Справа № 545/926/19
Провадження № 2-а/545/1/20
"04" березня 2020 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі
головуючого Потетій А.Г.
за участю секретаря Кудря А.Р.
розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до поліцейського роти №3 батальйону УПП в Полтавській області ДПІ капрала поліції Єрмака Володимира Євгенійовича, третя особа - Департамент патрульної поліції м.Полтава, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
До Полтавського районного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до поліцейського роти №3 батальйону УПП в Полтавській області ДПІ капрала поліції Єрмака Володимира Євгенійовича, третя особа - Департаменту патрульної поліції м. Полтава, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, посилаючись на те, що 1 квітня 2019 року поліцейський УПП в Полтавській області капрал поліції Єрмак Володимир Євгенійович відносно позивача виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ДП 18№607844.
Відповідно до винесеної постанови позивач визнаний винним у здійсненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст.121 КУпАП України. Як зазначено в постанові, ОСОБА_1 керував ТЗ шини якого мають місцеві пошкодження, а саме оголюють корт та керував ТЗ переобладнаний з порушеннями, а саме нарощені додаткові борти чим порушив п.31.4.56 та 31.3а ПДР України, поставлено в обов'язок сплатити грошовий штраф у розмірі 340 грн. Доказом, що підтверджує дані обставини, є постанова по справі про адміністративне правопорушення, яка додається.
Вказує що постанова є протиправною та підлягає скасуванню виходячи з наступного:
Відповідно до статті 251КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, е будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні.
Відповідно до Рішення №0-190/41/26/03/2019 Управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП, було скасовано постанову на підставі п.2ч.1 ст293 КУпАП та надіслано справу на новий розгляд, а саме на 01 квітня 2019р.
Керуючись ст. 245 КУпАП Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом,
Під час винесення постанови, відбувається фактичний розгляд справи.
Згідно ст. 277 КУпАП за загальним правилом справи про адміністративні правопорушення розглядаються протягом 15 днів протоколу про адмінпорушення, що є порушенням процесуальних строків розгляду,а не накладення адміністративного стягнення передбаченого ст. 38 КУпАП, так як фактично відсутній протокол, що є доказом про адміністративне правопорушення. Згідно ст..279 КУпАП Порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення є обов'язковим оголошенням протоколу відповідачем. В супереч вказаним вимогам протокол при розгляді справи не оголошувався,що є порушенням діючого законодавства та інструкцій з оформлення поліцейським матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксованого не в автоматичному режимі, що затверджено Наказом МВС України№1395 від 07.11.2015р. з наступними змінами. У ч.9 розділу ІИ інструкцій вказано наступне: Розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.
Тому під час розгляду справи оголошення протоколу по адміністративній справі -відсутні. До доказу по адміністративній справі відноситься ця постанова та саме відео з бодікамери 0071 де відповідач вказує на розгляд справи.
Відповідно до ст..258 КУпАП Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. До доказу по адміністративній справі відноситься постанова про адміністративне правопорушення яке зафіксоване не в автоматичному режимі, що не відповідає ст.258 КУпАП.
б) Відповідно до ст..258 КУпАП якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу. До доказу по адміністративній справі відноситься постанова про адміністративне правопорушення яке зафіксоване не в автоматичному режимі, де в пункті, пояснення, що були зафіксовані під час розгляду справи, які вказують на не згоду 3 порушенням,та в пункті зазначено з постановою не згідний.
Виходячи з вище наведеного вбачається порушення діючого законодавства та інструкцій з оформлення поліцейським матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксованого не в автоматичному режимі,що затверджено Наказом МВС України№1395 від 07.11.2015р. з наступними змінами.
У ч.2 розділу IV інструкції вказано наступне:»3місг постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП.»У ст.283КУпАП вказано зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, всупереч вказаним вимогам акт мені не складався і в постанові відомості відсутні, доказом цього і є ця постанова.
