Справа № 536/1166/19
05 березня 2020 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі: головуючої судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
представника потерпілого адвоката ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
захисника адвоката ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в залі судових засідань в місті Кременчуці кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019170220000416 від 09 червня 2019 року по обвинуваченню
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, працюючого токарем в ТОВ «АВМ Ампер» в місті Кременчуці, неодруженого, зареєстрованого в АДРЕСА_2 , раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України
09 червня 2019 року біля 1-ої год. ОСОБА_6 перебуваючи на подвір'ї домоволодіння розташованого в АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_9 , під час виниклої сварки з приводу зникнення мобільного телефону Білозор Альони з потерпілим ОСОБА_4 умисно наніс останньому один удар лівою рукою стиснутою в кулак в область обличчя справа, від чого той впав на правий бік на бетонне покриття, чим спричинив йому тілесні ушкодження та розбив скло його окулярів.
Згідно висновку судово-медичної експертизи №353 від 19 липня 2019 року у ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, оскольчатого перелому стінок правої гайморової пазухи зі зміщенням кісткових фрагментів, правобічного геморагічного гаймориту, рубців на нижній повіці правого ока з переходом на праву щоку та у внутрішнього краю правого ока з переходом на спинку носа, які явились наслідком загоєння ран, перелому кісток носа, синців навколо правого та лівого ока, сколу коронкової частини перших зубів на верхній щелепі справа і зліва та п'ятого зуба на нижній щелепі справа, які за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 винним себе визнав частково, не заперечував обставин вчинення ним кримінального правопорушення викладених в обвинувальному акті, не погодився з мотивами вчиненого ним, стверджуючи, що потерпілий спровокував його на такі його дії, повторюючи неодноразово, що він вкрав мобільний телефон і він вдарив його, щоб зупинити. Матеріальну шкоду відшкодовувати погодився, моральну не визнав, вважає її недоведеною, за правничу допомогу погодився відшкодувати кошти в сумі не більше 2000 грн.
Крім особистих часткових визнань, вина ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю та об'єктивно підтверджується дослідженими під час судового розгляду доказами:
- показаннями в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_4 , що 08 червня 2019 року ввечері він приїхав разом зі своєю дівчиною ОСОБА_11 та її подругою ОСОБА_12 в с.Піщане до знайомого ОСОБА_13 на його запрошення відпочивати. Там вже були вже його друзі ОСОБА_9 , ОСОБА_6 і ОСОБА_14 . Потім приїхала на велосипеді ОСОБА_15 . Коли біля першої години ночі стали збиратись додому, виявилось, що у його дівчини ОСОБА_11 пропав мобільний телефон, який вона залишила в будинку, поставивши на столі на зарядний пристрій. Всі стали його шукати, але не знайшли. ОСОБА_6 не було, він поїхав не велосипеді ОСОБА_16 кататися. Повернувся він хвилин через 10, в нього спитали за телефон, бо він мав звичку ховати речі інших, щоб їх потім шукали. Він став заперечувати, що брав телефон і вони всі знову пішли до будинку шукати телефон, який знайшла ОСОБА_12 на столі за ноутбуком. Коли всі були на вулиці, він сказав ОСОБА_6 , що там, де він гуляє завжди щось трапляється, а той вдарив його один раз кулаком лівої руки в обличчя, при цьому розбив скло в його окулярах, яке порізало йому обличчя, крім цього в нього був струс головного мозку, черепно-мозкова травма, перелом носа і він тривалий час лікувався: 22 дні в умовах стаціонару, а потім амбулаторно, на роботу вийшов 18 липня 2019 року, ще в нього боліла голова, і до теперішнього часу він потребує лікування. Обвинувачений йому нічого не відшкодував, вибачення не просив, просив покарати його суворо та задовольнити його позов,
- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_11 , що 08 червня 2019 року біля 22 год. вона з ОСОБА_17 , ОСОБА_12 та ОСОБА_18 прийшли до ОСОБА_13 відпочивати. Там уже були ОСОБА_6 та ОСОБА_14 . Коли ОСОБА_6 виключив світло і став розповідати якісь історії, ОСОБА_15 злякалася і вони включили ліхтарики на своїх мобільних телефонах. ОСОБА_6 забрав у них телефони і продовжував розповідати, потім коли включили світло він віддав їм їх мобільні телефони. Коли стали збиратися додому, вона поставила свій мобільний телефон на столик біля ноутбуку в кімнаті будинку на зарядку і вийшла на вулицю, де були і всі інші. Хвилин через 10 вона пішла до будинку за своєю сумкою і побачила, що не має її мобільного телефону, сказала про це своєму хлопцеві ОСОБА_4 , питала у всіх чи не бачили її мобільного телефону, всі пішли до будинку шукати, але не знайшли. ОСОБА_6 не було, коли він приїхав на велосипеді, спитала чи не брав її телефона, той сказав, що ні, знову пішли до будинку шукати її телефон, його знайшла ОСОБА_12 за ноутбуком, вона там його не шукала. На вулиці, куди всі вийшли, ОСОБА_6 спілкувався з ОСОБА_4 з приводу пропажі її телефона. ОСОБА_4 сказав ОСОБА_6 , що завжди щось трапляється, там де є він, і почула глухий удар, і побачила, як ОСОБА_4 упав на бетонне покриття на подвір'ї, окуляри його були розбиті, на обличчі кров, вона поїхала з ним на таксі до лікарні,
- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_9 , що 08 червня 2019 року ввечері він з друзями ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_17 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та ОСОБА_18 відпочивали в нього вдома в АДРЕСА_3 , розмовляли, слухали музику. Біля 1-ї години ночі 09 червня 2019 року, коли стали розходитись, у ОСОБА_11 пропав мобільний телефон, стали всі його шукати, він не шукав. Потім приїхав на велосипеді ОСОБА_6 , ОСОБА_4 звинуватив його, що він взяв телефон, вони стали сваритися і ОСОБА_6 ударив ОСОБА_4 один раз кулаком в обличчя, той впав, розбились його окуляри, все обличчя було в крові, він допоміг йому умитися і він на таксі поїхав до лікарні,
- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_14 , що 08 червня 2019 року ввечері він прийшов до ОСОБА_9 , вони відпочивали, прийшов ОСОБА_6 , потім приїхали ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і ОСОБА_15 . Коли стали збиратись додому, то ОСОБА_11 не могла знайти свого мобільного телефона, всі стали його шукати і знайшла його ОСОБА_12 в кімнаті на столі за ноутбуком. ОСОБА_6 не було, він поїхав не велосипеді ОСОБА_16 кататися, повернувся хвилин через 10, вони з ОСОБА_4 стали сваритися з приводу пропажі у ОСОБА_11 телефона, а потім ОСОБА_6 ударив його кулаком лівої руки в обличчя, той впав на правий бік, розбились його окуляри, обличчя було в крові,
- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_23 , що 08 червня 2019 року біля 22 год. вона приїхала на велосипеді до ОСОБА_9 . Там були, крім ОСОБА_9 . ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , вони відпочивали. Платонов виключав світло, розповідав якісь історії, їй було страшно, вона включила ліхтарик на своєму мобільному телефоні, він забрав його в неї, потім повернув. Коли всі вийшли на вулицю, ОСОБА_6 взяв її велосипед і поїхав, у ОСОБА_11 пропав мобільний телефон, всі його шукали, вона розмовляла по телефону в кінці подвір'я і не дуже звертала увагу на те, що там робилося. Бачила, як приїхав ОСОБА_6 на велосипеді, почула глухий удар і побачила, як ОСОБА_4 впав на подвір'ї, на обличчі в нього була кров,
а також дослідженими в судовому засіданні документами:
- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення, що 09.06.2019 о 3 год. старший слідчий Кременчуцького РВП прийняв усну заяву від ОСОБА_4 про нанесення тілесних ушкоджень, який заявив, що 09.06.2019 близько 1-ї години ночі на вулиці біля домоволодіння в АДРЕСА_1 ОСОБА_26 наніс йому тілесні ушкодження ( а.с.87),
