Справа № 541/514/19
Провадження № 2-з/541/6/2020
06 березня 2020 року м.Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючого - судді Городівського О. А.,
за участю секретаря судового засідання - Ніколаєнко М. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс"" про скасування державної реєстрації права власності, третя особа на стороні позивача яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Пермус», ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тишко Ірина Олександрівна , Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк», Міністерство юстиції України,
установив:
В провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс"" про скасування державної реєстрації права власності, третя особа на стороні позивача яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Пермус», ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору -приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тишко Ірина Олександрівна , Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк», Міністерство юстиції України.
Позивачкою оскаржується рішення приватного нотаріуса про вчинення реєстраційної дії та результати реєстраційної дії, що призвели до переходу права власності до відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Поліс»».
Позивачка ОСОБА_1 надала до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нежитлове приміщення АДРЕСА_1 , заборони відповідачу та суб'єктам державної реєстрації здійснювати будь-які реєстраційні дії стосовно спірного майна, заборони відповідачу ТОВ «Фінансова компанія «Поліс»» та суб'єктам державної реєстрації вчиняти будь-які дії з користування та розпорядження спірним об'єктом нерухомості, заборони відповідачу ТОВ «Фінансова компанія «Поліс»» та суб'єктам державної реєстрації вчиняти будь-які дії з передачі спірного об'єкту нерухомості іншим особам, заборони відповідачу ТОВ «Фінансова компанія «Поліс»» та суб'єктам державної реєстрації займати спірний об'єкт нерухомості, заборони відповідачу ТОВ «Фінансова компанія «Поліс»» та суб'єктам державної реєстрації у будь-який спосіб відчужувати, передавати у користування (в тому числі укладати правочини, які в подальшому можуть привести до обтяження та/або відчуження спірного об'єкту нерухомості). Необхідність вжиття заходів забезпечення позову заявник обґрунтовує тим, що відповідачем ТОВ «Фінансова компанія «Поліс»» може бути відчужене спірне майно, що в свою чергу може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду.
Згідно з ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
На підставі ч. 2 ст. ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши доводи заяви про забезпечення позову, суд приходить до висновку про задоволення заяви.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасників справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Виходячи із змісту ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У відповідності до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого.
Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.
Відчуження відповідачем своїх майнових прав на спірне майно фактично знівелює позовні вимоги, з якими позивач звернувся до відповідача, що не відповідає завданню цивільного судочинства, зокрема в частині ефективного захисту порушених прав.
Таким чином, суд вважає за необхідне накласти на спірний об'єкт нерухомості арешт та заборону вчиняти реєстраційні дії щодо нього. На переконання суду, вказані заходи забезпечать розумний баланс між інтересами володіючого власника та завданнями цивільного судочинства.
В застосуванні інших заходів забезпечення, про які прохала позивачка, суд не вбачає процесуальної необхідності. Адже заборона користуватися та розпоряджатися спірним нежитловим приміщенням несе надмірний процесуальний тягар для відповідача, а тому є не пропорційним заходом у судовому провадженні, так само як і обмеження відповідача у зайнятті ним спірного приміщення. Заборона передачі спірного майна іншим особам та заборона передавати спірне майно у користування по своїй сутті є тотожними заходами, застосування яких не вплине на виконання судового рішення в подальшому. Тому, суд відмовляє в даній частині вимог заяви.
Керуючись ст. ст. 149-154, 157, 353 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Заяву позивачки ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити частково.
Забезпечити позов шляхом накладення арешту на нежитлове приміщення АДРЕСА_1 , загальною площею 269,6 кв. м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 58420953109, номер запису про право власності 13880222.
Забезпечити позов шляхом заборони суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії щодо нежитлового приміщення АДРЕСА_1 , загальною площею 269,6 кв. м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 58420953109, номер запису про право власності 13880222.
В іншій частині вимог заяви відмовити
Копію даної ухвали для виконання направити до:
відділу реєстрації прав на нерухоме майно виконавчого комітету Миргородської міської ради (адреса: вул. Гоголя, 171/1, м. Миргород, 37600).
Ухвала виконується негайно.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Копію ухали направити учасникам судового розгляду - для відому.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.
Суддя: О. А. Городівський