Комінтернівський районний суд м.Харкова
Провадження № 2-о/641/69/2020 Справа № 643/935/20
10 березня 2020 року м. Харків
Суддя Комінтернівського районного суду м. Харкова Онупко М.Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення,-
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме що в період з 30.07.1982 року по 30.04.1997 рік вона - ОСОБА_1 працювала на «Ясинуватському машинобудівному заводі імені 60-річчя СССР (АП «Ясинуватський машзавод»).
Вивчивши матеріали заяви, вважаю, що її слід залишити без руху, виходячи з наступного.
Згідно ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження зокрема справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Пунктом 6 ч. 1 ст.315 ЦПК України встановлено, що належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом, а частиною 8 ст. 49 ЦПК України визначено, що заявник та заінтересовані особи у справах окремого провадження мають права та обов'язки сторін, крім випадків, передбачених у розділі IV цього Кодексу.
Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Як вбачається з заяви ОСОБА_1 заявником в порушення ч. 4 ст. 294 ЦПК України не зазначено жодної заінтересованої особи.
Крім того, разом з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення заявником подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування якого заявник посилається на скрутний майновий стан, та вказала, що єдиним джерелом доходу є її пенсія.
Розглянувши зазначене клопотання, суд приходить до висновку, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
У відповідності до ч. 3 ст. 136 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Положеннями статті 8 Закону України «Про судовій збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З вищевикладеного вбачається, що підстави звільнення від сплати судового збору чітко визначено чинним законодавством України.
Крім того, у статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно ст.ст. 43, 49, 81, 136 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 до суду не надано будь-яких доказів на підтвердження її тяжкого майнового стану, які мають бути враховані при вирішенні клопотання.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що клопотання заявника про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення потрібно залишити без руху та надати заявнику строк для усунення зазначених недоліків протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - залишити без задоволення.
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без руху.
Повідомити заявника ОСОБА_1 про необхідність протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали виправити зазначені в ухвалі недоліки.
Роз'яснити, що у разі невиконання недоліків у зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб адресою: http://court.gov.ua/.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя -М. Ю. Онупко