79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
02.03.2020 справа № 914/1719/19
Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. за участю секретаря судового засідання Андрусика В.Д., розглянув матеріали позовної заяви
за позовом: Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП», м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-1», с. Ставчани, Львівська область
про стягнення 18 767,52 грн
за участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Жила В.М. - представник
Обставини розгляду справи.
22.08.2019 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП», м. Київ до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-1», с. Ставчани, Львівська область про стягнення 18 767,52 грн.
Ухвалою від 27.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, засідання призначено на 23.09.2019.
11.09.2019 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-1» надійшов відзив на позовну заяву (вх. №37398/19 від 11.09.2019).
18.09.2019 через канцелярію суду від Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника (вх. №38387/19 від 18.09.2019).
Ухвалою від 23.09.2019 суд відклав розгляд справи на 07.10.2019.
07.10.2019 через канцелярію суду від Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника (вх. №41453/19 від 07.10.2019).
Ухвалою від 07.10.2019 суд відклав розгляд справи на 28.10.2019.
28.10.2019 через канцелярію суду від Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» надійшло клопотання про долучення документів та про розгляд справи без участі представника (вх. №44325/19 від 28.10.2019).
Ухвалою від 28.10.2019 суд перейшов до розгляду справи №914/1719/19 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 02.12.2019, зобов'язав позивача надати суду письмові пояснення та інформацію.
28.11.2019 через канцелярію суду від Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» надійшли письмові пояснення (вх. №49889/19 від 28.11.2019).
Ухвалою від 02.12.2019 суд відклав підготовче засідання на 23.12.2019, зобов'язав Печерську філію АТ КБ «Приватбанк» надати інформацію.
23.12.2019 через канцелярію суду від Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» надійшло клопотання про долучення документів (вх. №54193/19 від 23.12.2019).
26.12.2019 через канцелярію суду від Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника (вх. №54521/19 від 26.12.2019).
З огляду на те, що за результатами підготовчого провадження було вирішено усі необхідні завдання, сторонами зазначено, що ними подані усі докази, які доводять обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд ухвалою від 23.12.2019 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 20.01.2020.
14.01.2020 через канцелярію суду від АТ КБ «Приватбанк» надійшла письмова відповідь на запит про надання інформації (вх. №1765/20 від 14.01.2020).
Ухвалою від 20.01.2020 суд відклав розгляд справи на 02.03.2020, зобов'язав АТ КБ «Приватбанк» надати інформацію.
26.02.2020 через канцелярію суду від Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника (вх. №9901/20 від 26.02.2020).
Сторонам роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 42, 46 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.
Суть спору та правова позиція сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортних засобів, які належать ТзОВ «Транс-Сервіс-1» та ОСОБА_1 , транспортному засобу ОСОБА_1 було спричинено механічні пошкодження. ОСОБА_2 , який здійснював керування ТЗ , що належить ТзОВ «Транс-Сервіс-1», було визнано винним у вказаному ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності. Вартість відновлювального ремонту транспортного засобу ОСОБА_1 внаслідок вказаного ДТП склала 18 767,52 грн, яку позивач виплатив як суму страхового відшкодування. У зв'язку з цим, відповідно до ст.ст. 1172, 1187, 1191 ЦК України, позивач просив стягнути з ТзОВ «Транс-Сервіс-1», на якому працював під час ДТП ОСОБА_2 , суму страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 18 767,52 грн.
В судових засіданнях представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зокрема, представник відповідача зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що позивачем здійснено виплату страхового відшкодування.
У процесі розгляду справи суд встановив наступне.
22.07.2015 між Приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» (страховик) та «Транс-Сервіс-1» (страхувальник) було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №АЕ/4799539).
За цим полісом застраховано транспортний засіб DAF FT XF, державний номерний знак НОМЕР_2 .
27.05.2016 на автодорозі Мукачево-Львів, 394 км + 500 м сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу DAF FT XF, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу Mersedes Benz 212D державний номерний знак НОМЕР_3 . У результаті зіткнення транспортний засіб Mersedes Benz 212D державний номерний знак НОМЕР_3 отримав механічні пошкодження.
Згідно з постановою Залізничного районного суду м. Львова від 29.06.2016 у адміністративній справі №462/3503/16-п вищевказане ДТП відбулось з вини ОСОБА_2 , якого визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» на підставі акту огляду транспортного засобу (дефектної відомості) від 01.06.2016, ремонтної калькуляції №16-69869 від 06.06.2016 та заяви власника транспортного засобу Mersedes Benz 212D державний номерний знак НОМЕР_3 ОСОБА_1 від 10.06.2016 платіжним дорученням №ЗР046356 від 22.08.2016 відповідно до реєстру r14F97_20160822 виплатило ОСОБА_1 страхове відшкодування вартості відновлювального ремонту в розмірі 18 767,52 грн.
