02.03.2020 року м.Дніпро Справа № 904/5441/18
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)
суддів Паруснікова Ю.Б., Чередка А.Є.
при секретарі судового засідання Михайловій К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Виконавчого комітету Жовтоводської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2019 (прийняте суддею Загинайко Т.В., повний текст складено 25.11.2019) у справі № 904/5441/18
за позовом Комунального підприємства "Виробниче житлово-ремонтно-експлуатаційне об'єднання" Жовтоводської міської ради
до Виконавчого комітету Жовтоводської міської ради
про стягнення 2 893 222, 42 грн
1. Короткий зміст позовних вимог та підстави позову.
Комунальне підприємство "Виробниче житлово-ремонтно експлуатаційне об'єднання" Жовтоводської міської ради звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовної заявою до Виконавчого комітету Жовтоводської міської ради про стягнення з Виконавчого комітету Жовтоводської міської ради на свою користь 2 893 222,42 грн матеріальних втрат у розмірі різниці між застосуванням затверджених Рішенням №338 тарифів, не скоригованих на зміну вартості окремих їх витрат, та економічно обґрунтованих планових витрат, а саме тарифів, затверджених Рішенням №338, і скоригованих на зміну вартості окремих економічно обґрунтованих витрат з урахуванням збільшення складових тарифів на підставі законів України та підзаконних актів за період з 01.12.2015 по 31.12.2016.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в період з 01.09.2015 по теперішній час в м. Жовті Води діють тарифи на житлово-комунальні послуги, які були затверджені Рішенням Виконавчого комітету Жовтоводської міської ради №338 "Про встановлення тарифів для населення та інших споживачів з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій житлового фонду м. Жовті Води, введені в дію з 01.09.2015 по кожному будинку окремо. У встановлених Рішенням №338 тарифах на житлово-комунальні послуги заробітна плата робітників позивача розраховувалась згідно розміру мінімальної заробітної плати - 1 218 грн, вартість електроенергії на освітлення місць загального користування та роботу ліфтів в житлових будинках - враховувалась в розмірі 0,42 грн. за 1 кВт. За період з 01.09.2015 (дата вступу Рішення №338 в дію) і по теперішній час неодноразово підвищувалась на державному рівні вартість електроенергії, зростала мінімальна заробітна плата, відбулися зміни у оподаткуванні - була установлена єдина для всіх страхувальників ставка нарахування ЄСВ у розмірі 22%.
Позивач зазначає, що розділом "Коригування тарифів на послуги" "Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 869 від 01.06.2011 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги" передбачено коригування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а саме їх складових витрат, за якими відбулися цінові зміни у бік збільшення (зменшення).
Приписами пункту 5 Рішення №338 позивача та відповідача було зобов'язано при виникненні об'єктивних обставин, що можуть призвести до зміни вартості окремих видів послуг, керуватися Порядком №869.
Введені з 1.09.2015 Рішенням №338 в дію тарифи на житлово-комунальні послуги вже з першого дня їх введення не відповідали тому рівню експлуатаційних витрат підприємства, який був передбачений в Рішенні №338, на підставі нижченаведених державних законодавчих та нормативних актів:
- із 01.09.2015 відповідно до внесених змін Законом № 704-VII "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" мінімальна заробітна плата була збільшена та становила 1 378 грн.;
- із 01.09.2015 відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 220 від 26.02.2015 року "Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню," вартість електроенергії на освітлення місць загального користування та роботу ліфтів в житлових будинках була збільшена і становила 0.789 грн. за 1 кВт.
Враховуючи зазначені зміни листом за №01-07/2729 від 30.11.2015 на виконання п.5 Рішення №338 у зв'язку зі зміною складових тарифу, а саме у зв'язку із збільшенням на державному рівні мінімальної заробітної плати та збільшенням вартості тарифу на електроенергію, позивач подав відповідачу для внесення відповідних змін до Рішення №338 відкориговані тарифи з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Із 01.01.2016 відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України" щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" від 24.12.2015 № 909-VIII установлена єдина для всіх страхувальників ставка нарахування ЄСВ у розмірі 22%.
Із 1 березня 2016 відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 220 від 26.02.2015 "Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню" вартість електроенергії на освітлення місць загального користування та роботу ліфтів в житлових будинках була збільшена і становила 0, 99 грн за 1 кВт.
Листом за № 01-07/371 від 29.02.2016 на виконання п. 5 Рішення № 338 у зв'язку зі зміною складових тарифу, а саме у зв'язку із збільшенням з 01.09.2015 на державному рівні мінімальної заробітної плати, поетапним збільшенням вартості тарифу на електроенергію і встановленням з 01.01.2016 єдиної для всіх страхувальників ставки нарахування ЄСВ у розмірі 22%, позивач подав відповідачу для внесення відповідних змін до Рішення № 338 відкориговані тарифи з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Із 1 травня 2016 згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" розмір мінімальної заробітної плати був збільшений та становив 1 450 грн
Листом за № 01-07/1264 від 19.07.2016 на виконання п. 5 Рішення № 338 у зв'язку зі зміною складових тарифу, а саме у зв'язку із збільшенням з 01.05.2016 на державному рівні мінімальної заробітної плати, встановленням з 01.01.2016 єдиної для всіх страхувальників ставки нарахування ЄСВ у розмірі 22%, поетапним збільшенням вартості тарифу на електроенергію, і з 01.09.2016 передбачалося чергове його підвищення, позивач подав відповідачу для внесення відповідних змін до Рішення № 338 відкориговані тарифи з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Із 1 вересня 2016 відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 220 від 26.02.2015 "Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню" вартість електроенергії на освітлення місць загального користування та роботу ліфтів в житлових будинках була збільшена і становила 1, 29 грн за 1 кВт.
Із 1 грудня 2016 згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" розмір мінімальної заробітної плати був збільшений та становив 1 600 грн
У зв'язку зі зміною складових тарифу, а саме у зв'язку із збільшенням на державному рівні мінімальної заробітної плати, встановленням єдиної для всіх страхувальників ставки нарахування ЄСВ у розмірі 22%, поетапним збільшенням вартості тарифу на електроенергію, після чисельних звернень позивача протягом 2015-2016 років щодо коригування тарифів на житлово-комунальні послуги відповідач погодився розглянути на черговому засіданні виконавчого комітету Жовтоводської міської ради Проект рішення, який склав позивач, а саме "Про коригування тарифів для населення та інших споживачів з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій житлового фонду м. Жовті води, який був направлений для погодження відповідачу листом за № 01-07/2129 від 01.11.2016.
В процесі підготовки внесення Проекту рішення щодо коригування житлово-комунальних тарифів на засідання виконавчого комітету Жовтоводської міської ради позивач також направив листами:
На адресу Управління ЖКГ Жовтоводської міської ради за № 01-07/2166 від 03.11.2016 розрахунок коригування тарифів з додатками на 6 аркушах (додаток № 6 до позовної заяви)
Міському голові м. Жовті Води за № 01-07/2243 від 11.11.2016 прохання дати доручення відповідним спеціалістам відповідача щодо розміщення на офіційному сайті територіальної громади м. Жовті Води Проект рішення з додатком до нього, які в електронному вигляді направлені на електронну адресу відповідача (додаток № 7 до позовної заяви).
Позивач посилається на обставини того, що Проект рішення був завізований, серед інших, заступником міського голови та начальником Управліня ЖКГ Жовтоводської міської ради.
18.11.2016 в газеті "Жовтоводські Вісті" № 47 (1658) був опублікований "Відкоригований розмір тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для населення та інших споживачів по кожному будинку окремо в розрахунку на 1 кв.м загальної площі", в "Повідомленні", до якого зазначалось, що у встановлених Рішенням № 338 тарифах заробітна плата робітників розраховувалась згідно розміру мінімальної заробітної плати 1218 грн, вартість електроенергії на освітлення місць загального користування та роботу ліфтів враховувалась в розмірі 0, 42 грн за 1 кВт.
У зв'язку з тим, що з 01 грудня 2016 розмір мінімальної заробітної плати становитиме 1 600 грн (зростання становить 31,4%), вартість електроенергії з 1 вересня 2016 року становить 1, 29 грн за 1 кВт (збільшення становить 207, 1%), також зменшився розмір відрахувань по єдиному соціальному внеску з 36, 67% до 22% (зменшення становить 40%), - все це у значній мірі вплинуло на ріст собівартості тарифів. В середньому зріст відкоригованих тарифів становитиме 15, 35%.
В "Повідомленні" зазначається, що позивач провів коригування тарифів з утримання будинків, споруд та прибудинкової території житлового фонду м. Жовті Води по кожному будинку окремо, перелік та періодичність послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкової території залишились без змін.
Тобто, як стверджує позивач, в "Повідомленні" акцентовано увагу на тому, що коригування тарифів відбулося лише по тим складовим, які були збільшені на підставі законів України та підзаконних актів, а всі інші складові тарифу, а також перелік та періодичність послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкової території залишились без змін.
Однак, в подальшому, як посилається позивач, відповідач фактично ухилився від затвердження відкоригованих тарифів, постійно зволікаючи із внесенням змін до Рішення №338 щодо коригування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а саме їх складових витрат, за якими відбулися цінові зміни у бік їх збільшення, та приведення тарифів на житлово-комунальні послуги до економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.
На думку позивача, бездіяльність відповідача полягала в ухиленні від розгляду питання про затвердження коригованих тарифів, підтвердженням чого є відсутність необхідних рішень про затвердження відкоригованого тарифу за період з грудня 2015 року по теперішній час, оскільки органом місцевого самоврядування не розглядалось питання про затвердження тарифів за чисельними зверненнями позивача.
