Справа № 953/17837/19
н/п 2/953/588/20
26 лютого 2020 року
Київський районний суд м. Харкова:
головуючий - суддя Золотарьова Л.І.
за участю:
секретаря Бломберус С.А.
позивача: ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника третьої особи Оганової В. В. ,
педагога Мельнікової М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу №953/17837/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав, призначення опікуном, стягнення аліментів, -
10.09.2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить: позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; призначити позивача піклувальним над неповнолітнім онуком ОСОБА_4 ; стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на її користь (як піклувальника), аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі ј частини з усіх видів заробітку, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення ним повноліття.
Як на підставу позову посилається на те, що її дочка, ОСОБА_5 , з 31.08.2002 р знаходилась в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Від сумісного проживання у них народився її онук, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ІНФОРМАЦІЯ_3 її дочка, померла. З того часу її онук, проживає у неї. Його батько, ОСОБА_2 , з початку 2017 р. не приймає ніякої участі у вихованні сина, не цікавиться успіхами та бажаннями дитини, станом його здоров'я, матеріально допомагає дуже рідко. Онук спостерігається у багатьох медичних спеціалістів, раз у рік йому потрібно обов'язково робити МРТ головного мозку. Він перебуває на обліку в Інституті охорони здоров'я дітей та підлітків, міської клінічній лікарні № 4, КНП «Міська дитяча поліклініка №23». ОСОБА_4 знаходиться на диспансерному обліку у лікаря- невропатолога з діагнозом - арохноідальна кіста головного мозку. ВСД. Вона неодноразово зверталась к відповідачу з проханням зайнятися лікуванням ОСОБА_4 , але відповідач не реагував на її прохання. Батько, ОСОБА_2 , ні особисто, ні телефоном с класним керівником не спілкується. Батьківські збори не відвідує. Оскільки на теперішній час відповідач є законним представником дитини, вона не можу отримати деякі документи, які підтверджують особу онука, відправити його ані на відпочинок, звернутися до деяких медичних спеціалістів, де, відповідно закону, необхідна згода батька. ОСОБА_4 перебуває на обліку Служби у справах дітей по Київському району як дитина, яка опинилась в складних життєвих обставинах, у зв'язку з тим, що його батько ухиляється від виконання батьківських обов'язків. Оскільки відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини на протязі тривалого часу, вона вимушена звернутися до суду з позовом про позбавлення його батьківських прав та проханням призначити її піклувальником онука.
Ухвалою суду від 16.09.2019 року відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено проводити в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.
Ухвалою суду від 15.11.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В грудні надійшли заперечення від відповідача, відповідно до яких, він не визнає позов, посилається на те, що після смерті своєї дружини, він працював водієм на автобусі дальнього слідування. Утримання, виховання, навчання дитини потребує значних матеріальних витрат. Так як там була хороша заробітна плата, він не хотів втратити цю роботу, так як у нього залишився син, і йому треба було його годувати, одягати і сплачувати усі потреби. Позивач, ОСОБА_1 , допомагала йому поки він був у рейсах. Він не пиячу, веде нормальний спосіб життя, працює постійно в рейсах.
Матеріально він допомагає, допомагав і буде допомагати, бо це його син. Після того, як він дізнався, що позивач хоче позбавити його батьківських прав, він почав офіційно (переводами) допомагати грошима сину, про що має підтвердження.
В судовому засіданні позивачка позов підтримала з підстав зазначених у позові.
Відповідач частково заперечував проти позову, не згоден з вимогою про позбавлення його батьківських прав. Посилаюсь на те, що він дійсно надав згоду з тим, щоб його син проживав з бабусею, оскільки він працював водієм дальнього сполучення. Він надавав матеріальну допомогу сину стільки скільки міг і тоді, коли були гроші. З сином він не спілкується та не бачиться, оскільки останній уникає з ним спілкування. Про стан здоров'я його сина йому нічого не було відомо, дізнався тільки у судовому засіданні, розвитком дитини він не займається, результати навчання не цікавився, останній раз він був у школі у 2017 році. Вважає, що бабуся налаштовує його проти нього. На даний час він не може спілкуватися із сином. Які додаткові заклади відвідує його син він не знає. Проти стягнення аліментів не заперечував.
