Справа № 182/2567/18
Провадження № 1-кп/0182/294/2020
10.03.2020 м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетр овської області у складі
головуючого -судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі об'єднані кримінальні провадження, відомості про вчинені кримінальні правопорушення за якими внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.03.2018 за № 12018040340000808, 14.04.2018 за № 12018040340001126, 01.06.2018 за № 12018040340001745, 05.10.2017 за № 12017040340004270 по обвинуваченню
ОСОБА_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - м. Нікополь, Дніпропетровської області, який не має реєстрації, проживає у АДРЕСА_1
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 190 КК України
за участю сторін судового провадження
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
У провадженні Нікопольського міськрайонного суду перебувають об'єднані кримінальні провадження від 18.03.2018 за № 12018040340000808, 14.04.2018 за № 12018040340001126, 01.06.2018 за № 12018040340001745, 05.10.2017 за № 12017040340004270 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 190 КК України.
Щодо обвинуваченого було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строк, дії якого було продовжено до 10.03.2020.
Обвинувачений в судове засідання доставлений не був, на розгляд справи в режимі відеоконференцзв'язку відмовився, тому суд вважає можливим розглянути питання щодо продовження строків тримання під вартою за його відсутності.
Оскільки строк дії ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому незабаром спливає, прокурор просив суд продовжити строк тримання під вартою на час судового розгляду справи, але не більше двох місяців, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були враховані при обранні запобіжного заходу, а саме ризики переховування від органу слідства і суду, до чого його може спонукати тяжкість можливого покарання; продовження злочинної діяльності, оскільки ОСОБА_3 вчинив нові тяжкі корисливі злочини в той час, як у провадженні суду вже знаходились кримінальні провадження по його обвинуваченню; впливу на потерпілих, а також репутація обвинуваченого, який не має міцних соціальних зв'язків, постійного місця роботи та законних джерел доходів та вчинив нові злочини вже невдовзі після звільнення з місць позбавлення волі.
Захисник обвинуваченого покладався на розсуд суду.
Вислухавши думку сторін судового провадження, суд враховує наступне.
ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не може вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовження тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, не зважаючи на існування презумпції не винуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (наприклад, рішення ЄСПЛ „Нечипорук і Йонкало проти України” від 21.07.2011, „Осаковський проти України” від 17.07.2014 та ін).
Як встановлено в судовому засіданні, продовжують існувати ризики того, що обвинувачений може переховуватись від суду, до чого його може спонукати тяжкість можливого покарання; продовжувати злочинну діяльність, оскільки ОСОБА_3 вчинив нові тяжкі корисливі злочини в той час, як у провадженні суду вже знаходились кримінальні провадження по його обвинуваченню; може впливати на потерпілих. Також суд враховує репутацію обвинуваченого, який не має стійких соціальних зв'язків, постійного місця роботи та законних джерел доходів, а злочинна діяльність стала для нього джерелом заробітку, а також те, що ОСОБА_3 вчинив нові корисливі злочини вже невдовзі після звільнення з місць позбавлення волі, що, з огляду на інтереси суспільства, потребує продовження строків тримання під вартою обвинуваченого. Тому суд не вбачає підстав для зміни або скасування раніше обраної для ОСОБА_3 міри запобіжного заходу.
Оскільки строк дії ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому закінчується 10.03.2020, тому суд вважає, що клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою підлягає задоволенню.
Разом з тим, відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України, обираючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд, слідчий суддя зобов'язаний визначити обвинуваченому розмір застави, достатній для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених КПК.
Враховуючи всі обставини справи, особу обвинуваченого, суд вважає доцільним обрати йому заставу у сумі 45 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме у сумі 94590 грн.
Керуючись ч.3 ст. 331 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою задовольнити.
Продовжити щодо ОСОБА_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 дію запобіжного заходу тримання під вартою на час судового розгляду справи, але не більше, ніж на два місяці, тобто до 09 травня 2020 р.
Одночасно визначити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді застави у сумі 45 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме у сумі 94590 грн. для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави і зобов'язаний виконувати наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатися із м. Нікополя, Дніпропетровської обл., в якому він проживає, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Термін дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі нез'явлення за викликом до суду без поважних причин або неповідомлення про причини своєї неявки або порушення обов'язків, покладених цією ухвалою, застава звертається у дохід держави.
Ухвала відповідно до Рішення Конституційного суду України № 4-р/2019 від 13.06.2019 може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення з подачею апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.
Суддя: ОСОБА_1