проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"11" березня 2020 р. Справа № 905/3071/17
Суддя Крестьянінов О.О.
розглянувши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві (вх.№ 744Х) на ухвалу господарського суду Донецької області від 11.12.2019 у справі №905/3071/17
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство «Автотехпром», м. Київ,
до Приватного акціонерного товариства «Укрпідшипник», м. Бахмут, Донецька область
про банкрутство
Ухвалою господарського суду Донецької області від 11.12.2019 у справі №905/3071/17 (суддя Тарапата С.С.) заяву Головного управління ДПС у м. Києві про заміну кредитора задоволено; замінено кредитора у справі - Головне управління ДФС у м.Києві на його правонаступника - Головне управління ДПС у м.Києві; визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у м.Києві в сумі основного боргу 389258,17грн. (заборгованість по податках); в іншій частині заявлених вимог відмовлено.
Головне управління ДПС у м. Києві звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та матеріального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 11.12.2019 у справі №905/3170/17 в частині невизнання кредиторських вимог ГУ ДПС у м. Києві у справі № 905/3170/17 та прийняти нове рішення, яким визнати заявлені вимоги ГУ ДПС у м. Києві у повному обсязі.
Одночасно заявник апеляційної скарги звернувся з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку заявник апеляційної скарги зазначає, що 28.12.2019 ГУ ДПС у м. Києві вже зверталося з апеляційною скаргою на ухвалу суду від 11.12.2019, однак ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.01.2020 апеляційну скаргу залишено без руху, а ухвалою від 17.02.2020 апеляційну скаргу було повернуто скаржнику. Вказану ухвалу суду, як зазначає ГУ ДПС у м. Києві, отримано ним 25.02.2020 та повторно подано апеляційну скаргу. При цьому ГУ ДПС у м. Києві просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження з огляду на те, що апеляційну скаргу було подано в межах процесуального строку після отримання повного тексту рішення.
Розглянувши клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, суд зазначає таке.
Згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга на ухвалу господарського суду Донецької області від 11.12.2019 подана 27.02.2020, тобто з пропуском відповідного строку.
Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДПС у м. Києві вже зверталось з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Донецької області від 11.12.2019 у справі №905/3071/17.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.01.2020 апеляційну скаргу залишено без руху; встановлено Головному управлінню ДФС у м. Києві десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження; доказів сплати судового збору у розмірі 5286,00 грн.; доказів направлення копії апеляційної скарги та доданих до неї документів листом з описом вкладення комітету кредиторів ПрАТ «УКРПІДШИПНИК», боржнику та ліквідатору.
Судом апеляційної інстанції було, зокрема, встановлено, що оскаржувану ухвалу від 11.12.2019 отримано ГУ ДПС у м. Києві 16.12.2019 (а не 17.12.2019 або 17.01.2020 як стверджує заявник), про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.115 т.29). Таким чином останнім днем на подання апеляційної скарги в розумінні ч. 2 ст. 256 ГПК України є 26.12.2019. Натомість, з апеляційною скаргою (вперше) апелянт звернувся лише 28.12.2019, про що свідчить штамп на поштовому конверті ДП "Укрпошти", в якому скаржником апеляційну скаргу направлено до господарського суду Донецької області, тобто з порушенням строку, встановленого ч. 1 ст. 256 ГПК України для подання апеляційної скарги та без відповідного клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення. Крім того, апеляційну скаргу було подано без додержання вимог п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України, а саме: не надано доказів направлення апеляційної скарги та доданих до неї документів, які у сторони відсутні, листом з описом вкладення сторонам у справі про банкрутство: комітету кредиторів, боржнику та арбітражному керуючому.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 апеляційну скаргу повернуто заявникові, у зв'язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для залишення її без руху. Суд апеляційної інстанції зазначив, що супровідний лист із доказами виконання вимог ухвали Східного апеляційного господарського суду від 21.01.2020, який направлено апелянтом до суду 05.02.2020, підписано представником ГУ ДПС у м. Києві Шелест Ю.В. на підставі довіреності №90/26-15-08-06 від 17.09.2019, копія якої долучена до супровідного листа. Однак, довіреність ГУ ДПС у м. Києві не є документом, що підтверджує повноваження Шелест Ю.В. на представництво інтересів ГУ ДПС у м. Києві у розумінні ч. 4 ст. 56 ГПК України. Вказана довіреність, не містить інформації, що особа має статус адвоката; доказів того, що представник ГУ ДПС у м. Києві Шелест Ю.В. у даній справі представляє ГУ ДПС у м. Києві у якості адвоката в матеріалах справи також не містяться. Крім того, представником апелянта до супровідного листа не надано документів, які б підтверджували, що Шелест Ю.В. надано право на представництво інтересів ГУ ДПС у м. Києві у суді на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), в тому числі посадової інструкції, наказу, у порядку, визначеному ч. 4 ст. 56 ГПК України.
Ухвала Східного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 отримана ГУ ДПС у м. Києві 24.02.2020, про що свідчить інформація на веб-сайті «Укрпошта» щодо відстеження поштового відправлення.
27.02.2020 ГУ ДПС у м. Києві повторно подано апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Донецької області від 11.12.2019 у справі №905/3071/17.
Надаючи оцінку доводам заявника в обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, суд враховує таке.
Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Пунктом 1 частини 2 статті 129 Конституції України визначено, що основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
На розширення цих положень Основного Закону в статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії").
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
У справі "Устименко проти України" (Рішення від 29.10.2015) Європейський суд з прав людини зазначив, що задовольнивши клопотання про поновлення процесуального строку, не посилаючись при цьому на жодні конкретні обставини справи, і просто обмежившись вказівкою на наявність у відповідача "поважних причин" для поновлення пропущеного строку оскарження, національним судом було порушено пункт 1 статті 6 Конвенції.