Представник Департаменту служб у справах дітей в повному обсязі підтримала позовні вимоги ОСОБА_1 у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 тривалий час ухиляється від виконання батьківських обов'язків, не приймає участі у вихованні дитини, не цікавиться станом здоров'я сина, що відповідно до ч.2 ст.164 СК України є підставою для позбавлення його батьківських прав. Висновок служби у справах дітей про доцільність позбавлення батьківських прав підтримала. Зазначила, що навидь після подання позову про позбавлення батьківських прав відповідач не почав цікавитися життям дитини, достовірно знаючи діагноз сина він не відвідав лікарів, не поцікавився станом його здоров'я, що з його боку є приступним, по відношенню до цієї дитини та свідчить про нехтуванням батьківських прав. На засідання комісії відповідач також не з'являвся, що свідчить про байдужість відповідача, йому нецікаво, позбавлять його батьківських прав чи ні. Посилання відповідача про те, що він надає допомогу не свідчить про те, що він у повній мірі виконує батьківські обов'язки, утримання батьками своїх дітей є їх обов'язком.
Суд, вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно з свідоцтва про народження батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .
Відповідно до свідоцтва про смерть, ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_5 .
Згідно зі ст. 12 Закону України Про охорону дитинства", виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Проте жодного з покладених законом на батьків обов'язків відповідачка не виконує.
Відповідно до листа КЗ «Харківська загальноосвітня школа 1-3 ступенів №158 Харківської міської ради Харківської області» від 17.07.2019 року №444, вбачається, що ОСОБА_4 є учнем даної школи, вихованням дитини займається бабуся, дідусь та його тітка. Батько ОСОБА_2 ні особисто ні телефоном з класним керівником не спілкувався, батьківські збори не відвідував.
Відповідно до листа Департаменту охорони та здоров'я Харківської ради КНП «міська дитяча поліклініка 23» від 16.07.2019 року №938,вбачається, що ОСОБА_4 знаходиться під наглядом фахівців лікувального закладу. Лікарню відвідує у супроводі бабусі та дідуся. ОСОБА_4 знаходиться на диспансерному обліку у лікаря - невропатолога з діагнозом - арохноідальна кіста головного мозку. ВСД. Батько станом здоров'я дитини не цікавиться, мешкає окремо.
З акту обстеження умов проживання від 03.09.2019 року, вбачається, що для виховання та проживання створені усі належні умови.
Частиною 4 ст. 155 СК України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Відповідно до п. 16 постанови пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або з власної ініціативи вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.
Питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітнього сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , було розглянуто на засіданні Комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Харківської міської ради. На засіданні Комісії було встановлено, що ОСОБА_4 опинився в складних життєвих умовах, його мати померла, він мешкає з бабусею. Батько живе окремо та вихованням свого сина не займається, від виконання батьківських обов'язків ухиляється, не приймає участі у вихованні та матеріальному утриманні дитини, не цікавиться станом здоров'я сина, його навчанням та дозвіллям.
У судовому засіданні, за участю педагога, неповнолітній ОСОБА_4 пояснив, що з 2014 року він проживає з бабусею та тіткою, які про нього піклуються, бажає і далі проживати разом із ними. Зазначив, що після смерті матері протягом року він спілкувався батьком, потім спілкування зійшло нанівець, оскільки вони завжди сварилися, в них різні погляди на життя, батько ніколи не підтримував його у складних ситуаціях, не надавав моральної підтримки. Батько не цікавиться його успіхами у школі, станом здоров'я, не цікавився, тим, як він сходив до військкомату. Вони ніколи разом не проводять часу.
Педагог зазначила, що диск на дитину не здійснюється, він розуміє питання, відповідає спокійно та правдиво.
