Дата документу 11.03.2020 Справа № 554/1173/20
Єдиний унікальний номер 554/1310/20
Провадження №1-кс/554/2743/2019
Іменем України
11 березня 2020 року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави в складі: слідчого судді - ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві клопотання слідчого Першого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_6 , про відсторонення від посади ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-
Слідча звернулась до суду із зазначеним клопотанням, із матеріалів якого убачається, що ОСОБА_5 призначений на посаду командира четвертої роти першого батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України та відповідно до ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про державний захист працівників правоохоронних органів та суду» є працівником правоохоронного органу та має звання старшого лейтенанта поліції.
13.02.2020 ОСОБА_5 разом з інспектором першого взводу четвертої роти першого батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України лейтенантом поліції ОСОБА_7 та інспектором першого взводу четвертої роти першого батальйону УПП в Харківській лейтенантом поліції ОСОБА_8 ніс службу у складі автопатруля «Купол-451» на службовому автомобілі SKODA RAPID, д.н.з. НОМЕР_1 (на синьому фоні).
В подальшому, приблизно о 02 год. 35 хв., в ході перевірки повідомлення із попередньою інформацією про те, що за адресою: м. Харків, вул. Зубарєва, 47/49 троє чоловіків розпивають алкогольні напої та мають намір рухатися на автомобілі СУБАРУ ФОРЕСТЕР н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_5 , перебуваючи в посадці поблизу с. Хролі Харківського району, Харківської області, переслідуючи автомобіль СУБАРУ ФОРЕСТЕР н.з. НОМЕР_2 , рухаючись бігом позаду справа від автомобіля, намагався його зупинити, проте водій вказаного автомобілю не зупинився та поїхав в сторону, правіше від працівника поліції.
Відповідно до п. 7 ч. 4 ст. 46 ЗУ «Про Національну поліцію» поліцейський уповноважений у виняткових випадках застосовувати вогнепальну зброю: для зупинки транспортного засобу шляхом його пошкодження, якщо водій своїми діями створює загрозу життю чи здоров'ю людей та/або поліцейського.
Відповідно до ч. 5 ст. 46 ЗУ «Про Національну поліцію» поліцейський уповноважений застосовувати вогнепальну зброю тільки після попередження про необхідність припинення протиправних дій і намір використання заходу примусу, визначеного цією статтею.
Відповідно до ч. 7 ст. 46 ЗУ «Про Національну поліцію» поліцейський уповноважений застосовувати вогнепальну зброю тільки з метою заподіяння особі такої шкоди, яка є необхідною і достатньою в такій обстановці, для негайного відвернення чи припинення збройного нападу.
Відповідно до ч. 9 ст. 46 ЗУ «Про Національну поліцію» поліцейському заборонено застосовувати вогнепальну зброю в місцях, де може бути завдано шкоди іншим особам, а також у вогненебезпечних та вибухонебезпечних місцях, крім випадків необхідності відбиття нападу або крайньої необхідності.
Водночас, діючи всупереч вказаних вище положень закону, свідомо та умисно перевищуючи свої службові повноваження, розуміючи, що водій своїми діями не створює загрозу життю та здоров'ю людей або поліцейських, та розуміючи, що у обстановці, що склалася у разі застосування вогнепальної зброї, може бути завдано шкоди іншим особам, здійснив три постріли з табельної вогнепальної зброї в бік автомобіля СУБАРУ ФОРЕСТЕР д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого пасажир автомобіля ОСОБА_9 , 1987 р.н., отримав два вогнепальні поранення в область правої лопатки та попереку.
Такі дії ОСОБА_5 призвели до настання тяжких наслідків, а саме завдання ОСОБА_9 двох вогнепальних поранень в область правої лопатки та попереку.
13.02.2020 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженецю с. Миколаївка Друга, Близнюківського району, Харківської області, громадянину України, українцю, працюючому на посаді командира четвертої роти першого батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, одруженому, зареєстрованому та фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України - умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, що супроводжувалось застосуванням зброї, що спричинило тяжкі наслідки.
