Дата документу 04.03.2020 Справа № 545/2388/19
Провадження №2/554/1237/2020
04 березня 2020 року Октябрський районний суд м.Полтави
в складі головуючого судді Чуванової А.М.
за участю секретаря Таран В.І.,
за участю учасників справи:
представник позивача: адвокат Борзовець О.В.,
відповідач : ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовомПриватної агрофірми «ПОДОЛЯКА» до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації,-
Позивач - Приватна агрофірма «ПОДОЛЯКА» у грудні 2019 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації, в якому просив визнати інформацію, розповсюджену на сторінках Інтернет видання «Полтавщина», у розділі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » під заголовком «ЗАПРОШУЮ ІНФОРМАЦІЯ_2 НА ІНФОРМАЦІЯ_3 ПО ДЕМОНТАЖУ ІНФОРМАЦІЯ_4 ОГОРОЖІ ЛІСУ, ІНФОРМАЦІЯ_5 ПАФ «ПОДОЛЯКА»!», а саме: ЗАПРОШУЮ УСІХ НА ТОЛОКУ ПО ДЕМОНТАЖУ НЕЗАКОННОЇ ОГОРОЖІ ЛІСУ, ВСТАНОВЛЕНОЇ ПАФ «ПОДОЛЯКА»! «Близько двох місяців тому розпочалася епопея навколо огородження лісу від Сем'янівки (Кротенки) до ОСОБА_2 , яке провело ПАФ «Подоляка». Там по всьому периметру поставили 4-х метрову огорожу та будували вольєр на території 1130 га для розведення оленів, щоб потім їх вбивати.» «А так виходить, що просто позбирати гриби в лісі чи прогулятися з родиною вже ніяк!» - недостовірною та такою, що порочать честь, гідність та ділову репутацію Приватної Агрофірми «Подоляка».
Визнати інформацію, розповсюджену на сторінках Інтернет видання «Полтавщина», у розділі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » під заголовком «МІСІЮ ВИКОНАНО; ПАРКАН НАВКОЛО ЛІСУ ІНФОРМАЦІЯ_6 ! АБО ІНФОРМАЦІЯ_7 УКРАЇНЦІ ІНФОРМАЦІЯ_8 АКЦІЙ ІНФОРМАЦІЯ_9 ?», а саме: « ІНФОРМАЦІЯ_10 разом з громадськими активістами демонтували огорожу лісу, яку незаконно встановив ПАФ «Подоляка».» - недостовірною та такою, що порочать честь, гідність та ділову репутацію Приватної Агрофірми «Подоляка».
Визнати інформацію, розповсюджену на сторінках Інтернет видання «Полтавщина», у розділі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » під заголовком «ЛІС РУДНЯНСЬКОГО ЛІСНИЦТВА, ЩО ПОБЛИЗУ ІНФОРМАЦІЯ_11 » розповсюджена ІНФОРМАЦІЯ_12 інформація (https ІНФОРМАЦІЯ_13 ), а саме: «Місяць тому до мене звернулися люди, які обурені тим, що ліс від Сем'янівки (Кротенки) до Лісних Полян огороджують парканом. Як виявилося, цей лісовий масив переводять у мисливські угіддя. Займається цим ПАФ «Подоляка». По всьому периметру ставили 4-х метрову огорожу та будували вольєр на території 1130 га для розведення оленів, щоб можна було потім безкарно вбивати цих нещасних тварин!» - недостовірною та такою, що порочать честь, гідність та ділову репутацію Приватної Агрофірми «Подоляка».
