Справа № 638/1243/18
Провадження № 1-кп/638/224/20
іменем України
10.03.2020 Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретарів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
прокурорів - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
захисника ОСОБА_12 ,
обвинуваченого ОСОБА_13 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові об'єднане кримінальне провадження за № 12017220480005459 від 10 листопада 2017 року та № 12018220530000182 від 22 січня 2018 року за обвинуваченням
ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, на момент затримання не працюючого, зареєстрованого та мешкає за адресою АДРЕСА_1 , раніше неодноразово засудженого, останнє вироком Жовтневого районного суду міста Харкова від 24 січня 2018 року за ч.3 ст. 15 ч.2 ст. 186 КК України до чотирьох років позбавлення волі, відповідно до ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Харківського апеляційного суду від 16 січня 2020 року вказаний вирок залишено без змін, інваліда 2 групи ( інвалідність встановлювалась до 2016 року) має хронічні захворювання, невійськовозобов'язаного, у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України,-
встановив :
09 листопада 2017року в період часу з 15.08 г. по 15.15 г. перебуваючи біля будинку № 17 по вул. Римарська в м. Харкові, у ОСОБА_13 виник умисел, спрямований на таємне заволодіння чужим майном.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_13 зайшов у приміщення коридору першого поверху стоматологічного кабінету, користуючись відсутністю електричного освітлення у приміщенні, пройшов по коридору, підійшов до вхідних дверей лікарського кабінету та встановивши, що вхідні двері кабінету відчинені, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи з заздалегідь виниклим прямим умислом спрямованим на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна та подальшого обертання його на свою користь, діючи повторно, зайшов у кабінет, підійшов до крісла розташованого біля вікна, узяв з крісла жіночу сумку «Escada», чорного кольору, вартість якої, згідно висновку експерта № 401/402/403/404/405-409, від 10.01.2018 р., складає 4911,12 гривень, у якій знаходились гаманець фірми «Escada», чорного кольору, лаковий шкіряний, вартість якого, згідно висновку експерта № 401/402/403/404/405-409, від 10.01.2018 р., складає 2340,00 гривень, жіночий годинник швейцарський «Swarovsky», вартість якого, згідно висновку експерта № 401/402/403/404/405-409, від 10.01.2018, складає 6864,60 гривень, обручку із золота білого кольору, проба №750, розмір 17, вагою 2 грама, вартість якої, згідно висновку експерта № 401/402/403/404/405-409, від 10.01.2018, складає 2500,00 гривень, обручку із золота жовтого кольору, проба №750, розмір 18, вагою 2 грама, вартість якої, згідно висновку експерта № 401/402/403/404/405-409, від 10.01.2018, складає 2500,00 гривень, обручку срібну проба №925, розмір 18 вагою 3 грама, вартість якої, згідно висновку експерта № 401/402/403/404/405-409, від 10.01.2018, складає 45,00 гривень, два флеш носії «Transcend», об'ємом 32Gb кожний, вартість яких, згідно висновку експерта № 401/402/403/404/405-409, від 10.01.2018, складає 592,00 гривень, грошові кошти у сумі 2 000 гривень, 6 000 російських рублів, що еквівалентно 2689,2 гривень, 1 долар США, що еквівалентно 26,63 гривень, вовняна шапка жіноча чорного кольору фірми «Escada», вартість якої, згідно висновку експерта № 401/402/403/404/405-409, від 10.01.2018,складає 866,25 гривень, та з вказаними речами залишив місце злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_14 майнову шкоду на загальну суму 20618,97 гривень.
Таким чином, ОСОБА_13 своїми протиправними, умисними діями вчинив кримінальне правопорушення-злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Крім того, 20.11.2017 в період часу з 15.30 г. по 16.30 г. перебуваючи біля будинку № 23 по вул. Римарська в м. Харкові, у ОСОБА_13 виник умисел, спрямований на таємне заволодіння чужим майном.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_13 зайшов у приміщення коридору цокольного поверху курсів англійської мови «Speak Simple», пройшов по коридору, підійшов до вхідних дверей кабінету № 1 та встановивши, що вхідні двері кабінету відчинені, у кабінеті нікого не має, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи з заздалегідь виниклим прямим умислом спрямованим на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна та подальшого обертання його на свою користь, діючи повторно, зайшов у кабінет, підійшов до столу розташованого біля лівого вікна кабінету, узяв з столу гаманець «Lucky», фіолетового кольору, виконаного з телячої шкіри, згідно висновку експерта № 415, від 11.01.2018, складає 489 гривень 02 копійки у якому знаходились грошові кошти у розмірі 1 000 гривень, та з вказаними речами залишив місце злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_15 майнову шкоду на загальну суму 1 489 гривень 02 копійки.
