04.03.2020
423/3442/19
2/423/63 /20
04 березня 2020 року Попаснянський районний суд Луганської області
у складі: головуючого судді Архипенко А.В.
за участю секретаря судових засідань Іваненко С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Попасна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
Позивач звернулася до суду з дійсною заявою про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, у якій просила визнати втратившим право користування житлом свою доньку - відповідача по справі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В поданій заяві позивач зазначив, що являється власником квартири за АДРЕСА_1 .
У вищевказаній квартирі зареєстрована відповідач - донька позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1
У 2014 році відповідач у зв*язку з бойовими діями переїхала на інше місце проживання. В зазначеній квартирі не має речей та документів відповідача. В добровільному порядку вирішити питання про зняття з реєстрації відповідач не має змоги за сімейними обставинами.
За викладених обставин, позивач не може розпоряджатися нерухомим майном за власним розсудом.
За таких підстав, позивач звертається до суду із дійсною заявою про визнання відповідача таким, що втратив право користування зазначеним житловим приміщенням і проживання в ньому, у зв'язку з тим, що відповідач тривалий час не проживає по зазначеній адресі за незалежних причин, являється родичем позивача, ніяких обов'язків по оплаті комунальних послуг не несе.
До початку судового засідання позивач надала суду заяву, в якій підтримала позовні вимоги, просила задовольнити поданий позов та справу розглядати без її участі.
З боку в відповідача, до початку судового засідання на адресу суду надійшла заява, згідно якої вона визнала позовні вимоги, також просила розглядати справу без її присутності.
Суд, вивчивши письмові матеріали справи, вважає що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.
Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Предметом даного позову являється захист прав власності на житло, яке знаходиться у приватній власності позивача і це регулюються цивільним законодавством.
З встановлених обставин випливають правовідносини між членами сім"ї, які користуються зазначеним житлом.
Таким чином, дані до встановлених правовідносин необхідно застосовувати цивільне законодавство, що регулює питання користування житлом членів сім"ї власника житла, яке знаходиться у приватній власності позивача.
Статтею 156 ЖК України передбачено, що члени сім"ї власника жилого будинку ( квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
На підставі ст.405 ЦК України - член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один (1) рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Згідно ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання, зокрема:
- чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
- які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;
- яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;
З копії договіру купівлі-продажу від 25.05.2000 р. зареєстрованого АВК № 220744, вбачається, що позивач дійсно являється власником квартири за АДРЕСА_1 (а.с.7), копією домової книги де зазначена зареєстрованою за вказаною адресою донька позивача. При цьому, довідкою виданою депутатом Гірської міської ради підтверджено, що гр. ОСОБА_2 , 1996 року народження не мешкає за місцем своєї реєстрації, ніяких обов'язків по утриманню житла не несе, особистих речей та речей повсякденного використання в квартирі не має.
Вказаними матеріалами підтверджено, що відповідач має інше місце проживання і ніяких домовленостей щодо житла за адресою: АДРЕСА_2 - між сторонам не встановлено.
Добровільно відповідач з реєстрації не знявся, що створює труднощі у позивача у користування своїм житлом і позивач має право вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном у розумінні ст..391 ЦК України.
При цьому також суд враховує той факт, що відповідач визнав даний позов, в добровільному порядку та надав суду відповідну заяву.
Таким чином, у судовому засіданні знайшло своє підтвердження те, що відповідач не мешкає в житловому приміщенні, за адресою: АДРЕСА_2 - понад 6 місяців, а тому на підставі положень ст.405 ЦК України особа повинна бути визнана такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності його понад встановлені строки.
На підставі ст.405 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 12, 13, 76, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд ,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, паспорт НОМЕР_1 виданого Первомайським МС УДМСУ в Луганській області 11 грудня 2012 р., РНОКПП НОМЕР_2 , визнати такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою за АДРЕСА_1 .
Рішення суду може бути оскаржено.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, в порядку ст. 273 ЦПК України.
Суддя : А.В.Архипенко