Справа № 761/31393/14-к
Провадження № 1-кп/761/164/2020
17 лютого 2020 року м. Київ
Шевченківський районний суд м. Києва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , судді ОСОБА_2 , присяжних ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_6 , прокурора ОСОБА_7 , потерпілого ОСОБА_8 , представника потерпілих ОСОБА_9 , захисника ОСОБА_10 , обвинуваченого ОСОБА_11 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України,
Судом присяжних проводиться судовий розгляд у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням останнього у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України.
У зв'язку з неможливістю закінчити судовий розгляд до закінчення дії запобіжного заходу, обраного обвинуваченому ОСОБА_11 , прокурором ОСОБА_7 заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту, з урахуванням того, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не перестали існувати та не зменшились.
Представник потерпілих ОСОБА_9 та потерпілий ОСОБА_8 підтримали позицію прокурора.
ЗахисникОСОБА_10 та обвинувачений ОСОБА_11 не заперечували щодо продовження терміну застосування до останнього домашнього арешту, проте клопотали про пом'якшення дії такого запобіжного заходу, з метою реалізації ОСОБА_11 права на працю. А отже сторона захисту вважає, що до обвинуваченого ОСОБА_11 достатнім буде застосування домашнього арешту в нічний час доби.
Вислухавши думку учасників процесу, перевіривши матеріали кримінального провадження, головуючий у справі, керуючись принципом правової визначеності, приходить до наступного висновку.
Заслухавши доводи сторони обвинувачення в особі прокурора, сторони захисту, потерпілого та його представника, дослідивши наявні матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку про таке.
Так, статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні клопотання прокурора ОСОБА_7 про продовження терміну дії застосованого відносно ОСОБА_11 запобіжного заходу, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд, згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, також враховує тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується та особисті обставини його життя, а також стан його здоров'я.
З урахуванням особи обвинуваченого, суд встановлює що на даний час все ще існує певна ймовірність намагань з боку ОСОБА_11 ухилитися від суду, проте з урахуванням бездоганної процесуальної поведінки останнього протягом перебування під домашнім арештом, його стану здоров'я, колегія суддів приходить до переконання про низьку ймовірність вчинення обвинуваченим таких дій.
Вивченням матеріалів, та дослідженням відомостей, отриманих в судовому засіданні, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_11 в перебігу тривалого перебування під вартою та на цілодобовому домашньому арешті з липня 2014 року, фактично був позбавлений можливості реалізації своїх конституційних прав, зокрема на працю та на охорону здоров'я. Останній неодноразово звертався до суду з клопотаннями про надання йому можливості поліпшення стану здоров'я, втраченого в Київському слідчому ізоляторі та можливості працевлаштування з метою забезпечення своїх життєвих потреб.
При цьому суд враховує, що виходячи з практики ЄСПЛ, вбачається, що Європейською конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачений механізм захисту та реалізації закріплених прав і свобод через механізм Європейського суду з прав людини. Захист права на здоров'я безпосередньо Конвенцією 1950 р., як й інших соціально-економічних прав, не передбачається, але звернення за захистом цього права можливе відповідно до низки статей Конвенції 1950 р. і така практика Європейського суду з прав людини існує, зокрема, при порушенні права на: життя (ст. 2 Конвенції), заборону тортур (ст. 3), права на свободу та особисту недоторканність (ст. 5), права на справедливий судовий розгляд (ст. 6), права на повагу до особистого і сімейного життя, на недоторканність житла (ст. 8).
Реалізація права на життя не можлива без реалізації права на здоров'я та працю. Адже нормальне біологічне та соціальне функціонування людини не можливе без здоров'я та можливості отримувати гідне грошове забезпечення. Реалізація права на життя у повному об'ємі можлива лише при гарантуванні права на здоров'я та права на працю. При цьому обвинуваченим суду надано довідку від 07.02.20 про те, що він став на облік в Подільській районній філії Київського міського центру зайнятості як такий, що шукає роботу. Проте ОСОБА_11 зазначає, що для працевлаштування необхідно мати можливість перебувати на роботі весь трудовий день, однак діючий на даний час обов'язок у виді перебування за місцем проживання з 15.00 години до 09.00 години наступної доби, об'єктивно позбавляє його можливості отримати гідну роботу.
Суд при вирішенні клопотання також враховує дані про особу обвинуваченого ОСОБА_11 , його соціальний статус, наявність у нього сімейних зв'язків, а також його репутацію та майновий стан та приходить до висновку, що відносно ОСОБА_11 , з урахуванням викладеного, необхідно продовжити застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту в певний час доби з таким розрахунком, щоб останньому було забезпечено право на працевлаштування. Такий запобіжний захід на переконання суду у повному обсязі забезпечить дотримання обвинуваченим належної процесуальної поведінки.
На підставі зазначеного вище, суд присяжних приходить до переконання про необхідність задоволення клопотання сторони обвинувачення про продовження ОСОБА_11 строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту з покладенням на нього ряду обов'язків, визначених вимогами ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись вимогами ст. 49 Конституції України, Європейською конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року,ст.ст. 176-178, 181, 184, 193-194, 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора ОСОБА_7 задовольнити.
Продовжити термін дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту, обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 17 квітня 2020року включно.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період з 19 години 00 хвилин до 08 години 00 хвилин наступної доби.
-прибувати до суду за його першою вимогою;
-повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
-утримуватися від спілкування зі свідками обвинувачення та потерпілими у кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, які дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
-носити електронний засіб контролю.
Строк дії обов'язків щодо обвинуваченого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити тривалістю 60 (шістдесят) днів, тобто до 17 квітня 2020року включно.
Виконання ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо обвинуваченого ОСОБА_11 покласти на співробітників Подільського УП ГУ НП в м. Києві, а контроль за його виконанням - на прокурора, який підтримує державне (публічне) обвинувачення у даному кримінальному провадженні.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та апеляційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: _____________ ОСОБА_1
Суддя: _____________ ОСОБА_2
Присяжні: _____________ ОСОБА_5
_____________ ОСОБА_3
____________ ОСОБА_4