюватися в інвойсі, як помилково вважав відповідач.

Єдине виключення, яке передбачили сторони, вказані в п. 4.1.4 п. 4.1 контрактів, де зазначено, що саме в специфікації сторони можуть домовитися про інші умови оплати (а не в інвойсі).

Кожна подана позивачем специфікація має посилання на інвойс.

Разом з тим, законодавством не визначено форми рахунку-фактури (інвойсу) та вимог щодо його заповнення (оформлення), в тому числі вимоги послатися в ньому на специфікацію, а також відношення його до визначення митної вартості товарів, з огляду на що відповідні посилання митного органу є неприйнятними.

Щодо посилань на не надання до митного оформлення документів про оплату за перевезення, суд вважає їх неприйнятними з огляду на наступне

Відповідно до п.п. 5 та 6 ч. 2. ст. 53 Митного кодексу України для підтвердження митної вартості товарів подаються:

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Отже, платіжні та/або бухгалтерські документи подаються за наявності.

При цьому законодавством не передбачено обов'язкового надання платіжних доручень щодо оплати перевезення.

Наданими рахунками передбачено, що вони підлягають оплаті протягом 3 банківських днів. Як вбачається з платіжних доручень, які подавалися декларантом позивача, як правило, оплата експедитору послуг здійснюється лише після митного оформлення.

Взаємовідносини щодо оплати між експедитором та замовником регулюються нормами цивільного та господарського законодавства. Факт оплати або не оплати (всупереч зазначеній в договорі умові передплати) за послуги перевезення свідчить про належне/неналежне виконання умов договору, і не може впливати на обрання методу визначення митної вартості товарів.

Щодо розбіжностей в номерах транспортних документів у митній декларації країни відправлення

Як пояснив позивач, в копії митної декларації країни відправлення, яка була надана митному органу, зазначено інший коносамент у зв'язку з наявністю так званого «домашнього коносаменту» - коносаменту з посиланням на лінійний коносамент, по якому вантаж прийнято до перевезення. Цей тип коносамента окремо виділяється як домашній рахунок коносамент. Коносамент видається перевізником (власником корабля) до вантажовідправника в підтвердження приймання вантажу для перевезення і укладення договору перевезення. Однак, коносамент може бути виданий не тільки перевізником, але й експедитором, що виконує функції перевізника (контрактний перевізник) і експедитора, який уклав договір з перевізником. Рахунок експедитора, як і будь-який інший, може відігравати роль безпеки, яка повинна бути оборотний документ. Основні позиції і зовнішня форма домашнього і лінійного коносамента схожі. Лицьова сторона коносаменту, як домашніх, так і лінійних, зазвичай містить такі реквізити, як назва вантажу, його опис, включаючи упаковку і маркування; загальна вага; підпис уповноваженого представника перевізника; найменування судна та його прапора. Однак, є ряд реквізитів, які будуть змінюватися в залежності від типу коносамента, зокрема: вантажовідправника, вантажоодержувача і партії, які перевізник зобов'язаний повідомити про надходження товару (вантажоодержувача) на коносамент. Головний коносамент також видається експедитору, коли він об'єднує в одному контейнері партію вантажів, які належать різним власникам вантажу і являють собою різні вантажі. У цьому випадку, як правило, видається кілька документів для кожної з сторін, об'єднаних в одному. Такі документи, як правило, видаються у вигляді замовлення на поставку, яке в деяких юрисдикціях визнається в якості коносамент. Вантажі, зазначені у всіх рахунках коносаментів в сумі, дорівнюють товарам, які перевозяться відповідно до початкового коносамента. Це також той випадок, коли партія товарів в дорозі, ділиться на менші партії, які продаються різним покупцям. Таким чином зазначений в експортній декларації коносамент мав службове значення для звітності лінії, порту і не був товаророзпорядчим документом. Через що, продавець на власний розсуд зазначив його в експортній декларації.

Отже, з урахуванням наданих пояснень, такі розбіжності не спростовують визначену декларантом позивача митну вартість товарів.

Щодо розбіжностей банка-отримувача у наданому інвойсі, зазначеному в додатковій угоді до контракту

Відповідно до Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, вільні у виборі банківських установ, які б надавали банківські послуги.