Позивач вважає, що орган місцевого самоврядування безпідставно ухилився від виконання власних (самоврядних) повноважень, і внаслідок такої неправомірної бездіяльності послуги надавались за тарифами на житлово-комунальні послуги, які були нижче розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, не було також встановлено механізму компенсації цієї різниці в порядку, встановленому законодавством.
Позивач посилається на те, що з 01.09.2015 по 31.12.2016, та до теперішнього часу, в м. Жовті Води діють тарифи, які затверджені в 2015 році Рішенням №338.
Позивач вважає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не прийняття з 01.09.2015 по 2018 роки рішення про коригування тарифів, оскільки відповідач отримав від позивача розрахунки економічно обґрунтованих планових витрат на надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для прийняття рішення про коригування тарифів, навіть погодив в листопаді 2016 року публікацію про коригування тарифів у місцевій газеті, однак так і не затвердив попередньо погоджені відкориговані тарифи на житлово-комунальні послуги.
Позивач зазначає, що на даний момент собівартість житлово-комунальних послуг з утримання будинків зросла, проте відповідач рішення про затвердження скоригованих тарифів не приймає, у зв'язку з чим позивач змушений надавати житлово-комунальні послуги по цінам, нижчим від собівартості послуг, внаслідок чого з 2015 року і до цього часу позивач зазнає значні матеріальні втрати у розмірі різниці між застосуванням затверджених Рішенням № 338 тарифів, не скоригованих на зміну вартості окремих їх витрат, та економічно обгрунтованих планових витрат, а саме тарифів, затверджених Рішенням № 338 і скориговавних на зміну вартості окремих економічно обгрунтованих витрат з урахуванням збільшення складових тарифів на підставі законів України та підзаконних актів.
Підставою виникнення спірних правовідносин з відповідачем позивач вважає допущену відповідачем протиправну бездіяльність щодо не прийняття з 01.09.2015 по 2018 роки рішення про коригування тарифів по тим складовим, які були збільшені у вищезазначений період на підставі законів України та підзаконних актів, внаслідок чого позивач поніс матеріальні втрати від застосування не скоригованих на зміну вартості окремих економічно обґрунтованих витрат тарифів, затверджених Рішенням №338, в тому числі за період з 01.12.2015 по 31.12.2016 у сумі 2 893 222,42 грн. Наведені обставини і стали причиною звернення позивача з позовом до суду та є предметом спору у даній справі.
Позивач зазначає, що на підставі вищеозначеного предметом доказування в цій справі є обгрунтованість розрахунку суми, яку позивач заявляє до стягнення, а саме матеріальні втрати у розмірі різниці між застосуванням затверджених Рішенням № 338 тарифів, не скоригованих на зміну вартості окремих їх витрат, та економічно обгрунтованих планових витрат, а саме тарифів, затверджених Рішенням № 338, і скоригованих на зміну вартості окремих економічно обгрунтованих витрат з урахуванням збільшення складових тарифів на підставі законів України та підзаконних актів, в тому числі за період з 01.12.2015 по 31.12.2016 у сумі 2 893 222, 42 грн
Крім того, позивач посилається на те, що він намагався досудовими заходами врегулювання спору спонукати відповідача відшкодувати матеріальні втрати від застосування не скоригованих на зміну вартості окремих економічно обґрунтованих витрат тарифів, затверджених Рішенням №338, в тому числі за період з 01.12.2015 по 31.12.2016. Зокрема, позивач направляв на адресу відповідача претензії від 28.04.2016 на суму 1 690 123,80 грн та від 31.01.2018 на суму 18 353 736, 36 грн, в яких просив відповідача віднайти кошти для відшкодування матеріальних втрат, нанесених позивачу, До претензії позивачем були додані розрахунки. Проте відповідач безпідставно відмовив позивачу в задоволенні претензії від 28.04.2016, а щодо претензії від 31.01.2018, в якій міститься розрахунок втрат позивача, в тому числі за період з 01.12.2015 по 31.12.2016, відповідачем надано відповідь, в якій піднімались питання та запитувались документи, які не стосуються предмету претензії, проте жодних обґрунтованих заперечень щодо предмету претензії відповідь не містила. Між тим, позивачем 15.02.2018 було надано відповідь на лист відповідача від 06.02.2018 та додано до неї запитувані відповідачем документи у відповіді на яку відповідачем знову не надано обгрунтованих заперечень щодо предмету претензії, проте відповідачем знову піднімались питання та запитувались документи, які не стосуються предмету претензії.
Враховуючи зазначене, позивач вважає, що відповідач ухиляється від визнання претензій, не надає обґрунтованих заперечень щодо предмету претензій, запитує різні додаткові документи, які жодним чином не стосуються предмету претензій, у зв'язку з чим, на думку позивача, такі дії з боку відповідача є свідомими і направлені на затягування вирішення питання щодо відшкодування різниці між встановленим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами підприємства за минулі періоди.
Позивач вважає, що відповідач повинен відшкодувати у повному обсязі матеріальні втрати від застосування не скоригованих на зміну вартості окремих економічно обґрунтованих витрат тарифів на житлово-комунальні послуги, затверджених Рішенням №338, в тому числі за період з 01.12.2015 по 31.12.2016 у сумі 2 893 222,42 грн.
Позивач вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність і в силу того, що не здійснив процедуру коригування тарифів в тому числі у спірний період шляхом прийняття відповідного рішення, яке відповідно до п. 2 ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" повинно було бути прийнятим виключно на засіданнях виконавчого комітету міської ради, а не через листування між позивачем та відповідачем або міським головою. При цьому позивач зазначає, що жодного засідання виконавчого комітету міської ради по розгляду питання коригування тарифів за спірний період проведено не було, оскільки відповідач не ініціював розгляд питання про коригування тарифів або відмову в їх коригуванні.
Позивач зазначає, що на даний момент собівартість житлово-комунальних послуг з утримання будинків зросла, проте відповідач рішення про затвердження скоригованих тарифів не приймає, у зв'язку з чим позивач змушений надавати житлово-комунальні послуги по цінам, нижчим від собівартості послуг, внаслідок чого з 2015 року і до цього часу позивач зазнає значні матеріальні втрати у розмірі різниці між застосуванням затверджених Рішенням № 338 тарифів, не скоригованих на зміну вартості окремих їх витрат, та економічно обгрунтованих планових витрат, а саме тарифів, затверджених Рішенням № 338 і скориговавних на зміну вартості окремих економічно обгрунтованих витрат з урахуванням збільшення складових тарифів на підставі законів України та підзаконних актів.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2019 позов Комунального підприємства "Виробниче житлово-ремонтно експлуатаційне об'єднання" Жовтоводської міської ради задоволено: стягнуто з Виконавчого комітету Жовтоводської міської ради на користь Комунального підприємства "Виробниче житлово-ремонтно експлуатаційне об'єднання" Жовтоводської міської ради 2 893 222, 42 грн - матеріальних втрат, 43 398,34 грн - витрат зі сплати судового збору, 29 100,00 грн - витрат на професійну правничу допомогу та 37 568,00 грн - витрат по проведенню експертиз у справі.
Приймаючи рішення про повне задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивач надав відповідачу усі необхідні документи щодо обґрунтування внесення змін до Рішення №338 щодо коригування діючих тарифів, проте відповідачем не були внесені зміни до Рішення №338 та відкориговані тарифи не затверджені, тобто відповідач фактично ухилився від затвердження відкоригованих тарифів, постійно зволікаючи із внесенням змін до Рішення № 338.
Щодо досудового врегулювання спору шляхом направлення позивачем відповідачу протягом 2016-2018 років претензій (21.01.2016 на суму 6 601 171,20 грн, від 31.01.2018 на суму 18 353 736,36 грн) та отриманих відповідей від відповідача на них, суд першої інстанції зазначив, що ці претензії відповідача доказувались при розгляді справи №904/930/18, та є тотожними обставинам у справі №904/5441/18, тому не потребують доказування при розгляді справи №904/5441/18 згідно ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Також, місцевий господарський суд зазначив, що не погоджується з думкою відповідача щодо відсутності порядку відшкодування різниці між розміром тарифів та розміром економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, оскільки відповідно до ст. 7 Бюджетного кодексу України та ст. 61 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування мають право самостійно визначати напрями використання бюджетних коштів відповідно до законодавства України. Відповідно до статті 91 Бюджетного кодексу України, у місцевих бюджетах можуть передбачатись кошти на фінансування інших програм, пов'язаних з використанняv власних повноважень. Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011р. №11 "Про бюджетну класифікацію" передбачено саме код КФК 100601 задля відшкодування різниці між розміром ціни (тарифу) на житлово-комунальні послуги, що затверджувалися або погоджувалися рішенням місцевого органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, та розміром економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання).
Крім того, суд першої інстанції зазначив, що не приймає твердження відповідача про часткову компенсацію позивачу різниці в тарифах щодо нарахування позивачу за КФК 100103 з місцевого бюджету дотації житлово-комунальному господарству в сумі 466,600 тис.грн., про які йдеться, в тому числі в рішенні за №655-19/VII від 23.12.2016, яким було внесено зміни до рішення №2358-66/VI від 23.09.2016 "Про затвердження напрямів діяльності та заходів "Програми розвитку житлово-комунального господарства міста Жовті Води" на 2016 рік", оскільки вищезазначеними рішеннями Виконавчого комітету Жовтоводської міської ради не передбачено з місцевого бюджету дотації за кодом КФК 100601.
