Ухвала
10 березня 2020 року
м. Київ
справа № 127/9283/19
провадження № 51-1232 ск 20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 6 серпня 2019 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 29 листопада 2019 року у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_5 , внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019020040000170,
встановив:
У касаційній скарзі захисник порушив питання про перегляд вказаних судових рішень щодо засудженого ОСОБА_5 у касаційному порядку.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що її подано без додержання приписів п. 4 ч. 2 зазначеної статті.
Так, у касаційній скарзі, серед іншого, мають міститися обґрунтування вимог особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є:
1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК);
2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК);
3) невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).
Отже, посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені у ст. 438 КПК, що є підставою для зміни чи скасування таких рішень, а також належним чином обґрунтувати свої доводи.
Проте вказаних вимог процесуального закону захисником не дотримано.
Зокрема, зазначивши у касаційній скарзі про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, захисник не вказав у чому конкретно з огляду на положення ст. 412 та ст. 413 КПК полягають такі порушення при розгляді кримінального провадження щодо ОСОБА_5 судами першої та апеляційної інстанцій, що відповідно було б підставою для скасування оскаржуваних рішень, та не обґрунтував своїх доводів у цій частині.
Натомість, як убачається зі змісту касаційної скарги, захисник оспорює правильність встановлення місцевим та апеляційним судами фактичних обставин кримінального провадження, що згідно з приписами ст. 433, ст. 438 КПК не належить до предмету перевірки суду касаційної інстанції, який є судом права, а не факту.
Відсутність у касаційній скарзі належного обґрунтування заявлених вимог перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
За таких обставин, на підставі ч. 1 ст. 429 КПК колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без руху, надавши строк для усунення недоліків.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків протягом п'ятнадцяти днів із дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_6 ОСОБА_3