Тому такі нормативні документи як акт і протокол мені не складався.
Наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 року з наступними змінами, у розділу II вказано наступне:» протокол про адміністративне правопорушення (додаток 1) складається відповідно до статті 254 КУпАП
Ця стаття вказує протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення. Доказом по адміністративній справі відноситься постанова про адміністративне правопорушення , яке зафіксовано не в автоматичному режимі, вказано дату розгляду(01.04.2019 року) та дату скоєння правопорушення(12.03.2019),що унеможливлює складання протоколу.
За таких обставин є порушення ст.,254 КУпАП, та НАКАЗУ МВС України, протокол та нормативний акт не складався. Декілька доказів.
З вище наведеного вбачається порушення ст..258,277,279 ,283,254 КУпАП та невиконання НАКАЗУ МВС України №1385 від 07.11.2015 року - Поліцейським.
Тому вказаний доказ неможливо вважати допустимим виходячи з рішення конституційного суду України по справі 1-31/2011 від 20 жовтня 2011 року, в якому дається офіційне тлумачення положень частини третьої статті 62 Конституції України. З рішення вбачається, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом.
Позивачу інкримінується порушення вимог п.31.4.56 правил дорожнього руху України, а саме: «шини мають місцеві пошкодження (порізи, розриви тощо), що оголюють корд, а також розшарування каркаса, відшарування протектора і боковини».
Ніяких доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення співробітники поліції не надали. Відсутні протокол огляду шин, відсутні покази свідків, які підтвердили висновок правоохоронців. Не було пред'явлені фото та відео записи на місці зупинки, що гарантували б записи відео під час руху ТЗ з зафіксованним правопорушенням, за яке передбачена дана відповідальність. Відповідачем вказано на причину зупинки,а саме погано працюють стопи та ТЗ в розшуку, тому під час зупинки не було надано ніяких доказів про дане правопорушення. Доказом є ця постанова,та пояснення.
Крім цього позивачу додатково інкримінують порушення вимог п.31.3а правил дорожнього руху України: »у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, Правил і нормативів, що стосується безпеки дорожнього руху», а саме заборона їх експлуатації. Ніяких доказів вчиненням мною адміністративного правопорушення співробітники поліції!' не надали, відсутній протокол огляду, висновок експерта, відсутні показ свідків, які б підтвердили б висновок правоохоронців, Не були пред'явлені фото та відеозаписи на місці зупинки. З постанови не зрозуміло який транспортний засіб звинувачується.
На місці зупинки ТЗ камаз 55112 держномер НОМЕР_1 інспекторами патрульної поліції було повідомлено причину зупинки, нібито погано, працюють стопи, та високі борти, і автомобіль знаходиться в розшуку. ОСОБА_1 відповів, що йому не відомо про розшук, стопи не підтвердились, а борти не змінюють конструкцію ТЗ, а забезпечують перевезення легких вантажів виконувати п.22.2, 22.3 та 22.4 ПДР України, а саме: не перевищувати за висотою від поверхні землі чотири метри та запобігати його падінню, волочінню, травмуванню супроводжуючих осіб чи створенню перешкод для руху. Заборона про нарощення бортів - відсутня.
На місці зупинки ТЗ також повідомив правоохоронцям, відповідно до вимог п. 31.5 правил дорожнього руху України: «якщо у разі виникнення в дорозі несправностей зазначених у л.31.4 цих правил водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту дотримуючись запобіжних заходів з виконання вимог п. 9.9 і 9.11 цих правил», що позивач і робив.
За місцем розгляду справи ОСОБА_1 також не погодився з обвинуваченнями про, що свідчить постанова, яка являється доказом по справі, а саме зазначені відео та пояснення.
Таким чином позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності не обґрунтовано та незаконно.
