18 лютого 2020 року (15 год. 10 хв.)Справа № 280/5792/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Калашник Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Стовбур А.Ю.,
представника позивача - Кузьменко Є.В., представника відповідача - Ковальок О.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1 ) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач або ГУ ДПС у Запорізькій області), в якому просить суд: зобов'язати відповідача здійснити перерахунок з орендної плати ОСОБА_1 за користування земельною ділянкою за 2018 рік, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 (кадастровий номер: 2310100000:05:009:0155) та підготувати висновок про повернення надміру сплаченої орендної плати за 2018 рік з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскільки у позивача право користування земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,1853 га, кадастровий номер 2310100000:05;009;0155 припинилося 19.08.2018, плата за землю, сплачена позивачем за період з 19.08.2018. по 31.12.2018, є надміру сплаченим податком, а відтак підлягає поверненню у відповідності до приписів ст.43 Податкового кодексу України. З урахуванням вищезазначеного просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою суду від 02.12.2019 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 23.12.2019.
16.12.2019 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позов (вх. № 52981), в якому зазначає, що гр. ОСОБА_1 є платником орендної плати з 07.03.2017 за земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер: 2310100000:05:009:0155). Рішенням сесії Запорізької міської ради від 29.08.2018 № 59/121 гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_1 право оренди земельної ділянки з кадастровими номерами 2310100000:05:009:0155 припинено, земельна ділянка даним рішенням надана у користування на умовах оренди для розташування кафе ТОВ «Ленд Дівелопмент». Оскільки, договір оренди на вищевказану земельну ділянку ТОВ «Ленд Дівелопмент» із Запорізькою міською радою на сьогоднішній день не укладений, сплачена орендна плата за користування земельною ділянкою за 2018 рік, за податковим повідомленням-рішенням №4707273-5002-0829 від 03.05.2018 у розмірі 200 546,68 грн. не підлягає перерахунку. З урахуванням вищезазначеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
23.12.2019 розгляд справи відкладено до 22.01.2020.
Протокольною ухвалою суду від 22.01.2020 закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи по суті на 18.02.2020.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та надала пояснення, аналогічні викладеним у адміністративному позові.
Представник відповідача позов не визнала з підстав, викладених у відзиві на позов.
Сторони під час розгляду справи у судовому засіданні повідомили, що ними надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.
Враховуючи норми ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), у судовому засіданні 18.02.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Вислухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
ОСОБА_1 , на підставі Договору оренди землі №201605000100696 від 29.12.2016 було надано у користування земельну ділянку (кадастровий номер: 2310100000:05:009:0155), розташовану по АДРЕСА_1 площею 0,1853 га з терміном користування з 01.01.2017 по 30.06.2035 (а.с.18-23).
На зазначеній земельній ділянці розміщено об'єкт нерухомого майна: «Будівля кафе-бару літ. А-2» та складові об'єкту нерухомого майна «топочна літ. Б, шашлична літ В», який на момент укладення Договору оренди землі № 201605000100696 від 29.12.2016, належав позивачу на праві спільної сумісної власності.
03.05.2018 ГУ ДПС у Запорізькій області прийнято податкове повідомлення - рішення №4707273-5007-0829, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб за 2018 рік у розмірі 200546,68 грн. (а.с.8).
16.07.2018 та 17.07.2018 позивачем сплачено податкове зобов'язання за платежем: орендна плата з фізичних осіб за 2018 рік, визначене податковим повідомленням - рішенням №4707273-5007-0829 від 03.05.2018, що підтверджується квитанціями № П117/6706164/1 від 16.07.2018 та № П117/6708506/1 від 17.07.2018 (а.с.10).
З наданого до матеріалів адміністративної справи Витягу з Державного реєстру речових права на нерухоме майно про реєстрацію права власності, судом встановлено, що 18.08.2018 державним реєстратором Куляк Р.Ю. зареєстровано за громадянином ОСОБА_3 право власності на об'єкт нерухомого майна: будівля кафе-бару літ.А-2, загальною площею 513,9 кв.м., до якої входять топочна літ.Б та шашлична літ.В, розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.15-16).
Рішенням Запорізької міської ради від 29.08.2018 №59/121 «Про надання у користування на умовах оренди ТОВ «Ленд Дівелопмент» земельної ділянки по АДРЕСА_1 для розташування кафе» припинено гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_1 право оренди земельною ділянкою (кадастровий номер 2310100000:05:009:0155) площею 0,1853 га (землі житлової та громадської забудови; для будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування) по АДРЕСА_1 раніше наданої рішенням міської ради від 30.06.2016 №68/8 «Про надання у користування на умовах оренди гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_1 земельної ділянки по АДРЕСА_1 для розташування кафе» та передано її до земель Запорізької міської ради (а.с.17).
Також, відповідно до пункту 3 рішення Запорізької міської ради від 29.08.2018 №59/121 вирішено розірвати Договір оренди землі від 29.12.2016 №201605000100696 (державна реєстрація права оренди від 01.03.2017 №19349895).
