Справа № 143/414/15-к
Провадження №1-кп/930/19/20
06.03.2020 року м.Немирів
Немирівський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4
потерпілого ОСОБА_5
представника потерпілого адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирів клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження у зв'язку з закінченням строків давності по кримінальному провадженню внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12013010270000276 від 06.07.2013 року щодо:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, освіта вища, одруженої, раніше не судимої, обвинуваченої у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, -
В провадженні Немирівського районного суду Вінницької області знаходиться вище вказане кримінальне провадження.
05.03.2020 року обвинувачена ОСОБА_4 звернулася до суду з клопотанням про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України та закриття вище вказаного кримінального провадження у зв'язку з закінченням строків притягнення обвинуваченої до кримінальної відповідальності.
Клопотання мотивоване тим, що відповідно до обвинувального акту вона обвинувачуюся у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 cт. 382 КК України, тобто умисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили і підлягає негайному виконанню, а саме невиконання рішення Погребищенського районного суду від 23.06.2010р.
23.06.2010 р. Погребищенським районним судом ухвалено рішення у цивільній справі № 2-56/10, яким зобов'язано ОСОБА_4 та ОСОБА_7 не чинити ОСОБА_5 перешкод у володінні, користуванні та розпорядженні належним йому погребом, що входить до складу його будинко володіння по АДРЕСА_1 і в технічному паспорті на житловий будинок позначений літерою «Д», а саме: перенести огорожу від проходу до погреба і звільнити погріб від своїх матеріальних цінностей і не перешкоджати доступу на нього. Законної сили дане рішення, згідно ухвали Апеляційного суду Вінницької області набуло 29 вересня 2010 р.
Постановою ВДВС Погребищенського РУЮ від 21 лютого 2013р. встановлено обвинуваченій строк на добровільне виконання рішення суду до 28 лютого 2013р., що підтверджується копією зазначеної постанови .
Оскільки до 28 лютого 2013р. вищезазначене рішення суду виконано не було, то 16 квітня 2013р. було складено акт державного виконавця, ким встановлено, що рішення суду станом на 16.04.2013 року не виконано.
19 квітня 2013 р. державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, що підтверджується копією зазначеної постанови та направлено до Погребищенського РВ УМВС подання про притягнення ОСОБА_4 до відповідальності за невиконання рішення суду згідно cm. 382 КК України.
06 липня 2013р. відповідні відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_4 обвинувачено в тому, що нею зазначене вище рішення суду не було виконане в період часу з 29.06.2013р. по 17.11.2014р.
На даний час обвинувачена ОСОБА_4 вважає, що станом на теперішній час є достатні підстави для звільнення її від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності, оскільки:
- з моменту набрання рішенням суду законної сили сплив проміжок часу - 9 років і 5 місяців
- з моменту закінчення строку, встановленого державним виконавцем для добровільного виконання рішення суду - понад 7 років;
- з моменту направлення державним виконавцем до Погребищенського РВ УМВС подання про притягнення обвинувачену до кримінальної відповідальності
за невиконання рішення суду згідно до cm. 382 КК України - понад 6 років і 8 місяців
- з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань - майже 6 років і 6 місяців, а з моменту закінчення періоду, вказаного у обвинувальному акті - понад 5 років і 3 місяці, у зв'язку з чим обвинувачена звернулася до суду з даним клопотанням.
Обвинувачена ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання підтримала та просила його задовільнити в повному обсязі.
Прокурор ОСОБА_3 заперечив щодо заявленого клопотання з підстав того, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні продовжуваного кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України та строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за яке відповідно до ст..49 КК України не закінчився, а тому просить відмовити в задоволені даного клопотання.
Потерпілий ОСОБА_8 та представник потерпілого - адвокат ОСОБА_6 заперечили щодо задоволення клопотання обвинуваченої щодо звільнення її від кримінальної відповідальності та закриття вищезазначеного кримінального провадження у зв'язку з закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності.
Представник потерпілого - адвокат ОСОБА_6 суду пояснив, що дане клопотання є передчасним та таким, що не може бути розглянутим на стадії допиту свідків, адже для того, щоб прийняти судом законне рішення необхідно дане клопотання розглянути на стадії дослідження доказів. Також пояснив, що наразі не досліджені докази закінчення строків притягнення до кримінальної відповідальності, так як прокурор не подавав їх до суду.
Суд, заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши клопотання та додані до нього документи приходить до наступного висновку.
Згідно ч.4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно матеріалів справи обвинувачена ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України, тобто умисне невиконання ухвали суду, що набрала законної сили і підлягає негайному виконанню.
Згідно ч.1 ст. 382 КК України встановлено покарання у вигляді штрафу від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.
Відповідно до п. 3 ч.1 cm. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: зокрема п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості.
Згідно ч.3 cm. 12 КК України, злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Виходячи із формального складу злочину, останній вважається закінченим при невиконанні вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, з моменту закінчення строку, відведеного на виконання відповідного судового акта, а при перешкоджанні виконанню таких - з моменту вчинення дій, що перешкоджають державному виконавцю або іншим особам, уповноваженим на виконання відповідного судового акту, виконати дію.
Цей висновок кореспондується із статтею 90 ЗУ «Про виконавче провадження», де в частині 2 статті говориться, що за наявності ознак злочину в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи іншим чином порушує вимоги закону про виконавче провадження, державний виконавець складає акт про порушення і звертається до правоохоронних органів із зверненням - поданням (повідомленням) про притягнення особи до кримінальної відповідальності відповідно до закону.
Згідно вимоги ст.382 КК України та cm. 4. КК України бездіяльність ОСОБА_4 не може трактуватися продовжуваним злочином, оскільки він є одноактним з формальним складом та вважається закінченим з моменту закінчення строку, відведеного на виконання судового рішення.
Крім того, касаційний суд у іншій справі (постанова від 14.05.2019 у справі №319/841 /16-к) чітко дав роз'яснення, що злочин, передбачений ч. 1 cm. 382 КК України, є триваючим злочином, оскільки особа, будучи зобов'язаною рішенням суду, яке набрало законної сили, вчинити певні дії, умисно утрималася від їх учинення, тобто об'єктивна сторона злочину полягає у формі протиправної бездіяльності, яка тривала протягом певного періоду. А згідно обвинувального акту у вище вказаному кримінальному провадженні, таким періодом слідство зазначає період часу з 29.06.2013р. до 17.11.2014р.
За результатами розгляду справи № 665/2387/14-к від 22 травня 2018року, ВС/ККС сформував правовий висновок наступного змісту: строк давності спливає і під час досудового розслідування, і під час судового провадження, і після проголошення обвинувального вироку суду. Будь-які процесуальні дії протягом цих строків не припиняють їх перебіг. Якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальна справа щодо цієї особи.
Відповідно ч.1 ст. 382 КК України, невиконання судового рішення - це умисне невиконання вироку, рішення, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджають їх виконанню.
Враховуючи вище викладене, дослідивши клопотання та вивчивши матеріали справи, суд звертає увагу на те, що 19.04.2013 року державним виконавцем ОСОБА_9 органу державної виконавчої служби Погребищенського управління юстиції винесено постанову про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом №2-56 виданого 23.10.2010 року, а тому приходить до висновку, що клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 обґрунтоване, підтверджується матеріалами справи та підлягає до задоволення в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.49 КК України, ст.ст. 284 - 288 КПК України, суд,
Клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 задовольнити.
Звільнити обвинувачену ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.382 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013010270000276 від 06.07.2013 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України - закрити.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 7-ми днів з моменту проголошення.
Суддя: ОСОБА_1