Таким чином, ОСОБА_13 своїми протиправними, умисними діями вчинив кримінальне правопорушення-злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Крім того, 22.11.2017 близько 11.00 г. перебуваючи біля будинку № 7 по вул. Квітки Основ'яненко в м. Харкові, у ОСОБА_13 виник умисел, спрямований на таємне заволодіння чужим майном.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_13 зайшов у приміщення будівлі Департаменту Земельних відносин Харківської міської ради, за допомогою ліфту піднявся на 6-й поверх, зайшов у службове приміщення, де були входи до робочих кабінетів, встановивши, що вхідні двері кабінетів відчинені, у кабінетах нікого не має, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи з заздалегідь виниклим прямим умислом спрямованим на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна та подальшого обертання його на свою користь, діючи повторно, зайшов у кабінет, розташований прямо від вхідних дверей, підійшов до столу розташованого біля вікна кабінету, узяв з полиць, поруч зі столом, чоловіче портмоне з натуральної шкіри, чорного кольору, вартість якого, згідно висновку експерта № 416, від 11.01.2018, складає 514,96 гривень, у якому знаходились грошові кошти у розмірі 8 000 грн., та з вказаними речами залишив місце злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_16 майнову шкоду на загальну суму 8514,96 гривень.
Таким чином, ОСОБА_13 своїми протиправними, умисними діями вчинив кримінальне правопорушення-злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Крім того 29 листопада 2017 року близько 22.00 години ОСОБА_13 , знаходячись у кафе « Чарка» по вул. Шариковій, 29 у місті Харкові, побачив раніше не знайому йому ОСОБА_17 , яка сиділа за столом та не звертала уваги на оточуючих. ОСОБА_13 , діючи з умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи мету наживи, із корисливих мотивів, діючи повторно, переконавшись, що ніхто за його діями не спостерігає, проходячи повз останню, таємно викрав із лівої кишені, одягненої на потерпілій, курточки, згідно висновку судово- товарознавчої експертизи № 480 від 25 січня 2018 року мобільних телефон « Самсунг», вартістю 296 гривень 67 копійок. Після чого ОСОБА_13 із місця злочину з викраденим майном зник, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_17 матеріальну шкоду на вищевказану суму.
Таким чином, ОСОБА_13 своїми протиправними, умисними діями вчинив кримінальне правопорушення-злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), чинена повторно.
Крім того, 01.12.2017 о 15 год. 10 хв., перебуваючи біля будинку № 19 по вул. Римарська в м. Харкові, у ОСОБА_13 виник умисел, спрямований на таємне заволодіння чужим майном з приміщень.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_13 зайшов у приміщення коридору першого поверху під'їзду, пройшов по коридору, підійшов до вхідних дверей приміщень № 16-20 першого поверху будинку та встановивши, що вхідні двері приміщення закриті, але не заперті, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи з заздалегідь виниклим прямим умислом спрямованим на таємне викрадення чужого майна, поєднаним з проникненням у житло, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна та подальшого обертання його на свою користь, зайшов у прихожу приміщення. Упевнившись, що у прихожій нікого не має, підійшов до тумби, на якій знаходилась жіноча сумка лакована чорного кольору, вартість якої, згідно висновку експерта № 24507, від 12.12.2017, складає 274,95 гривень, всередині якої знаходились грошові кошти у розмірі 4 000 гривень та документи потерпілої, та з вказаними речами намагався залишити місце злочину.
Проте, утримуючи в руках речі потерпілої, маючи вільний шлях до залишення місця злочину, з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, злочин не закінчив, оскільки був виявлений та затриманий потерпілою ОСОБА_18 .
Таким чином, ОСОБА_13 своїми протиправними, умисними діями вчинив кримінальне правопорушення-злочин, передбачений ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, а саме незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаний з проникненням у житло, вчинений повторно.
Крім того, 04.12.2017 близько 10 год. 20 хв., перебуваючи біля будинку № 53-А по пр. Перемоги в м. Харкові, у ОСОБА_13 виник умисел, спрямований на таємне заволодіння чужим майном.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_13 зайшов у приміщення коридору третього поверху КЗОЗ «Харківська містка стоматологічна поліклініка № 7», пройшов по коридору, підійшов до вхідних дверей кабінету № 30 та встановивши, що вхідні двері кабінету відчинені, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи з заздалегідь виниклим прямим умислом спрямованим на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна та подальшого обертання його на свою користь, діючи повторно, зайшов у кабінет, підійшов до столу лікаря, висунув ящик столу, узяв з ящику сумку чоловічу «барсетку» з шкіри коричневого кольору, з маркувальним написом «DRIVER», вартість якої, згідно висновку експерта № 26, від 04.01.2018 складає 1472,98 гривень, у якій знаходились грошові кошти у розмірі 54 573 гривень, та з вказаними речами залишив місце злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_19 майнову шкоду на загальну суму 56045,98 гривень.
