Ухвала від 11.03.2020 по справі 905/1965/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"11" березня 2020 р. Справа № 905/1965/19

Суддя Шевель О.В.

дослідивши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 , м.Київ, (вх.№748 Д/2) на ухвалу господарського суду Донецької області від 24.01.2020, постановлену суддею Зекуновим Е.В. у приміщенні господарського суду Донецької області (дату підписання повного тексту не зазначено) у справі № 905/1965/19

за заявою Приватного акціонерного товариства "Науково-виробнича компанія "Гірничі машини", м.Київ,

до Акціонерного товариства "К.Енерго", м.Курахове Донецької області,

про банкрутство

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.11.2019 відкрито провадження у справі про банкрутство Акціонерного товариства "К.Енерго".

24.12.2019 до господарського суду Донецької області надійшла заява ОСОБА_1 б/н від 19.12.2019 про визнання грошових вимог кредитора до боржника, які, за твердженням заявника, виникли через переплату ОСОБА_1 боржникові за послуги централізованого опалення.

Ухвалою від 02.01.2020 відмовлено заявнику в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, залишено заяву без руху та надано строк для усунення зазначених судом недоліків.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 24.01.2020 заяву ОСОБА_1 про визнання грошових вимог кредитора до боржника - повернуто заявнику у зв'язку з неусуненням недоліків.

Дату підписання повного тексту в ухвалі не зазначено, отже, встановлений ч.1 ст.256 десятиденний строк її апеляційного оскарження закінчився 03.02.2020.

28.02.2020, тобто з пропущенням даного процесуального строку, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить вищевказану ухвалу від 24.01.2020 скасувати, направити заяву про визнання ОСОБА_1 кредитором для розгляду до суду першої інстанції.

06.03.2020 вказана апеляційна скарга надійшла до Східного апеляційного господарського суду разом із матеріалами апеляційного оскарження ухвали.

Апелянт просить поновити пропущений строк подання скарги, посилаючись на те, що копію оскаржуваної ухвали ним отримано лише 18.02.2020. За твердженням апелянта, відповідне вбачається з копії поштового конверту та роздруківки онлайн-сервісу "Укрпошти", в якій зазначено помилкове її отримання 13.02.2020 іншою особою, котра її надалі повернула на пошту. Також заявник зазначає, що довідку про доходи за минулий рік (як передумову звільнення від сплати судового збору) ним отримано лише 27.02.2020.

Разом з тим, із жодного з наданих апелянтом доказів не вбачається, що оскаржувану ухвалу ним отримано саме 18.02.2020. Натомість у доданій до скарги роздруківки з сайту "Укрпошти" зазначено дату отримання 13.02.2020. У матеріалах апеляційного оскарження (а.с.12) міститься повідомлення про вручення поштового відправлення, в якому також вказано дату отримання ухвали адресатом 13.02.2020, при цьому підпис на вказаному повідомленні не відрізняється від підпису заявника на апеляційній скарзі. За таких обставин, посилання апелянта на те, що 13.02.2020 копію ухвали було отримано не ним, а іншою особою, суд не визнає підтвердженими. Отримання довідки про доходи лише 27.02.2020 також не може бути визнано поважною причиною пропуску строку, оскільки вищевказана дата отримання не підтверджується жодними доказами, окрім того, заявником не доведено неможливості отримання такої довідки раніше.

Відповідно до ч.2 ст.256 ГПК України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст.260 ГПК України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Отже, з урахуванням приписів вищенаведених процесуальних норм, апелянт має або надати суду належні докази отримання копії оскаржуваної ухвали 18.02.2020 (що свідчитиме про наявність підстав для поновлення строку в порядку ч.2 ст.256 ГПК України, враховуючи, що апеляційну скаргу подано 28.02.2020), або ж довести наявність інших поважних причин пропуску відповідного строку згідно з ч.3 ст.256 ГПК України.

Згідно з п.4 ч. 1 ст.261 ГПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Тобто, у разі ненадання заявником доказів в обґрунтування поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження, судом буде застосовано відповідні процесуальні наслідки.

Апелянт у скарзі також просить суд звільнити його від сплати судового збору за подання скарги згідно зі ст.8 Закону України "Про судовий збір" у зв'язку з відсутністю доходів за попередній 2019 рік. На підтвердження даних обставин ним надано копію довідки (відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків), в якій зазначено про відсутність інформації про доходи за 2019 рік. Будь-яких інших підстав для звільнення від сплати судового збору апелянтом не наведено.

Розглянувши вказане клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про судовий збір", на яку посилається заявник, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

2. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Виходячи зі змісту вказаної норми, підстава для звільнення від сплати судового збору, на яку посилається заявник, а саме, відсутність доходу фізичної особи за попередній календарний рік, може бути застосована виключно в тому разі, коли вказана особа є позивачем.

Натомість у даному випадку ОСОБА_1 звернувся з заявою із кредиторськими вимогами у справі про банкрутство.

Як вбачається зі змісту Закону України "Про судовий збір", законодавець розрізняє відповідні процесуальні статуси - позивача (або іншого учасника) у справах позовного провадження та кредитора у справах про банкрутство.

Зокрема, у п.15 ч.1 ст.5 вказаного Закону міститься норма, згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються фізичні особи (крім суб'єктів підприємницької діяльності) - кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов'язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом.

Як було зазначено вище, кредиторські вимоги ОСОБА_1 мотивовано іншими обставинами (переплатою за послуги централізованого опалення), отже, заявник не є особою, що звільнена від сплати судового збору в силу закону.

Щодо підстав для надання йому відповідної пільги в порядку ст.8 Закону України "Про судовий збір", суд зазначає, що у разі передбачення законодавцем такої можливості вказана норма містила б спеціальні положення щодо кредиторів у справі про банкрутство.

Проте вичерпний перелік підстав для звільнення від сплати судового збору, наведений у ст.8 Закону України "Про судовий збір", стосується виключно позивачів.

На думку суду апеляційної інстанції, відповідне виключає можливість розширеного тлумачення даної статті закону та поширення приписів щодо звільнення від сплати судового збору позивачів (тобто учасників справ позовного провадження), на учасників справи про банкрутство.

За таких обставин, суд відмовляє ОСОБА_1 у клопотанні про звільнення від сплати судового збору та зазначає, що на виконання вимог п.2 ч.3 ст.258 ГПК України ним має бути надано суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги, розмір якого у відповідності до пп. 4, 10 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні заяви з кредиторськими вимогами до боржника, тобто 5763,00 грн. (150 відсотків від двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2019).

Перевіркою матеріалів справи також встановлено, що заявником не повною мірою дотримано вимог п.3 ч.3 ст.258 ГПК України, згідно з яким до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

За приписами ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства, сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).

Як вбачається з додатків до апеляційної скарги, заявник надав описи вкладень до цінних листів, якими копії скарги надіслано боржникові та розпоряднику майна. Водночас ним не надано доказів надіслання копії апеляційної скарги жодному з кредиторів у даній справі, чиї вимоги на момент подання скарги визнані господарським судом Донецької області.

Вказаний недолік також потребує усунення у встановлений судом строк.

Відповідно до ч.2 ст.260 ГПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 174, 234, 258, 259, 260 ГПК України, суддя-доповідач

УХВАЛИЛА:

1. Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

2. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху.

3. Встановити заявнику десятиденний строк з дня вручення йому копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

4. Роз'яснити апелянту, що у разі неусунення недоліків у строк, встановлений судом, буде застосовано процесуальні наслідки, визначені статтями 174, 260, 261 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя - доповідач О.В. Шевель