Дата документу 20.02.2020 Справа № 554/3918/19
Провадження № 1-кс/554/1526/2020
20 лютого 2020 року м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 ,
розглянувши клопотання ОСОБА_2 про арешт майна підозрюваного з метою забезпечення цивільного позову-
Потерпіла звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, прохаючи суд накласти арешт на майно з метою забезпечення цивільного позову, шляхом заборони на будь-яке відчуження домоволодіння загальною площею 100 м.кв., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , земельну ділянку у м.Кривий Ріг площею 857 м.кв., земельну ділянку у с.Данилівка Криворізького району площею 700 м.кв.
В обгрунтування клопотання вказала, що в провадженні Другого слідчого відділу ТУ ДБР розташованого у м. Полтаві перебуває кримінальне провадження №12019040720000319 від 06.03.2019 року за фактом жорстокого поводження з твариною за ознаками злочину передбаченого ч.3 ст. 299 КК України. Заявник у вказаному кримінальному провадженні є потерпілою. Підозрюваним в даному кримінальному провадженні є ОСОБА_3 . Заявник, вважає, що їй як потерпілій даним злочином заподіяно матеріальну шкоду, у зв'язку з чим нею подано цивільний позов. На її думку сума завданої матеріальної шкоди складає 138619.49 грн. та постійно збільшується.
Заявник в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд клопотання за її відсутності, прохала клопотання задовольнити.
Клопотання розглянуто за відсутності володільця майна.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного.
Відповідно до ч.2 ст.172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Згідно п.4 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.6 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Ч.8. ст.170 КПК України передбачено, що вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.
На підставі викладено слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання та накладенні арешту на майно, оскільки заявником не доведено та належним чином не підтверджено наявність та розмір завданої майнової шкоди, у зв'язку з чим слідчий суддя не має можливості визначити співмірність вартості майна, яке належить арештувати до розміру завданої шкоди.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 170-173, 309 КПК України, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про арешт майна підозрюваного з метою забезпечення цивільного позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду на протязі 5 днів з моменту проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1