Зобов'язати ОСОБА_1 спростувати поширену відносно Приватної Агрофірми «Подоляка» недостовірну інформацію: «ЗАПРОШУЮ УСІХ НА ТОЛОКУ ПО ДЕМОНТАЖУ НЕЗАКОННОЇ ОГОРОЖІ ЛІСУ, ІНФОРМАЦІЯ_5 ПАФ «ПОДОЛЯКА»!», а саме: ЗАПРОШУЮ УСІХ НА ТОЛОКУ ПО ДЕМОНТАЖУ НЕЗАКОННОЇ ОГОРОЖІ ЛІСУ, ВСТАНОВЛЕНОЇ ПАФ «ПОДОЛЯКА»! «Близько двох місяців тому розпочалася епопея навколо огородження лісу від Сем'янівки (Кротенки) до ОСОБА_2 , яке провело ПАФ «Подоляка». Там по всьому периметру поставили 4-х метрову огорожу та будували вольєр на території 1130 га для розведення оленів, щоб потім їх вбивати.» «А так виходить, що просто позбирати гриби в лісі чи прогулятися з родиною вже ніяк!» «Сьогодні разом з громадськими активістами демонтували огорожу лісу, яку незаконно встановив ПАФ «Подоляка».». «Місяць тому до мене звернулися люди, які обурені тим, що ліс від Сем'янівки (Кротенки) до Лісних Полян огороджують парканом. Як виявилося, цей лісовий масив переводять у мисливські угіддя. Займається цим ПАФ «Подоляка». По всьому периметру ставили 4-х метрову огорожу та будували вольєр на території 1130 га для розведення оленів, щоб можна було потім безкарно вбивати цих нещасних тварин !», шляхом розміщення відповідної статті на сторінках Інтернет видання «Полтавщина», на протязі 30 днів після набрання законної сили судовим рішенням в даній справі. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАФ «Подоляка» судовий збір за подання позовної зави та витрати на правничу допомогу в сумі 30000 гривень.
В обґрунтування вимог позивач вказав, що 16.07.2019 року ОСОБА_1 на сторінках Інтернет видання «Полтавщина», у розділі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » під ІНФОРМАЦІЯ_14 «ЗАПРОШУЮ ІНФОРМАЦІЯ_3 ПО ІНФОРМАЦІЯ_12 інформація ( ІНФОРМАЦІЯ_15 ), а саме: «ЗАПРОШУЮ УСІХ НА ТОЛОКУ ПО ДЕМОНТАЖУ ІНФОРМАЦІЯ_4 ОГОРОЖІ ЛІСУ, ІНФОРМАЦІЯ_5 ПАФ «ПОДОЛЯКА»!» «Близько двох місяців тому розпочалася епопея навколо огородження лісу від Сем'янівки (Кротенки) до ОСОБА_2 , яке провело ПАФ «Подоляка». Там по всьому периметру поставили 4-х метрову огорожу та будували вольєр на території 1130 га для розведення оленів, щоб потім їх вбивати.» «А так виходить, що просто позбирати гриби в лісі чи прогулятися з родиною вже ніяк!».
17.07.2019 року ОСОБА_1 на сторінках Інтернет видання «Полтавщина», у розділі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » під заголовком «МІСІЮ ІНФОРМАЦІЯ_7 , розповсюджена неправдива інформація ( ІНФОРМАЦІЯ_15 ), а саме: « ІНФОРМАЦІЯ_10 разом з громадськими активістами демонтували огорожу лісу, яку незаконно встановив ПАФ «Подоляка».».
19.07.2019 року ОСОБА_1 на сторінках Інтернет видання «Полтавщина», у розділі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_14 « ІНФОРМАЦІЯ_12 , а саме: «Місяць тому до мене звернулися люди, які обурені тим, що ліс від Сем'янівки (Кротенки) до Лісних Полян огороджують парканом. Як виявилося, цей лісовий масив переводять у мисливські угіддя. Займається цим ПАФ «Подоляка». По всьому периметру ставили 4-х метрову огорожу та будували вольєр на території 1130 га для розведення оленів, щоб можна було потім безкарно вбивати цих нещасних тварин !».
Отже, відповідач стверджує, що ПАФ «Подоляка» незаконно встановлено 4-х метрові огорожі лісу, та будували вольєр на території 1130 га для розведення оленів, щоб потім вбивати цих нещасних тварин. Крім цього, позбирати гриби в лісі чи прогулятися з родиною вже ніяк.
Позивач вважає, що у вищевказаних статтях зазначена недостовірна інформація, яка має негативний характер, грубо порушує його конституційні права, принижує честь та завдає шкоди діловій репутації ПАФ «Подоляка».
Зазначена інформація є недостовірною, оскільки не відповідає дійсності. Так, ПАФ «Подоляка» на наданих йому мисливських угіддях побудував вольєрне господарство, тут тварини долають стрес від переїзду, спеціалісти доглядають їх та годують. Щоб звірів не лякало нове оточення і місцеві мешканці, або не зустрілися браконьєри - вирішили обнести територію сіткою. Крім цього, побудували входи на цю територію для людей, які хочуть прогулятися в лісі, позбирати гриби і т.д., тобто в людей є доступ до лісу.
