Ухвала від 31.01.2020 по справі 160/8692/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

31 січня 2020 року Справа №160/8692/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Врони О. В., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення у справі № 160/8692/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме роз'яснити рішення суду в частині зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії з 01.05.2018 року.

В обгрунтування заяви зазначено, що позивачу є незрозумілим чому суд зобов'язав відповідача здійснити перерахунок пенсії з 01.05.2018 року замість 01.01.2018 року.

Відповідно до частини 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Оскільки розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні), розгляд заяви здійснено у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення з наступних підстав.

Підстави та порядок роз'яснення судових рішень в адміністративному судочинстві встановлені статтею 254 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 254 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

За загальними нормами права роз'яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Отже, необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Також, роз'яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз'яснення його тяжко виконати внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Як роз'яснив Пленум Вищого адміністративного суду України у постанові №7 від 20.05.2013 року "Про судове рішення в адміністративній справі" в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду (пункт 19).

Отже, зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кількох варіантів тлумачення.

Аналогічний правовий висновок викладено в ухвалі Верховного Суду України від 16 липня 2016 року у справі №826/16796/14 (21-452іп16), що постановлена за результатами розгляду заяви про роз'яснення судового рішення, у якій заявник зазначив, що йому незрозумілий зміст мотивувальної частини постанови, що може викликати труднощі у виконанні судового рішення. У вказаній ухвалі Верховного Суду України зазначено, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Тобто, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Суд зазначає, що питання, з приводу роз'яснення якого звернувся заявник, не свідчать про незрозумілість судового рішення чи окремих його положень.

Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2019 року у справі № 160/8692/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково, а саме:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% сум грошового забезпечення;

- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.05.2018 року з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 90% грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії;

- в іншій частині позовних вимог відмовлено;

- вирішено питання судових витрат.

В заяві про роз'яснення рішення, заявник просить суд роз'яснити рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/8692/19 в частині періоду, з якого має бути здійснено перерахунок пенсії.

Судом встановлено, що рішення суду від 29.11.2019 року у справі № 160/8692/19 містить чітку вказівку на строк, з якого має бути здійснено перерахунок пенсії, а саме зазначено, що перерахунку та виплаті підлягають суми пенсії з 01.05.2018 року, оскільки відповідно до протоколу за пенсійною справою №0406005992 (Державний департамент з питань виконання покарань) позивачеві з 01.05.2018 року перерахована пенсія за вислугу років з розрахунку 70 % грошового забезпечення, а отже право позивача, що підлягає судовому захисту, порушено, починаючи з 01.05.2018 року.

В матеріалах справи міститься попередній протокол за пенсійною справою №0406005992 (Державний департамент з питань виконання покарань), з якого відомо, що пенсія за вислугу років позивачу перераховувалась з 01.07.2012 року з розрахунку 90% грошового забезпечення.

Наступним протоколом, на який послався суд у своєму рішенні, є протокол за пенсійною справою №0406005992 (Державний департамент з питань виконання покарань), з якого відомо, що позивачеві з 01.05.2018 року перерахована пенсія за вислугу років з розрахунку 70 % грошового забезпечення.

Таким чином, у період з 01.07.2012 року по 01.05.2018 року органом Пенсійного фонду не приймалось рішення про перерахунок пенсії позивача, яке б дало підстави для висновку про зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% сум грошового забезпечення.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами.

Згідно зі ст. 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Судом прийнято рішення на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказах, які досліджені судом та яким надано відповідну правову оцінку.

Фактично, звернення із заявою про роз'яснення судового рішення не свідчить про неможливість виконання рішення суду відповідачем через його незрозумілість, а свідчить про виявлення відповідачем незгоди з рішення суду.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що судове рішення в даній справі є цілком зрозумілим за змістом, не викликає неоднозначного тлумачення та не потребує роз'яснення, резолютивна частина постанови суду повністю узгоджується із вимогами КАС України, в зв'язку з чим не вбачає підстав для задоволення даної заяви.

Керуючись ст. ст. 248, 254, 256 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення у справі № 160/8692/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона

Попередній документ
88113693
Наступний документ
88113695
Інформація про рішення:
№ рішення: 88113694
№ справи: 160/8692/19
Дата рішення: 31.01.2020
Дата публікації: 13.03.2020
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби