Справа №464/1223/20
пр № 2-а/464/65/20
10 березня 2020 року м.Львів
Сихівський районний суд м.Львова
суддя Мичка Б.Р.
справа № 464/1223/20
учасники справи:
позивач ОСОБА_1
відповідач інспектор ВБДР УПП у Львівській області ДПП Сташкевич Андрій Михайлович
вимоги: скасування постанови про адміністративне правопорушення
Обставини справи
Позивач звернувся до Сихівського районного суду м.Львова із позовною заявою, в якій просить скасувати постанову серії ДП 18 № 449581 від 21 лютого 2020 року про накладення адміністративного штрафу у розмірі 340 грн; визнати протиправною та скасувати вимогу про погодження шлагбауму в органах Національної поліції № 236 від 21 лютого 2020 року.
Висновки та мотиви суду
Відповідно до ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Статтею 20 КАС України встановлені правила розмежування предметної підсудності адміністративних судів. Так відповідно до частини 1 даної статті місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.
Як вбачається з матеріалів адміністративного позову позивач в першій позовній вимозі оскаржує постанову відповідача серії ДП 18 № 449581 від 21 лютого 2020 року про накладення адміністративного штрафу у розмірі 340 гривень. В другій позовній вимозі позивач просить визнати протиправною та скасувати вимогу про погодження шлагбауму в органах Національної поліції № 236 від 21 лютого 2020 року.
На підставі матеріалів адміністративного позову суддя приходить до висновку, що перша позовна вимога про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення підсудна місцевому загальному суду як адміністративному суду, а друга позовна вимога, як така, що не визначена у частині 1 статті 20 КАС України, тобто підсудна окружному адміністративному суду.
Відповідно до ч.3 ст.21 КАС України, якщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому загальному суду як адміністративному суду, таку справу розглядає окружний адміністративний суд.
Виключна підсудність адміністративних справ встановлена ст.27 КАС України. Частиною 3 цієї статті визначено, що правила виключної підсудності застосовуються до окремих категорій адміністративних справ, визначених цим Кодексом.
Так, особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ встановлюються главою 11 розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності віднесені даним Кодексом до окремих категорій термінових адміністративних справ та визначені статтею 286.
У відповідності до частини 1 даної статті, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, суд приходить до висновку, що у поданій позовній заяві порушено правила об'єднання позовних вимог.
Відповідно до ч.5 ст.172 Кодексу адміністративного судочинства України, не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.
Згідно із п.6 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
Оскільки ч.5 ст.172 Кодексу адміністративного судочинства України передбачена пряма заборона щодо об'єднання позовних вимог з виключною підсудністю різним судам, тому відсутні підстави для застосування положень ч.6 ст.172 КАС України про роз'єднання позовних вимог, позаяк в силу абзацу 2 статті 6 статті 172 КАС України це призведе до порушення виключної підсудності позовних вимог і до розгляду справи неналежним судом, та, як наслідок, може негативно вплинути на реалізацію конституційних прав позивача.
Вищенаведене узгоджується із правовою позицією викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 9901/189/19 (провадження № 11-462заі19)
Відтак, з урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 слід повернути позивачу у відповідності до п.6 ч.4 ст.169 КАС України.
Відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст.172, 243, 248, 256, 286, 293-297 КАС України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора ВБДР УПП у Львівській області ДПП Сташкевича Андрія Михайловича про скасування постанови про адміністративне правопорушення повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається з урахуванням Перехідних положень КАС України.
Суддя Б.Р.Мичка