В свою чергу, пунктом 4 рішення Запорізької міської ради від 29.08.2018 №59/121 земельна ділянка кадастровий номер 2310100000:05:009:0155 передана у користування ТОВ «Ленд Дівелопмент».
24 жовтня 2019 року, позивач до ГУ ДПС у Запорізькій області із заявою про здійснення перерахунку з орендної плати за користування земельною ділянкою за 2018 рік, яка розташована за адресою м. Запоріжжя, пр. Соборний 184 (кадастровий номер: 2310100000:05:009:0155) та повернення надміру сплачених коштів у зв'язку з припиненням користування земельною ділянкою на підставі п.2 ст.120, ст. 141 Земельного кодексу України (а.с.11-12).
Листом ГУ ДПС у Запорізькій області №4871/14/08-01-50-05 від 08.11.2019 позивачу надано відповідь, за змістом якої позивач є платником орендної плати за користування земельною ділянкою (кадастровий номер: 2310100000:05:009:0155) оскільки новий землекористувач цією земельною ділянкою - ТОВ «Ленд Дівелопмент» не уклав договір оренди. Таким чином, прийнято податкове повідомлення - рішення №4707273-5007-0829 від 03.05.2018 на суму 200546,68 грн. сплачена позивачем у повному обсязі є таким, що відповідає чинному законодавству та не підлягає перерахунку (а.с.13-14).
Позивач вважає, що оскільки позивач не є користувачем земельної ділянки (кадастровий номер: 2310100000:05:009:0155) з 19.08.2018, то вона має право на перерахунок орендної плати за користування земельної плати за 2018 рік та повернення надміру сплаченої орендної плати за 2018 рік, у зв'язку із чим звернулась до суду із вказаним позовом.
Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).
Підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата).
Згідно з пп.269.1.2 п.269.1 ст.269 Податкового кодексу України, платниками податку є землекористувачі.
Відповідно до пп.270.1.1 п.270.1 ст.270 Податкового кодексу України, об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
Пунктом 285.1 статті 285 Податкового кодексу України передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
Згідно з п.286.5 ст.286 Податкового кодексу України, нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.
Пунктом 287.1 статті 287 Податкового кодексу України передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
Відповідно до п.288.1 статті 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Пунктом 288.2 статті 288 ПК України визначено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки.
Відповідно до п.286.5 ст.286 Податкового кодексу України, у разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності.
Тобто, орендна плата сплачується орендарем за період фактичного перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
Відповідно до ч.1 ст.120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Згідно ч.3 ст.7 Закону України «Про оренду землі», до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.
Як було встановлено судом, що 18.08.2018 державним реєстратором Куляк Р.Ю. зареєстровано за громадянином ОСОБА_3 право власності на об'єкт нерухомого майна: будівля кафе-бару літ.А-2, загальною площею 513,9 кв.м., до якої входять топочна літ.Б та шашлична літ.В, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суд зазначає, що відповідно до п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Частиною 2 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Згідно ч.5 ст.12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом. Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей, що містяться в цьому реєстрі.
За таких обставин, матеріалами справи підтверджується факт переходу 18.08.2018 права власності на об'єкт нерухомого майна розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , від позивача до іншої особи, у зв'язку з чим відповідно і право користування земельною ділянкою на якій розташований такий об'єкт фактично перейшло до іншої особи.
Таким чином, до нового власника об'єкта нерухомості переходить і встановлений податковим законом обов'язок зі сплати податку за земельну ділянку, на якій розташоване набуте ним майно.
Такий висновок відповідає правовій позиції, наведеній у постановах Верховного Суду від 31.01.2018 (справа №825/308/17), від 18.04.2018 (справа №2а-19166/09/0370), від 19.06.2018 (справа №822/2696/17), від 05.11.2018 (справа №822/2695/17).
Так, суд зазначає, що оскільки ОСОБА_1 у 2018 році втратила статус землекористувача щодо земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:05:009:0155, та, відповідно обов'язок сплати орендної плати за користування зазначеною земельною ділянкою з 18.08.2018, суд приходить до висновку, що у податкового органу наявні підстави для здійснення перерахунку позивачу орендної плати за користування земельною ділянкою за 2018 рік, яка була визначена податковим повідомленням - рішенням №4707273-5007-0829 від 03.05.2018 та сплачена позивачем у повному обсязі.
Таким чином, сплачена позивачем орендна плата за користування земельною ділянкою кадастровий номер 2310100000:05:009:0155 за період з 18.08.2018 по 31.12.2018 є надміру сплаченим податком.
Підпунктом 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.
В свою чергу, згідно підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, надміру сплачені грошові зобов'язання це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені визначені статтею 43 Податкового кодексу України.
Так, відповідно до пункту 43.1 статті 43 Податкового кодексу України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Згідно пункту 43.2 статті 43 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (пункт 43.3 статті 43 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 43.4 статті 43 Податкового кодексу України, платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.
