про залишення заяви без руху
Справа № 126/419/20
Провадження № 2/126/429/2020
"05" березня 2020 р. м. Бершадь
Суддя Бершадського районного суду Вінницької області Рудь О. Г.
розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення частки у праві спільної сумісної власності,
Позивачка ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до відповідачки ОСОБА_2 про визначення частки у праві спільної сумісної власності.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Вивчивши подані матеріали, приходжу до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 355 ЦК України майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (ч. 1 ст. 356 ЦК України).
Таким чином, є два види права спільної власності: спільна часткова (із визначенням часток кожного співвласника) та спільна сумісна (без визначенням часток кожного співвласника).
Відповідно до ст.ст. 368, 370 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 ЦК України.
Вищенаведені правові норми свідчать, що поділ майна здійснюється шляхом виділення часток.
Натомість в прохальній частині позову представник позивачки просить «визначити, що частка ОСОБА_1 в праві спільної сумісної власності на житловий будинок та земельну ділянку, розташованих в АДРЕСА_1 становить 57/100 частин даного житлового будинку та 57/100 частин даної земельної ділянки; а частка ОСОБА_2 становить 43/100 частин даного житлового будинку та 43/100 частин даної земельної ділянки», тобто позовні вимоги не конкретизовані та викладені в такій редакції, що суперечить суті спільної часткової та спільної сумісної власності, тому необхідно конкретизувати зміст позовних вимог з урахуванням вказаних вимог законодавства.
Крім того, пункт 2 ч.1 ст. 174 ЦПК України передбачає, що ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Однак, позивачем в порушення вимог вказаної норми закону, ціну позову не визначено, при цьому, що даний спір має майновий характер.
Відповідно до ч. 2 ст. 176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
При цьому суд звертає увагу на те, що ціна позову повинна відповідати дійсній вартості майна саме на момент пред'явлення позову.
Також, згідно з п. 4, 5 ст. 175 ЦПК України у змісті позовної заяви необхідно, окрім іншого зазначити спосіб захисту порушеного права та викласти обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Разом з тим в позові відсутній виклад обставин, які вказують, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існує спір щодо житлового будинку та земельної ділянки, розташованих в АДРЕСА_1 і що вирішити цей спір можна лише в судовому порядку. Крім того, позивачка обрала спосіб захисту своїх прав таким чином, що звернулась до суду в інтересах іншої особи, що не відповідає загальним вимогам ЦПК України.
Позивачем також не виконана вимога, передбачена п. 9 ст. 175 ЦПК України та не подано попередній (орієнтовний ) розрахунок судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, не надано підтвердження позивача про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення частки у праві спільної сумісної власності - залишити без руху.
Надати позивачу строк, не більше десяти днів з моменту отримання копії цієї ухвали, для виправлення недоліків позовної заяви.
Роз'яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя О. Г. Рудь