В судове засідання позивач не з'явився, надавши на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі, позов підтримав та прохав задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надавши до суду відзив на позов, в якому прохав відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на правомірність дій та наявність порушень з боку позивача правил дорожнього руху, на підтвердження чого надав копію постанови та диск з відеозаписом правопорушення. Справу прохав розглянути у його відсутність.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, надавши до суду заяву в якій прохав відмовити в позові,справу розглянути у його відсутність та зазначив, що відповідачем та третьою особою надано всі наявні докази на підставі яких прохає прийняти рішення.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що в постанові ДП18 № 607844 від 01.04.2019 у справі про адміністративне правопорушення, винесену поліцейським роти №3 батальйону УПП в Полтавській області ДПІ капралом поліції Єрмаком Володимиром Євгенійовичем, зазначено, 12.03.2019 року о 12 год. 05 хв.. в м. Полтава по вул. Світла,2, ОСОБА_1 керував ТЗ шини якого мають місцеві пошкодження, а саме оголюють корд та керував ТЗ переобладнаний з порушеннями, а саме нарощені додаткові борти, чим порушив п. 31.4.5б та 31.3а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 121 КУпАП, та накладено штраф в розмірі 340 грн.
Відповідно до ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 3) обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Відповідно до ст.25 КАС України - адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача.
Відповідно до ст. 9 КУпАП України, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 8 Закону України «Про національну поліцію» вказує, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 18 цього ж Закону поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини, та інше.
У відповідності до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про національну поліцію», поліція для виконання покладених на неї завдань вживає заходів реагування на правопорушення, визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним процесуальним кодексом України, на підставі та в порядку, визначених законом.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, у відповідності до ст. 245 КУпАП є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото та кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
У статті 252 КУпАП вказано, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.
Так відповідно до ч.2 ст.258 КУпАП - протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. У випадках, передбачених частинами 1 та 2 ст.258, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.283 КУпАП.
ч.3 ст.258 КУпАП передбачає, що працівник патрульної поліції може винести постанову на місці вчинення правопорушення, тобто - на місці зупинки транспортного засобу. Проте, постанова не може бути винесена без розгляду адміністративної справи. Постанова щодо притягнення особи до відповідальності виноситься за результатами розгляду справи. ч.3 ст.258 КУпАП вказує на те, що працівник патрульної поліції повинен дотримуватись вимог ст.283 КУпАП, яка зазначає, що постанова виноситься тільки за результатами розгляду справи.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 Кодексу).
Згідно з частиною першою статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо особі буде надано достатній проміжок часу для підготовки до розгляду справи, пошуку адвоката, ознайомлення з матеріалами справи, тощо.
Відповідно до ст.278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до ст.279 КУпАП, розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
У відповідності до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.276 КУпАП - справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Відповідно до ст..283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.
Постанова повинна містити:
найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;
дату розгляду справи;
відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;
опис обставин, установлених під час розгляду справи;
зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;
прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про:
дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення;
транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);
технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис;
розмір штрафу та порядок його сплати;
правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження;
відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайта в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
Якщо при вирішенні питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення органами (посадовими особами), переліченими у пунктах 1-4 статті 213 цього Кодексу, одночасно вирішується питання про відшкодування винним майнової шкоди, то в постанові по справі зазначаються розмір шкоди, що підлягає стягненню, порядок і строк її відшкодування.
Постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок і строк її оскарження.
Постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Постанова колегіального органу приймається простою більшістю голосів членів колегіального органу, присутніх на засіданні.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу, а постанова колегіального органу - головуючим на засіданні і секретарем цього органу.
У випадках, передбачених законодавством України, про захід стягнення робиться відповідний запис на протоколі про адміністративне правопорушення або постанова оформляється іншим установленим способом.
Так опис обставин встановлених під час розгляду справи в контексті ст.. 256 КУпАП слід розуміти, як місце , час вчинення і суть адміністративного правопорушення.
У відповідності до ч. 9 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 та Зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за № 1408/27853: «Розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка».
