10 березня 2020 року Справа № 160/12647/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Верба І.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Новокадацького районного відділу Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області, Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
І. ПРОЦЕДУРА
1. 16.12.2019 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Новокодацького районного відділу Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Новокодацького районного відділу Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області у відмові ОСОБА_1 вклеїти в паспорт у формі книжечки серія НОМЕР_1 (від 23.12.2003) фотокартки при досягненні 25-річного віку, після спливу тридцятиденного строку;
- зобов'язати Новокодацький районний відділ Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області вклеїти в паспорт ОСОБА_1 у формі книжечки серія НОМЕР_1 (від 23.12.2003) фотокартки при досягненні 25-річного віку, після спливу тридцятиденного строку.
2. Ухвалою суду від 21.12.2019:
- прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі № 160/12647/19;
- залучено у якості відповідача Головне управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області, оскільки Новокодацький районний відділ є структурним підрозділом та не є юридичною особою;
- встановлено сторонам строк для подання документів до суду.
3. 11.01.2020 від відповідача до канцелярії суду надійшов відзив на адміністративний позов з доказом його направлення позивачу.
4. 04.02.2020 засобами поштового зв'язку від позивача до канцелярії суду надійшла відповідь на відзив відповідача на позовну заяву.
щодо строків розгляду справи
5. Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, що обґрунтованість тривалості провадження завжди повинна оцінюватися в світлі обставин справи з посиланням на наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади а також те, що було головним для заявника в спорі.
6. Справа є важливою для позивача та вимагала особливої ретельності, чим обумовлена тривалість її розгляду.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
7. Особливістю діючого законодавства обумовлена необхідність надання до міграційної служби рішення суду про зобов'язання останньої вклеїти фотокартку до паспорту у формі книжечки при досягненні особою 25-річного віку, у зв'язку із чим позивач вимушено звернулась до суду із цим позовом.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
8. Відповідач проти позову заперечив повністю, зазначив, що позивач, досягнувши 25-річного віку ІНФОРМАЦІЯ_2, маючи обов'язок звернутись до територіального підрозділу державної міграційної служби протягом місяця починаючи з ІНФОРМАЦІЯ_2 для вклеювання до паспорта громадянина України фотокартки у зв'язку із досягненням 25-річного віку, звернулась лише у липні 2019 року із заявою відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про звернення громадян», не надавши належного пакету документів відповідно до вимог чинного законодавства. Подана позивачем заява складена у довільній формі, не може вважатися заявою про вклейку фотографії, у зв'язку із чим позивачу надано відповідь, якою роз'яснено порядок вклеювання фотокарток та обміну паспорта громадянина України.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
9. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 23.12.2003 отримала паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 , виданий Ленінським РВ ДМУ УМВС України у Дніпропетровській області.
10. 26.07.2019 ОСОБА_1 звернулась до Новокодацького районного відділу Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області із заявою, у якій просила:
- вклеїти фото у її існуючий паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Ленінським РВ ДМУ УМВС України у Дніпропетровській області 23.12.2003, для поновлення строку його дії, або замінити на паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року на ім'я ОСОБА_1 відповідно до «Положення про паспорт громадянина України», затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ;
- вести облік відносно ОСОБА_1 за раніше встановленими формами - за прізвищем, іменем та по-батькові, роком народження та за місцем реєстрації, без використання будь-якого цифрового ідентифікатора особи (у тому числі за серією та номером паспорту), без внесення інформації про них до ЄДР чи будь-яких баз даних і реєстрів та без автоматизованої обробки та передачі персональних даних.
11. У заяві позивач зазначила, що не має наміру оформлювати паспорт у формі пластикової ID-картки, та у випадку відмови вклеїти фотокартку в існуючий паспорт просила його замінити на паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року.
12. До заяви позивачем додано:
- свідоцтво про народження на ім'я ОСОБА_1 ;
- дві фотокартки розміром 3,5х4,5 см для оформлення паспорту серії НОМЕР_1 ;
- завірену належним чином копію існуючого паспорту серії НОМЕР_1 .