Відповідно до зовнішньоекономічних контрактів возивач оплачує товари на реквізити, які контрагент вказує в договорі або інвойсі. Банк-отримувач є банком контрагента, і розбіжності в зазначенні контрагентом позивача інформації щодо такого банку не можуть покладати на позивача відповідальність.

Що стосується додаткової угоди, на яку посилався відповідач, то як пояснив, позивач, такої додаткової угоди до договору від 01.07.2017 ITC-004 укладено не було.

Отже, такі розбіжності не можуть впливати на обрання методу визначення митної вартості товарів.

Щодо посилання на відмінність печатки іноземного контрагенту від відбитку печатки на комерційному інвойсі

В зовнішньоекономічних контрактах на постачання товарів сторони узгодили, що факсимільні копії та копії отримані за допомогою електронної пошти документів мають юридичну силу (п. 14.2 контрактів).

Як пояснив позивач, зважаючи на відстань між КНР та Україною, а також на вартість поштової пересилки документів, весь документообіг з постачальниками ведеться в електронному вигляді, шляхом обміну сканованими документами. Покупець не має змоги контролювати і відповідати за процес підписання документів з боку постачальника.

Оглянувши печатки на поданих документах суд дійшов висновку, що вони є ідентичними, та не викликають жодних сумнівів.

З огляду на наведене вказані зауваження митного органу є безпідставними.

Крім того, у вимозі про надання додаткових документів митним органом не було конкретизовано яка саме виписка з бухгалтерської документації повинна бути надана декларантом. Так, відповідно до законодавства регістри бухгалтерського обліку формуються тільки після здійснення господарської операції, і якщо товар знаходиться на розмитнені, то ще навіть не оприходувався. З огляду на що, надання такої виписки декларантом є неможливим.

Посилання на необхідність надання у 10-денний термін висновку про вартісні характеристики товару, що підготовлений спеціалізованою експертною організацією, є також заздалегідь неможливим до виконання у встановлений термін.

Крім того, вимагаючи у декларанта позивача інші додаткові документи, митним органом не враховано те, що витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Всі ці вказані обставини митним органом враховані не були.

Крім того, митним органом не враховано те, що товари, що імпортувалися, позивачем раніше ввозилися в Україну від цих же виробників.

Так, позивачем раніше до митних органів подавалися декларації щодо ідентичних та аналогічних товарів, товари по яким були розмитнені за такими ж, або навіть нижчими цінами. Зокрема подавалися декларації:

- ЕМД UA 807170/2018/0060074 від 06.12.2018, UA 807170/2018/057727 від 23.11.2018; UA 807170/2019/000803 від 09.01.2019;

- ЕМД UA 807170/2018/063140 від 20.12.2018, UA 500060/2018/038986 від 19.12. 2018, UA 807170/2019/001510 від 15.01. 2019, UA 807170/2018/059265 від 30.11. 2018, UA 500060/2018/038841 від 17.12. 2018., UA 807170/2018/060074 від 06.12. 2018, UA 807170/2018/057727 від 23.11. 2018;

- ЕМД UA 125220/2018/714188 від 19.11.2018;

- ЕМД UA 807170/2018/058780 від 30.11. 2018, UA 807170/2018/057721 від 23.11. 2018, UA 500060/2019/000176 від 04.01. 2019, UA 500170/2019/007122 від 21.03. 2019

Отже, в базі митних декларацій була інформація про раніше подані позивачем декларації на ідентичні та аналогічні товари, що митним органом при обранні методу визначення митної вартості товарів враховано не було.

З огляду на наведене посилання відповідача у рішеннях про коригування митної вартості товарів на відсутність у нього інформації про вартість ідентичних та аналогічних товарів, є неприйнятними.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивачем надані суду належні докази в підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його вимоги. Надані позивачем до митного оформлення товару документи не містять суперечностей та ознак підробки, а також містять всі необхідні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Митним органом як суб'єктом владних повноважень, не наведено обґрунтованих доводів, чому представлені на час здійснення митного оформлення документи, які базувалися на об'єктивних даних, не могли бути підставою для визначення митної вартості за першим основним методом її визначення; не зазначено обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; не наведено умови, що унеможливлювали використання обраного декларантом методу визначення митної вартості при наданні декларантом документів, достатніх для підтвердження заявленої митної вартості за відсутності обґрунтованого сумніву щодо достовірності поданих документів.

Відповідачем не надано суду належних доказів правомірності рішень, які оскаржуються, в розумінні ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України. Не надано доказів на підтвердження того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, не є достатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Митним органом також не враховано те, що рішення суб'єкта владних повноважень не можуть базуватися на припущеннях.

Отже, оскаржені рішення суб'єкта владних повноважень не відповідають вимогам Митного кодексу України.

Прийняття митним органом рішень про визначення митної вартості та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, порушувало права та законні інтереси позивача.

З огляду на наведене позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 вказаного Кодексу, яка регулює питання розподілу судових витрат, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 7 ст. 139 вказаного Кодексу розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 10845,35 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням; також понесені витрати на правничу допомогу адвоката 5000 грн., що разом становить 15845,35 грн.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1 - 4 ст. 134 вказаного Кодексу витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з п. 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 у справі № 1-23/2009 правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Європейський суд із прав людини у справі "East/West Alliance Limited" проти України", оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відповідно до договору від 11.02.2019 № 01 про надання правової допомоги, додаткової угоди від 12.12.2019 №18 до вказаного договору, акту приймання-передачі по договору про надання правової допомоги від 11.02.2019 № 01 (акт від 25.01.2020, який містить детальний опис наданих послуг та витрат на професійну правничу допомогу) позивачу надані адвокатські послуги на суму 5000 грн.

Вказані адвокатські послуги оплачені відповідним платіжним дорученням (від 21.01.2020 №444).

Суд не вправі надавати оцінку умовам договору (зокрема вартості наданих адвокатом послуг), що погоджені сторонами договору.

Оскільки, позивачем понесені витрати на професійну правничу допомогу, що підтверджено належними та допустимими доказами, такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим, тому на них поширюється правило щодо розподілу судових витрат.

Отже, оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, тому судові витрати, які оплачені позивачем в загальній сумі 15845,35 грн. (судовий збір 10845,35 грн. + судові витрати на професійну правничу допомогу 5000 грн. = 15845,35 грн.), підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб'єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Імпорт Траст-Компані» (87548, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Громової, 69, код ЄДРПОУ 42495453) до Одеської митниці Держмитслужби (65078, Одеська обл., м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21а, код ЄДРПОУ 43333459) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA500170/2019/000057/2 від 25.09.2019 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500170/2019/00288 від 25.09.2019.

Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA500170/2019/000058/2 від 27.09.2019 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення картки відмови № UA500170/2019/00290 від 27.09.2019.

Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA500170/2019/000063/2 від 15.10.2019 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500170/2019/00312 від 15.10.2019.

Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA500170/2019/000064/2 від 26.10.2019 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500170/2019/00321 від 26.10.2019.

Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA500170/2019/000062/2 від 10.10.2019 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500170/2019/00304 від 10.10.2019.

Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA500060/2019/000176/2 від 10.10.2019 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2019/00664 від 10.10.2019.

Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA500060/2019/000177/2 від 10.10.2019 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2019/00666 від 10.10.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби (65078, Одеська обл., м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21а, код ЄДРПОУ 43333459) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Імпорт Траст-Компані» (87548, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Громової, 69, код ЄДРПОУ 42495453) здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 15845 (п'ятнадцять тисяч вісімсот сорок п'ять) грн. 35 (тридцять п'ять) коп.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення судом складено 11 березня 2020 року.

Суддя Т.В. Логойда

Попередній документ

88114036

Наступний документ

88114038

Інформація про рішення:

№ рішення:	88114037
№ справи:	200/1464/20-а
Дата рішення:	11.03.2020
Дата публікації:	13.03.2020
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Донецький окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо; визначення митної вартості товару

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено склад суду (28.09.2020)
Дата надходження:	28.09.2020
Предмет позову:	про визнання протиправними та скасування рішень

Розклад засідань:

Минулі засідання (2)

15.07.2020 09:00	Перший апеляційний адміністративний суд
25.08.2020 12:00	Перший апеляційний адміністративний суд

Запланованих засідань немає