Справа № 638/12196/19
Провадження № 2/638/1492/20
02 березня 2020 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого Аркатової К.В.,
секретаря Подосокорської А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Сьома Харківська міська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,-
Позивач звернулась до суду з позовом в якому просить визнати за нею право власності на 3/16 квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати за нею право власності на 5/16 квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Свої позовні вимоги аргументує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батька позивача, який залиш заповіт щодо належної йому частки квартири, позивач спадщину прийняла, оскільки проживала разом зі спадкодавцем. Також за цією адресою проживала дружина померлого, яка прийняла спадщину та мала право на спадкування обов'язкової частки - ј від спадкового майна, як непрацездатна за віком. 09.11.2018 року не оформивши свої спадкові права на майно та не відмовившись від спадщини ОСОБА_4 померла, за свого життя остання склала заповіт. Позивач у встановлений законом шестимісячний строк спадщину після смерті матері прийняла, оскільки проживала разом з нею та має право на спадкування 5/16 квартири.
Сторони у судове засідання не з'явились, представник позивача надав заяву про слухання справи за його відсутності з проханням задовольнити позовні вимоги, відповідач просив розглядати справи без його участі, ухвалити рішення згідно законодавства, третя особа причин неявки не повідомила.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
У відповідності до ст.ст. 13,81 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.
Позивач є донькою померлих ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , та ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 . За заповітом, реєстровий № 11218 ОСОБА_3 заповів позивачу належну йому частки квартири АДРЕСА_1 . За заповітом, реєстровий номер 4-169 ОСОБА_4 заповіла належну її частки зазначеної квартири позивачу. Державним нотаріусом Сьомої Харківської міської державної нотаріальної контори 25.06.2019 року та 25.07.2019 року відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки позивачем не надано оригіналу документу, що посвідчує право власності померлих на частку квартири АДРЕСА_1 . За відомостями з державного реєстру речових прав по ј частки власності на квартиру АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності №1-93-37840-А2 від 02.12.1993 року. За договором дарування від 30.12.2005 року ОСОБА_1 передала, а ОСОБА_2 прийняла у власність ј частки вищевказаної квартири.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження
Відповідно до ч. 2 ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
У відповідності до ч. 1 ст. 1222 Цивільного кодексу України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Згідно ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України, якщо у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи визначені у ст.ст. 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно частинам 1 та 10 статті 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім'я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо. Свідоцтво про право на спадщину видається після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, а у випадках, передбачених частиною другою статті 1270 і статтею 1276 Цивільного кодексу України, - не раніше зазначених у цих статтях строків.
Відповідно до підпункту 4.15 пункту 4 Глави 19 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу I цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Згідно із ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Право власності повинне спиратися на певний титул (правовстановлюючий документ), для того, щоб бути доведеним перед іншими особами. Частина 1 статті 321 ЦК України передбачає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Неможливість отримання свідоцтва про право на спадщину позбавляє позивача можливості здійснювати права власника у повному обсязі.
За змістом приписів ст. 16 ЦК України захист цивільних прав шляхом визнання права власності здійснює суд. Одним зі способів захисту цивільних прав, згідно із п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, є визнання права.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Позивач, на підтвердження своїх вимог надала суду належні та допустимі докази того, що відсутність у неї правовстановлюючих документів позбавляє її можливості оформити право на спадщину в позасудовому порядку.
Враховуючи викладене, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, оскільки обраний позивачем такий спосіб захисту свого порушеного права як визнання права власності в порядку спадкування за заповітом є таким, що відповідає характеру спірних правовідносин сторін та характеру самого порушеного права позивача, а тому може бути застосований судом.
Керуючись ст.ст.392,1216 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265,268,273,354,355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ), третя особа: Сьома Харківська міська державна нотаріальна контора (м.Харків, вул.Бакуліна, 1) про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/16 квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 5/16 квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів.
Головуючий