З огляду на факт виплати позивачем страхового відшкодування, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача страхового відшкодування у розмірі 18 767,52 грн.
Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, в тому числі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Статтею 1191 ЦК України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Як встановлено судом, ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» виплатила страхове відшкодування в розмірі 18 767,52 грн у зв'язку з пошкодженням внаслідок ДТП автомобіля Mersedes Benz 212D державний номерний знак НОМЕР_3 , що в сукупності підтверджується наступним.
06.04.2011 між позивачем та ЗАТ КБ «Приватбанк» було укладено договір №14F97 про організацію масових виплати, за яким банк зобов'язувався виплачувати через мережу своїх відділень, а підприємство (позивач) зобов'язувалося надавати грошові кошти і реквізити фізичних осіб-отримувачів для виплати в національній валюті сум страхових виплат, далі-платежів. Згідно п. 3.1. даного договору підприємство зобов'язувалось перераховувати банку грошові кошти для виплат сум отримувачам платежів на рахунок НОМЕР_4 , МФО 305299, ЗКПО 14360570 у відповідності з відомостями, переданими як на електронних носіях, так і на паперових носіях.
Платіжним дорученням №ЗР046356 від 22.08.2016 позивач перерахував на рахунок НОМЕР_4 в АТ КБ «Приватбанк» 110 788,10 грн з призначенням платежу - перерахування грошових коштів згідно договору про організацію масових виплат 14F97 по реєстру r14F97_20160822. Згідно реєстру r14F97_20160822 кошти у розмірі 18 767,52 грн підлягали виплаті ОСОБА_1 , який є власником автомобіля Mersedes Benz 212D державний номерний знак НОМЕР_3 . У вказаному реєстрі щодо ОСОБА_1 також зазначено номер телефону, реєстраційний номер картки платника податків та паспортні дані. Як ствердив позивач, вказаний реєстр передавався АТ КБ «Приватбанк» електронними засобами. Згідно довідки ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП», підписаної головним бухгалтером, кошти в сумі 18 767,52 грн, одержувач Балуєв А.В., перераховані по реєстру r14F97_20160822 платіжним дорученням ЗР046356 від 22.08.2016, банком назад не повертались.
До матеріалів справи позивачем також долучено копії листа за №160000069869 від 04.12.2019, адресованого ОСОБА_1 , у якому позивач просив підтвердити факт отримання 18 767,52 грн в якості страхового відшкодування та листа-відповіді ОСОБА_1 від 20.12.2019, у якому ОСОБА_1 підтвердив факт отримання 18 767,52 грн.
Вказане ДТП відбулось внаслідок порушення правил дорожнього руху водієм ОСОБА_2 , який визнав свою вину, що встановлено постановою Залізничного районного суду м. Львова від 29.06.2016 по адміністративній справі №462/3503/16-п.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Позивач звернувся до суду із позовом до ТзОВ «Транс-Сервіс-1» про відшкодування розміру виплаченого відшкодування, оскільки ОСОБА_2 станом на момент вчинення ДТП перебував у трудових відносинах з ТзОВ «Транс-Сервіс-1», а відтак, у позивача виникло право вимоги відшкодування шкоди до товариства за шкоду, завдану його працівником.
До матеріалів справи долучено копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 , відповідно до якого ТзОВ «Транс-Сервіс-1» є власником транспортного засобу DAF FT XF, державний номерний знак НОМЕР_2 .
Також до матеріалів справи долучено копію наказу ТзОВ «Транс-Сервіс-1» №18/07/15-3 від 17.07.2015, відповідно до якого за водієм ОСОБА_2 закріплено транспортний засіб марки ДАФ державний реєстраційний № НОМЕР_2 з напівпричепом державний реєстраційний № НОМЕР_6 .
Водночас, відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано, що на момент вищевказаної ДТП Хома В ОСОБА_3 С ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з ним та виконував покладені на нього трудові обов'язки.
З урахуванням наведеного, на момент вчинення ДТП ОСОБА_2 був працівником відповідача та виконував покладені на нього трудові обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами та підлягають до задоволення повністю.
Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 129 ГПК України необхідно покласти на відповідача.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 241, 326, 327 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-1», с. Ставчани, Пустомитівський район, Львівська область (ідентифікаційний код 32602104) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП», м. Київ, вул. Глибочицька, 44 (ідентифікаційний код 24175269) суму страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 18 767,52 грн, 1 921,00 грн судового збору.
3. Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
В судовому засіданні 02.03.2020 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 10.03.2020.
Суддя Мазовіта А.Б.