ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.02.2020Справа № 910/15993/19
Господарський суд міста Києва в складісудді Привалова А.І., за участю секретаря судового засідання Мазура В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження
справу № 910/15993/19
за позовом ОСОБА_1
до Акціонерного товариства "Універсал Банк"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства "Київський завод шампанських
вин"Столичний"
про стягнення 42 563,69 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Прохорчук Н.А., Ковальчук Д.І.;
від відповідача: Ільїнова І.В.;
від третьої особи: не з'явився.
ОСОБА_1 звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Універсал Банк" стягнення 42 563,69 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідач неправомірно відмовляється сплатити кошти за акції у сумі 42563,69 грн, які були придбані Хенкель Енд КО. Зекткеллерай ГМБХ у ОСОБА_1 , та на даний час знаходяться на рахунку умовного зберігання (ескроу), відкритого на ім'я позивача в АТ"Універсал Банк".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2019 відкрито провадження у справі № 910/15993/19 та ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено у справі на 12.12.2019. Залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Київський завод шампанських вин "Столичний".
10.12.2019 через загальний відділ Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
11.12.2019 через загальний відділ Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли пояснення та документи по справі.
12.12.2019 через загальний відділ Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов.
В судовому засіданні 12.12.2019 оголошено відкладення розгляду справи на 16.01.2020, у зв'язку з неявкою представника позивача з поважних причин.
09.01.2020 через загальний відділ Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, відповідно до якої просить суд зобов'язати Публічне акціонерне товариство "УНІВЕРСАЛ БАНК" протягом десяти днів з дня набрання судовим рішенням законної сили перерахувати ОСОБА_1 належну їй суму коштів за акції, що придбаваються, в розмірі 42 265,69 грн. на рахунок № НОМЕР_1 в АТ КБ "ПРИВАТ БАНК", ЄДРПОУ одержувача НОМЕР_1 .
11.01.2020 через загальний відділ Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Представник позивача в судовому засіданні 16.01.2020 підтримав заяву про зміну предмету позову.
Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Враховуючи, що суд не перейшов до розгляду справи по суті, а заява про зміну предмету позову подана з дотриманням вимог ст. 46 ГПК України, суд прийняв її до розгляду.
В судовому засіданні 16.01.2020 оголошено відкладення розгляду справи на 06.02.2020, у зв'язку з неявкою представника відповідача з поважних причин.
В підготовче засідання 06.02.2020 з'явились представники позивача, які позовні вимоги підтримали та не заперечували проти призначення справи до розгляду по суті.
Представник відповідача позов не визнав і також не заперечував щодо призначення справи до розгляду по суті.
Представник третьої особи в засідання суду черговий раз не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи суду не подав.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2020 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 27.02.2020.
Присутній в судовому засіданні 27.02.2020 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечував.
Представник третьої особи правом на участь в судовому засіданні не скористався.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.
У судовому засіданні 27.02.2020, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Відповідно до Сертифікату іменних акцій простих Серії А № 370 від 14.02.2001 ОСОБА_1 була власником іменних акцій емітента ЗАТ «Київський завод шампанських вин «Столичний» в кількості 37 штук номінальною вартістю 2,50 гривень.
23.03.2017 прийнятий Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах" № 1983-VIII від 23.03.2017, що набрав чинності 04.06.2017.
Вказаним Законом були внесені зміни, зокрема, до Закону України «Про акціонерні товариства» шляхом доповнення розділу XI статтею 65-2 (Обов'язковий продаж простих акцій акціонерами на вимогу особи (осіб, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій).
Вказаною статтею визначена процедура обов'язкового продажу простих акцій акціонерами на вимогу особи (осіб, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій.
Згідно ч. 10 статті 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» протягом наступного робочого дня з дня отримання товариством публічної безвідкличної вимоги засвідчена товариством копія такої вимоги разом із засвідченою копією договору, укладеного між заявником вимоги та банківською установою, в якій відкрито рахунок умовного зберігання (ескроу), надсилається товариством до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку і Центрального депозитарію цінних паперів.
