Дата документу 05.03.2020 Справа № 554/9034/19
Провадження № 2/554/433/2020
Іменем України
05 березня 2020 року м. Полтава
Октябрський районний суд м.Полтави в складі
головуючого - судді Гольник Л.В.,
при секретарі - Хмельницькій М.Ю.,
представника відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, -
Позивач ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 5000 грн. щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 07.10.2019 року відкрито провадження у справі та розгляд справи здійснюється у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представником відповідача 27.11.2019 року подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов визнав частково в розмірі 2218 грн., що є прожитковим мінімумом для дитини відповідного віку. Відповідач не ухиляється від виконання свого зобов'язання щодо утримання дитини, після розірвання шлюбу, працював в РФ, надав допомогу в утриманні дитини. В минулому році кілька разів приїздив в Полтаву, в цей час зустрічаючись з дитиною, беручи участь в її вихованні, купував дитині необхідні речі та одяг, надавав грошовому допомогу позивачці. Проте позовні вимоги про стягнення у розмірі 5000 грн є для нього непосильними. На даний час він не має роботи в Україні, а та робота, що була в РФ не дозволяє сплачувати аліменти в розмірі, в якому хоче позивачка. Вказує на те, що позивачка матеріально краще забезпечена, ніж він, оскільки позивач має 3 земельні ділянки, житловий будинок площею 171,8 кв. м, квартиру загальною площею 55,5 кв. м. та 1/5 частини будинку. Вказав, що він має у власності земельну ділянку у Чернігівський області, проте вказану земельну ділянку він не використовує для ведення господарської діяльності. Він має автомобіль Dacia Sandero 2012 року випуску, проте вказаний автомобіль був придбаний ще під час перебування у шлюбі.
У судове засідання позивач та представник позивача не з'явилися. Представник позивача Кузьменко С.В. подала заяву про розгляд справи у її відсутність у зв'язку з зайнятістю в Полтавському апеляційному суді, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.
У судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги визнала частково у розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку 2218 грн., вказала, що відповідач надає матеріальну допомогу на утриманні дитини, надавши на підтвердження перерахування 06.02.2020 року кошти у розмірі 5000 грн. через «Укрпошту», які позивачем отримані 21.02.2020 року. Відповідач намагався домовитися з позивачем, пропонував укласти мирову угоду. Однак позивач не бажає. Тому відповідачем заведено картковий рахунок на ім'я дитини, на який він буде перераховувати кошти. Однак вважає, що позовні вимоги у розмірі 5000 грн. щомісячно є вочевидь завищеними та необґрунтованими.
Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши зібрані в справі докази, приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 25.04.2012 року, який відповідно до рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 28.08.2019 року було розірвано (а.с.9-13).
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Октябрським відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції, ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про що зроблено актовий запис №1401 (а.с.14).
Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , показали, що після погіршення стосунків між сторонами, відповідач ОСОБА_3 надає матеріальну допомогу на утримання дитини. Коли останній працював у Росії, то купував одяг, речі, іграшки, які передав в Україну для своєї доньки. Коли ж приїздив до ОСОБА_7 , то проводив з донькою вільний час, доглядав її.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 3 ст.181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до положень ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Відповідно до ч.1 ст.184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789 ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_3 , будучи батьком ОСОБА_4 , зобов'язаний утримувати її, надавати їй необхідну матеріальну допомогу у вигляді аліментів. Вказаний обов'язок не заперечується відповідачем.
Судом встановлено, що на даний час відповідач не працює та немає сталого доходу.
Відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень та несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частина 1 ст. 13 ЦПК України вказує, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Як слідує, позивач просив стягнути на її користь аліменти на утримання доньки у розмірі 5000 грн. Проте обов'язок утримання дитини лежить на обох батьках. Крім того, хоча відповідач має у власності земельну ділянку та автомобіль, проте позивачем не доведено можливість сплати аліментів у такому розмірі.
Суд враховує те, що відповідач не має інших аліментних зобов'язань, має працездатний вік, його дохід носить мінливий характер, тому суд вважає, що він в змозі сплачувати аліменти на утримання доньки у твердій грошовій сумі у розмірі 2218 грн. щомісячно, а тому позовні вимоги позивача щодо стягнення аліментів на утримання дитини підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до п. 17 ч. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову (ч. 1 ст. 191 СК України).
Судові витрати щодо вимоги про стягнення аліментів, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача в дохід держави, а саме судовий збір у розмірі 384,20 грн.
Згідно ст. 430 ЦПК України, необхідно допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст. ст. 10-13, 81, 133, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 279, 354 ЦПК України, ст.ст.180-185, 191 СК України, суд -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у твердій грошовій сумі 2218 грн. щомісяця, починаючи стягнення з 07.10.2019 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Сума аліментів у твердій грошовій сумі підлягає індексації.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 384,20 грн.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через відповідний суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 10.03.2020 року.
Суддя Л.В.Гольник