13. Головним управлінням Державної міграційної служби в Дніпропетровській області за вих. № 1216/3209 від 03.08.2019 надано відповідь на заяву ОСОБА_1 від 26.07.2019, у якій зазначено, що за відсутності відповідного рішення суду на сьогодні у Новокодацького РВ у м. Дніпрі ГУДМС України в Дніпропетровській області відсутні правові підстави оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки.
V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
14. Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
15. Статтею 32 Конституції України визначено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
16. За приписами частини першої статті 92 Конституції України, виключно законами України, зокрема, визначаються: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; громадянство, правосуб'єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства, засади регулювання демографічних та міграційних процесів.
17. Частиною першою статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 № 5492-VI (далі - Закон № 5492-VI) визначено, що до документів, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, та що посвідчує особу і підтверджує громадянство України відноситься, зокрема, паспорт громадянина України.
18. За змістом статті 14 Закону № 5492-VI форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.
19. Паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частини 1-2 статті 21 Закону № 5492-VI).
20. Відповідно до пунктів 1, 3, 5 «Положення про паспорт громадянина України», затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII (далі - Положення № 2503-XII) паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт є дійсним для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88х125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта.
21. Пунктом 8 Положення № 2503-XII закріплено, що термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується. До паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- чи 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним.
22. Згідно з пунктами 9-11 Положення № 2503-XII паспорт, виготовлений у вигляді паспортної картки (інформаційного листка), має розмір 80х60 мм. У інформаційний листок вклеюється фотокартка і вносяться відомості про його власника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження і особистий номер, а також дата видачі і код органу, що його видав. Інформаційний листок заклеюється плівкою з обох боків. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної картки, визначається Кабінетом Міністрів України. Бланки паспортів виготовляються на замовлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, з високоякісного паперу з використанням спеціального захисту.
23. Відповідно до пунктів 1-2 «Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 745) (далі - Порядок № 302), паспорт громадянина України (далі - паспорт) є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
24. Згідно з підпунктом 6 пункту 6 Порядку № 302 обмін паспорта здійснюється у разі, якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток.
25. Пунктом 16 Положення № 2503-ХІІ визначено вичерпний перелік підстав обміну паспорта, а саме - зміни (переміни) прізвища, імені або по батькові; встановлення розбіжностей у записах; непридатності для користування.
26. Відповідно до пункту 131 Порядку № 302 до безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті, вноситься така інформація, зокрема, біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук (за згодою особи).
27. Статтею 2 Закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 № 2297-VI (далі - Закон № 2297-VI) закріплено, що персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
28. Частиною першою статті 6 Закону № 2297-VI визначено, що мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних.
29. Відповідно частин п'ятої та шостої статті 6 Закону № 2297-VI обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
30. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 № 456 затверджений Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України (далі - Порядок № 456).
31. Пунктом 1 Розділу І Порядку № 456 (чинного на момент виникнення спірних відносин) встановлено, що цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до абзацу п'ятого пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України», постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 № 398 «Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302», Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII (в редакції постанови Верховної Ради України від 23.02.2007 № 719-V), визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку.
32. Згідно з пунктом 2 Розділу І Порядку № 456, паспорт оформлюється з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.1994 № 353 «Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України».
33. Відповідно до Розділу V Порядку № 456, третя і п'ята сторінки паспорта передбачені для вклеювання в паспорт додаткових фотокарток при досягненні особою віку 25 або 45 років.
34. Для вклеювання фотокартки при досягненні відповідного віку особа після спливу тридцятиденного строку подає працівнику територіального підрозділу за місцем проживання заяву про вклеювання фотокартки, паспорт і дві фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см із зображенням, яке відповідає досягнутому нею віку, та відповідне рішення суду. Облік заяв про вклеювання фотокартки здійснюється в журналі реєстрації заяв про вклеювання фотокарток.
35. Наявність підстав для вклеювання фотокартки при досягненні особою відповідного віку та подана заявником інформація перевіряються уповноваженою особою територіального підрозділу ДМС, яка за своїми службовими обов'язками відповідає за оформлення та видачу паспорта, за даними відомчої інформаційної системи ДМС, Книгою обліку та з урахуванням вимог пунктів 4 та 5 розділу VI цього Тимчасового порядку.
