Дата документу 11.03.2020 Справа № 554/17851/14-ц
Провадження № 4-с/554/11/2020
20 лютого 2020 року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого судді - Материнко М.О.,
за участю секретаря судового засідання - Кучеренко В.В.,
адвоката боржника - Бурбак О.В.,
представника стягувача - Жовтяк Н.В.,
державного виконавця - Масич С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві скаргу адвоката Бурбак Оксани Валеріївни в інтересах боржника ОСОБА_1 , стягувач - ОСОБА_2 , на бездіяльність старшого державного виконавця Подільського ВДВС м. Полтава ГТУЮ у Полтавській області Тютюнник Ксенії Володимирівни щодо не зняття арешту з усього рухомого та нерухомого майна боржника у виконавчому провадженні № 51681600, -
02.12.2019 року в провадження судді Октябрський районний суд м. Полтави надійшла вищевказана скарга сторони боржника у виконавчому провадженні на бездіяльність державного виконавця, відповідно до якої скаржник прохав визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Подільського ВДВС м. Полтава ГТУЮ у Полтавській області Тютюнник К.В. у виконавчому провадженні № 51681600 щодо не зняття арешту з усього рухомого та нерухомого майна боржника ОСОБА_1 , накладеного постановою про арешт від 07.11.2016 року, та зобов'язати державного виконавця зняти вказаний арешт.
В обґрунтування скарги зазначено, що на примусовому виконанні Подільського ВДВС м. Полтава ГТУЮ у Полтавській області перебуває виконавче провадження № 51681600 про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Постановою державного виконавця від 07.11.2016 року накладено арешт на все майно боржника та оголошено заборону його відчуження. Боржником повідомлено державного виконавця про наявність у боржника офіційного місця роботи за кордоном. На думку скаржника державний виконавець у строк, передбачений ч. 5 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження», а саме не пізніше наступного робочого дня після отримання документа від боржника про його офіційне працевлаштування, був зобов'язаний скасувати арешт на підставі п. 7 ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки необхідність у продовженні дії арешту майна відсутня, через добровільну сплату аліментів (відсутня необхідність звертати стягнення на майно боржника) та відсутність заборгованості по аліментам. Скаржником зазначено, що накладений арешт майна втратив свою актуальність та фактично порушує право боржника ОСОБА_1 вільно володіти та розпоряджатись своїм майном, оскільки виконання рішення суду може бути забезпечене у даному виконавчому провадженні шляхом звернення стягнення на дохід боржника за місцем роботи.
10.01.2020 року до суду від представника стягувача надійшло заперечення на скаргу, відповідно до якого зазначено про наступне. ОСОБА_1 вже звертався до суду у позовному провадженні з вимогою скасувати арешт, накладений постановою державного виконавця від 07.11.2016 року, та рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 03.07.2019 р. № 2/553/66/2019 було відмовлено у задоволенні позову у повному обсязі. Вказаним рішенням суду було встановлено, що накладення арешту було виключним заходом, вжитим державним виконавцем, у зв'язку із несплатою аліментів. Судом у даній справі було встановлено, що боржник про місце роботи у Республіці Польща та про доходи за весь період нарахування аліментів (з 04.01.2016 року) відомостей державному виконавцю не подавав, тому державний виконавець не мав можливості встановити дійсний розмір заборгованості по аліментам з урахуванням фактично отриманого боржником доходу, а тому надані ОСОБА_1 у судовому засіданні довідки державного виконавця про відсутність заборгованості не можуть бути належними та допустимими доказами. Довідку про факт працевлаштування надано боржником ОСОБА_1 лише суду у даній справі і на вимогу суду.
15.01.2020 року до суду від адвоката Бурбак О.В. в інтересах скаржника надійшла відповідь на заперечення представника стягувача, відповідно до якої зазначено, що на відміну від підстав позову, за результатом якого було ухвалено рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 03.07.2019 р. № 2/553/66/2019, у даній скарзі оскаржується бездіяльність державного виконавця з інших підстав - нескасування арешту у зв'язку із неприйняттям до відома довідки про працевлаштування боржника. Разом із тим, зазначено про порушення державним виконавцем вимог Інструкції про виконання в Україні Конвенції про стягнення аліментів за кордоном, а саме у зв'язку із тим, що боржник працевлаштований за кордоном державний виконавець зобов'язана була передати виконавче провадження на виконання до Республіки Польща через Міністерство юстиції України.
Ухвалою суду від 23.01.2020 року витребувано з виконавчої служби матеріали виконавчого провадження № 51681600, бездіяльність державного виконавця у якому оскаржується.
20.02.2020 року до суду надано належним чином завірену копію матеріалів виконавчого провадження № 51681600.
