Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 553/443/20
Провадження № 2/553/481/2020
Іменем України
06.03.2020м. Полтава
Суддя Ленінського районного суду м. Полтави Чистик І.О., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, -
Позивачі звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом.
В порушення п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. Враховуючи зміст позовної заяви та заявлені позовні вимоги, в порушення зазначених норм ЦПК України в позовній заяві не зазначені докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності) або підстави ненадання таких доказів в частині звернення позивачів у встановленому порядку із заявою про прийняття спадщини за викладених в позові обставин, та наявності обґрунтованої відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, оформленої відповідною постановою із зазначенням конкретних підстав відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину, а також доказів неможливості самостійного усунення цих підстав, тобто не зазначено об'єктивних доказів існування спору, що є підставою для звернення до суду. В позовній заяві також не зазначено підстави ненадання суду доказів існування спірного нерухомого майна - квартири на час звернення до суду із позовом, та відомостей щодо власника цього майна.
Крім того в позовній заяві не зазначені докази, які обґрунтовують підстави залучення в якості відповідача матері позивачів ОСОБА_3 , а не територіальної громади міста, яка набуває право на звернення до суду із заявою про визнання такого спадкового майна відумерлим, а також не конкретизовано, якими діями чи то бездіяльністю та які саме права і інтереси позивача порушила відповідач ОСОБА_3 з огляду на те, що за змістом позову спадщину вона не приймала.
Окрім цього, позивачу необхідно конкретизувати заявлені позовні вимоги. Так, вимоги сформульовані позивачем у 3 пункті позовних вимог свідчать про фактичне заявлення позивачами клопотання про витребування або забезпечення доказів чи позову, до оформлення кожного з яких ст. ст. 84, 117, 150 ЦПК України окремо встановлені чіткі умови та порядок подання. При цьому, будь-яких доказів неможливості самостійного отримання документів, перелік яких зазначений в цьому пункті, позовна заява не містить.
Також, згідно ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
До позовної заяви додано ксерокопію довіреності позивача ОСОБА_1 на ім'я ОСОБА_4 , який згідно Єдиного реєстру адвокатів України не є адвокатом, також до позову не надано документ, що може підтверджувати повноваження адвоката на участь у справі.
За таких обставин, суддя приходить до висновку про неналежність наданих до суду документів на представництво ОСОБА_4 інтересів позивача ОСОБА_1 загалом та зокрема на підписання від його імені позовної заяви.
Також, згідно п.3. ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, а відповідно до п. 9 ч.1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності - дійсною вартістю нерухомого майна. В порушення п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України в позовній заяві не визначена ціна позову із дорученням відповідних відомостей на її обґрунтування.
Разом з позовом надано клопотання, у якому позивачі просять відстрочити сплату суми судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Приписами ч. 1 ст. 136 ЦПК України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 р. особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Враховуючи, що відстрочка сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, а також те, що в обґрунтування доводів клопотання не надано будь-яких достатніх доказів на підтвердження того, що на час подачі позову майновий стан позивачів перешкоджає сплаті ними судового збору у встановленому порядку і розмірі, клопотання про відстрочку сплати суми судового збору задоволенню не підлягає.
Таким чином, згідно вимог ч. 2 ст. 185 ЦПК України суд зазначає, що згідно ч. 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.
При цьому оскільки позивачами не визначено обґрунтовану ціну позову, а також долі поданих кожним з них вимог, суд, виходячи з наявних відомостей, зазначає, що сплаті за позовну вимогу майнового характеру кожним з позивачів окремим платіжним дорученням підлягає сума, що визначається пропорційно долі поданих кожним з них вимог, що складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто 840,80 гривень) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто не більше 10510,00 гривень).
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Недоліки позовної заяви можуть бути усунені у спосіб, визначений вище в ухвалі суду.
Вважаю, що при наявності зазначених недоліків розгляд справи по суті неможливий, в зв'язку з чим позивачу необхідно надати строк для виправлення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом - залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків десять днів з дня отримання позивачем ухвали.
В іншому випадку заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ленінського районного суду м. Полтави І. О. Чистик