Дата документу 03.03.2020 Справа № 361/4349/19
Провадження № 2/554/526/2020
Іменем України
03 березня 2020 року м. Полтава
Октябрський районний суд м.Полтави в складі:
головуючого - судді Гольник Л.В.,
за участю секретаря - Кучеренко В.В.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві цивільну справу за позовом Броварського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно одержаної допомоги по безробіттю, -
14.06.2019 року позивач Броварський міськрайонний центр зайнятості звернувся до Броварського міськрайонного суду з позовною заявою до відповідача про стягнення незаконно одержаної допомоги по безробіттю у сумі 49 957,10 грн. та судового збору у розмірі 1921,00 грн.
В обґрунтування даного позову зазначив, що 26.02.2018 року відповідача ОСОБА_1 було зареєстровано як такого, що шукає роботу та йому було надано статус безробітного. У вказаній заяві відповідачем було визначено, зокрема, що він не є зареєстрованим як суб'єкт підприємницької діяльності. ОСОБА_1 було призначено допомогу по безробіттю.
Проведеною позивачем перевіркою було встановлено, що при реєстрації в службі зайнятості безробітним ОСОБА_1 було надано неправдиву інформацію щодо своєї реєстрації як фізичної особи-підприємця, яка відповідно до норм чинного законодавства є перешкодою для отримання статусу безробітного та виплати соціальної допомоги, за наслідками якої складено акт № 168 від 19.11.2018 року. Отже, ОСОБА_1 на день реєстрації в службі зайнятості та отримання статусу безробітного належав до категорії зайнятого населення, а відтак не міг бути в статусі безробітного та отримувати допомогу по безробіттю. Відповідач за весь період перебування на обліку в службі зайнятості отримав допомогу по безробіттю в сумі 49 957,10 грн, яку одержав без належних правових підстав, однак добровільно повернути відмовляється, а тому сума сплачених державних коштів підлягає стягненню у судовому порядку.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 17.07.2019 року позовну заяву Броварського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно одержаної допомоги по безробіттю направлено на розгляд за територіальною підсудністю до Октябрського районного суду м. Полтави.
Ухвалою від 23.09.2019 року Октябрським районним судом м. Полтави у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У відзиві відповідач зазначає, що позовні вимоги не визнає та вказує, що 20.12.2010 року Полтавським окружним адміністративним судом у справі № 2а-5313/10/1670 ухвалено постанову. Згідно цієї постанови у справі за позовом Державної податкової інспекції у м.Полтаві припинено діяльність фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 . Копія вказаної постанови направлена державному реєстратору Виконавчого комітету Полтавської міської ради для внесення до Єдиного державного реєстру запису щодо припинення підприємницької діяльності. На момент звернення до центру зайнятості він не мав статусу суб'єкта підприємницької діяльності та її не здійснював. Зазначає, що з його боку не було ніякої недобросовісності.
У судове засідання не з'явився представник позивача, який був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, про причини неявки суд не повідомив, заяв та клопотань суду не надав.
У судовому засіданні відповідач просив у позові відмовити, оскільки він не порушував законодавство України, діяв добросовісно, підприємницькою діяльністю не займається з 2004 року й до сих пір.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК, згідно якої неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а також враховуючи тривалий час розгляду даної цивільної справи, суд приходить до висновку про можливість розгляду справу у відсутність представника позивача, на підставі наданих ним доказів.
Суд, вислухавши відповідача, дослідивши докази в їх сукупності, прийшов до такого висновку.
Відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень та несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частина 1 ст. 13 ЦПК України вказує, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 26.02.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Броварського міськрайонного центру зайнятості з заявою про надання йому статусу безробітного відповідно до Закону України «Про зайнятість населення», та Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 року № 198. У вказаній заяві відповідачем було зазначено, зокрема, що він не є зареєстрованим як суб'єкт підприємницької діяльності (а.с. 7), і його було Броварським міськрайонним центром зареєстровано як такого, що шукає роботу. 05.03.2018 року ОСОБА_1 було призначено допомогу по безробіттю.
З акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» № 168, складеного 19.11.2018 Броварським міськрайонним центром зайнятості, вбачається, що розслідуванням встановлено, що відповідач під час реєстрації в Броварському МРЦЗ та отримання статусу безробітного гр. ОСОБА_1 надано недостовірну інформацію щодо наявності та/або відсутності реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, оскільки відповідач зареєстрований як приватний підприємець (а.с. 13)
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 14.11.2018 за № 1004647991 відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець з 07.10.2004 року (а.с.12).
На підставі акту розслідування директором Броварського міськрайонного центру зайнятості 21.11.2018 року прийнято наказ №193 про поверненню ОСОБА_1 виплаченої допомоги по безробіттю за весь період перебування на обліку в службі зайнятості в сумі 49 957,10 грн. (а.с.15). У період з 05.03.2018 року по 17.11.2018 відповідач отримав допомогу по безробіттю у розмірі 49 957,10 грн. (а.с.6).
Броварським міськрайонним центром зайнятості звернувся до суду про стягнення державних коштів у сумі 49 957,10 грн, посилаючись на те, що ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Як пояснював відповідач у судовому засіданні, так і надаючи свої пояснення Броварському міськрайонному центру зайнятості, його підприємницька діяльність припинена рішенням суду.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.12.2010 року у справі №2а-5313/10/1670 задоволено адміністративний позов Державної податкової інспекції у м.Полтаві до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності. Припинено підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), який зареєстрований Виконавчим комітетом Полтавської міської ради від 07.10.2004 року № 2 588 000 0000 000765, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серія В00 НОМЕР_2 . Копію постанови направити державному реєстратору Виконавчого комітету Полтавської міської ради для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . Вказане рішення набрало чинності 15.02.2011 року.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 49 Закону України « Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців » (у редакції чинній на момент прийняття рішення) суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця. Дата надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій. Державний реєстратор зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем внести до Єдиного державного реєстру запис про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та в той же день повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування та фізичну особу - підприємця, щодо якої було постановлено судове рішення, про внесення такого запису.
Отже, посилання позивача, що порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності за судовим рішенням, що не пов'язане з банкрутством фізичної особи - підприємця, здійснюється за процедурами, встановленими ст. 47 вказаного Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», яким передбачено порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця за її рішенням, суд вважає помилковим.
Суд виходить з принципу добросовісності, загальноправового принципу, згідно якого суб'єкти правовідносин демонструють сумлінну та чесну поведінку при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав.
Відповідач ОСОБА_1 діяв добросовісно, оскільки його підприємницька діяльність була припинена згідно судового рішення. Закон у даному випадку не покладав на нього обов'язок пройти процедуру припинення підприємницької діяльності як у разі прийняття ним рішення про припинення такої діяльності. Натомість Закон зобов'язував державні органи виконати судове рішення. Тому відповідач, звертаючись з заявою про державного органу про надання статусу безробітного, повідомляючи про те, що він не є суб'єктом підприємницької діяльності діяв чесно.
З огляду на встановлені обставини, суд приходить до висновку про неможливість покладення тягаря відповідальності, а саме цивільно-правової відповідальності на відповідача за недотримання органами державної влади Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (у редакції від 20.08.2010 року).
За таких підстав суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 223, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд , -
У задоволенні позовних вимог Броварського міськрайонного центру зайнятості відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через відповідний суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Учасники справи:
Позивач: Броварський міськрайонний центр зайнятості, ЄДРПОУ 22200774, місце знаходження: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Ярослава Мудрого, 92.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення складено 10.03.2020 року.
Суддя Л.В.Гольник