У судовому засіданні 20.02.2020 року адвокат Бурбак О.В., що діє в інтересах боржника у виконавчому провадженні (скаржника), скаргу підтримала.
Представник стягувача - Жовтяк Н.В. у судовому засіданні 20.02.2020 року заперечувала проти задоволення скарги.
Представник Подільського ВДВС у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (перейменована назва Подільського ВДВС м. Полтава ГТУЮ у Полтавській області) головний державний виконавець Масич С.І. у судовому засіданні 20.02.2020 року заперечувала проти задоволення скарги.
Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали скарги, завірені копії матеріалів виконавчого провадження № 51681600, встановив наступне.
На примусовому виконанні Подільського ВДВС у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) перебуває виконавче провадження № 51681600 з примусового виконання виконавчого листа № 554/17851/14-ц, виданого Октябрським районним судом м. Полтави, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів щомісячно у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 01.12.2014 року до досягнення дитиною повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Виконавче провадження відкрито 03.08.2016 року.
Копію постанови про відкриття виконавчого провадження направлено боржнику ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 супровідним листом № 14406; про особисте отримання боржником поштового відправлення наявне рекомендоване повідомлення про вручення під розписку 03.11.2016 року.
З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що 07.11.2017 року до відділу виконавчої служби надійшла заява від стягувача ОСОБА_2 про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно боржника у зв'язку з наявною заборгованістю зі сплати аліментів.
Постановою старшого державного виконавця Подільського ВДВС м. Полтава ГТУЮ у Полтавській області Тютюнник Ксенії Володимирівни від 07.11.2017 року накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_1 .
Копію вказаної постанови направлено до відома боржнику ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 супровідним листом від № 18318; про особисте отримання боржником поштового відправлення наявне рекомендоване повідомлення про вручення під розписку 15.11.2016 року.
Відомості про вказане обтяження внесено 07.11.2016 року до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, а також до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що підтверджується відповідними витягами з Реєстрів.
Станом час накладення арешту існувала заборгованість зі сплати аліментів, що не заперечується сторонами виконавчого провадження.
24.04.2017 року відділом виконавчої служби отримано заяву боржника ОСОБА_1 , відповідно до якої останній прохав державного виконавця вжити заходів скасування арешту, накладеного постановою від 07.11.2016 року на все рухоме та нерухоме майно боржника у виконавчому провадженні № 51681600, у зв'язку із відсутністю заборгованості по сплаті аліментів.
Арешт за вказаною заявою боржника не був знятий державним виконавцем у вказаному виконавчому провадженні.
У липні 2017 року боржником ОСОБА_1 подано позов про скасування арешту, накладеного постановою від 07.11.2016 року на все рухоме та нерухоме майно боржника у виконавчому провадженні № 51681600, що вбачається з рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 03.07.2019 року № 2/553/66/2019 (справа № 554/5580/17).
Під час розгляду вказаної справи судом було встановлено, що боржник офіційно працевлаштований за кордоном, а саме у Республіці Польща, однак відповідного документу про працевлаштування державному виконавцю у виконавчому провадженні № 51681600 не надавав (довідку про працевлаштування надано до суду у справі лише на вимогу судді), а тому держаний виконавець був позбавлений можливості здійснити перерахунок суми аліментів з урахуванням доходу боржника за місцем роботи та надати належні докази про відсутність у боржника заборгованості по аліментам. При розгляді справи суд дійшов висновку про відсутність у справі належних і достатніх доказів погашення боржником заборгованості з періодичних платежів.
Вказаним рішенням суду, що набрало законної сили 03.08.2019 року, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 про зняття арешту з майна.
З матеріалів виконавчого провадження встановлено, а саме з відповіді відділу ДВС від 16.01.2019 р. № 626, наданої на запит стягувача, що станом на 16.01.2019 рік від боржника ОСОБА_1 до відділу ДВС не надходило жодної офіційної інформації про офіційне місце роботи боржника ОСОБА_1 за кордоном та розмір отриманої заробітної плати, у зв'язку із чим, розрахунок аліментних платежів здійснюється згідно зі ст. 195 СК України виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
З матеріалів виконавчого провадження також встановлено, що 20.02.2019 року за вих. № 4048 на адресу боржника АДРЕСА_1 державним виконавцем надіслано вимогу про надання інформації про офіційне місце роботи та розмір доходу для обчислення суми заборгованості зі сплати аліментів, присуджених до стягнення з доходу боржника у розмірі 1/4 частини від усього заробітку (доходу); разом із тим державним виконавцем поставлено вимогу надати до відділу ДВС декларацію про доходи та відомості про зареєстроване за боржником майно.