36. Вклеювання до паспорта фотокартки при досягненні особою віку 25 і 45 років здійснюється у строки, встановлені законодавством.
37. Рішення про вклеювання фотокартки до паспорта приймається територіальним підрозділом ДМС за результатами проведених перевірок.
VІ. ОЦІНКА СУДУ
щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача
38. Законодавством, чинним на момент звернення ОСОБА_1 до відповідача, було передбачено дві форми паспорта громадянина України: як у вигляді книжечки, так і у вигляді картки.
39. Громадянин України, який має паспорт у формі паспортної книжечки, зобов'язаний протягом місяця після досягнення 25- чи 45-річного віку звернутись до уповноважених державних органів із заявою про вклеювання до паспорту фотокартки.
40. Суд зауважує, що паспорт, в якому не вклеєно фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним для встановлення відповідної особи, однак визнання паспорту недійсним не має наслідком його вилучення.
41. При цьому, вказаними нормами Положення № 2503-XII не встановлено заборони для вклеювання фотокартки у паспорт після спливу тридцятиденного строку.
42. Норми Положення № 2503-XII не містять вимоги обміну паспорта у разі звернення за вклеюванням до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток після спливу місячного терміну після досягнення 25-річного або 45-річного віку, в той час як постанова № 302 у цьому випадку зобов'язує отримувати новий паспорт у формі ID-картки, який має обмежувальний термін 10 років, до якого вноситься більше персональних даних та який має унікальний номер запису у Реєстрі.
43. При цьому, як зазначила позивач у позовній заяві, звертаючись до суб'єкта владних повноважень, вона вказала, що не має наміру отримувати паспорт у формі ID-картки, не надає згоду на збір і облік персональних даних, забороняє передачу будь-яких даних до Єдиного державного демографічного реєстру; забороняє формування будь-яких інших ідентифікаторів.
44. Безконтактний електронний носій паспорта громадянина України нового зразка у формі ID-картки містить відцифровані персональні дані особи.
45. Принципами обробки персональних даних є відкритість і прозорість, відповідальність, адекватність та ненадмірність їх складу та змісту стосовно визначеної мети їх обробки, а підставою обробки персональних даних є згода суб'єкта персональних даних.
46. Однак, законодавством не врегульовано питання щодо наслідків відмови особи від обробки її персональних даних, тобто фактично відсутня будь-яка альтернатива такого вибору, що в свою чергу обумовлює неякість закону та порушення конституційних прав такої особи.
47. Відтак, суд зазначає, що реалізація державних функцій має здійснюватися без примушення людини до надання згоди на обробку персональних даних, їх обробка повинна здійснюватися, як і раніше, в межах і на підставі тих законів і нормативно-правових актів України, на підставі яких виникають правовідносини між громадянином та державою. При цьому, згадані технології не повинні бути безальтернативними і примусовими. Особи, які відмовилися від обробки їх персональних даних, повинні мати альтернативу - використання традиційних методів ідентифікації особи.
48. Тобто, будь-яке обмеження прав і свобод особи повинно бути чітким та законодавчо визначеним, однак у даному випадку таке обмеження, як неможливість вклеювання нової фотокартки у паспорт громадянина України у формі книжечки при досягненні громадянином 25-річного віку, законодавством не передбачено.
49. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 05.12.2019 у справі № 420/270/19 (адміністративне провадження № К/9901/18498/19) та від 31.01.2020 у справі № 200/6627/19-а (адміністративне провадження № К/9901/27206/19).
50. Позивач звернулась до вказаних органів із пропуском місячного терміну, оскільки ОСОБА_1 виповнилось 25 років ІНФОРМАЦІЯ_2, тому вона повинна була звернутись до відповідача з відповідною заявою про вклеювання фотокартки протягом місяця, тобто в строк до 10.12.2012, проте таку заяву позивач подала лише 26.07.2019.
51. На думку суду, за наявності норми, що регулює можливість/необхідність вклеювання нового фото у паспорт громадянина України у формі книжечки при досягненні певного віку, недоцільно позбавляти особу такого права лише у зв'язку із пропуском нею строку звернення та враховуючи, що така особа не має бажання отримувати паспорт нового зразка і це не спричиняє загрозу національній безпеці, економічному добробуту або правам людини.