- протоколом проведення слідчого експерименту від 24 липня 2019 року, де потерпілий ОСОБА_4 добровільно розповів і показав, як його вдарив ОСОБА_6 кулаком лівої руки в обличчя 09 червня 2019 біля 1-ї години ночі на подвір'ї в АДРЕСА_3 , де він відпочивав у ОСОБА_13 разом зі своєю дівчиною ОСОБА_27 та знайомими ОСОБА_12 , ОСОБА_18 , ОСОБА_28 , ОСОБА_20 , коли він зробив йому зауваження, що він взяв без дозволу велосипед ОСОБА_16 та заховав телефон ОСОБА_27 , на що той відреагував агресивно та вдарив його кулаком лівої руки в обличчя, він впав на бетонне покриття на правий бік, головою об покриття не бився, від удару зламались його окуляри для зору, якими він порізав обличчя та фототаблицями до нього ( а.с.88-91),
- протоколом огляду фотознімків наданих потерпілим ОСОБА_4 , де зображено обличчя ОСОБА_4 , де під правим оком видно тілесні ушкодження - рани шкіряного покриття, зашиті нитками чорного кольору, синець навколо правого ока, синець під лівим оком та фотознімками до нього та постановою про визнання їх речовими доказами ( а.с.93-97),
- висновком експерта №353 від 19 липня 2019 року, що у ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, оскольчатого перелому стінок правої гайморовою пазухи зі зміщенням кісткових фрагментів, правобічного геморагічного гаймориту, рубців на нижній повіці правого ока з переходом на праву щоку та у внутрішнього краю правого ока з переходом на спинку носа, які явились наслідком загоєння ран, перелому кісток носа, синців навколо правого та лівого ока, сколу коронкової частини перших зубів на верхній щелепі справа і зліва та п'ятого зуба на нижній щелепі справа, які утворились можливо в указаний час і за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які могли утворитись від однократної ударної дії тупого твердого предмета з обмеженою контактуючою поверхнею в ділянку верхньої щелепи справа, яким могла бути і рука стиснута в кулак ( а.с.100-102),
- протоколом проведення слідчого експерименту від 26 липня 2019 року, де свідок ОСОБА_14 добровільно розповів і показав, як 08 червня 2019 року ввечері він знаходився у ОСОБА_29 , де ще були ОСОБА_26 , ОСОБА_17 , ОСОБА_27 , ОСОБА_12 , та ОСОБА_30 , вони відпочивали. Біля 1-ї години ночі 09 червня 2019 року, коли стали розходитись по домівках та вийшли на вулицю, ОСОБА_17 з ОСОБА_31 звинуватили ОСОБА_32 в крадіжці телефона ОСОБА_33 , між ними виникла сварка, під час якої ОСОБА_34 вдарив ОСОБА_35 кулаком лівої руки в область правого ока, розбив йому окуляри, фототаблицями до нього ( а.с.104-106),
- протоколом проведення слідчого експерименту від 24 липня 2019 року, де свідок ОСОБА_9 добровільно розповів і показав, як 08 червня 2019 року ввечері з знайомими ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_17 , ОСОБА_27 , ОСОБА_22 перебували в нього вдома, відпочивали. Біля 1-ї години ночі 09 червня 2019 року, коли стали розходитись та вийшли на вулицю ОСОБА_17 звинуватив ОСОБА_32 в крадіжці мобільного телефона однієї з дівчат, між ними виникла сварка, під час якої ОСОБА_34 один раз вдарив ОСОБА_35 кулаком лівої руки в область правого ока, розбив його окуляри, ОСОБА_36 впав на правий бік, на обличчі в нього була кров, він допоміг йому умитися і він та таксі поїхав в лікарню і фототаблицями до нього ( а.с.107-110),
- висновком експерта №410 від 08 серпня 2019 року, що покази свідка ОСОБА_9 надані ним під час проведення слідчого експеремента за фактом спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 не суперечать об'єктивним судово-медичним даним, отриманих а в ході проведення судово-медичної експертизи ОСОБА_4 ( а.с.114-115),
- висновком експерта №409 від 08 серпня 2019 року, що покази свідка ОСОБА_14 , надані ним під час проведення слідчого експерименту за фактом спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 не суперечать об'єктивним судово-медичним даним, отриманих в ході проведення судово-медичної експертизи ОСОБА_4 ( а.с.116-117).