Приймаючи рішення про задоволення вимог позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу місцевий господарський суд зазначив, що на підтвердження факту надання правничої допомоги та понесення витрат, пов'язаних з вчиненням процесуальних дій, позивач надав відповідні документи, у зв'язку з чим, враховуючи рівень складності справи, співмірність розміру заявлених позовних вимог та задоволених судом, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 29 100,00 грн.
Також, посилаючись на п. 2 ч. 3 ст. 123 ГПК України, місцевий господарський суд задовольнив вимогу позивача про стягнення з відповідача витрат по проведенню експертиз у справі у сумі 37 568,00 грн.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Виконавчий комітет Жовтоводської міської ради подав апеляційну скаргу, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2019 у справі № 904/5441/18 просить скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Комунального підприємства "Виробниче житлово-ремонтно-експлуатаційне об'єднання" Жовтоводської міської ради про стягнення 2 893 222, 42 грн відмовити у повному обсязі.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Апелянт вважає оскаржуване рішення таким, що прийняте на підставі не повністю досліджених доказів, з порушенням норм матеріального права та при недотриманні норм процесуального права, та яке підлягає скасуванню виходячи з наступного.
Апелянт не погоджується з тим, що ним допущено протиправну бездіяльність щодо неприйняття з 01.08.2015 по 2018 роки рішення про коригування тарифів, внаслідок чого позивач поніс матеріальні втрати.
Апелянт зазначає, що КП ВЖРЕО не зверталось до суду з відповідним позовом про оскарження дій чи бездіяльності виконавчого комітету Жовтоводської міської ради щодо формування та затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, а тому твердження позивача про бездіяльність відповідача є безпідставними, а судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не надано оцінки доводам відповідача про відсутність такої бездіяльності.
У рішенні, що оскаржується, судом зазначено про те, що починаючи з 30.11.2015 позивач неодноразово звертався до відповідача про коригування тарифів, затверджених Рішенням № 338 (листи від 30.11.2015, від 29.02.2016, від 19.07.2016, від 01.11.2016, від 03.11.2016, від 11.11.2016, від 17.11.2016, від 02.12.2016). Проте судом не було взято до уваги той факт, що затвердження та коригування тарифів повинно бути економічно обгрунтованими та документально підтвердженими.
Відповідач посилається на те, що економічно обгрунтовані витрати - це витрати, визначення яких здійснюється з дотриманням вимог стандартів, норм і нормативів трудових та матеріальних втрат, технічних регламентів та врахуванням надання послуг нормованої якості.
Підприємство повинно проводити економічний аналіз фактичних витрат на виробництво послуг щодо їх відповідності економічно обгрунтованому рівню витрат і розміру тарифів, що діють. Під час проведення економічного аналізу досліджується відповідність фактичних якісних і кількісних показників, що характеризують виробництво послуг, нормативним витратам, а також вартісних показників - економічно обгрунтованим витратам.
Разом з тим, як стверджує відповідач, судом першої інстанції не взято до уваги та не наведено мотивувальних доводів не прийняття в якості доказів листів відповідача (виконавчого комітету Жовтоводської міської ради ) від 19.08.2016 № 2/4-2088-01-13 та від 14.11.2016 № 2/4-2887-01-13, в яких відповідач просив КП ВЖРЕО дотримання порядку, встановленого Постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 № 869, як умови для коригування встановлених тарифів та утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Зокрема відповідачем запитувались: обгрунтування необхідності зміни тарифу; вихідні дані щодо обсягу послуг, рівня нормативних та фактичних витрат ресурсів, їх фактичних та дозволених витрат; фінансовий план суб'єкта господарювання та план капітальних інвестицій; документальне підтвердження цін і тарифів на енергоносії, паливно-мастильні матеріали, інші матеріальні ресурси, враховані до собівартості послуг; обгрунтовані пропозиції щодо планового рівня рентабельності житлово-комунальних послуг тощо.
Проте, як зазначає відповідач, позивачем не надано доказів виконання вимог Порядку, а саме: не подано органу місцевого самоврядування матеріали і документи, що використовувалися під час проведення розрахунку коригованого тарифу.
Посилаючись на приписи Закону України "Про житлово-комунальні послуги", відповідач зазначає, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону. Органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обгрунтованих витрат на їх виробництво (надання). За приписами ч. 2 ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" саме виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обгрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України "Про ціни і ціноутворення", державні регульовані ціни повинні бути економічно обгрунтованими (забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації). З викладеного, на думку відповідача, вбачається, що виконком не ігнорував листи КП ВЖРЕО, а діяв у межах законодавства України.
Відповідач вважає, що суд першої інстанції не належним чином дослідив документи, які містяться в матеріалах справи, а саме не звернув увагу на відсутність факту протиправної бездіяльності виконкому Жовтоводської міської ради щодо не проведення перегляду/коригування тарифів, затверджених Рішенням № 338, оскільки саме позивач не надав повного пакету документів, необхідного для такого коригування, а також, недотримався вимог чинного законодавства щодо доведення до споживачів інформації про зміну тарифів; позивачем не надано рішення суду, яким би було визнано дії/бездіяльність відповідача протиправними стосовно не проведення коригування тарифів в установленому законом порядку.
Відповідач зазначає, що відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява має містити правові підстави позову. Вимоги позивача про стягнення заявлених до стягнення витрат обгрунтовані нормами ч. 10 ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", положеннями Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 869 від 01.06.2011, ст. 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст. 509, 525, 526, 617 ЦК України, ст.ст. 193, 218 ГК України, ст. 56 Конституції України.
Однак, за доводами відповідача, статті 509, 525, 526 ЦК України визначають поняття зобов'язання та підстави його виникнення; недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання; загальні умови виконання зобов'язання. Стаття 193 ГК України також визначає загальні умови виконання господарських зобов'язань.
Відповідач посилається і на те, що предметом позову є стягнення матеріальних втрат підприємства. Розмір цих втрат позивач визначив як різницю між діючим тарифом, затвердженим рішенням виконкому № 338 та скоригованим на зміну вартості окремих економічно обгрунтованих витрат з урахуванням збільшення складових тарифів. Але наведені позивачем правові норми не містять порядку здійснення такого розрахунку матеріальних втрат. Посилання на такий Порядок міститься у абз. 3 ч. 10 ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", в якому зазначено: "Порядок відшкодування втрат підприємства, що виникають протягом періоду розгляду розрахунків тарифів, встановлення та їх оприлюднення органом, уповноваженим встановлювати тарифи, визначається порядком формування тарифів". Єдиний Порядок формування тарифів, який діяв у спірний період, було затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 869 від 01.06.2011 року "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги", який не містив Порядку відшкодування втрат підприємства до набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 № 870, якою було доповнено постанову КМУ № 869 розділом "Відшкодування втрат виконавців, які виникають протягом періоду розгляду розрахунків тарифів, встановлення та їх оприлюднення органом місцевого самоврядування".
Відповідач зазначає, що в рішенні, що оскаржується, місцевий господарський суд підтвердив, що єдиним Порядком формування тарифів на житлово-комунальні послуги є Порядок № 869.
Разом з тим, суд не погодився з думкою відповідача щодо відсутності порядку відшкодування різниці між розміром тарифів та розміром економічно обгрунтованих витрат на їх виробництво, пославшись на те, що згідно зі статтею 7 Бюджетного кодексу України та статтею 61 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування мають право самостійно визначати напрями використання бюджетних коштів відповідно до законодавства України. Відповідно до ст. 91 Бюджетного кодексу України, у місцевих бюджетах можуть передбачатись кошти на фінансування інших програм, пов'язаних з використанням власних повноважень.
Таку думку суду відповідач вважає хибною, оскільки норми Бюджетного кодексу України регламентують право органу місцевого самоврядування визначати напрями використання бюджетних коштів та не регламентують порядку відшкодування втрат підприємств, які є предметом даної справи.
Посилаючись на п. 4 ч. 1 ст. 2, п. 2 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відповідач зазначає, що державна політика у сфері житлово-комунальних послуг базується на принципі регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, перелік яких визначено цим Законом, з урахуванням досягнутого рівня соціально-економічного розвитку, природних особливостей відповідного регіону та технічних можливостей. Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади , національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених законом.
Відповідач вважає, що системний аналіз вказаних норм свідчить про те, що право на відшкодування витрат у вигляді різниці між встановленим розміром тарифів та економічно обгрунтованими витратами на виробництво цих послуг, виконавець послуг отримує лише в таких випадках:
1) Рішенням органу місцевого самоврядування встановлено економічно необгрунтовані тарифи;
2) Надання послуг за такими тарифами не дозволяє виконавцю отримувати прибуток від надання житлово-комунальних послуг;
3) Втрати від застосування не скоригованих цін/тарифів виникають в період до встановлення скоригованих цін/тарифів, і лише в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 № 869.
Проте, за доводами відповідача, у спірний період Порядок № 869 не містив порядку відшкодування втрат підприємств, що виникають протягом періоду розгляду розрахунків тарифів, встановлення та їх оприлюднення органом , уповноваженим встановлювати тарифи, на яке йде посилання у п. 3 ч. 10 ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Цей порядок доповнено відповідним розділом згідно з Постановою КМУ № 870 від 15.11.2017.
Відповідач вважає, що з викладеного вбачається, що діючим у спірний період законодавством не було передбачено Порядку відшкодування втрат підприємств, що виникають протягом періоду розгляду розрахунків тарифів, встановлення та їх оприлюднення органом, уповноваженим встановлювати тарифи, а отже, на думку відповідача, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог, що не було враховано судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення.