Центральний депозитарій цінних паперів у порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України:
1) наступного робочого дня з дати отримання від товариства засвідченої товариством копії публічної безвідкличної вимоги:
встановлює обмеження на здійснення операцій у системі депозитарного обліку з акціями товариства;
надає депозитарним установам, на рахунках яких обліковуються акції цього товариства, копію публічної безвідкличної вимоги разом із засвідченою копією договору, укладеного між заявником вимоги та банківською установою, в якій відкрито рахунок умовного зберігання (ескроу);
розміщує публічну безвідкличну вимогу на своєму веб-сайті;
2) протягом трьох робочих днів з дати отримання від товариства засвідченої товариством копії публічної безвідкличної вимоги складає перелік акціонерів товариства та надсилає його товариству.
Товариство протягом п'яти робочих днів з дня отримання від Центрального депозитарію цінних паперів переліку акціонерів зобов'язане:
1) надіслати кожному акціонеру, акції якого придбаваються, копію публічної безвідкличної вимоги. Товариство зобов'язане надати акціонеру на його вимогу засвідчену товариством копію надісланої публічної безвідкличної вимоги, а також реквізити банківської установи, в якій відкрито рахунок умовного зберігання (ескроу), та реквізити такого рахунка;
2) скласти список осіб, у яких придбаваються акції, із зазначенням суми коштів, що підлягають сплаті заявником вимоги на користь кожного акціонера, акції якого придбаваються, а також надати такий список банківській установі, в якій відповідно до частини дев'ятої цієї статті відкрито рахунок умовного зберігання (ескроу). Зазначений список складається товариством на підставі переліку акціонерів, отриманого від Центрального депозитарію цінних паперів відповідно до цієї частини.
Товариство протягом двох робочих днів з дня надсилання кожному акціонеру, акції якого придбаваються, копії публічної безвідкличної вимоги повідомляє про це заявника Вимоги із зазначенням кількості акцій, що належать акціонерам і придбаватимуться.
Копія публічної безвідкличної вимоги також подається заявником вимоги до депозитарної установи, в якій відкрито її рахунок у цінних паперах.
Відповідно до ч. 13 статті 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» після надсилання інформації відповідно до частин десятої та дванадцятої цієї статті та забезпечення встановлення обмеження (обтяження) відповідно до частини шістнадцятої цієї статті (за необхідності) заявник вимоги переказує грошові суми за акції, що придбаваються, у порядку, встановленому частиною дев'ятою цієї статті, та інформує про це товариство.
Перерахування всього обсягу грошових сум у порядку, встановленому частиною дев'ятою цієї статті, є належним виконанням заявником вимоги зобов'язання щодо оплати акцій, що придбаваються.
Товариство зобов'язане протягом наступного робочого дня з дати отримання інформації про перерахування грошових сум за акції, що придбаваються, повідомити про це Центральний депозитарій цінних паперів.
Банківська установа, в якій відкрито рахунок умовного зберігання (ескроу), протягом трьох років зобов'язана здійснювати перерахування коштів акціонерам, акції яких придбаваються (їхнім спадкоємцям або правонаступникам, або іншим особам, які відповідно до законодавства мають право на отримання коштів), на зазначені ними рахунки у банківських установах або здійснювати виплату відповідних коштів готівкою.
Акціонери, акції яких придбаваються (їхні спадкоємці або правонаступники, або інші особи, які відповідно до законодавства мають право на отримання коштів), для одержання коштів з рахунка умовного зберігання (ескроу) мають звернутися до банківської установи, в якій відкрито такий рахунок умовного зберігання (ескроу).
