Справа № 545/3079/19
Провадження № 2/545/182/20
"26" лютого 2020 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Стрюк Л.І.,
з участю секретаря Артеменко А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ковалівської сільської ради Полтавського району про визнання недійсними рішення орану місцевого самоврядування та державного акту на право приватної власності на землю, скасування відомостей у Державному земельному кадастрі, -
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, обґрунтовуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати - ОСОБА_2 , після смерті якої залишилось спадкове майно, яке складається із Ѕ частини житлового будинку з господарськими будівлями спорудами та земельна ділянка площею 0,05 га, що розташовані в АДРЕСА_1 , яка належала померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, виданого Ковалівською сільською радою Полтавського району від 07.05.1998 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за номером 786 на підставі рішення Ковалівської сільської ради Полтавського району №78 від 26.08.1997 року. У зв'язку з тим, що при приватизації зазначеної земельної ділянки було порушено вимоги законодавства в частині підстав та порядку надання земельної ділянки у власність, постановою державного нотаріуса Третьої Полтавської державної нотаріальної контори Шендрик Т.А. позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.
Просиввизнати недійсними рішення №78 від 26.08.1997 року Ковалівської сільської ради Полтавського району про передання ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки площею 0,06 га, розташованої у АДРЕСА_1 , та Державний акт на право приватної власності на землю, виданий Ковалівською сільською радою Полтавського району від 07.05.1998 року, зареєстрований в Книзі записів Державних актів на право приватної власності на землю за номером 786 на ім'я ОСОБА_2 , скасувавши відомості про державну реєстрацію земельної ділянки, а саме кадастровий номер 5324081910:10:001:0241 у Державному земельному кадастрі.
У судове засідання позивач та його представник не з'явилися, попередньо надавши заяви про розгляд справи без їхньої участі, та зазначили, що позовні вимоги підтримують повністю та просять задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, попередньо надавши заяву про розгляд справи без його участі, при прийнятті рішення у справі покладається на розсуд суду.
Представник третьої особи - Третьої полтавської державної нотаріальної контори - у судове засідання не з'явилася, попередньо надавши заяву про розгляд справи без її участі.
Третя особа - ОСОБА_3 - у судове засідання не з'явився, попередньо надавши заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення позову не заперечував.
Представник третьої особи - Міськрайонного управління у Полтавському районі та м.Полтаві Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області- у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 (а.с.8), після смерті якої залишилось спадкове майно, яке складається із Ѕ частини житлового будинку з господарськими будівлями спорудами (а.с.10,11-12) та земельна ділянка площею 0,05 га, що розташовані в АДРЕСА_1 , яка належала померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, виданий Ковалівською сільською радою Полтавського району від 07.05.1998 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за номером 786 на підставі рішення Ковалівської сільської ради Полтавського району №78 від 26.08.1997 року (а.с.19). Згідно з довідкою Ковалівської сільської ради Полтавського району від 24.10.2019 року, за ОСОБА_3 значиться Ѕ частина жилого будинку та земельна ділянка площею 0,05 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (земельна ділянка не приватизована), за адресою АДРЕСА_1 (а.с.15). Відповідно довідок Ковалівської сільської ради Полтавського району від 18.01.2019 року та 26.11.2019 року житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_3 та ОСОБА_2 - по Ѕ частині; також за зазначеною адресою знаходиться земельна ділянка в розмірі 0,11 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (а.с.16,17).
Згідно з заповітом від 02.12.1997 року, посвідченим приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Тімченко І.А., ОСОБА_2 заповіла належну їй частину жилого будинку з частиною надвірних будівель, а також земельну ділянку, що знаходиться в АДРЕСА_1 , своєму сину ОСОБА_1 (а.с.20).
Постановою державного нотаріуса Третьої полтавської державної нотаріальної контори Шендрик Т.А. від 07.11.2019 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку загальною площею 0,05 га, надану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , оскільки під час приватизації земельної ділянки порушений порядок, передбачений ст.42 Земельного кодексу України від 18.12.1990 року (втратив чинність з 01.01.2002 року).
