Справа № 642/1185/20
Провадження № 2/642/712/20
04 березня 2020 року Суддя Ленінського районного суду м. Харкова Вікторов В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 577 від 20.09.2019 року в справі за позовною заявою ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Банк Форвард», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Павелків (Вольф) Тетяна Леонідівна, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Наталія Миколаївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
У березні 2020 року позивач звернулася до Ленінського районного суду м. Харкова з позовом до АТ «Банк Форвард», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Павелків (Вольф) Тетяна Леонідівна, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Наталія Миколаївна, у якому просила визнати виконавчий напис № 577 від 20.09.2019 року, що виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Н.М. на користь АТ «Банк Форвард» щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у загальній сумі 69 625, 53 грн. таким, що не підлягає виконанню. Стягнути з АТ «Банк Форвард» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі 1261, 20 грн.
Разом з позовом позивач надала заяву, у якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 577 від 20.09.2019 року, що виданий приватним нотаріусом КМНО Незнайко Н.М. на користь АТ «Банк Форвард» щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у сумі 69 625, 53 грн. (п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України) до ухвалення остаточного рішення у справі.
В обгрунтування заяви ОСОБА_1 зазначила, що єдиним джерелом її доходу на сьогодні є заробітна плата, яку отримує від Регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного Товариства «Українська залізниця». Враховуючи ситуацію, яка склалася вважає, що співмірним заходом забезпечення позову буде зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 577 від 20.09.2019 року у зв'язку із тим, що він оскаржується у судовому порядку. Даний вид забезпечення позову надасть можливість захистити права позивача і при цьому не порушити прав відповідача. Крім того, невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав позивача у разі задоволення позову про визнання виконавчого напису нотаріуса № 577 таким, що не підлягає виконанню. З огляду на те, що виконавчий напис нотаріуса є виконавчим документом, який підлягає примусовому виконанню у відповідності до п. З ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про виконавче провадження», то існує реальна загроза втрати грошових коштів, які є її єдиним джерелом доходу у ході виконавчого провадження, яке вже відкрите за вказаним виконавчим написом. Саме ця обставина дозволяє стверджувати про складність відновлення порушених прав позивача у разі задоволення позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Обраний вид забезпечення позову є адекватним та співмірним щодо ситуації, яка склалася та заявленим позовним вимогам.
Дослідивши наявні матеріали, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч.2 ст.149 ЦПК України).
Частиною 1 статті 151 ЦПК України визначено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Крім того, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст.150 ЦПК України).
Серед інших заходів, згідно п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов може забезпечуватися зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Згідно з роз'ясненням п.10 зазначеної вище постанови заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
При цьому, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об'єктом прав, що став предметом спору.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Перелік випадків у яких, суд зобов'язаний застосувати зустрічне забезпечення визначений ч. 3 ст. 154 ЦПК України та є вичерпним.
Як передбачено ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Виходячи із наведеного, у випадку звернення сторони із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою заявою.
Відповідно до статті 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
17.07.1997 Верховною Радою України прийнято Закон «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції». Згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
Стаття 13 Конвенції гарантує ефективний засіб правового захисту у відповідному національному органі кожному, чиї права і свободи, що викладені в Конвенції, було порушено.
Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції гарантує, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
У справі «Мультиплекс проти Хорватії» Європейський суд з прав людини навів таке роз'яснення: Конвенцію треба тлумачити таким чином, щоб гарантія цих прав була практичною та ефективною, а не теоретичною та ілюзорною (§44, 10.07.2003). Засіб правового захисту, якого вимагає стаття 13 Конвенції, має бути «ефективним» як на практиці, так і на законодавчому рівні (справа «Ільхан проти Туреччини», §97, 27.06.2000).
Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про нотаріат», нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
З матеріалів заяви вбачається, що 20 вересня 2019 року приватним нотаріусом КМНО Незнайко Н.М. було вчинено виконавчий напис № 577 за заявою Акціонерного Товариства «Банк Форвард» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 69625, 53 грн.
30 жовтня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва - Павелків (Вольф) Тетяною Леонідівною було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 60452975 на підставі виконавчого напису № 577 від 20 вересня 2019 року.
В подальшому 29 листопада 2019 року приватним виконавцем Павелків (Вольф) Т. Л. у виконавчому провадженні № 60452975 було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Зазначену постанову було направлено до Регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного Товариства «Українська залізниця» (Код ЄДРПОУ: 40081216; адреса: 61052, м. Харків, вул. Євгена Котляра б. 7) для виконання.
На підставі вищевикладеного, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника, беручи до уваги, що позивачем в судовому порядку оскаржується виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайко Н.М., на підставі якого звернено стягнення на заробітну плату ОСОБА_1 , слід дійти висновку, що у випадку задоволення позову невжиття заходів його забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, істотно ускладнити ефективний захист та поновлення оспорюваних прав й інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася, оскільки повернення належного позивачу майна, на яке звернено стягнення за оспорюваним виконавчим написом нотаріуса, буде утруднене. Вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Відтак, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Судом не встановлено обставин, що можуть свідчити про спричинення забезпеченням позову збитків відповідачу чи третім особам, а також обставин, визначених ч. 3 ст. 154 ЦПК України, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 81, 149-154, 157, 159, 259-260 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 577 від 20.09.2019 року в справі за позовною заявою ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Банк Форвард», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Павелків (Вольф) Тетяна Леонідівна, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Наталія Миколаївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису № 577 від 20.09.2019 року, що виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Н.М. на користь АТ «Банк Форвард» щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у сумі 69 625, 53 грн. (п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України) до ухвалення остаточного рішення у справі.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Ухвалу направити приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва - Павелків (Вольф) Т.Л. (02094, м. Київ, вул. Поправки Юрія 6, офіс 15) та до Регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного Товариства «Українська залізниця» (Код ЄДРПОУ: 40081216; адреса: 61052, м. Харків, вул. Євгена Котляра б. 7) для виконання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги в 15-денний строк з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити учасникам справи, що у разі невручення ухвали суду у день її складення, вони мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її вручення учаснику. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, яка підписана 04.03.2020 року.
Суддя В.В. Вікторов