Зазначена постанова винесена з порушенням ст. 33 КУпАП, яка визначає, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим кодексом та іншими законами України.
При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
При винесенні оскаржуваної постанови цього зроблено не було, та посадовою особою, яка винесла постанову, вимоги закону не враховані.
Відповідно до ст.77 КАС України - в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Як вбачається з матеріалів справи, на позивача накладено стягнення за порушення ч.1 ст. 121, КУпАП, а саме за порушення п.п. 31.4.5б та 31.3а. ПДР України, тобто за керування ТЗ шини якого мають місцеві пошкодження, а саме оголюють корд та керування ТЗ переобладнаним з порушеннями, а саме нарощені додаткові борти, однак жодного підтвердження цьому відповідачем не надано, з відеозапису, наданого відповідачем до відзиву на позов, встановлено, що огляд шин автомобіля КАМАЗ 355112 д.н.з. НОМЕР_1 не проводився а проводився огляд причепу д.н.з. НОМЕР_2 , що не відображено в постанові. Також з наданого відповідачем відеозапису вбачається , що проводились заміри висоти бортів КАМАЗ 355112 д.н.з. НОМЕР_1 при цьому відеозапис містить лише відображення нижньої позначки замірів та верхньої при цьому відсутнє відображення повного заміру ,який би охоплював повність замір від початку заміру та до кінця. Також в постанові позивачем зазначено, що процес фіксування порушення знятий на відеозапис та зокрема зазначено бодікамеру ВІ01226 в той час як запис з фіксування замірів проведено на бодікамеру з позначкою- DSJX3BI126_BI0126, тобто має місце не повного відображення пристрою на який провидилась відеофіксація і також згідно оскаржуваної постанови зазначено , що зазначене в постанові порушення мало місце 12.03.2019 року о 12год.05хв. в той час як на відео наданому відповідачем заміри проводились о 13год.10хв.
З огляду на викладене суд вважає, позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення, а саме щодо визнання незаконною та скасування постанови поліцейського роти №3 батальйону УПП в Полтавській області ДПІ капрала поліції Єрмака Володимира Євгенійовича, серії ДП18 №607844 від 01.04.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП.
Щодо вимог позивача про визнання протиправними дій відповідача, суд вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Частиною ч.1 ст.283 КУпАП, передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Отже, здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху України його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі є компетенцією поліції (посадової особи поліції) та у разі виявлення в діях особи ознак адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, орган (посадова особа) виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
За наведених обставин, суд вважає, що при складенні постанови серії ДП18 №607844 від 01.04.2019 відповідач діяв у межах наданих йому повноважень та у спосіб визначений діючим законодавством, а тому відсутні підстави для визнання таких дій протиправними а отже в даній частині позовні вимоги є такими , що не підлягаю до задоовленні.
Стосовно вимог позивача в частині зобов'язання відповідача видалити з відповідної бази даних запис про здійснення ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП від 01.04.2019 року, то це не є способом захисту прав, а за своєю суттю є способом виконання рішення, а тому в даній частині позовні вимоги є такими що не підлягають до задоволення..
Керуючись ст. ст. 77, 241-246 КАС України , ст..ст. 122 ч.1,126, 247, 259-263, 283 Кодексу про адміністративні правопорушення України, Законом України «Про Національну поліцію» , Конституцією України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати незаконною та скасувати постанову поліцейського роти №3 батальйону УПП в Полтавській області ДПІ капрала поліції Єрмака Володимира Євгенійовича, серії ДП18 №607844 від 01.04.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання дій поліцейського роти №3 батальйону УПП в Полтавській області ДПІ капрала поліції Єрмака Володимира Євгенійовича протиправними та зобов'язання видалити з відповідної бази даних запис про здійснення правопорушення - відмовити за безпідставністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Повний текст рішення виготовлено 11.03.2020 року.
Суддя : А.Г.Потетій