Справа № 493/1921/19
Провадження № 2/493/161/20
26 лютого 2020 року м. Балта Одеської області
Балтський районний суд Одеської області в складі
головуючого-судді ІЛЬНІЦЬКОЇ О.М.
за участю секретаря АНТОСЮК Н.В.
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідачки ОСОБА_3
представника відповідачки ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балта цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину,
06.11.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Балтського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_3 про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.
Ухвалою судді Балтського районного суду Одеської області від 13.11.2019 року провадження по даній цивільній справі відкрито, постановлено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
29.11.2019 року від представника відповідачки надійшов відзив на позовну заяву.
05.12.2019 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив.
Ухвалою Балтського районного суду Одеської області від 27.12.2019 року провадження по даній цивільній справі закрите та справу призначено до судового розгляду.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в жовтні 2018 року між ним та ОСОБА_3 була досягнута усна домовленість щодо продажу приміщення гаражу. Згідно домовленості ОСОБА_1 зобов'язався сплатити ОСОБА_3 кошти в розмірі 3000 доларів США, а ОСОБА_3 зобов'язалася продати ОСОБА_1 належний їй гараж, оформивши договір купівлі-продажу нотаріально.
На виконання досягнутої домовленості ОСОБА_1 сплатив ОСОБА_3 кошти в розмірі 3000 доларів США, про що остання власноруч написала розписку та передала її ОСОБА_1 , а також передала йому гараж.
В подальшому ОСОБА_3 відмовилася виконувати обов'язки на раніше досягнутих умовах, а саме укладати договір купівлі-продажу та нотаріально його посвідчувати без додаткової оплати позивачем понесених нею витрат на підготовку документів для оформлення правочину.
Враховуючи те, що договір купівлі-продажу посвідчений нотаріально з ОСОБА_3 не був, але на його виконання останній було сплачено грошові кошти, які вона не повертає позивачеві в позасудовому порядку вирішити дане питання не вдається за можливе, тому з метою захисту своїх порушених прав та інтересів він вимушений був звернутися до суду з позовом про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, у зв'язку з чим просив суд застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину та стягнути з ОСОБА_3 кошти в сумі 84780 грн., що еквівалентно 3 тисячам доларів США на час передачі коштів.
В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали та пояснили, що він домовився з ОСОБА_3 про укладення договору купівлі-продажу гаражу на загальну суму 3000 доларів США. Згідно досягнутої усної домовленості, було вирішено, що під час оформлення документації продажу гаражу, понесені витрати будуть між ними поділені порівну. Він передав кошти в розмірі 3000 доларів США ОСОБА_3 , а остання передала йому гараж. За вчинення договору купівлі - продажу гаражу ОСОБА_1 здійснив оплату збору з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна, але ОСОБА_3 вимагала ще повернення їй половини сплачених нею коштів, які витратила на приватизацію земельної ділянки, на якій розташований гараж, а саме сплату військового збору та ПДФО. Враховуючи, що попередньо такої домовленості між ними досягнуто не було, правочин купівлі-продажу нотаріально не посвідчувався, а сплачені за гараж кошти ОСОБА_3 добровільно не повертає, тому просить суд застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину та стягнути з ОСОБА_3 кошти в сумі 84780 грн., а також судовий збір у сумі 847,80 грн., а всього: 85627,80 грн.
Відповідачка та її представник в судовому засіданні позов визнала та пояснила, що дійсно, між нею та ОСОБА_1 було досягнуто усної домовленості щодо укладення договору купівлі-продажу гаражу, в результаті чого він передав їй 3000 доларів США, а вона йому передала гараж та розписку про отримання грошей, зобов'язавшись нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу нерухомого майна. В подальшому, укладений між ними договір купівлі-продажу нотаріально посвідчено не було, а отримані від ОСОБА_1 грошові кошти були витрачені на оформлення документації для укладення правочину, у зв'язку з понесеними витратами та скрутним матеріальним становищем вона не має змоги повернути отримані нею за гараж кошти в розмірі 3000 доларів США.
Суд, заслухавши пояснення сторін, їх представників, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було досягнуто домовленості про купівлю-продаж гаражу, належного ОСОБА_3 , за 3000 доларів США.
29.10.2018 року ОСОБА_1 передав ОСОБА_3 кошти в сумі 3000 доларів США, про що остання власноруч написала розписку, а ОСОБА_8 передала йому гараж (а.с.6).
Згідно приписів ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
В нотаріальному порядку договір купівлі-продажу гаражу оформлений не був.
Положеннями ч. 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.
Згідно статті 216 ЦК реституція як спосіб захисту цивільного права застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає в користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (двостороння реституція).
В силу ч.1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Оскільки під час укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна, а саме гаражу, вимоги закону про його нотаріальне посвідчення сторонами не були дотримані, вказаний договір є нікчемним, тому суд задовольняючи позов, вважає за необхідне застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину - договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , та стягнути в порядку реституції з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 84780 грн., що еквівалентно 3 тисячам доларів США на час передачі коштів (3000 х 28,26 грн. = 84780 грн.).
Крім цього, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України належить стягнути з відповідача на користь позивача понесені документально підтверджені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 847 грн. 80 коп.
Керуючись ст.ст. 202, 203, 209, 210, 215, 216, 220, 657 ЦК України, ст. ст. 81, 89, 141, 259,263, 265 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину - задовольнити.
Застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину та стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканки АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , кошти в сумі 84780 грн., а також судовий збір у сумі 847,80 грн., а всього: 85627,80 грн.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення судуподається через Балтський районний суд Одеської області до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Повне судове рішення складене 06.03.2020 року.