Свідок ОСОБА_11 , пояснила, що вона є рідною тіткою ОСОБА_4 . Останні три роки батько зовсім не цікавиться життям дитини. У ОСОБА_4 була травма ноги, два тижні ходив у гіпсі, так батько жодного разу не відвідав сина, хоча йому достеменно було відомо про даний випадок. Крім того у ОСОБА_4 багато проблем із здоров'ям, йому потрібно на протязі всього свого життя перебувати на обліку у невропатолога, крім того кожні три місяці він відвідує ендокринолога, проходить комплексний огляд у приватних лікарнях. ОСОБА_2 інформація про стан здоров'я дитини доносилась, однак він не реагував, допомогу не надавав, станом здоров'я свого сина не цікавився. Так ОСОБА_4 декілька разів втрачав свідомість на вулиці, школі, оскільки у нього кіста головного мозку. У неї як у рідної тітки та у бабусі виникають перепони у надані своєчасної медичної допомоги ОСОБА_4 , так як в медзакладах вимагають підпис батьків, а ОСОБА_2 поряд немає.
Доводи відповідача про те, що бабуся налаштовує ОСОБА_4 проти нього, в судовому засіданні відповідачем не доведені.
Суд приймає до уваги, що відповідач допомагав та допомагає сину, але зазначає, що матеріальне забезпечення дітей є обов'язком батьків.
Враховуючи те, що відповідач свідомо, злісно, без будь-яких наявних причин нехтує своїми батьківськими обов'язками, не займається вихованням та матеріальним утриманням дитини, не створює умов для його фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, суд погоджується з висновком Департаменту служб у справах дітей, та в інтересах дитини вважає доцільним позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно його сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Статтею 58 ЦК України та статтею 243 СК України передбачено, що опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.
Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки (ст.55 ЦК України).
Відповідно до ст. 244 СК України, опікуном, піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа. При призначенні дитині опікуна або піклувальника органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини.
Відповідно до висновку про стан здоров'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , протипоказань до виконання обов'язків опікуна не має.
Відповідно до довідки наданої ГУПФУ в харківській області ОСОБА_1 отримує пенсію за віком.
Відповідно до свідоцтва про право власності. ОСОБА_1 належить на праві спільної сумісної власності квартира за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до висновку від 17.10.2019 року, орган опіки та піклування вважає за доцільно призначити ОСОБА_1 піклувальником над неповнолітнім ОСОБА_4 у разі позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 .
З наданих до суду доказів вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , житлом забезпечена, до кримінальної відповідальності не притягувалася. Протипоказань за станом здоров'я щодо призначення її опікуном не має. Створила всі умови, необхідні для проживання, повноцінного виховання та утримання неповнолітнього ОСОБА_4 .
За таких підстав, суд вважає, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , може бути призначена опікуном над ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки вона може забезпечити необхідні умови утримання та виховання, що буде відповідати інтересам дитини.
Згідно ч.2 ст.166 СК України позбавлення батьківських прав не звільняє батьків від обов'язків по утриманню дитини.
Згідно зі ст. 180, ч. 2 ст. 181 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно ч. 1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує матеріальний стан платника аліментів, однак в силу ч.2 ст.182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Частиною 1 ст.191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Враховуючи, що відповідач позов в цій частині визнав, є здоровою, працездатною людиною, інших осіб на утриманні не має, має можливість організувати своє життя таким чином, щоб надавати матеріальну допомогу сину, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги та стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_4 , в розмірі запропонованому позивачем, тобто ј частину з усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подачі позову, тобто з 10.09.2019 року та на період до його повноліття.
Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору за вимогу щодо стягнення аліментів, то з відповідача на користь Держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.
Керуючись ст.ст. 150, 164 ч.1 п.2, 165, 180, 183, 191 СК України, ст.ст. 81, 89, 141, 200, 263-265, 430 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав, призначення опікуном, стягнення аліментів - задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , піклувальником над неповнолітнім онуком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі ј частини з усіх видів заробітку, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10.09.2019 року до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення у частині стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Держави судовій збір у розмірі 768 грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржено у встановлено порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_2
Третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, код 35857909 м. Харків, вул. вул. Чернишевська, 55.
Повний тек рішення виготовлений 10.03.2020 року.
Головуючий -