Дата документу 04.03.2020 Справа № 554/1225/20
Провадження №1-кс/554/2460/2020
Іменем України
04 березня 2020 року м.Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду м.Полтави ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю представника заявника - адвоката ОСОБА_3 , розглянувши скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, в порядку ст.303 КПК України,-
Заявник ОСОБА_4 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, в порядку ст.303 КПК України, в якій просив поновити строк на оскарження бездіяльності уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві; зобов'язати уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати досудове розслідування за заявами від 17.10.2019 року та 18.10.2019 року про кримінальне правопорушення, у відповідності до вимог ст.214 КПК України.
В обґрунтування скарги заявник вказав, що ним було подано заяви від 17.10.2019 року та 18.10.2019 року на адресу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, за фактом порушення права на захист ОСОБА_4 ; застосування працівниками міліції фізичного та психологічного насилля під час слідства по кримінальній справі №04580007; фальсифікації кримінальної справи №04580007.
Враховуючи відмову у внесенні відомостей до ЄРДР за вказаними заявами, посилаючись на порушення Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань у м.Полтаві ст.214 КПК України, заявник просив скаргу задовольнити у повному обсязі.
У судовому засіданні представник заявника - адвокат ОСОБА_3 скаргу підтримала, просила задовольнити у повному обсязі. Вказала, що ставиться питання про неправомірні дії працівників поліції та суддів. По вказаній кримінальній справі є вирок 2004 року, вирок переглянуто в касаційному порядку, проте заявник вважає, що були сфальшовані матеріали кримінальної справи.
Слідчий, прокурор до суду не з'явилися, про розгляд скарги повідомлені належним чином.
Відсутність слідчого, прокурора, відповідно до положень ст.306 КПК України, не є перешкодою для розгляду скарги.
Заслухавши представника заявника, дослідивши матеріали скарги, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні скарги з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Статтею68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Відповідно до ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до п. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Системний аналіз положень ст.ст. 214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні, і вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
Пунктом 1.2 розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України №69 від 17.08.2012 року, встановлено, що відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам пункту 4 частини 5 статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. До Реєстру підлягають внесенню відомості, які характеризують кримінальне правопорушення (п. 2.2 розділу ІІ положення).
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах та повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо в заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатись такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
При цьому, виходячи зі змісту ст. 214 КПК України, повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, прокурор.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, заявник ОСОБА_4 направив заяви від 17.10.2019 року та 18.10.2019 року на адресу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, за фактом порушення права на захист ОСОБА_4 ; застосування працівниками міліції фізичного та психологічного насилля під час слідства по кримінальній справі №04580007; фальсифікації кримінальної справи №04580007.
Відповідно листа заступника начальника Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань у м.Полтаві ОСОБА_5 від 25.11.2019 року, надісланого ОСОБА_4 , відсутні достатні правові підстави для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та заявнику роз'яснено право звернутися з дисциплінарною скаргою відносно суддів до Вищої ради правосуддя (а.с.3-4 - лист).
На теперішній час відомості по заявах ОСОБА_4 від 17.10.2019 року та 18.10.2019 року до ЄРДР не внесено.
Оцінивши обставини справи, суд вважає, що правильним є висновок щодо відсутності підстав для внесення відомостей до ЄРДР за вказаними повідомленнями, оскільки в даних заявах не наведено формальних ознак злочинів, які заявник вважає вчиненими. При цьому, заявником в поданих заявах наводяться виключно власні міркування та припущення щодо вчинення, на його думку, злочину з боку працівників правоохоронних органів та суддів Верховного Суду.
В даному контексті варто враховувати, що основним складовим елементом об'єктивної сторони будь-якого злочину є його суспільна небезпечність. Злочин серед інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об'єктивними і суб'єктивними ознаками інших правопорушень (адміністративних, дисциплінарних та інших).
Крім того, фактично доводи заяв зводяться до непогодження із процесуальними рішеннями судів, що не може слугувати підставами для внесення відомостей до ЄРДР.
Таким чином, доводи заявника у заявах від 17.10.2019 року та 18.10.2019 року є його особистою оцінкою і ґрунтуються лише на припущеннях щодо можливого скоєння злочину суддями та працівниками правоохоронних органів, тому не відповідають вимогам ст.214 КПК України.
Отже, незважаючи на те, що заявник вважає заяви від 17.10.2019 року та 18.10.2019 року повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, проте вони за своїм змістом не містять фактичних даних, які вказують на ознаки складу злочину. А тому, такі заяви, з огляду на їх зміст, в даному випадку не є підставою для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що, в свою чергу, унеможливлює автоматичне внесення відомостей до ЄРДР , про що просить заявник.
Також слід зазначити, що посилання заявника на вимоги ст.214 КПК України, відповідно до якої відмова у прийнятті та реєстрації заяви про кримінальне правопорушення не допускається, не є підставою для обов'язкового внесення відомостей до ЄРДР, якщо така заява не відповідає вимогам кримінально-процесуального законодавства, оскільки ця норма стосується лише процедури прийняття такої заяви.
Отже, згідно наведених вище норм законодавства за таким повідомленням про внесення відомостей до ЄРДР Територіальним управлінням ДБР, розташованим у місті Полтаві, не порушено вимог кримінального процесуального законодавства, що регламентують порядок розгляду заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення.
Відповідно до вимог ст.307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого слідчим суддею постановляється ухвала про скасування рішення слідчого, зобов'язання припинити дію, зобов'язання вчинити певну дію, відмову у задоволенні скарги.
Таким чином, суд вважає відмовити заявнику в задоволенні скарги за необґрунтованістю та безпідставністю.
Щодо вимог заявника про поновлення пропущеного строку на оскарження бездіяльності Територіального управління Державного бюро розслідувань у м.Полтаві, суд вважає, що ОСОБА_4 не було пропущено строк на оскарження, враховуючи при цьому, що заявник утримується в місцях позбавлення волі.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 303, 304, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, в порядку ст.303 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1