Також, за доводами апелянта, судом першої інстанції не взято до уваги заперечення відповідача щодо висновку фінансово-економічної судової експертизи. Відповідачем обгрунтовувались пояснення щодо висновку судового експерта Лішко Л.М. з посиланням на чинне законодавство, та його порушення з боку судового експерта, як такий, що є необгрунтованим, який суперечить матеріалам справи, викликає сумніви в його правильності. Так, з висновку судового експерта вбачається, що судовим експертом лише проведено арифметичні підрахунки, здійснені позивачем, розрахунку різниці між встановленими тарифами та скоригованих підприємством на зміну вартості окремих складових тарифу.
Відповідач зазначає, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст. 86 Господарського процесуального кодексу України. Однак суд при прийнятті рішення взяв в обгрунтування за одну із основ цей висновок експерта, хибно зазначивши, що судовим експертом зроблено висновок за результатами дослідження усіх матеріалів справи.
Відповідач зазначає і про те, що у відзиві на позов він наголошував, що відповідно до ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції що діяла у спірний період) відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.
Згідно із загальним правилом, управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками, а у випадку прийняття ними відповідного рішення - управителем чи ОСББ. Прийняття рішення щодо управління багатоквартирним будинком зборами співвласників урегульовано ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоповерхових будинках". Ця стаття закону, зокрема, передбачає порядок прийняття рішень безпосередньо самими співвласниками. Однак, якщо в багатоквартирному будинку створено ОСББ, то прийняття ним рішень відбувається згідно із нормами Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Відповідач зазначає, що управитель багатоквартирного будинку - фізична особа-підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності , яка згідно з договором зі співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території й належні умови проживання та задоволення господарсько-побутових потреб. Умови договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком повинні відповідати умовам типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Згідно із Законом № 417 "Про особливості здійснення права власності у багатоповерхових будинках", послугу з управління багатоквартирним будинком надає управитель, який за визначенням Закону № 417 забезпечує належне управління та ремонт спільного майна багатоповерхового будинку та прибудинкової території й належні умови проживання та задоволення господарсько-побутових потреб. У той же час, відповідно до Закону № 417 для цієї послуги є характерним те, що: 1) до її складу фактично входять послуги з утримання будинків та прибудинкових територій; 2) ціна на саму послугу з управління багатоквартирним будинком є вільною та не регулюється; 3) для надання такої послуги в багатоквартирному будинку повинен укладатися один договір.
Відповідач зазначає, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 109 "Про затвердження Порядку зберігання протоколів зборів співвласників багатоквартирного будинку та розміщення інформації про рішення, прийнятими такими зборами" виконавчим комітетом Жовтоводської міської ради 18.08.2016 було прийнято рішення № 325 "Про визначення структурного підрозділу, відповідального за зберігання протоколів зборів співвласників багатоквартирного будинку та розміщення інформації про рішення, прийняті такими зборами".
Згідно "Пооб'єктної інформації про житловий фонд та управління ним у м. Жовті Води Дніпропетровської області з 01.12.2015 по 31.12.2016" у спірний період відповідно до вимог Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоповерхових будинках", Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласники багатоквартирних будинків м. Жовті Води визначившись з формою управління, прийняли рішення щодо укладання договорів про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, а отже і сплачували кошти на вказану послугу у розмірах, визначених відповідними договорами, тобто відповідач вважає, що у позивача відсутні підстави вимагати відшкодування матеріальних втрат від застосування не скоригованих на зміну вартості окремих економічно обґрунтованих витрат тарифів на житлово-комунальні послуги, затверджених Рішенням № 338, у тому числі за період з 01.12.2015 по 31.12.2016, оскільки частину багатоповерхових будинків м. Жовті Води позивач не обслуговував у зв'язку із створенням у них ОСББ, а частину позивач обслуговував відповідно до укладених договорів з співвласниками багатоповерхових будинків та за тарифом визначеним у такому договорі.
Зважаючи на викладене, відповідач вважає, що суд першої інстанції не належним чином дослідив документи, які містяться в матеріалах справи, а саме не звернув увагу на факт визначення співвласниками багатоквартирних будинків з формою управління, обрання управителя, та які прийняли рішення щодо укладання договорів про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, а отже і сплачували кошти на вказану послугу у розмірах, визначених відповідними договорами.
На думку апелянта, при прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд не в повній мірі дослідив наявні у справі докази, не надав належної оцінки належності, допустимості, достовірності кожного доказу, не надав оцінку наявним доказам та не мотивував відхилення доказів, наданих відповідачем.
З огляду на наведене вище, апелянт вважає, що вбачаються законні підстави для скасування в повному обсязі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2019.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Відповідно до поданого відзиву на апеляційну скаргу позивач вважає подану апеляційну скаргу необгрунтованою, а висновки, викладені в оскаржуваному рішенні такими, що відповідають встановленим обставинам справи, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції є законним, таким, що прийняте з дотриманням норм процесуального права та всебічно ґрунтується на правомірному застосуванні норм матеріального права.
Щодо доводів апелянта про не повне дослідження доказів судом першої інстанції, позивач зазначає, що зазначена підстава не відповідає як приписам п.5 ч.2 ст.258 ГПК України, якою не передбачено зазначення в апеляційній скарзі подібних підстав для оскарження рішення суду, так і приписам ст. 277 ГПК України, оскільки такої підстави для скасування судового рішення не містить чинний Господарський процесуальний кодекс України.
Щодо доводів апелянта про порушення місцевим господарським судом норм матеріального права, позивач зазначає, що скаржник в апеляційній скарзі не наводить жодних аргументів щодо неправильного тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, чи то незастосування закону, який підлягав застосуванню, як того вимагає ст. 277 ГПК України.
Щодо посилань апелянта на недотримання норм процесуального права, позивач зазначає, що в апеляційній скарзі не наводиться жодного аргументу порушення норм процесуального права судом першої інстанції, а в апеляційній скарзі скаржник викладає свої заперечення щодо позовної заяви, незважаючи на приписи ч.1 ст.269 ГПК України, відповідно до яких суд апеляційної інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, а не позовної заяви.
Щодо доводів апелянта про те, що позивач не звертався до суду з відповідним позовом про оскарження дій чи бездіяльності виконавчого комітету Жовтоводської міської ради щодо формування та затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, позивач зазначає, що формування та затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги було здійснене відповідачем 15.07.2015 прийняттям Рішення №338 "Про встановлення тарифів для населення та інших споживачів з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій житлового фонду м. Жовті Води" та на цю дату (15.07.2015) - тарифи на житлово-комунальні послуги ще відповідали тому рівню експлуатаційних витрат підприємства, який був запланований та погоджений відповідачем в кінці 2014 року при підготовці до затвердження Рішення №338. Позивач посилається і на те, що він не оскаржував в судовому порядку Рішення №338 тому що процедура формування тарифів на житлово-комунальні послуги здійснювалась у відповідності до ч.2 ст.31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", яка завершилась прийняттям відповідачем Рішення №338, що докладно висвітлено в рішенні Господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/930/18.
Щодо доводів апелянта про те, що позивачем не надано рішення суду яким би було визнано дії/бездіяльність відповідача протиправними стосовно не проведення коригування тарифів в установленому законом порядку, позивач, посилаючись на ст. 55 Конституції України, зазначає, що він має право на обрання такого способу захисту прав, який вважає ефективним.
Щодо посилань апелянта на те, що суд першої інстанції неналежним чином дослідив документи які містяться в матеріалах справи, позивач зазначає, що скаржником не наводяться конкретні доводи та документи, які судом не досліджено, не належно досліджено або не надано оцінки, і які б були істотними для вирішення справи.
Щодо доводів апелянта про те, що судом не було взято до уваги той факт що затвердження та коригування тарифів повинно бути економічно обґрунтованими та документально підтвердженими, позивач вважає, що з зазначеного не зрозуміло, який саме факт не був взятий судом до уваги.
Щодо доводів апелянта про те, що судом першої інстанції не взято до уваги та не наведено мотивувальних доводів не прийняття як доказів листів відповідача, позивач зазначає, що в оскаржуваному рішенні, при викладенні встановлених в судовому провадженні обставин суд першої інстанції прямо посилається на ці листи відповідача.
Щодо посилань апелянта на не надання позивачем доказів виконання вимог Порядку, а саме не надання до органу місцевого самоврядування матеріалів і документів, що використовувалися під час проведення розрахунку коригованого тарифу, не надання повного пакету документів, необхідного для такого коригування, недотримання вимог чинного законодавства щодо доведення до споживачів інформації про зміну тарифів, позивач зазначає, що листами позивач звертався до відповідача щодо здійснення процедури коригування вже встановлених та діючих тарифів, які були раніш затверджені Рішенням №338, яким були введені в дію тарифи з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по кожному будинку окремо з 01.09.2015. За період з 01.09.2015 неодноразово підвищувалась на державному рівні вартість електроенергії, зростала мінімальна заробітна плата, відбулися зміни у оподаткуванні- була установлена єдина для всіх страхувальників ставка нарахування ЄСВ у розмірі 22%. Введені з 01.09.2015 Рішенням №338 в дію тарифи на житлово-комунальні послуги вже з першого дня їх введення не відповідали тому рівню експлуатаційних витрат підприємства, який був передбачений в Рішенні №338, у зв'язку з чим позивач був вимушений звернутися до відповідача з пропозицією щодо коригування діючих тарифів.
