Справа № 564/3290/19
11 березня 2020 року
Костопільський районний суд Рівненської області в складі:
головуючої судді Грипіч Л. А.
з участю секретаря Федас І. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що спільне подружнє життя з відповідачем не склалося, через різні погляди на сімейне життя. Він намагався порозумітися з дружиною та зберегти сім'ю, однак позитивного результату це не дало. У липні 2019 року змушений був залишити дружину і з цього часу сім'я фактично розпалася, шлюбні відносини було припинено, а також було припинено і ведення спільного господарства. Просив суд, в зв'язку з неможливістю збереження шлюбу, розірвати його в судовому порядку.
В судове засідання позивач не з'явився, звернувся до суду з письмовою заявою про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, звернулася до суду з письмовою заявою про визнання позову та розгляд справи у її відсутності.
Згідно ч.1 ст.206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд рахує за вірне прийняти визнання відповідачем пред'явленого позову, оскільки це не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає позов обґрунтованим.
Матеріалами справи встановлено, що сторони уклали шлюб 26.06.2001 року, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 , виданим 26.06.2001 року Костопільським райвідділом реєстрації актів громадянського стану, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний запис №98.
Від подружнього життя сторони мають шестеро неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Стаття 24 СК України визначає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Отже, однією з основних засад сучасного сімейного права є свобода шлюбу, зокрема особа має право вільно вирішувати питання щодо укладання шлюбу та його збереження, а також розірвання шлюбу та припинення шлюбних відносин.
Як вбачається з матеріалів справи сторони не підтримують подружні стосунки, спільного господарства не ведуть, проживають окремо один від одного, між ними відсутнє взаєморозуміння, шлюб носить виключно формальний характер, тобто не бажають надалі підтримувати шлюбні відносини і зберегти шлюб, доказів іншого суду не надано.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, являється порушенням їх прав на повагу до сімейного життя, що розцінюється судом як таке, що має істотне значення, що у відповідності до положень ст. 112 СК України, є підставами для розірвання шлюбу.
Підстав для надання сторонам строку на примирення суд не вбачає.
Крім того, сторони прийшли до спільного рішення про місце проживання дітей з матір'ю ОСОБА_2 , що свідчить про відсутність спору між ними з цього приводу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 24, 112 СК України, ст. ст. 10, 11, 12, 206, 247, 258, 265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , жителем АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 16.04.1997 року Костопільським РВ УМВС України в Рівненській області, ІПН: НОМЕР_3 ) та ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , жителькою АДРЕСА_2 , ІПН: НОМЕР_4 ), зареєстрований 26.06.2001 року Костопільським райвідділом реєстрації актів громадянського стану, актовий запис №98.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач:
ОСОБА_1 (житель АДРЕСА_1 ), паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 16.04.1997 року Костопільським РВ УМВС України в Рівненській області, ІПН: НОМЕР_3 .
Відповідач:
ОСОБА_2 , (жителька АДРЕСА_2 ), ІПН: НОМЕР_4 .
Повне рішення складено
11 березня 2020 року
СуддяЛ. А. Грипіч