Ухвала від 10.03.2020 по справі 233/514/16-к

Ухвала

10 березня 2020 року

м. Київ

справа № 233/514/16-к

провадження № 51-368 зр 17

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву прокурора у кримінальному провадженні - заступника військового прокурора Донецького гарнізону ОСОБА_6 про роз'яснення постанови колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 05 лютого 2019 року щодо ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ,

встановив:

Постановою колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 05 лютого 2019 року частково задоволено касаційну скаргу засудженого ОСОБА_8 та спільну касаційну скаргу захисника ОСОБА_10 і засудженого ОСОБА_7 . Скасовано вирок Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 07 грудня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 14 травня 2018 року щодо ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , а також в порядку ч. 2 ст. 433 КПК України щодо ОСОБА_9 і призначено новий розгляд в суді першої інстанції.

У заяві прокурор ставить питання про роз'яснення зазначеного рішення суду, оскільки воно є для нього незрозумілим в частині застосування норм матеріального права та просить роз'яснити за якими статтями Розділу ХІХ КК України «Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини)» мають кваліфікуватися дії військовослужбовців ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 за обставин встановлених судом першої інстанції, які вчинили загальнокримінальні злочини.

Заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що у роз'ясненні постанови колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 05 лютого 2019 року слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

Як убачається з тексту постанови суду касаційної інстанції від 05 лютого 2019 року, вона складена у відповідності до вимог ст. 442 КПК України з посиланням на норми діючого кримінального процесуального закону, а також закону України про кримінальну відповідальність, викладена чіткими зрозумілими реченнями і не містить у собі труднощів для розуміння її точного змісту.

В своїй заяві прокурор, по суті, просить суд касаційної інстанції дати правову оцінку діям ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та зазначити норми закону України про кримінальну відповідальність, за якими слід кваліфікувати дії останніх. Проте, у мотивувальній частині постанови суду касаційної інстанції детально викладені мотиви, з яких виходив суд касаційної інстанції при прийнятті рішення і положення закону, якими він керувався, як того вимагає п. 2 ч. 1 ст. 442 КПК України.

Враховуючи викладене, Суд приходить до висновку, що підстав для роз'яснення постанови колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 05 лютого 2019 року не вбачається.

Подана прокурором у кримінальному провадженні заява про роз'яснення судового рішення суду касаційної інстанції, по суті, є заявою, в якій він намагається делегувати суду обов'язки, покладені кримінальним процесуальним законом на органи державного обвинувачення, через передбачену ст. 380 КПК України можливість роз'яснення судового рішення.

Керуючись статтями 380, 441 КПК України, Суд

постановив:

Відмовити прокурору у кримінальному провадженні - заступнику військового прокурора Донецького гарнізону ОСОБА_6 у роз'ясненні постанови колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 05 лютого 2019 року щодо ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3