Щодо посилань апелянта на відсутність в правовому полі, яке існувало на час спірних взаємовідносин, порядку розрахунку матеріальних втрат, позивач зазначає, що витрати, на основі яких визначаються втрати виконавців, розраховуються відповідно до пунктів 36-38 Розділу "Коригування тарифів" Порядку №869 за окремими складовими тарифів, вартість яких змінилась на загальнодержавному рівні. Без розрахунку витрат від застосування не скоригованих тарифів, які виражаються у вигляді різниці між встановленим розміром тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг, не можна визначити втрати. Позивач зазначає про те, що надавав відповідачу, а згодом судовому експерту і суду розрахунок витрат від застосування не скоригованих тарифів у спірний період, які виразились у вигляді різниці між встановленим розміром тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг, на підставі цих розрахунків були визначені матеріальні втрати позивача від застосування в господарській діяльності не скоригованих відповідачем тарифів. Розрахунок матеріальних втрат був підтверджений висновками судового експерта.
Позивач посилається і на те, що в матеріалах справи не міститься жодного висновку фінансово-економічної судової експертизи, на яку посилається скаржник, проте є інші економічні експертні висновки, однак апелянт не зазначає, до якого саме із висновків, які містяться в матеріалах справи, відноситься викладене в апеляційній скарзі, в тому числі що висновок експерта суперечить матеріалам справи та викликає сумніви в його правильності. Позивач зазначає, що висновки експерта не викликали у суду обґрунтованих сумнівів щодо їх правильності, а скаржником відповідно до вимог ст. 74 ГПК України не було доведено, що ці висновки є неналежними доказами у справі.
За доводами позивача скаржник безпідставно посилається в апеляційній скарзі - на ст.19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", а у відзиві на позовну заяву на ст.20 цього ж Закону як на підставу правовідносин між сторонами, тому що відповідач і позивач в даному випадку не є учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг, оскільки процедура коригування тарифів у даній справі, учасниками якої є відповідач і позивач, здійснюється на підставі ч. 10 ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", тобто позивач є виконавцем/виробником, а відповідач - органом, який уповноважений здійснювати встановлення цін/тарифів, та який зобов'язаний прийняти рішення про коригування тарифу не пізніше ніж через 10 днів з дня отримання відповідного подання.
Позивач не погоджується з твердженням відповідача, що суд першої інстанції не належним чином дослідив документи, які містяться в матеріалах справи, а саме не звернув увагу на факт визначення співвласниками багатоквартирних будинків з формою управління, обрання управителя, та які прийняли рішення щодо укладання договорів про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, а отже і сплачували кошти на вказану послугу у розмірах, визначених відповідними договорами з огляду на те, що позивач неодноразово протягом судового провадження стверджував, що в позовних вимогах немає вимог по відшкодуванню матеріальних втрат за спірний період по багатоповерхових будинках, в яких створено ОСББ або зі співвласниками яких укладено договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, проект рішення містив будинки, в яких були створені ОСББ та які не перебували на обслуговуванні у позивача у зв'язку з тим, що ці розрахунки були зроблені на вимогу відповідача по всьому житловому фонду м. Жовті Води, оскільки Проект рішення готувався для надання житлово-комунальних послуг всьому житловому фонду міста будь-якими виконавцями цих послуг, а не під конкретного виконавця - позивача, в підтвердження цього є резолюція заступника міського голови «витребувати у ПЖРЕО обґрунтований тариф та підготовити проект рішення» на листі позивача від 19.07.2016 за №01-07/1264 на адресу начальника Управління ЖКГ, у зв'язку з чим позивач розробляв проект рішення в тому обсязі, який вимагався начальником Управління ЖКГ.
Позивач посилається на те, що протягом 2016 року відповідно до Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" від 14.05.2015 № 417-VIII більшість співвласників багатоповерхових будинків м. Жовті Води обрало управителем своїх будинків позивача, а у зв'язку з тим, що в період 2015-2016 роки на законодавчому рівні не був прийнятий проект Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком", - збори співвласників не затверджували договори про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, а вносили зміни до умов діючих договорів про надання послуг з утримання будинку і споруд. Пропозицій про намір укладання "Договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком" від співвласників багатоповерхових будинків позивачу не надходило, тому що згідно чинного на той період часу законодавства діяли раніше укладені договори на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, відповідно до яких позивачем продовжували надаватись послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Договори про надання послуг з управління багатоквартирним будинком зі співвласниками або уповноваженими особами багатоквартирних будинків, які обрали Позивача Управителем, почали укладатись з 01.02.2018.
За доводами позивача, станом на 01.12.2016 387 житлових будинків знаходились на обслуговуванні позивача за тарифами на житлово-комунальні послуги, затвердженими Рішенням №338, у позовних вимогах немає вимоги по відшкодуванню матеріальних втрат щодо надання житлово-комунальних послуг частині будинків, зі співвласниками яких було укладено договір на надання послуг з управління багатоквартирним будинком або створено ОСББ, а також тим будинкам, які відмовились від послуг позивача на інших підставах, у зв'язку з чим питання щодо відшкодування матеріальних втрат за спірний період по багатоповерхових будинках, в яких створено ОСББ або зі співвласниками яких укладено договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, не стосується предмету позовних вимог.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.12.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Жовтоводської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2019 у справі № 904/5441/18; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 27.01.2020 о 11:00 год.
27.01.2020 оголошено перерву в судовому засіданні до 18.02.2020 о 15:30 год.
Судове засідання, призначене на 18.02.2020 о 15:30 год. не відбулося у зв'язку з незапланованою відпусткою головуючого судді (доповідача) Коваль Л.А. у справі.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.02.2020, враховуючи вихід на роботу після незапланованої відпустки головуючого судді Коваль Л.А., розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 02.03.2020 о 15: 30 год
В судовому засіданні 02.03.2020 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
7. Встановлені судом обставини справи.
Комунальне підприємство "Виробниче житлово-ремонтно-експлуатаційне об'єднання" Жовтоводської міської ради за своєю організаційно-правовою формою є комунальним підприємством; відповідно до статуту здійснює свою господарську діяльність; надає послуги, основними з яких є послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій в м. Жовті Води населенню, установам, підприємствам і організаціям по тарифам на житлово-комунальні послуги, затверджені рішенням № 338 від 15.07.2015 "про встановлення тарифів для населення та інших споживачів з утримання будинків і споруд та прибудникових територій житлового фонду м. Жовті Води" виконавчим комітетом Жовтоводської міської ради.
Рішенням Виконавчого комітету Жовтоводської міської ради №290 від 23.05.2008 "Про затвердження тарифів для населення та інших споживачів з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій житлового фонду м. Жовті Води" виконавцем даних послуг було визначено позивача та встановлені наступні тарифи за 1 кв.м. загальної площі: на невпорядковане житло - 0,78 грн, на 1-5 поверхові будинки - 1,49 грн, на 9-10 поверхові будинки - 1,78 грн.
В подальшому відповідач прийняв ряд рішень, а саме №660 від 27.10.2008 "Про внесення змін до рішення №290 від 23.05.2008 "Про затвердження тарифів для населення та інших споживачів з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій житлового фонду м. Жовті Води", №107 від 12.03.2009 "Про внесення змін до рішення виконкому від 27.10.2008 №660 "Про внесення змін до рішення виконкому від 23.05.2008 №290 "Про затвердження тарифів для населення та інших споживачів з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій житлового фонду м. Жовті Води", №550 від 12.11.2009 "Про внесення змін до рішення виконкому №107 від 12.03.2009 "Про внесення змін до рішення виконкому від 27.10.2008 №660 "Про внесення змін до рішення виконкому від 23.05.2008 №290 "Про затвердження тарифів для населення та інших споживачів з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій житлового фонду м. Жовті Води", №580 від 26.11.2009 "Про внесення змін до рішення виконкому №550 від 12.11.2009" (надалі Рішення №107 від 12.03.2009, Рішення №660 від 27.10.2008р., Рішення №290 від 23.05.2008). Рішенням №107 від 12.03.2009 затверджено обов'язковий перелік послуг та їх вартість (у розрахунку на 1 кв.м загальної площі) з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій житлового фонду для населення з рентабельністю 0%.
Внаслідок прийняття відповідачем вказаних рішень у період з 01.04.2009 по 01.09.2015 у м. Жовті Води діяли тарифи для населення та інших споживачів з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій житлового фонду м. Жовті Води, затверджені Рішенням Виконавчого комітету Жовтоводської міської ради №290 від 23.05.2008, а саме за 1 кв.м. загальної площі: на невпорядковане житло - 0,78 грн, на 1-5 поверхові будинки - 1,49 грн, на 9-10 поверхові будинки - 1,78 грн з рентабельністю 0%.
Виконавцем цих послуг було визначено Комунальне підприємство "Виробниче житлово-ремонтно-експлуатаційне об'єднання" Жовтоводської міської ради (Рішення №290 від 23.05.2008), яке і надавало вказані послуги.
Зазначені обставини встановлені рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2019 у справі № 904/930/18, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.05.2019.
15.07.2015 Виконавчим комітетом Жовтоводської міської ради прийнято рішення № 338 "Про встановлення тарифів для населення та інших споживачів з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій житлового фонду м. Жовті Води" (Рішення №338) (а.с. 21 т.1), відповідно до якого вирішено визначити виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій м. Жовті Води - Комунальне підприємство "Виробниче житлово-ремонтно-експлуатаційне об'єднання" Жовтоводської міської ради.