Таким чином, можливість поновлення судом пропущеного строку не є необмеженою, суд має вказати підстави поновлення строку, і такі підстави мають бути об'єктивними і не можуть залежати від суб'єктивних чинників, якими керувався скаржник, та які призвели до пропуску строку на апеляційне оскарження.
Суд зазначає, що лише сам факт подання відповідного клопотання не передбачає обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк, оскільки в кожному випадку суд має визначити, з якої причини такий строк було пропущено заявником, та чи підлягає він відновленню; у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин справи оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та докази, що підтверджують доводи заявника, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
За встановленими судом обставинами, наведені заявником доводи жодним чином не обґрунтовують причин не подання ним апеляційної скарги на ухвалу від 11.12.2019 в період з 17.12.2019 по 28.12.2019 (при первісному зверненні до суду апеляційної інстанції).
Необхідно зазначити, що повернення попередньої апеляційної скарги з підстав не усунення недоліків, які стали підставою для залишення її без руху зумовлено суб'єктивною поведінкою учасника процесу, залежало виключно від його волевиявлення і не може об'єктивно свідчити про неможливість своєчасного звернення з апеляційною скаргою.
Окрім того, не відповідають дійсності викладені в клопотанні заявника обставини про отримання ним 25.02.2020 ухвали Східного апеляційного господарського суду від 17.02.2020, оскільки за даними сайту Укрпошта поштове відправлення 6102230962790 (яке згідно наявного в матеріалах справи списку розсилки було направлено на адресу ГУ ДПС у м. Києві (матеріали оскарження ас. 63) було вручено заявнику 24.02.2020.
Таким чином, вказані заявником причини пропуску строку подання апеляційної скарги не можуть бути визнані судом поважними, а клопотання про його поновлення - обґрунтованим.
Згідно з частиною 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Крім того, суд зазначає, що повторно подана апеляційна скарга ГУ ДПС у м. Києві містить майже такі саме недоліки, які були встановлені в ухвалі Східного апеляційного господарського суду від 11.12.2019, та які не були усунуті, що стало підставою повернення апеляційної скарги заявникові ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.02.2020.
Так, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Згідно ст. 259 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
Згідно ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).
До даної апеляційної скарги надані пояснення щодо направлення сторонам апеляційної скарги, в яких ГУ ДПС у м. Києві повідомляє, що у зв'язку з реорганізацією ДФС на ДПС у контролюючого органу існує заборгованість за надання послуг поштового зв'язку перед ПАТ «Укрпошта», у зв'язку з чим відсутня можливість здійснювати відправку документів листом з описом вкладення. При цьому ГУ ДПС у м. Києві зазначає, що на виконання вимог ухвали від 21.01.2020 направлено сторонам у справі копії апеляційної скарги з доданими документами рекомендованими листами з повідомленням про вручення, у зв'язку з чим просить прийняти докази направлення сторонам у справі апеляційної скарги, як належні.
Так, на підтвердження надіслання копії апеляційної скарги боржнику та ліквідатору ГУ ДФС у м. Києві до апеляційної скарги надано списки згрупованих поштових відправлень та копії фіскальних чеків, що підтверджує здійснення послуг поштового зв'язку, однак не додано описів вкладення на виконання вимог ст. 259 ГПК України.
В той же час, у відповідності до приписів статті 259 ГПК України, список згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих не є належним та допустимим доказом направлення апеляційної скарги учасникам справи, адже приписами наведеної норми передбачено надання заявником апеляційної скарги в якості доказів направлення апеляційної скарги учасникам справи - описів вкладення в цінний лист.
При цьому, як вбачається із згрупованих відправлень, які доречі, подані скаржником у копіях, які не завірені у встановлений законом спосіб, ГУ ДПС у м.Києві апеляційну скаргу направлено арбітражному керуючому Годовиченко Д.В., в той час як станом на момент прийняття судом першої інстанції оскаржуваної ухвали від 11.12.2019, ліквідатором у справі є арбітражний керуючий Ціхоцький В.М.
Крім того, частиною 6 ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що під час проведення процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, утворений відповідно до цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, 19.06.2018 проведені загальні збори кредиторів ПрАТ "УКРПІДШИПНИК", м.Бахмут, на яких обрано комітет кредиторів у складі 3-х кредиторів, а саме: Тіша Інвестментс ЛТД, Британські Віргінські острови, ПрАТ "Завод по обробці кольорових металів", м.Бахмут; та ТОВ "Автотранспортне підприємство "АВТОТЕХПРОМ", м.Київ (протокол зборів кредиторів №1 від 19.06.2018).
Проте заявником не надано доказів надсилання вказаним учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
Таким чином, виходячи з наведеного, апелянтом не надано доказів належного виконання вимог п. 3 ч.3. ст. 258, ст. 259 ГПК України, а саме, доказів направлення апеляційної скарги та доданих до неї документів, які у сторони відсутні, листом з описом вкладення сторонам у справі про банкрутство ПрАТ "УКРПІДШИПНИК": комітету кредиторів, боржнику та арбітражному керуючому.
Відповідно до ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу.
Статтею 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи, що вказані в апеляційній скарзі підстави поновлення строку на подання апеляційної скарги визнані судом неповажними, а також відсутність доказів надіслання копії апеляційної скарги сторонам у справі про банкрутство, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст. 174, 234, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу залишити без руху.
2. Встановити Головному управлінню ДПС у м. Києві десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання йому можливості вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, а також надання доказів надіслання копії апеляційної скарги сторонам у справі про банкрутство листом з описом вкладення.
3. Наслідки не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, передбачені статтями 174, 261 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя О.О. Крестьянінов