Поширенням вказаної інформації відповідач створив негативну соціальну оцінку юридичної особи в очах оточуючих, порушивши її честь, оскільки господарська діяльність ПАФ «Подоляка» налаштована на збільшення тваринного світу на території мисливських угідь, впорядкування полювання на її території і ні в якому разі не допускати незаконного полювання, а фактичні твердження відповідача є недостовірними звинуваченнями в порушеннях закону та злочинах.
Ухвалою суду від 29.10.2019 року було прийнято до розгляду позовну заяву та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Відповідач надав до суду відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказав, що опублікована у його блозі в Інтернет виданні «Полтавщина» інформація - це виключно констатація фактів. До відповідача дійсно зверталися мешканці населених пунктів Полтавського району, які були обурені як переведенням лісових масивів, які відповідно до Конституції України, є власністю Українського народу, у мисливські угіддя та наданням їх в довгострокову оренду ПАФ «Подоляка», так і встановленням огорожі навколо лісу. Не є вигадкою факт надання Полтавською облрадою вказаній агрофірмі протягом 2016-2018 років 21000 га лісових масивів під мисливські угіддя на території Диканського, Новосанжарського та Полтавського районів області. Не є недостовірною інформація про факт отримання у 2018 році ПАФ «Подоляка» в оренду на 49 років лісових масивів площею 1130 га, що розташовані в передмісті Полтави та межують із Надержинщинською, Новоселівською і Сем'янівською сільськими радами Полтавського району. Інформацію про обмеження доступу людей до лісу підтверджує і сам позивач, зазначаючи у своєму позові, що для того щоб звірів не лякало нове оточення і місцеві мешканці, вирішили обнести територію сіткою. Відповідач, подавши депутатський запит 18.06.2019 року, отримав відповідь. Так, з огляду на порушення Порядку утримання та розведення диких тварин, які перебувають у стані неволі або в напіввільних умовах, зареєстрованому в Мінюсті України 29.12.2010 року за №1384/8679, Полтавське обласне управління лісового та мисливського господарства листом від 18.06.2019 року №04-34/632 відкликало надане раніше погодження на будівництво вольєру, а також зобов'язало ПАФ «Подоляка» проінформувати облуправління про роботу по припиненню несанкціонованого будівництва вольєру. І на виконання цієї вимоги сам позивач повідомив Полтавське ОУЛМГ про призупинення будівництва вольєру, що безумовно, говорить про визнання ним неправомірності своїх дій (а.с.81-83 - відзив ).
Згідно відповіді на відзив, позивач просить задовольнити позовні вимоги ПАФ «Подоляка» у повному обсязі. Вказав, що спорудження вольєру було здійснено на підставі погодження, а у своєму листі орган, вказуючи на порушення ПАФ «Подоляка», не наводить жодного аргументування своїм заявам, безпідставно здійснив відкликання погодження; не вказаний порядок відкликання погодження. Постійним землекористувачем ділянки, на якій розташоване мисливське господарство, являється ДП Полтавське лісове господарство, тому Полтавське обласне управління лісового та мисливського господарства безпідставно надало та відкликало свої погодження (а.с.124-128).
В судовому засіданні представник позивача - адвокат Борзовець О.В. позов підтримав, просив задовольнити. Вказав, що дійсно погодження було відкликано, але їх погодження не потрібно; лист не може бути доказом.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Пояснив, що на той час він, як народний депутат, мав реагувати на звернення громадян. На свій запит відповідач отримав відповідь про незаконність встановлення паркану. Громадський ліс не треба було городити, контроль за лісом це не обов'язок позивача. Паркан був встановлений незаконно, про це свідчить долучений лист.
Заслухавши представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ст. 4 ЦПК України).
Відповідно до вимог ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно частини 1, 3 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Судом встановлено, що 16.07.2019 року, 17.07.2019 року, 19.07.2019 року на сторінках Інтернет видання «Полтавщина», у розділі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » під ІНФОРМАЦІЯ_16 з приводу неправомірного переведення лісових масивів, які відповідно до Конституції України, є власністю Українського народу, у мисливські угіддя та надання їх в довгострокову оренду ПАФ «Подоляка», встановлення огорожі навколо лісу.
Позивач стверджує, що ця інформація є необґрунтованими звинуваченнями, не відповідає дійсності, ганьблять честь, гідність, ділову репутацію ПАФ «Подоляка», та завдають шкоди діловій репутації позивача.
Сторона відповідача наголошує на тому, що вимоги позивача безпідставні та необґрунтовані.
