Справа №175/512/20
Провадження №3/175/221/20
Постанова
Іменем України
04 березня 2019 року
Суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Ребров С.О., розглянувши матеріали, що надійшли із Дніпровського районного відділення поліції ДВП ГУНП в Дніпропетровської області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Підгородне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, громадянки України, проживаючої по АДРЕСА_1 , працюючої ТОВ «Злагода» оператором,
за ч.1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, серія АПР18 № 432137, 10.02.2020 року працівниками поліції встановлено факт, того що ОСОБА_2 ухиляється від виконання батьківських обов'язків відносно свого сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що призвело до того, що останній знаходячись на дитячому майданчику разом із друзями розпивав спиртні напої, тобто скоїла правопорушення, передбачене ст.184 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_2 про час та місце розгляду адміністративної справи повідомлялася належним чином, але до суду не з'явилася, тому вважаю можливий розгляд справи у її відсутність за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 184 КУпАП відповідальність настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
З огляду на викладене, виходячи з аналізу вказаного вище законодавства, при складанні протоколу про адміністративні правопорушення, вказана норма матеріального права застосована не була, оскільки не було конкретизовано, у який спосіб особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ухилилася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання своєї неповнолітньої дитини та яких саме обов'язків така особа не виконала, що прямо суперечить принципу правової визначеності закріпленому у рішеннях ЄСПЛ (п.31 по справі «Ракевич проти Росії» та п.109 по справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови»), згідно якого «закон має бути доступним та передбачуваним, що стосується його наслідків, тобто вираженим із достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку».
Виходячи з положень ст. 8, ст. 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на його користь.
В даному випадку в протоколі про адміністративне правопорушення не визначено які саме неправомірні діяння ОСОБА_4 вказують на її ухилення від батьківських обов'язків.
Вивчивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 432137 від 10.02.2020, протокол про прийняття заяви від 03.02.2020 року, протоколом огляду місця події від 03.02.2020 року, письмовими поясненнями ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , вважаю що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй правопорушення передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП залишається недоведеною, а тому винність останньої у вчиненні даного правопорушення не підтверджується, а в її діях відсутній склад інкримінованого адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Керуючись ст.ст.184 ч.1,247 270-280 КУпАП, -
постановив:
Закрити провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.184 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду через місцевий суд.
Суддя С.О.Ребров
Строк для пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Постанова набрала законної сили «____» ___________ 20____ року.