Після встановлення особи акціонера (його спадкоємця чи правонаступника або іншої особи, яка відповідно до законодавства має право на отримання коштів) та перевірки наявності в нього права на одержання коштів (згідно із списком осіб, складеним відповідно до частини одинадцятої цієї статті, а для спадкоємців, правонаступників або інших осіб, які відповідно до законодавства мають право на отримання коштів, - також згідно з документами, що підтверджують їх правомочність) банківська установа, що здійснює обслуговування рахунка умовного зберігання (ескроу), здійснює перерахування коштів на рахунок, зазначений акціонером (його спадкоємцем або правонаступником), або, на їхню вимогу, здійснює виплату відповідних коштів готівкою.
Згідно публічної безвідкличної вимоги від 30.11.2018 про придбання акцій в усіх власників акцій ПрАТ «Київський завод шампанських вин «Столичний», поданої ХенкельЕнд Ко. Зекткеллерай ГМБХ, акції були придбані за ціною 1 150,37 грн. за 1 просту іменну акцію.
Відповідно до п. 7.3 публічної безвідкличної вимоги від 30.11.2018 акціонери, акції яких придбаваються, для одержання коштів з рахунка умовного зберігання (ескроу) мають звернутися до Публічного акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК», де відкрито такий рахунок умовного зберігання (ескроу) (підрозділів Публічного акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК», наведених на офіційному сайті банку (https:// www. universalbank.com.ua). Підставою для сплати коштів є надання акціонером банківській установі, що здійснює обслуговування рахунку умовного зберігання (ескроу) усіх документів, що дозволяють ідентифікувати його особу відповідно до чинного законодавства та перевірити в нього права на одержання коштів (згідно зі списком осіб, у яких придбаваються акції, складеним та наданим Товариством. У разі зміни або невідповідності ідентифікаційних даних акціонера даним, що містяться у списку осіб, у яких придбаваються акції, акціонер повинен надати банківській установі , що здійснює обслуговування рахунку умовного зберігання (ескроу), додаткові документи для його ідентифікації в обсязі, визначеному цією банківською установою.
05 листопада 2018 року між відповідачем та ХЕНКЕЛЬ ЕНД КО. ЗЕКТКЕЛЛЕРАЙ ГМБХ було укладено Договір рахунку умовного зберігання (ескроу) № 100730181.
За договором рахунка умовного зберігання (ескроу) банк зобов'язується приймати та зараховувати на рахунок умовного зберігання (ескроу), відкритий клієнту (володільцю рахунка), грошові кошти, отримані від володільця рахунка та/або від третіх осіб, та перераховувати такі кошти особі (особам), вказаній володільцем рахунка (бенефіціару або бенефіціарам), або повернути такі кошти володільцю рахунка за настання підстав, передбачених договором рахунка умовного зберігання (ескроу).
У разі якщо договір рахунка умовного зберігання (ескроу) передбачає надання банку документів, що підтверджують настання підстав для перерахування бенефіціару або вказаній ним особі грошових коштів, що знаходяться на рахунку умовного зберігання (ескроу), або повернення таких коштів володільцю рахунка, банк перевіряє такі документи на відповідність умовам договору рахунка умовного зберігання (ескроу) виключно за зовнішніми ознаками, якщо інше не передбачено законом або договором рахунка умовного зберігання (ескроу).
Якщо банк вважає, що надані особою документи не відповідають умовам договору рахунка умовного зберігання (ескроу) за зовнішніми ознаками або іншим вимогам, встановленим договором рахунка умовного зберігання (ескроу), банк зобов'язаний відмовити цій особі у перерахуванні грошових коштів з наданням письмового повідомлення із зазначенням причин відмови протягом п'яти робочих днів з дня отримання документів для перерахування коштів, що знаходяться на рахунку умовного зберігання (ескроу), якщо інше не передбачено договором рахунка умовного зберігання (ескроу).
На виконання умов Договору ескроу ХЕНКЕЛЬ ЕНД КО. ЗЕКТКЕЛЛЕРАЙ ГМБХ було надано відповідачу Список осіб власників акцій, емітентом яких є Приватне акціонерне товариство «Київський завод шампанських вин «Столичний», у яких придбаваються акції.
