печерський районний суд міста києва
Справа № 757/56639/19-к
24 жовтня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .,-
До провадження слідчого судді надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Обґрунтовуючи подане клопотання, слідчий зазначає, що слідчим відділом Печерського УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019100060004657 від 22.10.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 22.10.2019 приблизно о 07 год. 00 хв. ОСОБА_5 зайшов до приміщення Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, 16.
Перебуваючи у приміщенні вказаного госпіталю, а саме: на другому поверсі у відділенні абдомінальної хірургії, ОСОБА_5 шляхом вільного доступу зайшов до приміщення палати № 9, тим самим проник до зазначеного приміщення, та помітив на тумбочці мобільний телефон марки “Iphone 6”, вартістю 2750 грн., який належить потерпілому ОСОБА_8 .
В клопотанні вказано, що реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне повторне викрадення чужого майна, діючи з корисливим мотивом, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає з працівників госпіталю та не може перешкодити, вважаючи, що його дії залишаться непомітними для оточуючих, взяв з тумбочки мобільний телефон марки “Iphone 6”, сірого кольору, вартістю 2750 грн., та поклавши його до внутрішньої кишені своєї куртки вийшов з приміщення Національного військово-медичного клінічного центру « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Суд встановив, що 23 жовтня 2019 року, відповідно до ст.ст. 40, 42, 276, 277, 278 КПК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Жовті Води, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, тимчасово не працюючого, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуваючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, -
16.10.2013 року вироком Комсомольського міського суду Полтавської області за ч. 3 ст.185 КК України до 3-х років позбавлення волі із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України з випробуванням з іспитовим строком 1 рік;
27.03.2014 року вироком Комсомольського міського суду Полтавської області за ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 70 та ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі з випробування на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 3 роки;
18.01.2016 року вироком Дніпровського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України до 4-х років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання за цим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання, призначеного вироком Комсомольського міського суду Полтавської області від 27.03.2014 року і остаточно призначено покарання за сукупністю вироків у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі,-
повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, тобто у вчиненні таємного викрадення чужого майна, вчинененого повторно.
Підозра ОСОБА_5 обґрунтовується та підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема:
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 23.10.2019;
- протоколом огляду місця події від 22.10.2019;
- протоколом огляду місця події від 22.10.2019;
- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 23.10.2019;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 23.10.2019;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 23.10.2019;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 23.10.2019;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 23.10.2019;
- протокол допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 23.10.2019;
- протоколом огляду речей від 23.10.2019.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні корисливого тяжкого злочину, за який Кримінальним кодексом України передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від трьох до шести років.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Слідчий в клопотанні зазначив, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_5 може:
-переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки міцних соціальних зв'язків не має, не має постійного місця проживання та роботи;
-незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинений злочин;
-вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_5 неодноразово затримувався під час вчинення аналогічних корисливих злочинів або замаху на їх вчинення, що підтверджується довідкою з Інформаційно-пошукової системи Національної поліції України, та підозрюваним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, у кримінальному провадженні № 12019100020003207 від 03.05.2019, досудове розслідування у якому здійснюється слідчим відділом Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та знову вчинив новий злочин проти власності.
Слідчий вказує, що ризики є реальними, стійкими, триваючими та виправдовують даний запобіжний захід. Проаналізувавши всі дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , сторона обвинувачення прийшла до висновку, що застосування більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою, не зможе усунути ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, та не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.
В судовому засіданні прокурор доводи клопотання підтримав, просив його задовольнити, зазначив, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м'які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, доводи клопотання не визнавав, зазначаючи що ризики перебільшені.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку свого захисника та просив в задоволенні клопотання відмовити.
Заслухавши прокурора, захисника, підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати стороннього спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя не погоджується з доводами сторони захисту та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до клопотання копій матеріалів кримінального провадження.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, інкримінованого йому стороною обвинувачення.
Прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні вважає недостатньою застосування більш м'якого запобіжного заходу.
За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, та не приймає доводи сторони захисту.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, корисливий мотив кримінального правопорушення, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у якому він підозрюється, вважаю за необхідне визначити заставу, з урахуванням положень ч. 5 ст. 182 КПК України, у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 38 420 грн. 00 коп. у національній грошовій одиниці, оскільки, внесення застави саме в такому розмірі, на думку слідчого судді, може гарантувати виконання підозрюваним покладени на нього обов'язків.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов'язки:
-не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, до 20.12.2019 року, до 22:10 год включно.
Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 альтернативний запобіжний захід в межах 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 38 420 грн. 00 коп. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок:
Отримувач ТУ ДСАУ у м. Києві
ЄДРПОУ банку: 26268059;
МФО 820172;
Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ.
р/р 37318005112089;
призначення платежу: застава за …(ПІБ, дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) … від … (дата ухвали).. по справі № …, кримінальне провадження № ….., внесені (ПІБ особи, що вносить заставу) згідно квитанції від (дата та № квитанції).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали та надати документ, що це підтверджує слідчому, прокурору, суду.
Покласти на підозрюваного такі обов'язки:
-не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити в межах строків досудового розслідування, тобто до 20.12.2019 року включно.
У разі внесення застави підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, передбачені ст. 182 КПК України.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя: ОСОБА_1