ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.03.2020Справа № 910/3516/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "АЕТЕРНА УКРАЇНА" про забезпечення позову до подання позовної заяви,
без повідомлення учасників справи,
У березні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю "АЕТЕРНА УКРАЇНА" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом накладення арешту на грошові кошти товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Автокомплект" (далі - Торговий Дім) у розмірі 1 852 789,06 грн.
В обґрунтування цієї заяви Товариство посилалося на неналежне виконання Торговим Домом умов укладеного між наведеними юридичними особами договору поставки від 18 листопада 2016 року № 87. У той же час заявник вказував, що Торговий Дім, на його думку, не буде виконувати рішення суду, або буде вчиняти усі можливі дії для унеможливлення виконання судового рішення у даній справі в разі задоволення позову.
Розглянувши заяву Товариства про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктом 1 частини 1 статті 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 138 ГПК України заява про забезпечення позову подається, зокрема, до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.
У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову (частина 3 цієї статті).
Як було зазначено вище, обґрунтовуючи подану заяву, Товариство посилалося на існування загрози того, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить виконання судового рішення у даній справі в разі задоволення його позову.
У зв'язку з наведеним слід зазначити, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
При цьому, обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до статей 73, 74, 76-79 ГПК України, які передбачають обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частинами 1, 2 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У той же час заявником в установленому законом порядку не було надано суду жодних доказів на підтвердження того, що невжиття вказаних ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених або оспорюваних прав чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Таким чином, суд зазначає, що саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів без обґрунтування підстав для вжиття таких заходів з посиланням на відповідні докази, а також без відповідного обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 79 ГПК України).
Саме лише посилання в заяві на факт визнання Торговим Домом наявності у нього спірної заборгованості та непогашення її у добровільному порядку не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Враховуючи наведене вище, суд зазначає, що заявником у заяві про забезпечення позову не наведено належних обґрунтувань та не доведено належними доказами того факту, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення вимог Товариства, які останнє має намір пред'явити до Торгового Дому.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої заяви.
Відповідно до частини 6 статті 140 ГПК про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Зважаючи на викладене та керуючись статтями 136, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "АЕТЕРНА УКРАЇНА" про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 ГПК України.
Дата підписання: 10 березня 2020 року.
Суддя Є.В. Павленко