Пунктом 2.2.8 Договору ескроу сторони встановили, що банк здійснює ідентифікацію та верифікацію Бенефіціара/представника Бенефіціара у випадках, передбачених законодавством з питань здійснення фінансового моніторингу. Банк здійснює перевірку наявності у Бенефіціара/представника Бенефіціара права на одержання коштів з Рахунку у сукупності на підставі даних Списку, які мають співпадати з даними документів, пред'явлених Бенефіціаром, або на підставі інших документів, що підтверджують існування цього права.
Пунктом 4.4. Договору ескроу передбачено, що у випадку виявлення Банком розбіжностей щодо даних Бенефіціара між зазначеними в Списку та в документах, пред'явлених Бенефіціаром, виплата коштів Бенефіціару здійснюється після надання Бенефіціаром додаткових документів, які підтверджують зміну його даних.
На виконання п. 7.3 публічної безвідкличної вимоги ОСОБА_1 09.04.2019 звернулася до ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» з письмовою заявою про виплату коштів за акції, що були примусово у неї в розмірі 42 563, 69 гривень.
До заяви були долучені належним чином засвідчені копія паспорту серії НОМЕР_2 , виданий 13.01.2000 року Мінським РУ ГУ МВС України в місті Києві, ідентифікаційного номеру та довідки № 6/вх.П-22519 від 28.03.2019 року, виданої Оболонським районним відділом Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області.
Відповідно до інформації, викладеній у довідці Оболонського районного відділу Центрального Міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області № 6/вх.П-22519 від 28.03.2019 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 13.01.2000 була документована Мінським РУ ГУМВС України в місті Києві паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 на підставі паспорту зразка 1974 року серії НОМЕР_3, виданого 11.09.1986 року Мінським РВВС м. Києва, у зв'язку з обміном паспорта на новий зразок.
На виконання умов договору ескроу Банком при зверненні Позивача було проведено перевірку (звірку) наданого документу, що посвідчує особу на відповідність ідентифікаційним даним, зазначеним у Списку.
Під час перевірки з'ясувалося, що для ідентифікації ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у Списку вказано дані паспорта, а саме: паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 01.01.2001 року ВВС Мінського РВК м. Києва.
Листом №36495 від 07.05.2019 відповідач відмовив позивачу у виплаті вартості акцій, у зв'язку із тим, що у Списку осіб власників акцій, емітентом яких є Приватне акціонерне товариство «Київський завод шампанських вин «Столичний», вказано документ (паспорт), що посвідчує особу позивача - НОМЕР_3, виданий 01.01.2001 BBC Мінського РВК м. Києва, що не відповідає дійсності. Для виправлення наданої інформації в списках осіб власників акцій відповідач вказав позивачу звернутися до представників ПАТ Київський завод шампанських вин «Столичний».
21.05.2019 ОСОБА_1 звернулась до ПрАТ «Київський завод шампанських Вин «Столичний» із заявою про виправлення помилки, допущеної в паспортних даних в Списку осіб власників акцій, емітентом яких є Приватне акціонерне товариство «Київський завод шампанських вин «Столичний».
Згідно листа ПАТ № 304 від 30.05.2019, Київський завод шампанських вин «Столичний» повідомив позивача, що не наділений правом ідентифікувати особу та не наділений правом вносити доСписку осіб власників акцій інформацію іншу, ніж зазначена ПАТ «НДУ» в Реєстрі власників іменних цінних паперів.
11.07.2019 ОСОБА_1 звернулась до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» із аналогічною заявою, в якій просила виправити технічну помилку, допущену в паспортних даних в Списку осіб власників акцій, емітентом яких є Приватне акціонерне товариство «Київський завод шампанських вин «Столичний», вказавши наступні дані: ОСОБА_1 (Україна) Документ: Серія НОМЕР_2 виданий 13.01.2000 Мінським РУ ГУ МВС України в м. Києві, оскільки п. 4.1 Публічної безвідкличної вимоги зазначено відомості про депозитарну установу, в якій відкрито рахунок у цінних паперах: Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль».
Згідно листа Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» № 57/4454 від 16.07.2019 станом на 16.07.2019 рахунок у цінних паперах, що був відкритий ПрАТ «КЗВШ «Столичний» у процесі дематеріалізації на ім'я позивача закритий, у зв'язку з відсутністю цінних паперів на рахунку та розірванням ділових відносин із ПрАТ «КЗВШ «Столичний».
Також, 11.07.2019 ОСОБА_1 звернулась до Національного депозитарію України із заявою про виправлення помилки, допущеної в паспортних даних в Списку осіб власників акцій.
Згідно повідомлення НДУ № 112709-1 від 01.08.2019 вирішення питання щодо встановлення особи ОСОБА_1 та перевірки наявності неї права на одержання коштів має вирішуватись між позивачем та ПАТ «Універсал Банк».
04.10.2019 ОСОБА_1 до АТ «Універсал Банк» із письмовою заявою, в якій просила банк повідомити про те, чи перерахував заявник вимоги ХенкельЕнд КО. Зекткеллерай ГМБХ (HENKELL & CO. SEKTKELLEREI GMBH) на рахунок умовного зберігання (ескроу) Публічному акціонерному товариству «УНІВЕРСАЛ БАНК» грошові суми за примусовий викуп акцій ЗАТ «Київський завод шампанських вин «Столичний» в кількості 37 штук, що належали ОСОБА_1 в розмірі 42 563, 69 гривень, коли відбулося зарахування коштів, в якому розмірі та на який рахунок.
Листом №37398 від 23.10.2019 відповідач повідомив позивача про те, що 17 грудня 2018 року ХенкельЕнд Ко. Зекткеллерай ГМБХ перерахував необхідну для виплати бенефіціарам ПрАТ «Київський завод шампанських вин «Столичний» суму коштів на відкритий в АТ «Універсал Банк» рахунок умовного зберігання (ескроу) № НОМЕР_4 у відповідності до укладеного між Банком та Клієнтом Договору рахунку умовного зберігання (ескроу) № 100730181 від 05.11.2018.
У вказаному листі відповідач також зазначив що підставою для відмови ОСОБА_1 в наданні коштів з рахунку послугувала невідповідність отриманих банком документів бенефіціара даним Списку осіб, що передбачено умовами договору, який встановлює вимоги щодо перевірки права на отримання коштів.
ОСОБА_1 вважає, що її було примусово позбавлено належних їй акцій ЗАТ «Київський завод шампанських вин «Столичний» в кількості 37 штук, які були списані з рахунку в цінних паперах, втім коштів за продаж акцій Товариства вона не отримала через небажання відповідача ідентифікувати її особу та виплатити належні їй гроші, які були перераховані заявником вимоги на виконання вимог ст. 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" та зберігаються на рахунку умовного зберігання (ескроу) в Публічному акціонерному товаристві «УНІВЕРСАЛ БАНК».
Відповідач, в свою чергу, вважає, що діяв в межах законодавства.
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Суд зазначає, що частина 1 статті 15 Цивільного кодексу України закріплює за кожною особою право на захист свого цивільного права. Підставою для їх захисту є порушення, невизнання або оспорювання цивільного права.
Порушення цивільних прав може проявлятися, зокрема, у недодержанні сторонами при вчиненні правочину вимог закону; поширенні про особу недостовірної інформації; протиправному позбавленні права власності чи його обмеженні; безпідставному заволодінні особою майном іншої особи-власника; вчиненні власнику перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїх майном; неправомірному використанні товару без згоди автора; невиконанні чи неналежному виконанні умов зобов'язання; безпідставній односторонній відмові від договору.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно із частиною 1 статті 328 Цивільного кодексу Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Відповідно до частини 2 вказаної статті право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю.
