Справа № 538/1921/18
Провадження №1-кп/548/16/20
10 березня 2020 року Хорольський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хорол кримінальне провадження № 12018170230000568 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , уродженця м. Червонозаводське Полтавської області, громадянина України, українця, з середньо-технічною освітою, одруженого, такого, що має на утриманні одну неповнолітню дитину, не працюючого, жителя АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 28.09.2017 року вироком Лохвицького районного суду Полтавської області, за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на 2 роки;
- 02.07.2019 року вироком Лохвицького районного суду Полтавської області за ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 317 КК України до остаточного покарання згідно ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України у вигляді 3-х років 6-ти місяців позбавлення волі та додаткового покарання у вигляді конфіскації усього майна, що є у нього у власності, крім житла,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 185 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_4 , маючи не зняті і непогашені судимості за вчинення злочинів, пов'язаних із незаконним обігом наркотичних засобів, на шлях виправлення не став і вчинив нові, умисні корисливі злочини при наступних обставинах.
Так, обвинувачений ОСОБА_4 , 18.10.2018 року близько 14:00 год, перебуваючи поблизу господарства № 83 по вулиці Ватутіна в с. Заводське Лохвицького району Полтавської області, побачив у припаркованому поряд з господарством автомобілі марки «Опель Вектра А», д.н.з. НОМЕР_1 , барсетку чорного кольору, і в цей час у нього вник умисел на викрадення чужого майна. Реалізуючи який, ОСОБА_4 відчинив незамкнені двері автомобіля та викрав із барсетки належні потерпілому ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 550,00 грн, якими розпорядився на власний розсуд.
Крім цього, 04.11.2018 року приблизно о 22:00 год ОСОБА_4 , заздалегідь маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману, використовуючи при цьому сувенірні гроші, прибув до господарства потерпілого ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 , де реалізовуючи свій злочинний умисел на вчинення шахрайства, використовуючи 4 сувенірні купюри номіналом по 500 грн, усвідомлюючи, що вони не є платіжним засобом, але зовні схожі з грошовими купюрами номіналом 500 грн, передав ОСОБА_7 4 вищевказані сувенірні купюри, розраховуючись за пральну машину «Indesit», вартістю 2 066,33грн. При цьому потерпілий, будучи введений в оману ОСОБА_4 , нічого не підозрюючи та сприйнявши передані сувенірні купюри як справжні гроші, передав обвинуваченому пральну машину «Indesit», якою останній заволодів поаторно шляхом обману та в подальшому розпорядився нею на власний розсуд.
Також, 11.11.2018 року близько 02:00 год, обвинувачений ОСОБА_4 з метою заволодіння чужим майном прийшов до господарства потерпілого ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_3 , де шляхом пошкодження навісного замка на вхідних дверях сараю, проник до приміщення сараю, звідки таємно, повторно викрав належні потерпілому ОСОБА_8 дві металеві каністри об'ємом 20 л кожна, вартістю 1200 грн, заповнені дизельним пальним, вартістю станом на 11.11.2018 року 1 248 грн, алюмінієву миску об'ємом 2 л, вартістю 90 грн, алюмінієву миску об'ємом 15 л, вартістю 240 грн, металевий кисневий балон «ВК-86», вартістю 450,00 грн, викраденим майном, загальною вартістю 3 228,00 грн, розпорядився на власний розсуд.
При розгляді справи в суді обвинувачений свою винуватість у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 185 КК України, визнав повністю, надав пояснення з приводу вчинених злочинів, які повністю узгоджуються із змістом обвинувачення. У вчиненому розкаявся.
Виходячи з того, що обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, в суді заявив, що сумнівів у достовірності доказів по справі, зібраних під час досудового розслідування кримінального провадження, він не має, ніякі обставини не оспорює, тому як обвинувачений, його захисник та прокурор вважали недоцільним дослідження судом доказів, які ніким не оспорюються. За таких обставин після роз'яснень цьому обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження положень та наслідків ст. 349 КПК України, судове слідство по справі було обмежене допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження стосовно речових доказів, а також відомостей, які характеризують особу обвинуваченого.
Суд вважає правильною кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, так як цей обвинувачений 18.10.2018 року близько 14:00 год, в АДРЕСА_4 , таємно викрав з салону автомобіля марки «Опель Вектра А», д.н.з. НОМЕР_1 , належні потерпілому ОСОБА_6 грошові кошти у розмірі 550,00 грн, якими розпорядився на власний розсуд.
Крім цього, правильною є кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене повторно, так як цей обвинувачений після вчинення крадіжки 18.10.2018 року грошових коштів у розмірі 550,00 грн у потерпілого ОСОБА_6 , повторно 04.11.2018 року близько 22:00 год в господарстві потерпілого ОСОБА_7 в АДРЕСА_2 , передав останньому 4 сувенірні купюри номіналом 500 грн замість грошей у сумі 2 000,00 грн, що входять у ціну товару - пральної машини «Indesit», та отримав від потерпілого зазначений товар, таким чином заволодівши майном потерпілого ОСОБА_7 , вартістю 2066,33 грн. шляхом обману.
