Справа № 569/22963/19
21 лютого 2020 року місто Рівне
Суддя Рівненського міського суду О.Г. Крижова, розглянувши матеріали, які надійшли з Рівненського НП ГУ в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, студента, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, суддя -
16 грудня 2019 року близько 17 год. 00 хв. ОСОБА_1 в м.Рівне по вул.Кн.Володимира, 72 Б, здійснював роздрібну торгівлю пальним без відповідних документів (ліцензії), чим порушив порядок провадження господарської діяльності.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав частково, вказав, що заправив автомобіль власника заправки, який приїхав на автомобілі не зазначеному у відомості.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів.
Диспозиція ч.1 ст.164 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб"єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Об"єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності. Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Безпосередня участь - це зазначена діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Об"єктивна сторона даного правопорушення полягає у здійсненні діяльності, що містить ознаки підприємницької, без державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності, або здійсненні без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону. Порядок Державної реєстрації та перереєстрації суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, за винятком окремих видів суб'єктів підприємницької діяльності, для яких законами України встановлено спеціальні правила державної реєстрації, а також порядок скасування державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності, регулюється Положенням про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 № 740.
Відповідно до п.14 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин), або тютюновими виробами, або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Відповідно до положень Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 №1775-Ш, ліцензія - це документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов. Ліцензіат - це суб"єкт господарювання, який одержав ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», ліцензія це документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата - суб"єкт господарювання, який одержав ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку у разі його встановлення Кабінетом Міністрів України за умови виконання ліцензійних умов.
Правопорушення підтверджується долученими до матеріалів справи доказами, в тому числі протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 321795 від 16 грудня 2019 року, поясненнями від 16 грудня 2019 року, рапортом, фотокопіями та іншими матеріалами справи.
З зазначених матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 допустив порушення встановленого законом порядку здійснення господарської діяльності, здійснюючи таку діяльність будучи не зареєстрованим як суб'єкт господарювання та без відповідної ліцензії, таким чином в його діях вбачаються ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.
Враховуючи викладене, суд оцінивши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП повністю доведена в ході судового розгляду.
Застосовуючи вид адміністративного стягнення, враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
При накладенні адміністративного стягнення судом взято до уваги те, що ОСОБА_1 , раніше до адміністративної відповідальності не притягувався.
За таких обставин, до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення, у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст.164 КУпАП.
Водночас санкцією ч.1 ст.164 КУпАП передбачено крім застосування штрафу, ще й застосування додаткового стягнення у вигляді конфіскації виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення даного адміністративного правопорушення чи без такої.
Враховуючи те, що в матеріалах адміністративного протоколу та доданих до нього документів відсутні відомості про виготовлену продукцію, знаряддя виробництва, сировину та незаконно отримані гроші, одержані внаслідок вчиненого правопорушення та їх вилучення, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування додаткового стягнення у вигляді конфіскації.
Відповідно до ч.5 ст.283КУпАП постанова судді про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Відповідно до ст.40-1КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Таким чином, на підставі п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 також підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 24, 221, 276, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
Визнати винним ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,що становить 17 000 грн. без конфіскації знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп..
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд.
Суддя Рівненського міського суду О.Г. Крижова