ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
Справа №201/1358/20
Провадження № 3/201/932/2020
04 березня 2020 року м. Дніпро
Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Мельниченко С.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення що надійшла з УПП ДПП у Дніпропетровській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , притягнутого за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, -
02.02.2020 приблизно о 14-00 годині, гр. ОСОБА_1 за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 та свого неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 насильство в сім'ї, а саме: умисні дії психологічного характеру, внаслідок чого могла бути завдана шкода фізичному здоров'ю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , чим вчинив правопорушення передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою провину за обставин зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення не визнав та пояснив, що в той день дружина перешкоджала бачитись йому із їх спільним сином, а тому він викликав працівників поліції, однак по приїзду протокол за заявою його дружини чомусь склали на нього самого з незрозумілих йому підстав.
Суд дослідивши письмові матеріали долучені до справи про адміністративне правопорушення, вислухавши правопорушника, приходить до висновку про необхідність закриття справи про адміністративне правопорушення з наступних підстав.
Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Відповідно до положень ст. 255 КУпАП, складання протоколів про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, віднесено до компетенції органів внутрішніх справ, які на виконання вимог ст. 256 КУпАП, повинні перевірити та зазначити в протоколі відомості, необхідні для вирішення справи.
Згідно із ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, зокрема, суть адміністративного прав о порушення.
При цьому формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу його вчинення мотивів і форми вини.
Згідно із ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КпАП України, виражається у вчиненні певних діянь, внаслідок яких могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, то судом неможливо встановити, які саме дії могли завдати шкоду психічному здоров'ю потерпілих, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП немає.
У відповідності до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що обставини, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не відображають всіх істотних ознак складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, при цьому суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, а тому суд вважає за необхідне провадження у справі закрити відповідно до ст. 247 п.1, ст.284 ч.1 п.3 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 247 п. 1, 283, 284 КУпАП України, -
Справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , притягнутого за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, закрити за відсутності події і складу правопорушення.
Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: С.П. Мельниченко