Відповідно до п. 2 Рішення № 338 встановлено для Комунального підприємства "Виробниче житлово-ремонтно-експлуатаційне об'єднання", зокрема:
- рентабельність на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у розмірі 2% вартості (п.п. 2.1. Рішення № 338);
- Розмір тарифів за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для населення та інших споживачів по кожному будинку окремо в розрахунку на 1 кв.м загальної площі (Додаток 1), які розраховані згідно переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у м. Жовті Води (Додаток 2) (п.п. 2.2. Рішення № 338);
- при виникненні об'єктивних обставин, що можуть призвести до зміни вартості окремих видів послуг, керуватися п. 34, 36, 37 "Порядку формування тарифів з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги.
Пункт 5 Рішення №338 зобов'язував при виникненні об'єктивних обставин, що можуть призвести до зміни вартості окремих видів послуг, керуватися постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги (у редакції від 30.12.2014), якою затверджено "Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій".
30.11.2015 позивач направив на ім'я міського голови Абрамова В.В. лист №01-07/2729 (а.с. 27-40 т.1), відповідно до якого зазначив, що у зв'язку зі збільшенням розміру мінімальної заробітної плати (з 01 вересня 2015 року складає 1 378 грн) на підставі внесених змін до Закону "Про Державний бюджет України на 2015 рік" від 17.09.2015 № 704-VIII, збільшенням вартості тарифу на електроенергію з 01 вересня 2015 року, надає відкореговані тарифи з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для внесення відповідних змін до рішення виконавчого комітету № 338 від 15 липня 2015 року "Про встановлення тарифів для населення та інших споживачів з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій житлового фонду м. Жовті Води". До зазначеного листа позивачем додано "Обгрунтування причин коригування тарифу" на підставі внесених змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" від 28.12.2014 року № 80-VIII, зменшенням відсотку Єдиного соціального внеску, збільшенням вартості тарифу на електроенергію, передбаченого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 220 від 26.02.2015 "Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню" про поетапне підвищення тарифів на електроенергію. Позивач зазначив, що з 01 вересня 2015 року розмір мінімальної заробітної плати становить 1 378 грн(зростання становить 13,1 %), вартість електроенергії з 01.09.2015 року становить 0,789 грн за 1 кВт (збільшення становить 87,9 %), все це у значній мірі вплинуло на ріст собівартості тарифів, у зв'язку з чим позивач зазначив, що необхідно провести перше коригування відповідно відкоригованого розміру тарифів з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій житлового фонду м. Жовті Води, розмір тарифів додав до зазначеного листа.
29.02.2016 позивач направив на ім'я Міського голови (лист №01-07/371 (а.с. 41-54 т.1), відповідно до якого зазначив, що у зв'язку зі збільшенням розміру мінімальної заробітної плати (з 01 вересня 2015 року складає 1 378 грн) на підставі внесених змін до Закону "Про Державний бюджет України на 2015 рік" від 17.09.2015 № 704-VIII, зменшенням відсотку Єдиного соціального внеску, збільшенням вартості тарифу на електроенергію з 01 вересня 2016 року, надає відкориговані тарифи з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для внесення відповідних змін до рішення виконавчого комітету № 338 від 15 липня 2015 року "Про встановлення тарифів для населення та інших споживачів з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій житлового фонду м. Жовті Води". В листі позивач також зазначив, що на спільному засіданні комісії міської ради з питань соціально-економічного розвитку міста, бюджету, фінансів, торгівлі, послуг та захисту прав споживачів та постійної комісії міської ради з питань житлово-комунального господарства, містобудування, землекористування та комунальної власності було обговорено дане питання та надані відповідні пропозиції щодо коригування тарифів. До зазначеного листа позивачем також додано "Обгрунтування причин коригування тарифу", в якому зазначив, що з 01 січня 2016 року розмір мінімальної заробітної плати становить 1 378 грн (зростання становить 13,1 %), зменшився розмір відрахувань по соціальному внеску з 36,77 % до 22 % (зменшення становить 40%), з 01 березня 2016 року вартість електроенергії становить 0,99 грн за 1 кВт (збільшення становить 87,9 %), все це у значній мірі вплинуло на ріст собівартості тарифів, у зв'язку з чим позивач зазначив, що необхідно провести перше коригування відповідно відкоригованого розміру тарифів з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій житлового фонду м. Жовті Води, розмір тарифів додав до зазначеного листа.
19.07.2016 листом №01-07/1264 (а.с. 77 т.3) позивач звернувся на ім'я В.о. Міського голови з проханням розглянути питання щодо внесення змін до Рішення виконавчого комітету №338 від 15 липня 2015 року "Про встановлення тарифів для населення та інших споживачів з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій житлового фонду м. Жовті Води", а саме передбачити своєчасне коригування встановлених тарифів у разі зміни його складових згідно законодавства. У цьому листі позивач посилався на те, що Рішенням виконавчого комітету Жовтоводської міської ради від 15.07.2015 року № 338 "Про встановлення тарифів для населення та інших споживачів з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій житлового фонду м. Жовті Води" з 01 вересня 2015 року введені в дію тарифи з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по кожному будинку окремо. В затверджених тарифах заробітна плата робітників розраховувалась згідно розміру мінімальної заробітної плати 1 218 грн, вартість електроенергії для потреби на освітлення місць загального користування та роботи ліфтів враховувалась в розмірі 0, 42 грн за 1 кВт. За період з вересня по липень 2016 року неодноразово збільшувався розмір мінімальної заробітної плати, який на день звернення з листом становить 1 450 грн, збільшилась вартість електроенергії до 0, 99 грн за 1 кВт та з 01.09.2016 року передбачається чергове її підвищення. Статті 36, 37, 38 Розділу "Коригування тарифів на послуги" постанови Кабінету Міністрів № 869 від 01.06.2011 року "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги" передбачають коригування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Метою коригування тарифів є забезпечення відшкодування у повному обсязі економічно обгрунтованих планових витрат, що враховуються під час визначення повної собівартості послуг, планового прибутку та податку на додану вартість. Механізм коригування тарифів на послуги запроваджується у разі, коли протягом строку дії таких тарифів змінюються ставки податків і зборів (обов'язкових платежів), рівень заробітної плати у виконавця відповідно до законодавства, Генеральної та галузевої угод, ціни (тарифи) на паливно-енергетичні та матеріальні ресурси. З листопада 2015 року підприємство неодноразово зверталось на адресу виконавчого комітету Жовтоводської міської ради щодо коригування тарифів у зв'язку зі збільшенням заробітної плати, вартості електроенергії, зменшення відсотку Єдиного соціального внеску: лист від 30.11.2015 року вих. № 01-07/2729 та від 29.02.2016 року вих. № 01-07/371. Проте дане коригування тарифів з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій жодного разу не відбулося.
У разі не внесення змін у Рішення №338 позивач просив відповідача передбачити в місцевому бюджеті видатки на відшкодування різниці між встановленим розміром тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво послуг, як передбачено Законом України "Про житлово-комунальні послуги". Відповідно до резолюції на цьому листі було зобов'язано уповноважену особу Управління ЖКГ - Горбай В.В. витребувати у позивача обґрунтований тариф та підготувати проект рішення.
19.08.2016 листом №2/4-2088-01-13 (а.с. 78 т.3) відповідач звернувся на ім'я В.о. директора КП ВЖРЕО Полякова А.П., враховуючи намір позивача провести зміну тарифу на послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, просив позивача провести розрахунки економічно обгрунтованих планових витрат на надання послуг окремо по кожному будинку залежно від запланованих кількісних показників послуг, що фактично повинні надаватися для забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Кожна з послуг розраховується з урахуванням рівня рентабельності та податку на додану вартість. Рівень рентабельності визначається з урахуванням необхідності сплати податку на прибуток підприємств та спрямування частини коштів, отриманих як прибуток, на технічне переоснащення підприємства.
01.11.2016 листом №01-07/2129 (а.с. 58-74 т.1) позивач направив відповідачу проект рішення "Про коригування тарифів для населення та інших споживачів з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій житлового фонду м. Жовті Води" з додатками.
03.11.2016 листом 01-07/2166 (а.с. 75-81 т.1) позивач звернувся до начальника Управління ЖКГ Жовтоводської міської ради, яким у зв'язку зі збільшенням з 01 грудня 2016 року розміру мінімальної заробітної плати до 1 600, 00 грн та з 01 вересня 2016 року вартості 1 кВт електроеергії на підставі п. 5 рішення виконавчого комітету від 15.07.2015 року № 338 " Про встановлення тарифів для населення та інших споживачів з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій житлового фонду м. Жовті Води" зазначив, що підприємством було проведено коригування тарифів згідно п. 36, 37 Порядку формування тарифів на послуги з утриання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги". Цим листом на підставі вищезазначеного направлено на розгляд розрахунок коригування тарифів для населення та інших споживачів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для подальшого винесення проекту рішення щодо їх коригування на засідання виконавчого комітету Жовтоводської міської ради.
Як встановлено місцевим господарським судом, 08.11.2016 листом №2/4-2836-01-13 відповідач просив позивача надати детальний розрахунок нового (скоригованого) тарифу на послуги, доказ інформування населення міста про коригування тарифів.
11.11.2016 листом №01-07/2243 (а.с. 82 т.1) позивач звернувся на ім'я Міського голови, в якому просив доручити відповідним спеціалістам виконкому щодо розміщення на офіційному сайті територіальної громади м. Жовті Води проект рішення виконавчого комітету Жовтоводської міської ради "Про коригування тарифів для населення та інших споживачів з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій житлового фонду м. Жовті Води та додаток до нього. У листі зазначено, що для опублікування на сайті направляємо в електронному вигляді вищезазначені документи на електронну адресу виконачого комітету Жовтоводської міської ради.
