Справа № 464/1297/20
пр.№ 1-кс/464/418/20
06 березня 2020 року м.Львів
Слідчий суддя Сихівського районного суду м.Львова ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого Сихівського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 про арешт майна,
До суду надійшло клопотання слідчого Сихівського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 погоджене із прокурором Сихівського відділу Львівської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно, яке було вилучено 03.03.2020 слідчим Сихівського ВП ГУНП у Львівській області , а саме:
- мобільний телефон марки "Ксіомі Ноте Редмі 8" ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , котрий було вилучено та належним чином опечатано ,під час огляду місця події у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в присутності її законного представника, а саме матері ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та в присутності понятих, шляхом надання заборони розпоряджання та користування даним майном з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, знищення, перетворення, відчуження.
В обгрунтування клопотання покликається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що 02.01.2020 року, близько 23 год. 50 хв. невідома особа перебуваючи біля магазину "НАШ", що за адресою: м. Львів, вул. Сихівська, 12А шляхом вільного доступу, таємно викрала мобільний телефон марки "Ксіомі Ноте Редмі 8" ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , який належав ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим спричинила останній матеріальної шкоди на суму 5800 грн.
Відомості по вище вказаному факту 24.02.2020 року внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12020140070000336 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України.
Так, 03.03.2020 слідчим Сихівського ВП ГУНП у Львівській області було вилучено мобільний телефон марки "Ксіомі Ноте Редмі 8" ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 .
Вищевказане майно було оглянутим та визнаним речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Разом із тим, з метою збереження речових доказів у даному кримінальному провадженні, а також для забезпечення повного, об'єктивного та неупередженого проведення досудового розслідування, виникла процесуальна необхідність у накладенні арешту на вилучене майно, яке було визнано речовим доказом у цьому кримінальному провадженні.
У судове засідання слідчий та прокурор не з'явилися, слідчим подано клопотання про розгляд клопотання у її відсутності.
Володілець майна у судове засідання не викликався.
Оскільки учасники процесу у судове засідання не з'явились, то відповідно до ч.4 ст.107 КПК України фіксація судового засідання технічними засобами не здійснювалась.
Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя приходить до такого висновку.
Сихівським ВП ГУ НП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 24.02.2020 до ЄРДР за №12020140070000336, за попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України.
Частиною 1 ст.170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно вимог ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першоїстатті 170 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 1 ч.2 цієї ж статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Виходячи з положень ч.10 ст. 170 КПК України, арешт може буди накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
З матеріалів клопотання вбачаються достатні підстави вважати, що вилучені речі зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, тобто відповідає вимогам ст. 98 КПК України.
Враховуючи вищенаведене, внесене слідчим клопотання є достатньо обґрунтованим та відповідає вимогам ст.171 КПК України. З доводів, викладених ним у клопотанні вбачається, що арешт вилученого майна є необхідним для забезпечення збереження речових доказів у даному кримінальному провадженні, оскільки наявні ризики їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Підстави для відмови у задоволені клопотання, передбачені ч.1ст.173 КПК України, відсутні. Тому, враховуючи вимоги ч. 2 ст.173 КПК України, клопотання про арешт майна підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.167,170-173,309,395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке було вилучено 03.03.2020 слідчим Сихівського ВП ГУНП у Львівській області, а саме:
- мобільний телефон марки "Ксіомі Ноте Редмі 8" ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , котрий було вилучено та належним чином опечатано, під час огляду місця події у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в присутності її законного представника, а саме матері ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та в присутності понятих, шляхом надання заборони розпоряджання та користування даним майном з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, знищення, перетворення, відчуження.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1