вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
02.03.2020м. ДніпроСправа № 904/17/20
За позовом Комунального підприємства "Кривбасводоканал", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Рассвет-16", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення 39 933,57 грн.
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Секретар судового засідання Чернявська Е.О.
Предаставники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Рассвет-16" заборгованість за період з 01.06.2019 по 30.11.2019 у розмірі 39 933,57 грн., з яких:
- основний борг у розмірі 38 398,02 грн.;
- пеня у розмірі 1 400,83 грн.;
- 3 % річних у розмірі 134,72 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №160 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення від 24 січня 2006 року в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги. У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивачем на підставі частини 2 статті 625 ЦК України нараховані три відсотки річних за період прострочки з 01.08.2019 по 18.12.2019 у сумі 134,72 грн.
На підставі пункту 5.6 договору позивач нарахував пеню за порушення строків оплати за надані послуги у розмірі 1 400,83 грн. за загальний період з 01.08.2019 по 18.12.2019.
Правовими підставами позову позивач зазначає Закон України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", Закон України "Про житлово-комунальні послуги", Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008, постанова Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", статті 11, 202, 509, 525, 526, 610, 611, 625, 626, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України та статті 174, 193, 230 Господарського кодексу України.
Відповідач відзиву на позов не надав.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2020 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження та призначено перше судове засідання у справі на 03 лютого 2020 року.
Сторони у судове засідання не з'явилися, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено з 03.02.2020 на 02.03.2020.
У судове засідання 02.03.2020 учасники справи не з'явилися, явку повноважних представників не забезпечили, про час, місце розгляду справи повідомлялися належним чином (рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали суду від 03.02.2020) містяться в матеріалах справи.
Від відповідача клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
За змістом частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
За таких обставин, а також беручи до уваги, що відповідно до статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами та за відсутності представників сторін.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч.4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
24 січня 2006 року Комунальним підприємством "Кривбасводоканал" (далі - виробник, позивач) та Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Рассвет-16" (далі - споживач, відповідач) було укладено договір №160 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення (далі - договір, а.с.8-10), відповідно до умов якого (п.1.1.) виробник зобов'язується надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги централізованого постачання холодної води (водопостачання) і водовідведення (далі - послуги), а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах договору згідно наданої заявки орієнтовно в обсязі 13149,2 м3/рік, в тому числі: населення - 12901,6 м3/рік, власні потреби - 247,6 м3/рік; водовідведення - 13076 м3/рік, в тому числі по групам: - населення - 12901,6 м3/рік, - власні потреби - 174,4 м3/рік.
У пункті 9.1. договору сторони визначили, що договір набирає чинності з 01.01.2006 і діє до 31.12.2006. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду.
Доказів визнання недійсними або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.
За приписами пункту 1.2 договору зміна договірного об'єму питної води та водовідведення (зменшення, збільшення) проводяться згідно довідки споживача про кількість мешканців (в тому числі пільгова категорія населення), орендарів та інших, наявності засобів обліку, поливальну площу та об'єми на власні потреби, які споживач подає один раз на квартал і яка є невід'ємною частиною договору.
Згідно з пунктом 2.1. договору тарифи на момент укладення договору, затверджені рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради №370 від 13.07.2005 та №532 від 14.09.2005 і становлять за групами споживачів (без ПДВ): населення: холодна вода - 0,46грн, водовідведення-0,32грн.; - інші: холодна вода: -1,62грн., водовідведення-1,54грн., Бюджет: холодна вода - 0,54грн.; водовідведення-0,54грн.
У випадку зміни тарифів на послуги, Виконавець повідомляє про це Споживача, відповідно до чинного законодавства України через засоби масової інформації, без додаткового узгодження розмірів і строків введення нових тарифів. Споживач здійснює оплату за надані послуги по новим тарифам без додаткового узгодження (п.2.2. договору).
Відповідно до п.2.3 Договору плата за надані послуги за наявності засобів обліку води справляється за їх показаннями згідно 3 пунктами 10-12 Правил №630.
Відповідно до п.3.1. Договору розрахунки за надані послуги здійснюються Споживачем у грошовій формі протягом п'яти банківських днів після пред'явлення платіжної вимоги, рахунку або квитанції. Можливі інші форми оплати наданих послуг, які не суперечать діючому законодавству України.
Пунктом 3.3 Договору передбачено, що при оформленні платіжного доручення або протоколу взаємозаліку, у графі "призначення платежу" Споживач повинен вказати період, за який проводиться оплата, номер, дату рахунку та договору. У разі відсутності у платіжному дорученні або протоколі цих даних, перерахована оплата зараховується Виконавцем в рахунок попередньої оплати.
Відповідно до п.3.4. Договору. Акт звіряння взаємних розрахунків проводиться щомісяця (не пізніше 15 числа останнього квартального місяця) і є письмовою формою визнання боргу. Акт звірки взаємних розрахунків підписується уповноваженими на це особами - із сторони Виконавця - начальник Водозбуту або заступник начальника Водозбуту з бухгалтерського обліку, зі сторони Споживача - голова або бухгалтер.
Споживач згідно п.4.2.1 Договору зобов'язався своєчасно, в установлені договором строки, оплачувати послуги централізованого постачання холодної води і водовідведення відповідно до встановлених тарифів та забезпечити збір платежів.
Точки розподілу, в яких здійснюється передача послуг від Виконавця до Споживача визначаються актами розмежування балансової належності, які є невід'ємною частиною Договору (п. 6.1).
На виконання обов'язків, передбачених Договором, позивач за період з червня 2019 року по листопад 2019 року надав відповідачу послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що підтверджується актами приймання-передачі послуг (арк.с. 15-20) у кількості 3027,00м3 води, та 3027,00 м3 стоків на загальну суму 65 528,49грн.
Споживач, ОК "ЖБК "Рассвет-16", розташований за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Співдружності, буд.87. Особовий рахунок відкрито споживачу за №55.
Нарахування за надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення виконано позивачем відповідно до показів загальнобудинкового лічильника води: марка МТК-ЦА, Оп-15, заводський № 201306002121, дата останньої державної повірки 18.09.2019. Прилад обліку в місцях його приєднання до трубопроводу опломбовано пломбою С 52431587. Позивачем у якості доказів надані копії Акту №1481 зняття охоронної пломби та деталей опломбування від 23.08.19, Акту №1867 встановлення охоронних пломб та деталей опломбування від 23.09.19, Акту №478 ТІ від 12.02.19 технічного обстеження системи водопостачання та водовідведення споживача послуг за Договором №160 від 24.01.06, Припису №311 від 12.02.19, Акту №1158 ТІ від 01.04.19 технічного обстеження системи водопостачання та водовідведення споживача послуг за Договором №160 від 24.01.06, Припису №783 від 01.04.19 (арк..с.27-32).
Позивачем відповідно до умов договору за період з 01.06.2019 по 30.11.2019 було виставлено відповідачу рахунки на оплату послуг з централізованого водопостачання та водовідведення на загальну суму 65528,49грн., а саме:
№26171/06/55н від 27.06.2019 на суму 10 601,68грн., в тому числі пеня в сумі 124,05грн., який був вручений відповідачу нарочно 23.07.2019 (реєстр - попередження, а.с.23);
№ 30702/06/55и від 30.07.2019 на суму 13 421,76грн., який був вручений відповідачу нарочно 02.12.2019 (реєстр - попередження, а.с.34);
№ 35321/06/55н від 29.08.2019 на суму 10 867,29грн., який був вручений відповідачу нарочно 07.11.2019 (реєстр - попередження, а.с.33);
№40104/06/55н від 30.09.2019 на суму 12 144,53грн., який був вручений відповідачу нарочно 07.11.2019 (реєстр - попередження, а.с.33);
№ 44507/06/55н від 31.10.2019 на суму 12 144,53грн., який був вручений відповідачу нарочно 04.11.2019 (реєстр - попередження, а.с.33);
№ 49171/06/55н від 29.11.2019 на суму 6 658,41грн., в тому числі пеня в сумі 185,66грн., який був вручений відповідачу нарочно 02.12.2019 (реєстр - попередження, а.с.34).
Відповідачем частково сплачено за послуги за спірний період у сумі 27 130,47грн. (Виписка з реєстру платежів від ОК "ЖБК "Рассвет-16" міститься в матеріалах справи, а.с.37).
У зв'язку з невиконанням Відповідачем своїх обов'язків в частині своєчасної оплати за отримані послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення згідно Договору №160 від 24.01.2006 за період з 01.06.2019 по 30.11.2019 у ОК "ЖБК "Рассвет-16" перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 38 398,02 грн. (65528,49грн.- 27 130,47грн.), яку і просить стягнути позивач.
Наведене і є причиною звернення із позовом до суду.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що між сторонами, внаслідок укладання договору про надання послуг з централізованого постачання питної води і водовідведення № 521 від 09.10.2013 виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України та спеціальних законів - Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Закону України "Про питну воду та питне водопостачання".
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань відповідно до статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статей 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, а згідно з нормами статті 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
У пункті 1.2. Правил № 190 надані визначення, зокрема, наступних термінів: виробник послуг централізованого водопостачання та водовідведення - суб'єкт господарювання, що виробляє або створює послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (далі - виробник); вузол обліку - комплект засобів вимірювальної техніки, занесених до Державного реєстру вимірювальної техніки, що призначені для вимірювання і реєстрації результатів вимірювання та обладнання для влаштування вузла відповідно до вимог нормативних документів; замовник послуг з централізованого водопостачання та водовідведення - споживач або суб'єкт господарювання, який має намір здійснити будівництво (реконструкцію) об'єкта архітектури з наступним його приєднанням до систем централізованого питного водопостачання та водовідведення; межа балансової належності - лінія розподілу елементів систем водопостачання та водовідведення і споруд на них між власниками або користувачами.
Згідно з нормами статті 1 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" централізоване водовідведення господарська діяльність із відведення та очищення комунальних та інших стічних вод за допомогою комплексу об'єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, пов'язаних єдиним технологічним процесом.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг визначає Закон України "Про житлово-комунальні послуги".
Так, предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках (частина 1 статті 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Відповідно до норм статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; колективний споживач - юридична особа, що об'єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги; споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач.
Статтею 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є:
1) споживачі (індивідуальні та колективні);
2) управитель;
3) виконавці комунальних послуг.
Виконавцями комунальних послуг, зокрема, є: щодо послуг з централізованого водопостачання - суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання; щодо послуг з централізованого водовідведення - суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водовідведення.
Частиною 2 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено обов'язок індивідуального споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить також з наступного.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як було встановлено судом, з урахуванням умов пункту 3.1. договору, оплата за надані в період з червня 2019 року по листопад 2019 року послуги з централізованого водопостачання та водовідведення повинна була здійснюватися споживачем протягом п'яти банківських днів з моменту пред'явлення (вручення) рахунку.
Отже, строк оплати наданих послуг за рахунками:
№26171/06/55н від 27.06.2019 на суму 10 601,68грн. є таким, що настав 30.07.2019,
№ 30702/06/55и від 30.07.2019 на суму 13 421,76грн. є таким, що настав 09.12.2019,
№ 35321/06/55н від 29.08.2019 на суму 10 867,29грн. є таким, що настав 14.11.2019,
№40104/06/55н від 30.09.2019 на суму 12 144,53грн. є таким, що настав 14.11.2019,
№ 44507/06/55н від 31.10.2019 на суму 12 144,53грн. є таким, що настав 11.11.2019,
№ 49171/06/55н від 29.11.2019 на суму 6 658,41грн. є таким, що настав 09.12.2019.
В наведений строк відповідач свої зобов'язання з оплати вартості наданих послуг у сумі 38 398,02грн. не виконав.
Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Доказів на підтвердження погашення залишку заборгованості в сумі у сумі 38 398,02грн. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.
Враховуючи зазначені норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв'язку з чим підлягають задоволенню, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.
Враховуючи вищевикладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 38 398,02 грн.
З метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов'язань - способи або види забезпечення виконання зобов'язань.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
При цьому, неустойка, виходячи з приписів статей 546, 549 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов'язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов'язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання боржником.
Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов'язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов'язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов'язання.
Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно зі статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Так, у пункті 5.5. договору сторони передбачили, що при несвоєчасній оплаті споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,5% від суми платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який сплачується пеня.
За прострочення виконання зобов'язання на підставі пункту 5.5. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 01.08.2019 по 18.12.2019 в сумі 1400,83 грн.
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені, зробленого позивачем, та встановлено, що під час його проведення позивачем було вірно визначено суму заборгованості та період прострочення (за кожним рахунком окремо), арифметично розрахунок проведено також вірно. Отже, розрахунок пені, долучений позивачем до позовної заяви (а.с.13), визнається судом обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства, умовам договору та фактичним обставинам справи.
Враховуючи все вищезазначене, позовні вимоги про стягнення пені в сумі 1400,83 грн. визнаються судом обґрунтованими.
Окрім вимоги про стягнення основного боргу та пені позивач просить стягнути три відсотки річних у розмірі 134,72грн. за загальний період з 01.08.2019 по 18.12.2019.
Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом ч.2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних, зробленого позивачем (а.с.12), та встановлено, що під час його проведення позивачем було вірно визначено суми заборгованості та періоди прострочення (за кожним рахунком окремо), арифметично розрахунок проведено також вірно.
Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в сумі 134,72 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю у розмірі 39933,57грн., з яких: основний борг у розмірі 38 398,02 грн., пеня у розмірі 1 400,83 грн., 3 % річних у розмірі 134,72 грн.
Щодо розподілу судових витрат по справі суд зазначає таке.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду:
- позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921 грн. 00 коп.) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; - позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ціна позову становила 39933,57 грн., отже, сума судового збору за подання даного позову складала 1 921 грн. 00 коп. (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб). Під час звернення із позовом до суду (позивач звернувся до суду 27.12.2019), позивач сплатив судовий збір в сумі 1921 грн. 00 коп. відповідно до платіжного доручення № 6110 від 16.12.2019 (а.с.44).
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у розмірі 1921,00 грн.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Комунального підприємства "Кривбасводоканал" до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Рассвет-16" про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з централізованого постачання питної води і водовідведення № 160 від 24.01.2006 за період з 01.06.2019 по 30.11.2019 у розмірі 39 933,57 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Рассвет-16" (50050, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Співдружності, будинок 87, ідентифікаційний код 21930813) на користь Комунального підприємства "Кривбасводоканал" (50027, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Єсеніна, будинок 6А; ідентифікаційний код 03341316) заборгованість за надані послуги з централізованого постачання питної води та водовідведення згідно договору № 160 від 24.01.2006 за період з 01.06.2019 по 30.11.2019 у розмірі 38 398 (тридцять вісім тисяч триста дев'яносто вісім)грн.02 коп., пеня у розмірі 1 400 (одна тисяча чотириста)грн.83 коп., 3 % річних у розмірі 134 (сто тридцять чотири)грн.72 коп., витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна)грн.00коп., про що видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення підписано 10.03.2020
Суддя Н.М. Євстигнеєва