Судом першої інстанції встановлено, що 14.11.2016 листом №2/4-2887-01-13 відповідач звернувся до позивача, запропонувавши позивачу доопрацювати наданий проект скоригованого тарифу, а саме надати відповідно до листа запитувану інформацію та розрахунки.
17.11.2016 в листі №01-07/2291 (а.с. 173 т.3) позивач повідомив відповідача, що підтверджує, що розрахунок відсотка підвищення тарифу по кожному дому надається; перелік та періодичність послуг згідно Рішення №338 залишається без змін; розрахунки тарифів з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по кожному будинку окремо з урахуванням коригування були надані на електронну адресу відповідача.
18.11.16 в газеті "Жовтоводські вісті" №47 (1658) був опублікований "Відкоригований розмір тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для населення та інших споживачів по кожному будинку окремо в розрахунку на 1 кв.м. загальної площі".
02.12.2016 листом №01-07/2415 (а.с. 174 т.3) позивач звернувся до відповідача, в якому зазначив, що керуючись статтями 36, 37, 38 розділу "Коригування тарифів на послуги" Порядку №869 провів коригування тарифів з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій житлового фонду м. Жовті Води по кожному будинку окремо, перелік та періодичність послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території залишились без змін.
23.03.2017 відповідач виніс на розгляд Виконавчого комітету Жовтоводської міської ради проект рішення "Про коригування тарифів для населення та інших споживачів з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій житлового фонду м. Жовті Води" з додатками.
23.03.2017 за пунктом 6 Протоколу №4 засідання Виконавчого комітету Жовтоводської міської ради проект рішення був знятий з порядку денного з метою створення робочої групи по вивченню складових тарифу, визначенню по кожному будинку переліку послуг, які надаватиме підприємство шляхом підписання акту виконаних робіт.
З метою підтвердження обґрунтованості розрахунків різниці між застосуванням позивачем затверджених Рішенням №338 тарифів, не скоригованих на зміну вартості окремих їх витрат, та економічно обґрунтованих планових витрат, а саме тарифів, затверджених Рішенням №338, і скоригованих на зміну вартості окремих економічно обґрунтованих витрат (розмір мінімальної заробітної плати, вартість електроенергії, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування -22%) з урахуванням збільшення складових тарифів на підставі законів України та підзаконних актів за період з 01.12.2015 по 31.12.2016 в сумі 2 893 222,42 грн позивач замовив проведення експертного економічного дослідження, за результатами проведення якого ним було отримано висновок №044-18 від 29.11.2018 (а.с. 83-88 т. 2), яким підтверджено розрахунки позивача.
Так у зазначеному висновку судового експерта Лішко Л.М. зазначено, що розрахунок різниці в тарифах, заявлених Комунальним підприємством "Виробниче житлово-ремонтно-експлуатаційне об'єднання "Жовтоводської міської ради" між встановленими розмірами тарифів (рішення Виконавчого комітету Жовтоводської міської ради № 290 від 23.05.2008) та економічно обгрунтованими витратами КП "Виробниче житлово-ремонтно-експлуатаційне об'єднання "Жовтоводської міської ради" на виробництво житлово-комунальних послуг відповідає у сумі 2 893 222,42 грн за період з 01.12.2015 по 31.12.2016.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2019 (а.с. 116-121 т.4) було призначено у справі додаткову судову експертизу, проведення якої доручено судовому експерту Лішко Ларисі Миколаївні (свідоцтво 976, свідоцтво 1938 діють до 30 березня 2021 року видані на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України (відомості з Висовку екперта від 17.12.2018); адреса: 51200, м. Новомосковськ Дніпропетровської області, вул. Радянська, буд. 33/36).
Відповідно до висновку експерта №05-19 від 19.08.2019 (а.с. 2-34 т. 16), за результатами проведеного додаткового експертного дослідження встановлено, що розрахунок суми матеріальних втрат у розмірі різниці між застосуванням затверджених Рішенням Виконавчого комітету Жовтоводської міської ради від №338 15.07.2015 "Про встановлення тарифів для населення та інших споживачів з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій житлового фонду м. Жовті Води" тарифів, не скоригованих на зміну вартості окремих їх витрат, та економічно обґрунтованих планових витрат, а саме тарифів, затверджених Рішенням Виконавчого комітету Жовтоводської міської ради від 15.07.2015 року №338 "Про встановлення тарифів для населення та інших споживачів з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій житлового фонду м. Жовті Води", і скоригованих на зміну вартості окремих економічно обґрунтованих витрат з урахуванням збільшення складових тарифів на підставі законів України та підзаконних актів, в тому числі за період з 01.12.2015 по 31.12.2016 у сумі 2 893 222,42 грн є обґрунтованим.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Повноваження органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних визначені ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", відповідно до яких до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
Статтею 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи: 1) перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують уповноважені центральні органи виконавчої влади, а у випадках, передбачених законом, - національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території; 3) третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).
Порядок формування тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг другої групи (п. 2 ч. 1 ст. 14 цього Закону) визначає Кабінет Міністрів України (ст. 31 Закону).
Такий порядок встановлено Постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №869, відповідно до якої виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів, а органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання).
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець має право розробляти і подавати на затвердження розрахунки щодо рівня цін/тарифів на житлово-комунальні послуги першої і другої групи (п. 1 та 2 ч. 1 ст.14 цього Закону) в порядку, встановленому законодавством.
Виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів (абзац 1 частини 2 статті 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції, що діяла на момент дії тарифів встановлених Рішенням №338)).
Згідно з ч. 10 ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції, що діяла на момент дії тарифів, встановлених Рішенням №338) у разі зміни протягом строку дії цін/тарифів обсягу окремих складових економічно обґрунтованих витрат з причин, які не залежать від виконавця/виробника, зокрема, збільшення або зменшення податків і зборів, мінімальної заробітної плати, орендної плати та амортизаційних відрахувань, підвищення або зниження цін на паливно-енергетичні та інші матеріальні ресурси, виконавці/виробники проводять коригування встановлених цін/тарифів на житлово-комунальні послуги і подають на затвердження до органу, уповноваженого здійснювати встановлення таких цін/тарифів; при цьому перерахунок цін/тарифів може проводитися шляхом коригування лише тих складових структури цін/тарифів, за якими відбулися цінові зміни в бік збільшення або зменшення; при коригуванні додатково враховується компенсація втрат (або вилучення необґрунтовано отриманих прибутків) від застосування не скоригованої на зміну вартості окремих витрат ціни/тарифу в період до встановлення скоригованих цін/тарифів; орган, уповноважений здійснювати встановлення цін/тарифів, зобов'язаний прийняти рішення про коригування тарифу не пізніше ніж через 10 днів з дня отримання відповідного подання; порядок відшкодування втрат підприємств, що виникають протягом періоду розгляду розрахунків тарифів, встановлення та їх оприлюднення органом, уповноваженим встановлювати тарифи, визначається порядком формування тарифів; центральні органи виконавчої влади, національні комісії, що здійснюють державне регулювання у відповідній сфері, несуть відповідальність за наслідки встановлення або регулювання цін/тарифів, що змінюються ними відповідно до їхніх повноважень; встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижче розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво не допускається; спори щодо формування та встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вирішуються в судовому порядку.
Згідно з ч. 4 ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі встановлення органом місцевого самоврядування тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, орган, який їх затвердив, зобов'язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між встановленим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг. Центральні органи виконавчої влади, національні комісії, що здійснюють державне регулювання у відповідній сфері, несуть відповідальність за наслідки встановлення або регулювання цін/тарифів, що змінюються ними відповідно до їхніх повноважень. Встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижче розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво не допускається.
Спори щодо формування та встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вирішуються в судовому порядку.
Таким чином у спірний період законодавець передбачив механізм, коли у разі зміни складових тарифу, в тому числі податків і зборів, змінюється і сам тариф на комунальні послуги. При цьому Закон встановлює обов'язок виконавця/виробника (в даному випадку - КП "Виробниче житлово-ремонтно-експлуатаційне об'єднання" Жовтоводської міської ради) в разі зміни тарифу провести коригування тарифу на житлово-комунальні послуги і подати їх на затвердження до органу, уповноваженого затверджувати такі ціни (в даному випадку - Виконавчий комітет Жовтоводської міської ради) та встановлено строк (10днів) протягом якого орган, уповноважений здійснювати встановлення цін/тарифів, зобов'язаний прийняти рішення про коригування тарифу.
У спірний період у м. Жовті Води діяли тарифи для населення та інших споживачів з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій житлового фонду м. Жовті Води, затверджені Рішенням №338.
Як вже зазначалось, починаючи з 30.11.2015 позивач неодноразово звертався до відповідача про коригування тарифів, затверджених Рішенням №338 (листи від 30.11.2015, від 29.02.2016, від 19.07.2016, від 01.11.2016, від 03.11.2016, від 11.11.2016, від 17.11.2016 від 02.12.2016).
Після проведення узгоджувальних процедур, передбачених законодавством, наслідком процесу узгодження відкоригованих тарифів відповідачем стала публікація 18.11.2016 у газеті "Жовтоводські вісті" №47 (1658) "Відкоригованого розміру тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для населення та інших споживачів по кожному будинку окремо в розрахунку на 1 кв.м. загальної площі".
Проект рішення "Про коригування тарифів для населення та інших споживачів з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій житлового фонду м. Жовті Води" з додатками було винесено на розгляд засідання Виконавчого комітету Жовтоводської міської ради, яке відбулось 23.03.2017, проте згідно пункту 6 Протоколу №4 засідання відповідача проект рішення був знятий з порядку денного з метою створення робочої групи по вивченню складових тарифу, визначенню по кожному будинку переліку послуг, які надаватиме підприємство шляхом підписання акту виконаних робіт.