14.03.2019 року до відділу ДВС надійшла заява від представника стягувача про долучення до матеріалів виконавчого провадження копії довідки про місце роботи боржника ОСОБА_1 в Республіці Польща з перекладом українською мовою для здійснення перерахунку.
З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що начальником відділу Подільського ВДВС м. Полтава ГТУЮ у Полтавській області за вих. № 6872 складено службову записку на ім'я заступника начальника Головного територіального управлення юстиції з питань державної виконавчої служби, відповідно до якої повідомлено про хід виконавчого провадження № 51681600, серед іншого, про те, що станом на 20.03.2019 рік боржником у виконавчому провадженні ОСОБА_1 на вимогу старшого державного виконавця не надано відомостей про офіційне працевлаштування останнього у Республіці Польща із зазначенням розміру офіційного доходу. Разом із тим, стягувач у виконавчому провадженні надала довідку про місце роботи боржника у Республіці Польща та розмір заробітної плати у період із січня 2017 року по 31.08.2018 р. На підставі викладеного, начальник відділу Подільського ВДВС м. Полтава ГТУЮ у Полтавській області прохав роз'яснити порядок перерахунку заборгованості по аліментам.
03.04.2019 року відділом виконавчої служби отримано заяву від представника боржника ОСОБА_1 про долучення до матеріалів виконавчого провадження № 51681600 банківських квитанцій про сплату аліментів за період з листопада 2018 року по березень 2019 року.
Судом встановлено, що 21.11.2019 року Подільським ВДВС м. Полтава ГТУЮ у Полтавській було отримано клопотання боржника ОСОБА_1 про зняття арешту з майна, до якого долучено копію довідки про працевлаштування та оплату праці ОСОБА_1 від 04.10.2019 р., копії квитанцій про сплату на рахунок відділу ДВС аліментних платежів у липні - жовтні 2019 року, надісланих на адресу ДВС 18.11.2019 року рекомендованим поштовим відправленням № 3601410381308 з описом вкладеного.
Згідно з перекладом українською мовою вказаної Довідки про працевлаштування та оплату праці вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса проживання: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 ), працевлаштований на посаду водія на підставі трудового договору, укладеного 01.12.2017 року з ТОВ RS Car Роберт Котрис (Ясениця 504, 43-385 Ясениця); заробітна плата за період з 01.07.2019 р. по 30.09.2019 р. становила - 6 750,00, середній заробіток становить - 2 250,00 (валюту не зазначено у довідці).
З огляду на встановлені вище обставини суд дійшов наступного висновку.
Предметом оскарження є бездіяльність державного виконавця щодо нескасування арешту з майна боржника на підставі п. 7 ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Законність накладення арешту на майно боржника не заперечується сторонами виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених ч. 4 статті 59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.
Згідно з частиною 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;
9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.{Частину четверту статті 59 доповнено пунктом 9 згідно із Законом № 2618-VIII від 22.11.2018
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (ч. 5 ст. 59 вказаного Закону).
За рішенням суду, як встановлено судом вище, було відмовлено боржнику у скасуванні арешту з майна за відсутності належних доказів погашення заборгованості по аліментам.
Частиною 8 ст. 19 вказаного Закону передбачено, що особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.
Боржник зобов'язаний згідно з п. 3, 4 вказаного Закону за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини.
Як встановлено судом вище, боржник ОСОБА_1 , будучи обізнаним про відкрите 03.08.2016 року відносно нього виконавче провадження № 51681600 щодо стягнення аліментів на утримання дитини, та офіційно працюючи у Республіці Польща з 01.12.2017 року, всупереч обов'язку, тривалий час не надавав державному виконавцю відомостей про офіційне працевлаштування за кордоном та розмір отримуваного доходу.
За відсутності відомостей про офіційне місце роботи боржника та розмір його доходу, розрахунок аліментних платежів здійснювався державним виконавцем виходячи з розміру середньомісячної заробітної плати по даній місцевості, а не з офіційного доходу боржника.
Як встановлено із матеріалів скарги, довідку про офіційне працевлаштування боржником ОСОБА_1 надіслано державному виконавцю лише у 2019 році, а саме 18.11.2019 року рекомендованим листом № 3601410381308, який отримано відділом ДВС 21.11.2019 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця.
Відповідно до пункту 1 Розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5), розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів. Сума заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому статтею 195 Сімейного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості.
Як встановлено судом вище, довідка про працевлаштування та оплату праці боржника ОСОБА_1 за кордоном у своєму перекладі українською мовою не містить відомостей про валюту отримуваного доходу, що, на думку суду, може викликати неможливість здійснення держаним виконавцем перерахунку заборгованості по аліментам.
Разом із тим, матеріали справи не містять доказів, що боржник звертався до державного виконавця, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», із відповідною заявою про повідомлення його щодо розрахунку заборгованості.