Таким чином, ОСОБА_13 своїми протиправними, умисними діями вчинив кримінальне правопорушення-злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_13 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав у повному обсязі, підтвердив всі обставини викладені в обвинувальних актах та пояснив, що скоїв крадіжки через відсутність коштів, також зазначив про всі епізоди скоєння злочинної діяльності, повідомив, що вчиняв вказані дії. За епізодом крадіжки із стоматологічного кабінету повідомив, що дійсно зайшов до кабінету та забрав сумку, все, що було у сумці забрав, за епізодом крадіжки з приміщення курсів англійської мови, також вказав, що вкрав гаманець, там були кошти, він їх витратив на власні потреби, по епізоду крадіжки із Харківської міської ради, зазначив, що зайшов до кабінету та вкрав гаманець чоловічий, потім пішов з тим гаманцем, там були кошти 8000 гривень. За епізодом крадіжки телефону « Самсунг» повідомив, що дійсно вкрав у потерпілої вказаний телефон, не заперечував проти епізоду щодо крадіжки із стоматологічного кабінету великої суми коштів, зазначив, що все витратив на власні потреби. За епізодом крадіжки за адресою Римарська 19 у місті Харкова, первинно не визнав себе винним у повному обсязі та вказав. що не вважав указане приміщення квартирою, вважав його офісним приміщенням з відкритим доступом. Тому просив змінити кваліфікацію його дій, проте у подальшому у судовому засіданні 06 березня 2020 року змінив свою правову позицію та вказав, що винним себе визнає у повному обсязі. Розкаявся у скоєних злочинах, просив суд суворо не карати та призначити адекватне покарання, наголошував, що має намір виправитися та більше не вчиняти злочинів.
Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_20 повідомила, що вона мешкає за адресою АДРЕСА_2 . Двері у її приміщення були закриті. Вона у цей час знаходилась у кімнаті та почула, що до квартири хтось зайшов, вона вибігла та побігла за чоловіком, який вибіг з її квартири, наздогнала його у коридорі, у його руках були вологі серветки та її сумка, які лежали у неї у коридорі, які вона привезла із Ізраїлю, потім вибігли сусіди, а у подальшому прибула поліція, ОСОБА_13 був затриманий.
Потерпіла ОСОБА_14 , у судове засідання не з'явилась, про час та дату судового розгляду повідомлялась належним чином, причину неявки суду не повідомила. Позовні вимоги ні під час досудового слідства ні під час судового розгляду не заявлені.
Потерпіла ОСОБА_15 у судове засідання не з'явилась. Звернулась до суду з позовом, просила стягнути із ОСОБА_13 суму 1500 гривень.
Потеплілий ОСОБА_19 у судове засідання не з'явився, звернувся до суду з позовом про стягнення із ОСОБА_13 суму 56373 гривень.
Потерпілий ОСОБА_16 до суду не з'явився, звернувся до суду із заявою, де просив розглядати справу за його відсутності, звернувся із позовом, просив стягнути 8514.96 гривень.
Потерпіла ОСОБА_21 звернулась до суду із заявою, де просила суд розглядати справу за її відсутності.
Показання обвинуваченого є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
За всіма епізодами щодо ч.2 ст. 185 КК України, суд відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які правильно розуміє обвинувачений та інші учасники судового провадження і які ніким не оспорюються, при цьому у суду не було сумнівів в добровільності та істинності їх позиції, суд вважав недоцільним дослідження решти доказів щодо обставин, які сторонами кримінального провадження не оспорювались. Тому, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження справи, що характеризують особу обвинуваченого.
При цьому суд роз'яснив обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати визнанні ними фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Проте за епізодом ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України суд вважає, що невизнання вини ОСОБА_13 спростовується показаннями потерпілої ОСОБА_20 .
Висновком судово- товарознавчої експертизи № 24507 від 12 грудня 2017 року, відповідно до якого вартість сумки складає 274 гривни 95 копійок.
Розписками потерпілої ОСОБА_22 .
Таким чином, своїми умисними і протиправними діями ОСОБА_13 вчинив кримінальні правопорушення - злочини, передбачені ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, передбачений ч.2 ст. 15 ч.3 ст.185 КК України, тобто закінчений замах на таємне викрадення чужого майна вчинене повторно, поєднаний із проникненням у житло.