Опублікування 18.11.2016 у газеті "Жовтоводські вісті" №47 (1658) проекта рішення відповідача "Відкоригованого розміру тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для населення та інших споживачів по кожному будинку окремо в розрахунку на 1 кв.м. загальної площі" підтверджує те, що позивачем були надані всі передбачені розрахунки і обгрунтування, що діючий тариф не відповідає його економічно обгрунтованим витратам, та економічне обгрунтування для визначення нового розміру тарифу, що також підтверджено двома висновками судово-економічних експертиз, що розрахунки тарифів на послуги з утримання будинку та прибудинкової території житлового будинку за адресами споживачів послуг, містять всі необхідні статті витрат, які передбачені Порядком формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №869.
Крім того, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити, що висновок судово-економічної експертизи, проведеної як додаткової у даній справі, повністю підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, а саме рішенням № 338, листами № 01-07/2729 від 30.11.2015, № 01-07/371 від 29.02.2016, № 01-07/1264 від 19.07.2016, № 01-07/2129 від 01.11.2016, № 01-07/2166 від 03.11.2016, № 01-07/2243 від 11.11.2016, копією витягу з газети "Жовтоводські Вісті" № 47 (1658) від 18.11.2016, розрахунками різниці між встановленим розміром тарифів та економічно обгрунтованими витратами на виробництво житлово-комунальних послуг.
Отже, враховуючи, що висновок експерта у його сукупності узгоджується з матеріалами справи та наданими поясненнями позивача, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апелянта щодо необгрунтованості даного висновку, сумнівів у його правильності та те, що він суперечить матеріалам справи.
Суд апеляційної інстанції також враховує, що висновком експерта № 05-19 від 19.08.2019 також було підтверджено економічно обгрунтовані планові витрати - тарифи, затверджені Рішенням Виконавчого комітету Жовтоводської міської ради від 15.07.2015 року №338 "Про встановлення тарифів для населення та інших споживачів з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій житлового фонду м. Жовті Води", і скоригованих на зміну вартості окремих економічно обґрунтованих витрат з урахуванням збільшення складових тарифів на підставі законів України та підзаконних актів, в тому числі за період з 01.12.2015 по 31.12.2016 у сумі 2 893 222,42 грн.
Враховуючи вищезазначене, позивачем доведено, що станом на спірний період діяли економічно необгрунтовані тарифи.
Відповідачем не були внесені зміни до Рішення №338 та відкориговані тарифи не затверджені, тобто в подальшому відповідач фактично ухилився від затвердження відкоригованих тарифів, постійно зволікаючи із внесенням змін до Рішення №338.
В даному випадку наявна протиправна поведінка відповідача, яка виразилась у його бездіяльності щодо вирішення питання стосовно звернень позивача з листами про коригування тарифів, оскільки відповідач не прийняв жодного рішення стосовно звернень позивача (ні про коригування тарифів, ні про відмову у їх коригуванні).
Як вже зазначалось, з метою досудового врегулювання спору позивач протягом 2016-2018 років направляв на адресу відповідача претензії від 21.01.2016 на суму 6 601 171,20 грн, від 31.01.2018 на суму 18 353 736,36 грн, які разом з відповідями на них відповідача доказувались при розгляді справи №904/930/18, та є тотожними обставинами у справі №904/5441/18, у зв'язку з чим не потребують доказування при розгляді справи №904/5441/18 згідно ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 36 розділу "Коригування тарифів на послуги" "Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" №869 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) метою коригування тарифів, що розраховуються згідно з цим Порядком, є забезпечення відшкодування у повному обсязі економічно обґрунтованих планованих витрат, що враховуються під час визначення повної собівартості послуг, планованого прибутку та податку на додану вартість. Механізм коригування тарифів запроваджується у разі, коли протягом строку дії таких тарифів змінюються ставки податків і зборів (обов'язкових платежів), рівень заробітної плати у виконавця відповідно до законодавства, Генеральної та галузевої угод, ціни (тарифи) на паливно-енергетичні та матеріальні ресурси.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає необгрунтованим посилання апелянта як на підставу для відмови в позові те, що у спірний період "Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" №869 не містив порядку відшкодування втрат підприємств, що виникають протягом періоду розгляду розрахунків тарифів, встановлення та їх оприлюднення органом, уповноваженим встановлювати тарифи, на яке йде посилання у п. 3 ч. 10 ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", а було прийнято лише 15.11.2017. Суд апеляційної інстанції вважає, що зазначена обставина не позбавляє права вимагати відшкодування таких втрат, понесених внаслідок протиправної бездіяльності відповідача щодо коригування тарифів за заявою особи, яка вважає, що така бездіяльність спричинила їй втрати.
Також, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що ч. 8 ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачала відшкодування втрат у разі зміни цін/тарифів на послуги/товари центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідній сфері, які призвели до непередбачених витрат виконавців/виробників.
За змістом статей 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце. У цьому висновку Суд спирається на подібні висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі № 920/1771/14 та постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/23369/17).
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17), тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц).
Частиною 2 статті 16 ЦК України передбачено перелік способів захисту цивільних прав, які мають універсальний характер та можуть застосовуватися до всіх чи більшості суб'єктивних прав.
В той же час законодавцем передбачено, що такий перелік не є вичерпним та надано право суду захистити цивільне право або інтерес особи іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (ч. 3 ст. 16 ЦК України).
Особа, законне право або інтерес якої порушено, може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту. Якщо спеціальні норми права визначають конкретні заходи з урахуванням специфіки порушеного права та характеру правопорушення, особа вправі скористатися такими способами захисту. Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання даної норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Вирішуючи господарський спір, суд з'ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити (аналогічна позиція викладена у постанові колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18).
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що позивачем при зверненні з даним позовом до суду було обрано належний спосіб захисту з огляду на те, що у разі задоволення позовних вимог про стягнення матеріальних втрат у розмірі різниці між застосуванням затверджених рішенням № 338 і скоригованих на зміну вартості окремих економічно обгрунтованих витрат з урахуванням збільшення складових тарифів, позивач отримує ефективне відновлення порушеного права.
Щодо доводів апелянта стосовно того, що позивачем не надано документів, що використовувались під час проведення розрахунку коригування тарифу, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що жодним нормативно-правовим актом, який діяв на момент спірних правовідносин, не було передбачено визначеного переліку необхідних документів, подання яких було обов'язковим при зверненні з питанням до відповідного органу щодо коригування тарифів.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, КП Виробниче житлово-ремонтно-експлуатаційне об'єднання Жовтоводської міської ради при кожному своєму зверненні до Виконавчого комітету Жовтоводської міської ради у своїх письмових обгрунтуваннях причин коригування тарифу посилалось на нормативно-правові акти, якими керувалось при розрахунку коригування тарифів з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій житлового фонду м. Жовті Води.
Цими нормативними актами, зокрема, є Закон України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" від 28.12.2014 № 80-VII, постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 220 від 26.02.2015 "Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню", постановою Кабінету Міністрів України № 869 від 01.06.2011 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги".
Отже, зазначеними актами в спірний період встановлювались тарифи, здійснювалось ціноутворення різних видів послуг для населення, встановлені на законодавчому рівні показники яких і були взяті позивачем при здійсненні розрахунку матеріальних втрат, оскільки відповідачем не було здійснено коригування тарифів на неодноразові звернення позивача стосовно цього.
Щодо доводів апелянта, що суд першої інстанції не належним чином дослідив документи які містяться в матеріалах справи, а саме не звернув увагу на факт визначення співвласниками багатоквартирних будинків з формою управління, обрання управителя, та які прийняли рішення щодо укладання договорів про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, а отже і сплачували кошти на вказану послугу у розмірах визначених відповідними договорами, колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з даним твердженням апелянта в силу наступного.
Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку позивача різниці між встановленим розміром тарифів та економічно обгрунтованими плановими витратами на виробництво житлово-комунальних послуг за період з 01.12.2015 по 31.12.2016 (а.с. 89-99 т.2) вбачається, що позивачем здійснено розрахунок, з урахуванням виключення у певні періоди будинків, в яких позивач (в певний період) припинив надання житлово-комунальних послуг у зв'язку із створенням в цих будинках об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.
Тобто, при визначенні розміру різниці між встановленим розміром тарифів та економічно обгрунтованими плановими витратами на виробництво житлово-комунальних послуг за період з 01.12.2015 по 31.12.2016, позивач врахував у своєму розрахунку зміни, які відбувались в зазначений період між ним та будинками, які він обслуговував.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення (ухвалу) без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні. Оскаржуване рішення суду першої інстанції таким вимогам закону відповідає.
Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.
Вказані вимоги судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення були дотримані.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2019 у справі № 904/5441/18 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України.
За викладеного вище, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає доводи апеляційної скарги Виконавчого комітету Жовтоводської міської ради необґрунтованими, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення Господарського суду Дніпропетровської області у даній справі відсутні.
З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення законодавства, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи Виконавчого комітету Жовтоводської міської ради, наведені в обгрунтування вимог апеляційної скарги.
10. Судові витрати.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст. 136, 137, 140, 269, 271, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Жовтоводської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2019 у справі № 904/5441/18 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2019 у справі № 904/5441/18 залишити без змін.
Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на Виконавчий комітет Жовтоводської міської ради.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 11.03.2020
Головуючий суддя Л.А. Коваль
Суддя Ю.Б. Парусніков
Суддя А.Є. Чередко