52. При цьому, суд вважає правомірним посилання позивача на рішення Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у зразковій справі № 806/3265/17, відповідно до якого особі гарантується право на отримання паспорта у вигляді паспортної книжечки відповідно до вищенаведених норм, так як відповідач у спірних правовідносинах фактично спонукає до отримання позивачем паспорту у формі ID-картки.
53. Суд зазначає, що діючим законодавством не врегульовано алгоритму дій територіального органу ДМС у разі порушення особою вказаного строку звернення щодо вклеювання у паспорт нової фотокартки, проте нормами підпункту 6 пункту 6 Порядку № 302 визначено, що обмін паспорта здійснюється у разі: якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток.
54. При цьому, пункт 2 розділу V Порядку № 456 містить положення, згідно з яким для вклеювання фотокартки при досягненні відповідного віку особи після спливу тридцятиденного строку заявник подає працівнику територіального підрозділу за місцем проживання заяву про вклеювання фотокартки, паспорт і дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см із зображенням, яке відповідає досягнутому нею віку, та відповідне рішення суду.
55. Відтак, чинним законодавством передбачено два можливих способи поведінки особи у разі порушення нею встановленого строку звернення до уповноваженого органу щодо вклеювання до паспорта зразка 1994 року нової фотокартки: 1) обмін паспорта зразка 1994 року на паспорт у формі картки, що містить безконтактний електронний носій; 2) подання працівнику уповноваженого органу пакету документів, що включає: заяву, паспорт-книжечку, фотокартки встановленого розміру, та відповідне судове рішення.
56. При цьому, вищенаведені положення законодавства не передбачають видачі нового паспорта зразка 1994 року в обмін на паспорт, у який своєчасно не було вклеєно фотокартку особи, якій він виданий, у зв'язку із досягненням такою особою 25-річного або 45-річного віку.
57. З огляду на те, що позивач не згоден на отримання паспорта у формі ID-картки, що містить безконтактний електронний носій, а також не звернувся до відповідача з питання вклеювання фотокартки при досягненні 25-річного віку після спливу тридцятиденного строку шляхом подання працівнику територіального підрозділу за місцем проживання необхідних документів, - заяви про вклеювання фотокартки встановленої форми, паспорта і двох фотокарток та відповідного рішення суду, підстави для визнання бездіяльності відповідача протиправною відсутні.
щодо зобов'язання вчинити певні дії
58. Згідно зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом від 17.07.1997 № 475/97-ВР кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
59. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
60. Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
61. Отже, «ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
62. З аналізу наведених норм діючого законодавства судом зроблено висновок, що позивач має право на вклеювання до паспорта громадянина України зразка 1994 року нової фотокартки у зв'язку з досягненням нею 25 років незалежно від того, що із відповідною заявою вона звернулась після спливу тридцятиденного строку після досягнення нею цього віку.
63. Таким чином, оскільки законодавством не передбачено іншого належного способу захисту порушеного права позивача у спірних правовідносинах, ніж зобов'язання відповідача вирішити питання щодо вклеювання до паспорту зразка 1994 року нової фотокартки у зв'язку з досягненням ОСОБА_1 . 25 років, суд вважає за необхідне визначити саме такий спосіб захисту прав та інтересів позивача.
VІІ. ВИСНОВОК СУДУ
64. Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
65. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
66. Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
67. Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
щодо розподілу судових витрат
68. Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
69. Оскільки судом задоволено позовну вимогу немайнового характеру на користь позивача присуджуються понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання позову немайнового характеру в розмірі 768,40 грн.
70. Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
71. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; код НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) до Новокадацького районного відділу Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області (вул. Курінна, 57, м. Дніпро, 49019), Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 37806243; вул. В. Липинського, 7, м. Дніпро, 49000) про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
72. Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області вклеїти в паспорт ОСОБА_1 у формі книжечки серія НОМЕР_1 , виданий 23.12.2003 Ленінським РВ ДМУ УМВС України у Дніпропетровській області, фотокартку у зв'язку із досягненням нею 25-річного віку.
73. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
74. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 768,40 грн.
75. Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
76. Повне рішення складено 10.03.2020.
Суддя І.О. Верба