Згідно зі ст. 42 Земельного кодексу України від 18.12.1990 року ( чинного на момент виникнення спірних правовідносин) громадяни, яким жилий будинок, господарські будівлі та споруди і земельна ділянка належать на праві спільної сумісної власності, використовують і розпоряджаються земельною ділянкою спільно. Використання і розпорядження земельною ділянкою, що належить громадянам на праві спільної часткової власності, визначаються співвласниками цих об'єктів і земельної ділянки пропорційно розміру часток у спільній власності на даний будинок, будівлю, споруду. Наступні зміни в розмірі часток у спільній власності на жилий будинок і господарські будівлі, що сталися у зв'язку з прибудовою, надбудовою або перебудовою, не тягнуть за собою змін установленого порядку використання та розпорядження земельною ділянкою. Угода про порядок використання і розпорядження земельною ділянкою є обов'язковою для особи, яка згодом придбала відповідну частку в спільній власності на жилий будинок і господарські будівлі. Якщо згоди на використання та розпорядження спільною земельною ділянкою не досягнуто, спір вирішується судом.
Аналогічні положення викладені у ст.89 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року.
Встановлено, що згідно з рішенням Полтавського райнарсуду Полтавської області від 07.05.1991 року визнано за ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 право власності на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 в рівних частинах, тобто по 1/3 частині кожному. Відповідно до договору дарування, посвідченого секретарем Ковалівської сільської ради 05.06.1993 року за р.№40, ОСОБА_4 подарував ОСОБА_2 та ОСОБА_5 1/3 частину вищезазначеного житлового будинку в рівних долях, тобто по 1/6 частині кожному. Згідно з договором дарування від 04.12.1993 року, посвідченим секретарем виконкому Ковалівської сільської ради Шкурко В.Д. 04.12.1993 року за реєстраційним №86, ОСОБА_5 подарував ОСОБА_3 Ѕ частину житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований в АДРЕСА_1
Таким чином право власності на Ѕ частину житлового будинку з частиною надвірних будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на час смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 належала ОСОБА_2 , після смерті якої у відповідності зі ст.1268 ЦК фактично прийняв спадщину за законом її чоловік ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Із Державного акта на право приватної власності на землю І-ПЛ № 027849, виданого Ковалівською сільською радою 07.05.1998 року, вбачається що ціла земельна ділянка загальною площею 0,05 га, надана для будівництва і обслуговування вищезазначеного житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ), належить на праві особистої приватної власності лише одному зі співвласників житлового будинку - ОСОБА_2 , чим порушуються права іншого співвласника житлового будинку - ОСОБА_3 .
Відповідно до положень ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (ч. 1 ст. 181 ЦК України).
За змістом ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною і здійснюється відповідним органом в порядку, встановленому законом.
Згідно з п.1 ч.1 ст.2 Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до положень ст.4 Закону Державній реєстрації прав підлягають: 1) право власності; 2) речові права, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; іпотека; право довірчої власності; інші речові права відповідно до закону; 3) право власності на об'єкт незавершеного будівництва; 4) заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.
Відповідно до положень ст.26 Закону, записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. У разі зміни ідентифікаційних даних суб'єкта права, визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб'єкта управління об'єктами державної власності, відомостей про об'єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), за заявою власника чи іншого правонабувача, обтяжувача, а також у випадку, передбаченому підпунктом "в" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, вносяться зміни до записів Державного реєстру прав. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Оскільки державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності і видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування у межах їх повноважень, то у спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.
Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, ефективним та окремим способом захисту та поновлення порушених прав у судовому порядку.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2018 року у справі № 362/884/16-ц.
Виходячи із наведених норм закону та враховуючи те, що порушено законодавство в частині підстав та порядку надання земельної ділянки у власність, тому суд вважає, що державна реєстрація права власності на спірну земельну підлягає скасуванню.
За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 263, 265, 280-282 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до Ковалівської сільської ради Полтавського району про визнання недійсними рішення органу місцевого самоврядування та державного акту на право приватної власності на землю, скасування відомостей у Державному земельному кадастрі- задовольнити.
Визнати недійсними рішення №78 від 26.08.1997 року Ковалівської сільської ради Полтавського району про передання ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки площею 0,06 га, розташованої в АДРЕСА_1 , та Державний акт на право приватної власності на землю, виданий Ковалівською сільською радою Полтавського району від 07.05.1998 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за номером 786 на ім'я ОСОБА_2 , скасувавши відомості про державну реєстрацію земельної ділянки, а саме кадастровий номер 5324081910:10:001:0241 у Державному земельному кадастрі.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду або через Полтавський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з моменту проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя: Л. І. Стрюк