Справа № 569/3691/20
1-кс/569/1302/20
06 березня 2020 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в особі слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , яке погоджено прокурором Рівненської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, відносно ОСОБА_5 підозрюваного у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 303, ч. 2 ст. 303 КК України, -
Слідчий Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 , звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області із клопотанням, яке погоджене прокурором Рівненської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_5 .
З клопотання вбачається, що Рівненським ВП ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженні №12020180010000048 від 03.01.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.303, ч.2 ст.303 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , точної дати, часу та місця досудовим розслідуванням не встановлено, діючи умисно, з корисливих мотивів, всупереч врегульованих законом суспільних відносин щодо моральних засад суспільства в частині задоволення статевих потреб, втягнув ОСОБА_7 у зайняття проституцією, з метою отриманням прибутку від надання нею сексуальних послуг особі чоловічої статі, узгодивши умови надання послуг сексуального характеру, гарантуючи здійснення нагляду і опіки, у відверненні насильства чи обману з боку клієнтів та інших діях, організував та забезпечив незаконне надання сексуальних послуг останньою.
Так, ОСОБА_7 будучи втягнутою у зайняття проституцією, 21.02.2020, перебуваючи у готелі «Нірвана», що за адресою: АДРЕСА_1 , надала ОСОБА_8 послуги сексуального характеру за 1300 гривень, які останній попередньо передав ОСОБА_5 .
Крім того, ОСОБА_5 , діючи повторно, з корисливих мотивів, всупереч врегульованих законом суспільних відносин щодо моральних засад суспільства в частині задоволення статевих потреб, з метою отримання прибутку від надання ОСОБА_7 сексуальних послуг особі чоловічої статі, узгодивши умови надання послуг сексуального характеру, гарантуючи здійснення нагляду і опіки у відверненні насильства чи обману з боку клієнтів та інших діях, організував та забезпечив незаконне надання 05.03.2020 сексуальних послуг ОСОБА_7 у готелі « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_8 за 1300 гривень, які останній попередньо передав ОСОБА_5 .
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованому йому правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом обшуку автомобіля від 05.03.2020; протоколом особистого обшуку від 05.03.2020; протоколом за результатами нсрд аудіо, -відеоконтроль особи від 21.02.2020; протоколом за результатами нсрд зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 21.02.2020; протоколом за результатами нсрд контроль за вчиненням злочину від 21.02.2020; протоколами за результатами проведення оперативно - розшукового заходу - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 03.01.2020, а також протоколом за результатами проведення оперативно-технічного заходу аудіо-, відео контроль особи від 02.01.2020; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 від 05.03.2020; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 .
Слідчий у своєму клопотанні також вказує, що у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, вчиняти інші кримінальні правопорушення та продовжить вчиняти інші злочини пов'язані із втягненням осіб в заняття проституцією чи сутенерством.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до семи років, а тому зможе продовжити свою злочинну діяльність, оскільки офіційно не працевлаштований, отримує прибутки від заняття злочинною діяльністю, зможе переховуватись від органів досудового розслідування чи суду з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності.
Також, в ході досудового розслідування встановлено наявність ризику, передбаченого ч.1 ст. 177 КПК України, а саме є достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 буде переховуватись від органів досудового розслідування, прокуратури та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Слідством також встановлено, що відносно ОСОБА_5 не може бути застосовано запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, оскільки вони є більш м'якими запобіжними заходами, які не забезпечать виконання покладених на підозрюваного обов'язків. Застава не може бути застосована, оскільки підозрюваний офіційно не працевлаштований, тобто у нього відсутні кошти для застави, а такий запобіжний захід, як тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом і також не є доцільним, так як ОСОБА_5 надав детальні показання про вчинене ним кримінальне правопорушення.
За таких обставин, враховуючи ступінь тяжкості кримінального правопорушення, вагомість наявних доказів, повне визнання вини у вчиненні кримінального правопорушення, слідство вважає, що відносно ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження, вважаю за доцільне покладення на підозрюваного ОСОБА_5 наступних, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Прокурор та слідчий у судовому засіданні клопотання підтримали за викладених в ньому обставин, і просили застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник в судовому засіданні просили обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби з 23 год. - 06 год. надати можливість працювати та утримувати свою сім'ю.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Судом встановлено, що Рівненським ВП ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженні №12020180010000048 від 03.01.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 303, ч. 2 ст. 303 КК України.
05 березня 2020 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 303, ч. 2 ст. 303 КК України.
Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, наявність достатніх даних, що існує ризик перешкоджати кримінальному провадженню, переховуватися від органів досудового розслідування та вчинити інші кримінальні правопорушення.
Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 303, ч. 2 ст. 303 КК України, обґрунтовано підозрюється у вчиненні даного злочину, тому з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий суддя вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти зазначеним ризикам, також наявні усі підстави для застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до якого, зокрема, відноситься: верховенство права.
Згідно ч. 2 ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Узагальнююче визначення «обґрунтованість підозри» у вчиненні кримінального правопорушення, доведення якої, як одного з трьох обов'язкових елементів, визначених КПК України для можливості взагалі обрання запобіжного заходу, покладено на прокурора, сформульовано у правових позиціях Європейського суду з прав людини.
У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року вказав, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. ЄСПЛ в даному рішенні наголошує, що вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою.
Крім того, як зазначено у матеріалі ВССУ від 11.07.2016р. «захист прав людини у кримінальному провадженні: доказування та докази», передумовою для подання клопотання стороною обвинувачення про застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри про те, що особа вчинила кримінальне правопорушення. Слідчий, прокурор зобов'язані з належним обґрунтуванням викласти обставини, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини. Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначив, що абстрактна можливість перешкоджання кримінальному провадженню, знищення, сховати або спотворити річ, яка має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, ризик незаконного впливу на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення є недостатньою для обґрунтування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини, у справі «Бойченко проти Молдови» №41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватись від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу».
Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого.
Застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного відповідає вимогам ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 177, 178, 181 КПК України.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про те, що підстави і обставини, з яких суд задовольняє клопотання слідчого - домашній арешт у певний період доби, є достатньо обґрунтованим, оскільки ОСОБА_5 повністю визнає свою вину у вчиненому, щиро розкаюється та тісно співпрацює з органом досудового розслідування, має постійне місце проживання, де проживає з дружиною, що свідчить про міцність його соціальних зв'язків.
Відповідно ч. 5 ст. 194 КПК України - для забезпечення явки підозрюваного до органу досудового розслідування та своєчасного проведення слідчих дій по кримінальному провадженню необхідно покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора чи слідчого; заборонити залишати житло з 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв.; не відлучатись з населеного пункту у якому він зареєстрований, проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 193-194, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задоволити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Рівне, українця, громадянина України, одруженого, непрацюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло у певний період доби з 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв., строком на два місяці, до 04 травня 2020 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за викликом у зв'язку з реалізацією завдань кримінального провадження.
- не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора, суду цілодобово із місця свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Встановити строк дії ухвали та термін дії обовязків, покладених судом, визначити на два місяці, тобто до 04.05.2020.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати на виконання до Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області, а копію вручити підозрюваному, прокурору.
Ухвала може бути оскаржена протягом п"яти днів до Рівненського апеляційного суду.
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1