Підстави для підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення повністю підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- протоколами огляду місця події, під час яких виявлено та вилучено металеві предмети, зовні схожі на гільзи та кулі, куртку потерпілого з отворами в середній та нижній частинах спини, інші речові докази;
- допитами свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , згідно пояснень яких, ОСОБА_12 з двома товаришами випивали пиво біля цілодобового кіоску, під час чого зустрілися з нарядом патрульної поліції та обмінялися з ними парою загальних фраз. Після цього до кіоску під'їхав ОСОБА_11 на своєму автомобілі ВАЗ 2114 д.н.з. НОМЕР_3 .
ОСОБА_12 попросив ОСОБА_11 , який був тверезим, відвезти їх у якості водія. ОСОБА_11 погодився, залишив свій автомобіль біля кіоску та сів за кермо Субару Форестер. Після того, як вони виїхали, зустрічали автомобіль патрульної поліції, що рухався їм на зустріч та увімкнув проблискові маячки. Однак, жодних вимог від поліцейських стосовно водія автомобіля Субару Форестер не надійшло, зупинка поліцейськими не здійснювалась, він поїхав далі та звернув у бік поля та поїхав “випробовувати” нові зимові шини. Поїздивши по полю, тією ж дорогою почали повертатися на автомобілі назад. Під час руху побачили в полі зліва автомобіль з увімкнутими фарами. Продовжили свій рух і помітили, що зліва позаду біжать двоє в чорному одязі, вигукуючи при цьому образливі фрази. Після цього почули три хлопки. Одразу подумали, що відбулися вистріли з травматичної зброї, однак пасажир почав кричати від болю та дуже погано себе почував. Була викликана БШМ до приміщення Індустріального ВП ГУНП в Харківській області, куди свідки прямували для звернення до поліції стосовно стрільби по машині. Однак, прибувши до Індустріального ВП ГУНП в Харківській області побачили, що швидка відсутня, прийняли рішення про прямування до найближчого лікувального закладу. Таким чином, поранений був доставлений до 25-ї міської лікарні м. Харкова приблизно о 02.35 год.;
- оглядом відеозаписів зі службового планшета працівників патрульної поліції, на яких зафіксований момент переслідування автомобіля та застосування вогнепальної зброї;
- рапортом ОСОБА_13 на ім'я начальника Індустріального ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_14 з інформацію про те (серед іншого), що за кермо автомобіля Субару Форестер д.н.з. НОМЕР_2 сів чоловік в червоній куртці;
- рапортом помічника чергового Індустріального ВП ГУНП в Харківській області, згідно якого ОСОБА_5 був доставлений БШМ до 17-ї лікарні лише о 04.50 годині;
- допитом свідка ОСОБА_7 , який повідомив обставини події, за яких він у складі екіпажу переслідували автомобіль Субару Форестер;
Встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину у сфері службової діяльності із застосуванням насильства, що є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої особи.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, справа «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року), також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (справа «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, справа «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
Невідворотність покарання за злочини вже саме по собі є підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини тяжкість злочину не може бути єдиним фактором, який вказує на наявність ризику переховування підозрюваного від слідства та суду.
Ураховано положення п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою, при цьому, ризик переховування особи від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.
Так, ОСОБА_5 , являючись працівником правоохоронного органу, володіючи знаннями у сфері юриспруденції, тактикою та методами виявлення та розкриття кримінальних правопорушень, зокрема проти життя та здоров'я особи, володіючи зв'язками в правоохоронних органах, може вчинити дії, спрямовані на здійснення впливу на свідків та потерпілих у кримінальному провадження, з метою зміни останніми показань або відмови від наданих показань. Крім того, ОСОБА_5 , може вчинити ряд дій спрямованих на знищення або спотворення доказів у даному кримінальному провадженні, збір яких на даний час досудовим розслідуванням не завершено. Зважаючи на тяжкість інкримінованого ОСОБА_5 діяння, а також на міру покарання, яка загрожує підозрюваному, сторона обвинувачення обґрунтовано вважає, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, вчинятиме дії спрямовані на переховування від органу досудового розслідування, з метою уникнення проведення слідчих та процесуальних дій, а також з метою уникнення покарання, яке передбаченого Кримінальним кодексом України. Окрім цього, враховуючи, що додатковим об'єктом злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України, в даному випадку є життя та здоров'я особи, це може свідчити, що ОСОБА_5 може вживати заходів впливу на свідків та потерпілого.