Суд у повному обсязі досліджував обставини указаного кримінального правопорушення.
При призначенні покарання, суд відповідно до вимог ст.65-67 КК України враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 "Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимог ст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів".
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_13 , не працюючий офіційно, раніше неодноразово судимий, одружений, утриманців не має, на обліку у лікарів нарколога та психіатру не перебуває. Відповідно до ст. 12 КК України обвинувачений вчинив тяжкий злочин та злочини середньої тяжкості.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд вважає розкаяння у скоєнні злочину, обставиною, яка обтяжує покарання суд вважає рецидив злочинів.
Визначаючи вид та міру покарання суд керується положеннями частини 2 статті 50 КК України відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Враховуючи те, що відповідно до зазначеної норми Закону суд призначає більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин лише у разі якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
Суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_13 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень призначити йому покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій- третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку у строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими у статті 72 цього Кодексу.
Вирішуючи цивільний позов ОСОБА_15 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, у сумі 1500 гривень, суд вважає необхідним зазначити наступне.
Відповідно до положень ст.ст. 55, 56, 61, 128 КПК України фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, вправі пред'явити до обвинуваченого цивільний позов, який розглядається судом у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
З урахуванням того, що сума завданої матеріальної шкоди, визначена у цивільному позові підтверджується та не оспорюється обвинуваченим ОСОБА_13 , суд вважає необхідним задовольнити цивільний позов ОСОБА_15 .
Вирішуючи цивільний позов ОСОБА_19 щодо стягнення 56373,00 гривень в рахунок компенсації викрадених коштів та барсетки. Суд вважає вказані позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, такими, що є справедливими та такими, що підтверджені доказами. ОСОБА_13 вказані позовні вимоги визнав.
Також суд вважає підтвердженими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_16 вказані позовні вимоги щодо стягнення 8514 гривень 96 копійок є підтвердженими документально, є справедливими та такими, що підлягають задоволенню. ОСОБА_13 визнав в повному обсязі позовні вимоги.
Судові витрати відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Запобіжний захід ОСОБА_13 до набрання вироком законної сили залишити без змін.
Питання про долю речових доказів, суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368-371, 374 КПК України, суд, -
ухвалив:
Визнати ОСОБА_13 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.
Визнати ОСОБА_13 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.15 ч.3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у вигляді трьох років і шести місяців позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_13 покарання у вигляді трьох років і шести місяців позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим з урахуванням вироку Жовтневого районного суду міста Харкова від 24 січня 2018 року за ч.3 ст. 15 ч.2 ст. 186 КК України, відповідно до ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Харківського апеляційного суду від 16 січня 2020 року вказаний вирок залишено без змін, призначити ОСОБА_13 остаточне покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання рахувати з дня обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тобто із 19 грудня 2017 року, зарахувавши тримання в умовах ІТТ з 01.12.2017 до 03.12.2017.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_13 у строк покарання за цим вироком зарахувати строк попереднього ув'язнення із 01.12.2017 по 03.12.2017 та з 19.12.2017 із розрахунку 1 (один) день попереднього ув'язнення за 1( один) день позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_13 до набрання вироком законної сили залишити без змін у виді тримання під вартою.
Стягнути з ОСОБА_13 ІПН НОМЕР_1 на користь ОСОБА_15 суму матеріальної шкоди в розмірі 1500 ( одна тисяча п'ятсот ) гривень.
Стягнути з ОСОБА_13 ІПН НОМЕР_1 на користь ОСОБА_19 суму матеріальної шкоди в розмірі 56373 ( п'ятдесят шість тисяч триста сімдесят три) гривни.
Стягнути з ОСОБА_13 ІПН НОМЕР_1 на користь ОСОБА_16 суму матеріальної шкоди в розмірі 8514,96 ( вісім тисяч п'ятсот чотирнадцять гривень 96 копійок).
Стягнути з ОСОБА_13 ІПН НОМЕР_1 на користь держави суму витрат на проведення судових експертиз в розмірі 4048 ( чотири тисячі сорок всім) гривень.
Роз'яснити потерпілій ОСОБА_14 можливість звернення з цивільним позовом про відшкодування завданої школи у порядку цивільного судочинства після набрання вироком законної сили.
Речові докази - відеодиски, зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Речовий доказ- мобільний телефон « Самсунг», вважати повернутим ОСОБА_17 ( зберігальна розписка).
Речовий доказ- сумка жіноча із її вмістом, вважати повернутим ОСОБА_20 ( зберігальна розписка).
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Засудженим ОСОБА_13 в той же самий строк з моменту отримання копії вироку.
Прокурору, засудженому, захиснику засудженого, потерпілим, копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1 .