Суд також вважає правильною кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, з проникненням до іншого приміщення, так як цей обвинувачений після вчинення крадіжки грошових коштів у розмірі 550,00 грн 18.10.2018 року у потерпілого ОСОБА_6 , а також заволодіння 04.11.2018 року майном ОСОБА_7 , вартістю 2 066,33 грн, шляхом обману, 11.11.2018 року, проникнувши шляхом зриву навісного замка на вхідних дверях до сараю у господарстві потерпілого ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_3 , повторно, таємно викрав дві металеві каністри об'ємом 20 л кожна, заповнені дизельним пальним, алюмінієву миску об'ємом 2 л, алюмінієву миску об'ємом 15 л, металевий кисневий балон «ВК-86», загальною вартістю 3 228,00 грн, належні цьому потерпілому, якими розпорядився на власний розсуд.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує тяжкість вчинених ним злочинів, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого суд враховує щире каяття обвинуваченого, часткове відшкодування спричинених злочином збитків, стан здоров'я обвинуваченого.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд враховує рецидив злочину.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує, що він вчинив протягом короткого проміжку три злочини, один із яких є тяжким, дані про особу обвинуваченого, який є працездатним, проте ніде не працює, а тому суд приходить до твердого переконання, що відсутні будь-які підстави для застосування до обвинуваченого ст.ст. 69, 75 КК України, а вважає, що його виправлення можливе лише при призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у вигляді реального позбавлення волі, яке, на думку суду, буде справедливим та достатнім для досягнення мети покарання.
Разом з тим, враховуючи те, що обвинувачений щиро розкаявся та сприяв розслідуванню кримінальних правопорушень, частково відшкодував спричинені збитки потерпілим, а також те, що має на утриманні малолітню дитину, суд вважає необхідним призначити міру покарання обвинуваченому, наближену до мінімальної.
Так як обвинувачений ОСОБА_4 вчинив злочини, передбачені різними статтями, а саме ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України за які засуджений не був, ці злочини він вчинив до постановлення вироку Лохвицьким районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 317 КК України, яким його засуджено до 3 років 6 місяця позбавлення волі, з конфіскацією всього належного йому майна, крім житла, тому суд вважає за необхідне призначити покарання за кожен злочин окремо, після чого визначити покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за сукупністю злочинів відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, а потім згідно з ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, поглинути менш суворе покарання за цим вироком суду більш суворим основним покаранням за вироком Лохвицького районного суду Полтавської області від 02.07.2019 року, залишивши додаткове покарання у вигляді конфіскації всього майна належного обвинуваченому, крім житла.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирати.
При цьому зарахувати в строк відбування покарання за цим вироком суду частину відбутого покарання за вироком Лохвицького районного суду Полтавської області від 02 липня 2019 року, а саме період із 18 лютого 2019 року по 09 березня 2020 року.
В рахунок відшкодування витрат на проведення експертизи відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави підлягає стягненню вартість проведеної експертизи речових доказів в сумі 572,00 грн.
Питання про речові докази вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 31, 176-179, 369 - 371, 373 - 376, 394, 395 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 185 КК України та призначити покарання:
- за ч. 1 ст. 185 КК України - у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 190 КК України - у вигляді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі;
- за ч. 3 ст. 185 КК України - у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі;
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у вигляді 3 (трьох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за правилами ч. 1 ст. 70 КК України цим вироком суду у вигляді 3 (трьох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі, більш суворим покаранням, у вигляді 3 (трьох) років 6 (шести ) місяців позбавлення волі, з конфіскацією усього майна, що є у нього у власності, крім житла, призначеним вироком Лохвицького районного суду Полтавської області від 02 липня 2019 року, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання 3 роки 6 місяців позбавлення волі, з конфіскацією усього майна, що є у нього у власності, крім житла.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_4 не обирати.
Строк відбування покарання рахувати з дати постановлення вироку, а саме із 10 березня 2020 року.
Зарахувати в строк відбування покарання за цим вироком суду, частину відбутого ОСОБА_4 покарання за вироком Лохвицького районного суду Полтавської області від 02 липня 2019 року, а саме період із 18 лютого 2019 року по 09 березня 2020 року.
Речові докази по справі у вигляді:
-кисневого балону синього кольору, що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_8 , залишити цьому потерпілому як його власність,
-пральної машинки марки «Indesit» моделі WS 105 TX EX, переданої потерпілому ОСОБА_7 на відповідальне зберігання, залишити цьому потерпілому як його власність,
-чотирьох сувенірних купюр у вигляді національної валюти номіналом 500 грн кожна, що знаходяться на зберіганні у Лохвицькому ВП ГУНП в Полтавській області, знищити.
Згідно зі ст. 376 ч. 6 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Копію вироку суду, не пізніше наступного дня після його проголошення надіслати учасникам судового розгляду, що не були присутні при його проголошенні.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Хорольський районний суд, а обвинуваченим, що утримується під вартою, в той же строк з дня отримання копії вироку, за виключенням оскарження обставин, які ніким не оспорювались.
Головуючий: