Справа № 265/1343/20
Провадження № 2/265/852/20
10 березня 2020 року місто Маріуполь
Суддя Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області Костромітіна О.О., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , третя особа - ОСОБА_21 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном шляхом зняття з реєстрації місця проживання,-
24 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом. У позовній заяві позивач просив звільнити його від сплати судового збору за подачу позовної заяви, посилаючись на важкий матеріальний стан, оскільки в нього відсутні будь-які збереження або майно, реалізація якого б дозволяла сплатити судовий збір у необхідному розмірі.
Вивчивши матеріали позову, суддя приходить до висновку про наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно до ст. 4 ч.2 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви не майнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 840,80 гривень.
Згідно ч.1, ч.3 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони,суд може своєю ухвалою за її клопотанням звільнити від сплати судового збору.
Аналіз судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Проте, на обґрунтування заявленого позивачем клопотання про звільнення від сплати судового збору, останнім надано відомості з державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків, в якій вказані лише І та ІІІ квартали 2019 року, що позбавляє суд можливості оцінити майновий стан позивача у повному обсязі. Також відповідно до довідки виданої Маріупольським міським центром зайнятості від 27.12.2019 року позивач не перебуває на обліку в Маріупольському міському центрі зайнятості як безробітний і допомогу по безробіттю не отримує.
Враховуючи відсутність достатніх та достовірних доказів тяжкого матеріального стану позивача, який не дозволяє йому сплатити встановлену законодавством ставку судового збору за подання до суду даного позову, клопотання останнього про звільнення від сплати судового збору є необґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач звертається до суду із позовом, який містить дев'ятнадцять вимог немайнового характеру.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі, коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку про те, що позивачу слід сплатити судовий збір за кожну вимогу немайнового характеру, а саме 15975,20 гривень та квитанцію або інший документ, що підтверджує доплату судового збору, надати до суду, або ж надати суду докази тяжкого матеріального стану.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
При таких обставинах, відповідно до ст. 185 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без руху з зазначенням недоліків позовної заяви та наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суд,-
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , третя особа - ОСОБА_21 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном шляхом зняття з реєстрації місця проживання - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені у мотивувальній частині ухвали недоліки позовної заяви в строк десять днів з дня отримання позивачем копії ухвали.
Роз'яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернута позивачу.
Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання до Донецького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя.
Ухвала в частині залишення позовної заяви без руху оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Костромітіна