Згідно пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України, контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані (пункт 43.5 статті 43 Податкового кодексу України).
Окрім цього, взаємовідносини територіальних органів Державної фіскальної служби України з місцевими фінансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України в процесі повернення платникам податкiв помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов'язань та пені за платежами, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, з метою належного виконання положень статей 43, 102 Податкового кодексу України, частини другої статті 45 та частини другої статті 78 Бюджетного кодексу України, регламентує Порядок взаємодії територiальних органів Державної фіскальної служби України, мiсцевих фiнансових органiв та територiальних органiв Державної казначейської служби України у процесi повернення платникам податкiв помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов'язань та пені, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 №1146 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.12.2015 за №1679/28124.
Так, відповідно до пунктів 3 та 4 вищевказаного Порядку, у разі наявності у платника податкового боргу повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків здійснюється з бюджету, до якого такі кошти були зараховані.
Якщо платіж, що повертається, був сплачений до загального (спеціального) фонду державного або відповідного місцевого бюджету, але згідно із законодавством не передбачений серед джерел формування відповідного бюджету, повернення здійснюється за рахунок податків та зборів, не віднесених до інших категорій (код класифікації доходів бюджету 19090000) або інших надходжень (код класифікації доходів бюджету 24060300) відповідного бюджету.
У разі повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунку платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 Податкового кодексу України, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобовязань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.
Згідно пункту 5 Порядку взаємодії територiальних органів Державної фіскальної служби України, мiсцевих фiнансових органiв та територiальних органiв Державної казначейської служби України у процесi повернення платникам податкiв помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов'язань та пені, повернення помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов'язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на пiдставi заяви платника податку (за винятком повернення надмiру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фiзичних осiб, якi розраховуються органом ДФС на пiдставi поданої платником податкiв податкової декларацiї за звiтний календарний рiк шляхом проведення перерахунку за загальним рiчним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надмiру сплаченої суми протягом 1095 днiв вiд дня її виникнення.
Пунктом 7 наведеного Порядку взаємодії територiальних органів Державної фіскальної служби України, мiсцевих фiнансових органiв та територiальних органiв Державної казначейської служби України у процесi повернення платникам податкiв помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов'язань та пені, визначено, що після реєстрації в органі ДФС заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені (крім грошових зобов'язань та пені з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів) передається на розгляд до структурних підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків і зборів та погашення заборгованостей. Не пізніше другого робочого дня, наступного за днем реєстрації, заява з відміткою вказаних підрозділів щодо правомірності повернення передається до структурного підрозділу, на який покладено функцію з підготовки висновку.
Пунктом 7 наведеного Порядку взаємодії територiальних органів Державної фіскальної служби України, мiсцевих фiнансових органiв та територiальних органiв Державної казначейської служби України у процесi повернення платникам податкiв помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов'язань та пені, визначено, що після реєстрації в органі ДФС заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені (крім грошових забов'язань та пені з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів) передається на розгляд до структурних підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків і зборів та погашення заборгованостей. Не пізніше другого робочого дня, наступного за днем реєстрації, заява з відміткою вказаних підрозділів щодо правомірності повернення передається до структурного підрозділу, на який покладено функцію з підготовки висновку.
Відповідно до пункту 8 Порядку взаємодії територiальних органів Державної фіскальної служби України, мiсцевих фiнансових органiв та територiальних органiв Державної казначейської служби України у процесi повернення платникам податкiв помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов'язань та пені, у разі якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС готує: висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згiдно з додатком 1 до цього Порядку; два примiрники реєстру висновкiв за платежами, належними державному бюджету, за формою згiдно з додатком 2 до цього Порядку; три примiрники реєстру висновкiв за платежами, належними мiсцевим бюджетам, та платежами, якi пiдлягають розподiлу мiж державним та мiсцевими бюджетами, за формою згiдно з додатком 3 до цього Порядку.
Отже, повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань здійснюється органом державного казначейства з дотриманням процедури та на умовах, встановлених Податковим кодексом України та Порядком взаємодії територiальних органів Державної фіскальної служби України, мiсцевих фiнансових органiв та територiальних органiв Державної казначейської служби України у процесi повернення платникам податкiв помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов'язань та пені, на підставі отриманого висновку від контролюючого органу.
Беручи до уваги вищезазначене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України). Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 768,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.
Керуючись статтями 241, 243-246, 250 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 43143945) про зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Запорізькій області здійснити перерахунок з орендної плати ОСОБА_1 за користування земельною ділянкою за 2018 рік, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер: 2310100000:05:009:0155) та зобов'язати Головне управління ДПС у Запорізькій області підготувати висновок про повернення надміру сплаченої орендної плати за 2018 рік з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 00 коп.).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 27.02.2020.
Суддя Ю.В. Калашник