Суд вважає слушними доводи ОСОБА_1 , а права позивача не є порушеними і не підлягають судовому захисту, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. ст. 94, 277 ЦК України, ч. 4 ст. 32 Конституції України, ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантується право на захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації особою, яка поширила таку інформацію.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» (далі - Постанова), під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення у мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
У п. 19 Постанови роз'яснено, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
Разом із цим, Конституцією України гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів та переконань.
Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя (ст. 34 Конституції України).
Судом встановлено, що у позовній заяві позивач вказує про порушення його ділової репутації внаслідок поширення відповідачем інформації, яку позивач вважає недостовірною.
Згідно п. 4 Постанови, під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.
Разом з тим, ні позовна заява, ні надані позивачем докази, ні пояснення представника позивача в судовому засіданні не свідчать про те, що мав місце факт порушення ділової репутації позивача з боку відповідача. Також не має даних у чому виражається таке порушення ділової репутації. Позивач не надав суду жодного доказу на підтвердження того, що ділова репутація позивача була порушена та існує причинно-наслідковий зв'язок між нібито поширенням недостовірної інформації та порушеним правом позивача.
Більше того, відповідачем долучено до справи лист Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства від 18.06.2019 року №04-34/632, згідно якого, відкликано лист від 05.06.2019 року №04-34/581 щодо погодження будівництва вольєра в мисливських угіддях ПАФ «Подоляка» площею 1130 га на території кварталів 99,100,149-174, 178,179 Руднянського лісництва ДП «Полтавське лісове господарство» для напіввільного утримання та розведення мисливських тварин (а.с.91).
На виконання цієї вимоги позивач повідомив Полтавське ОУЛМГ про призупинення будівництва, проведення консультацій з громадськістю (а.с.93).
Наведене дає підстави для беззаперечного висновку про безпідставні твердження позивача про порушення його честі, гідності та ділової репутації внаслідок нібито поширення недостовірних відомостей з боку відповідача.
Системний аналіз положень ст.ст. 4, 5 ЦПК України, ст.ст. 15, 16 ЦК України дає підстави для висновку, що позов може бути поданий особою виключно для захисту порушеного права і обраний позивачем спосіб захисту повинен відновлювати таке порушене право.
При цьому, слід зазначити, що позовна заява не містить жодного конкретного факту про те, яким чином відповідач порушив права позивача, за захистом яких позивач звернувся із даним позовом до суду.
Відповідно до п.п. 24, 25 Постанови, задовольняючи позов, суд повинен у резолютивній частині рішення зазначити, чи було порушено особисте немайнове право особи, яка саме інформація визнана недостовірною та порочить гідність, честь чи ділову репутацію позивача, а також вказати на спосіб захисту порушеного особистого немайнового права. За загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо). Спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.
Положеннями ст. 277 ЦК України визначений загальний порядок доказування у такій категорії справ. Законодавцем було виключено з вказаної статті частину третю, яка покладала обов'язок на особу доказувати правдивість негативної інформації, поширеної такою особою.
Поруч з наведеним, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.30 Закону України «Про інформацію», передбачено, що ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовностилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов'язок відшкодувати завдану моральну шкоду.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
У п. 16 Постанови роз'яснено, що відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Суди повинні мати на увазі, що у випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого ст. 40 Конституції України, а не поширення недостовірної інформації.
Статтею 81 ЦПК України, передбачено, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Приватної агрофірми «ПОДОЛЯКА» про захист честі, гідності та ділової репутації не підлягають задоволенню за недоведеністю в межах їх обґрунтування.
Питання про судові витрати суд вирішує відповідно до вимог ст.141 ЦПК України. Оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено, на позивача покладаються всі судові витрати по справі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12,13,81,141,259,263-265,268 ЦПК України, ст.ст.16,23,297,299, 277,302 ЦК України, суд,-
Відмовити в задоволенні позову Приватної агрофірми «ПОДОЛЯКА» до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації.
Рішення може бути оскаржене на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду на підставі ч. 1 ст. 355 ЦПК України подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
У відповідності до п.п.15.5 п.15 розділу 13 Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Учасники справи:
позивач:Приватна агрофірма «ПОДОЛЯКА», місцезнаходження: 38543, с.Байрак, вул.Полтавська,1а, Диканського району Полтавської області, код ЄДРПОУ: 24389586;
відповідач:ОСОБА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .
Повний текст судового рішення складено 10.03.2020 року.
Суддя: А.М.Чуванова