У відповідності до статті 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відмова відповідача перерахувати на користь ОСОБА_1 42 563,69 грн. є порушенням права власності позивача на вказані кошти.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при здійсненні судочинства» суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року №005 та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В статтях 6, 13 цієї Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Встановивши наявність порушеного права, суд повинен при прийнятті рішення враховувати мету звернення до суду та забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, необхідно також зважати й на його ефективність з точки зору ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У п. 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. theUnitedKingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
У кінцевому результаті ефективний спосіб захисту прав повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий захист повинен бути повним, та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту).
Як встановлено судом, вище відповідно до Сертифікату іменних акцій простих Серії А ОСОБА_1 була власником іменних акцій емітента ЗАТ «Київський завод шампанських вин «Столичний» № 370 в кількості 37 штук номінальною вартістю 2,50 гривень.
В результаті процедури обов'язкового продажу простих акцій акціонерами, належні на праві власності позивачу акції були відчужені на користь ХенкельЕнд Ко. Зекткеллерай ГМБХ.
З огляду на викладене та приписи статті 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства», ОСОБА_1 отримала право на одержання коштів з рахунка умовного зберігання (ескроу), відкритого у відповідача, у сумі 42 563,69 грн., що еквівалентно вартості примусово відчужених акцій.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у Списку осіб власників акцій, емітентом яких є Приватне акціонерне товариство «Київський завод шампанських вин «Столичний», містять помилка у паспортних даних ОСОБА_1 щодо року видачі паспорту серії НОМЕР_3 .
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з метою отримання належних їй коштів було надано відповідачу всі необхідні документи для ідентифікації її особи як власника вказаних акцій та вчинено всі можливі дії з метою виправлення допущеної помилки у її паспортних даних у Списку осіб власників акцій.
При цьому, суд вважає, що надані банку позивачем документи були достатніми для ідентифікації особи ОСОБА_1 , як власника примусово відчужених на користь ХенкельЕнд Ко. Зекткеллерай ГМБХ акцій.
З огляду на вищевикладене та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що наявність помилки у паспортних даних ОСОБА_1 , зазначених у Списку осіб власників акцій, емітентом яких є Приватне акціонерне товариство «Київський завод шампанських вин «Столичний», не може бути перешкодою для захисту та поновлення в судовому порядку порушених прав позивача щодо отримання грошових коштів у сумі 42 563,69 грн., які належать останньому на праві власності в силу Закону.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Враховуючи вищезазначені в сукупності, виходячи із принципу справедливості, оцінивши надані сторонами документи та докази по справі, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Також, у позову позивач просив покласти витрати на правову допомогу у розмірі 12 000,00 грн. на відповідача.
Представник відповідача під час розгляду справи по суті в усних поясненнях заперечив щодо стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 12 000,00 грн., посилаючись на необґрунтованість заявленої суми витрат.
Відповідно до ч. 1, 2, п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
За приписами ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірними із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.
Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
За змістом п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
На підтвердження понесених витрат в сумі 12 000 грн. представник позивача надав договір про надання юридичних (адвокатських) послуг б/н від 05.07.2019, акт виконаних робіт від 10.09.2019.
При цьому, суд зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).
Аналогічні правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справа № 922/445/19.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Проте, враховуючи обставини даної справи, її складність, предмет та підстави позовних вимог, суд дійшов висновку, що визначений позивачем розмір витрат на послуги адвоката є завищеним, не відповідає критеріям розумності та співрозмірності і становить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу витрат.
За таких обставин, суд вважає за необхідне зменшити витрати на оплату послуг адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, та стягнути з відповідача на користь позивача витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 8 000,00 грн.
Керуючись статтями 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК» (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, код ЄДРПОУ 21133352) протягом десяти днів з дня набрання судовим рішенням законної сили перерахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 ) належну їй суму коштів за акції, що були придбані, в розмірі 42 563, 69 гривень на рахунок № НОМЕР_5 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», ЄДРПОУ одержувача НОМЕР_1 .
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, код ЄДРПОУ 21133352) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6) витрати по сплаті судового збору в сумі 1 921,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано: 06.03.2020.
Суддя А.І. Привалов