Беручи до уваги вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення - злочину, а також те, що підозрюваний ОСОБА_5 , відповідно до ст.ст. 1, 20 Закону України «Про Національну поліцію», виконував функції офіційного представника органу виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, тобто був службовою особою правоохоронного органу ? представником влади, на якого ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» покладено обов'язки: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва, орган досудового слідства вважає, що відсторонення від посади в даному випадку є необхідним.
13.02.2020 року о 12.48 год. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, який працює на посаді командира четвертої роти першого батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України затриманий у порядку ст. 208 КПК України.
14.02.2020 останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України.
ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, перебуваючи на посаді та маючи можливість виконання своїх посадових обов'язків, може негативно впливати на хід досудового слідства та судового розгляду шляхом незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, а також вчинити інші кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.
Підозрюваний та адвокат з клопотанням слідчого не погодились.
Заслухавши доводи прокурора, адвоката та підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.2 п. 4 статті 131 КПК України, одним з видів забезпечення кримінального провадження є відсторонення від посади, яке застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно ч.1статті 154 КПК України, відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину, і незалежно від тяжкості злочину щодо службової особи, яка є службовою особою правоохоронного органу.
Відповідно до ч.2 ст.157 КПК України при вирішенні питання про відсторонення від посади слідчий суддя, суд зобов'язаний врахувати такі обставини: 1) правову підставу для відсторонення від посади; 2) достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) наслідки відсторонення від посади для інших осіб.
Згідно ч.5 ст.65 Закону України «Про запобігання корупції» особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом.
Статтею 155 КПК України визначено, що прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування або суду під час судового провадження із клопотанням про відсторонення особи від посади. Із клопотанням про відсторонення особи від посади до органів державної влади, зазначених у частині третій статті 154 цього Кодексу, має право звернутися прокурор, а про відсторонення від посади члена Національного агентства з питань запобігання корупції - Генеральний прокурор або його заступник.
Статтею 158 КПК України передбачено, що прокурор, а щодо члена Національного агентства з питань запобігання корупції Генеральний прокурор або його заступник, має право звернутися з клопотанням про продовження строку відсторонення від посади, яке розглядається в порядку, передбаченому статтею 156 цього Кодексу.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 працює на посаді командира четвертої роти першого батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.
ОСОБА_5 , 14.02.2020 року повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Використання його службового становища здатне негативно вплинути на процес розслідування та встановлення істини у справі та підозрюваний може незаконно впливати на свідків з метою зменшити свою участь у вчиненні злочину або уникнути взагалі відповідальності за скоєне; знищити чи підробити документи, що мають суттєве значення для підтвердження факту вчинення кримінального правопорушення під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Крім того суд , звертає увагу, що злочин, в якому підозрюється ОСОБА_5 , безпосередньо пов'язаний з його перебуванням на займаній посаді, він є службовою особою, а прокурором доведено, що такий захід необхідний для запобігання протиправній поведінці підозрюваного, тому є підстави відповідно до ст.ст.154,157 КПК України для задоволення клопотання про відсторонення підозрюваного від займаної посади на час проведення досудового розслідування строком на 2 (два) місяці.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 154-157,376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого Першого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_6 , про відсторонення від посади ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Відсторонити підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, від посади командира четвертої роти першого батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України строком на два місяці з дня його затримання тобто до 12 квітня 2020 року, в межах строку досудового розслідування.
Копію ухвали вручити сторонам кримінального провадження та направити за місцем роботи підозрюваного.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя : ОСОБА_1