Відповідно до ч. 4 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний повідомити про розрахунок заборгованості у разі подання заяви стягувачем або боржником.
Відповідно до ч. 13 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів дійсна протягом одного місяця з дня її видачі.Форма довідки встановлюється Міністерством юстиції України.
Скаржником не надано суду довідки встановленої Міністерством юстиції України форми, дійсної за строком, передбаченим Законом України «Про виконавче провадження», яка, на думку суду є належним доказом на підтвердження факту наявності/відсутності заборгованості зі сплати періодичних платежів.
Самі по собі квитанції про сплату боржником аліментних платежів не доводять відсутності заборгованості боржника по аліментам у виконавчому провадженні.
З урахуванням положень п. 7 ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», для скасування арешту майна боржника має бути встановлений факт погашення боржником заборгованості із сплати періодичних платежів, а також наявність обставин, які обумовлюють можливість забезпечення виконання рішення суду в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника. Вказані підставі мають існувати одночасно.
Щодо можливості у даному виконавчому провадженні забезпечити виконання рішення суду в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника, а саме (як посилався скаржник) шляхом звернення стягнення на дохід боржника, який він отримує за кордоном, суд виходить з наступного.
Боржник, згідно з довідкою про місце роботи, офіційно працевлаштований за кордоном, а саме у Республіці Польща, з якою Україною укладено договір про міжнародну допомогу.
Відповідно до Закону України «Про приєднання України до Конвенції про стягнення аліментів за кордоном» від 20 липня 2006 року № 15-V ( 15-16 ) та з метою забезпечення впорядкованого застосування в Україні Конвенції про стягнення аліментів за кордоном, укладеної у м. Нью-Йорк 20 червня 1956 року, Наказом міністерства юстиції України № 121/5 від 29.12.2006 року було затверджено Інструкцію про виконання в Україні Конвенції про стягнення аліментів за кордоном, що додається (надалі - Інструкція).
Відповідно до пункту 5 вказаної Інструкції питання про стягнення аліментів порушується фізичною особою на своє утримання або на користь іншої особи, а також юридичною особою, що має право порушувати питання про стягнення аліментів на дитину або іншу особу в установлених законодавством випадках, або належним чином уповноваженим представником відповідної особи.
Усі звернення про стягнення аліментів на дитину або утримання на іншого члена сім'ї та інші документи на виконання Конвенції в Україні надсилаються для передачі за кордон або з-за кордону через Міністерство юстиції України (пункт 4 Інструкції).
Відповідно до пункту 11 Інструкції клопотання про визнання і виконання рішення про стягнення аліментів на підставі Конвенції про стягнення аліментів за кордоном, оформлюється згідно з додатком 2 до цієї Інструкції.
Вказаним пунктом Інструкції також визначено зміст такого клопотання та додаткові документи до нього.
Відповідно до пункту 12 Інструкції клопотання, оформлене відповідно до пункту 11 цієї Інструкції, надсилається до Міністерства юстиції України через територіальне управління юстиції.
З матеріалів виконавчого провадження не вбачається, що стягувач зверталась до відповідного територіального управління юстиції із відповідно оформленим клопотанням про визнання і виконання рішення про стягнення аліментів на підставі Конвенції про стягнення аліментів за кордоном.
Можливість державного виконавця вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на дохід боржника у передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» порядку (ч. 4 ст. 24), наявна вразі виявлення офіційного місця роботи боржника на підприємствах, установах, організаціях на території, на яку поширюється юрисдикція України.
У даному виконавчому провадженні боржник має офіційне місце роботи за кордоном.
Відповідно до вимог ст. 195 СК України у разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості по аліментам.
На думку суду, посилання скаржника про можливість у даному виконавчому провадженні забезпечити виконання рішення у спосіб звернення стягнення на дохід боржника, який він одержує за кордоном, є неспроможними.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність протиправної бездіяльності державного виконавця у виконавчому провадженні щодо нескасування арешту майна боржника у порядку п. 7 ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», Інструкцією про виконання в Україні Конвенції про стягнення аліментів за кордоном, затвердженою Наказом МЮУ № 121/5 від 29.12.2006 року, ст. ст. 268, 447-453 ЦПК України, суд -
У задоволенні скарги адвоката Бурбак Оксани Валеріївни в інтересах боржника ОСОБА_1 , стягувач - ОСОБА_2 , на бездіяльність старшого державного виконавця Подільського ВДВС м. Полтава ГТУЮ у Полтавській області Тютюнник Ксенії Володимирівни щодо не зняття арешту з усього рухомого та нерухомого майна боржника у виконавчому провадженні № 51681600 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Повний текст ухвали суду складено та проголошено 11.03.2020 року.
Суддя М.О. Материнко