Проаналізувавши всі досліджені в судовому засіданні докази, які є послідовними, узгоджуються один з одним, відповідають фактичним обставинам справи, будь-які протиріччя в них відсутні, що свідчить про їх об'єктивність та правдивість та оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 доведена повністю і його дії кваліфікує за ч.1 ст.122 КК України, оскільки він спричинив умисно середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Показання ОСОБА_6 , що потерпілий спровокував його на спричинення йому тілесних ушкоджень, суд розцінює як спосіб обраного ним захисту з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, оскільки вони спростовуються вказаними доказами поданими стороною обвинувачення, дослідженими під час судового розгляду, в сукупності.
При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого ОСОБА_6 , який характеризується позитивно, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Так, ОСОБА_6 вперше притягується до кримінальної відповідальності і суд визнає цю обставину пом'якшуючу його покарання.
Обставин, що обтяжують його покарання не встановлено.
З урахуванням усіх обставин у справі, характеризуючих даних про особу обвинуваченого ОСОБА_6 , який вину визнав частково, вчинив умисний злочин середньої тяжкості з пом'якшуючими та без обтяжуючих покарання обставин, не перебуває на обліку у лікарів психіатра та нарколога, думку потерпілого призначити йому суворе покарання, висновку органу пробації, що його виправлення можливе без позбавлення чи обмеження волі, а також загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути відповідним скоєному, тобто необхідним і достатнім для виправлення особи, суд дійшов висновку, що обвинувачений може бути виправлений без ізоляції від суспільства, тому призначає йому покарання в межах санкції статті у виді обмеження волі та на підставі ст.75 КК України звільняє від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком.
Призначення такого покарання відповідає принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.
У рішенні від 09 червня 2005 року у справі «Бакланов проти Росії» та в рішенні від 24 березня 2005 року «Фрізен проти Росії» Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». Для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи, вказав Європейський суд у рішенні від 16 жовтня 2008 року у справі «Ізмайлов проти Росії».
Позов потерпілого ОСОБА_37 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, підлягає задоволенню повністю, оскільки знайшов своє підтвердження в судовому засіданні та матеріальної - визнаний обвинуваченим.
Так, згідно наданих чеків та квитанцій потерпілий ОСОБА_4 витратив на лікування тілесних ушкоджень нанесених умисно йому обвинуваченим та на придбання окулярів, які були ним пошкоджені 6687 грн.82 коп., що становить розмір спричиненої йому матеріальної шкоди, яку суд і стягує.
Також була спричинена потерпілому моральна шкода, яка виразилась в його психологічних і фізичних стражданнях. Так, він відчував фізичний біль, тривалий час перебував на лікуванні в лікувальних закладах, в зв'язку з чим вимушений був змінити свій звичний образ життя, з розміром якої визначеної ним в сумі 20 000 грн. суд погоджується, враховуючи принципи розумності та справедливості та матеріальний стан обвинуваченого, який працездатний, має постійну роботу та заробіток, утриманців не має.
Згідно наданого розрахунку та квитанції, потерпілий витратив за надану йому по справі правничу допомогу на досудовому розслідуванні і під час судового розгляду кошти в сумі 6000 грн., які враховуючи принцип розумності суд стягує з обвинуваченого на його рахунок.
Питання речових доказів вирішити відповідно до положень ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.374,375 КПК України, суд
ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, призначивши покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.
Відповідно до ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_6 від призначеного судом покарання з випробуванням та іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік.
На підставі ст.76 КК України на засудженого ОСОБА_6 покласти обов'язки повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, куди періодично з'являтися для реєстрації.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в сумі 6687 (шість тисяч шістсот вісімдесят сім) грн.82 коп., моральну в сумі 20 000 (двадцять тисяч) гривень та за правничу допомогу 6000 (шість) тисяч гривень, а всього 32687 (тридцять дві тисячі шістсот вісімдесят сім) гривень 82 коп.
Речові докази: три фотознімки, на яких зображено обличчя потерпілого ОСОБА_4 , долучених до матеріалів кримінального провадження, залишити при матеріалах кримінального провадження.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду протягом 30 діб через Кременчуцький районний суд з моменту проголошення всіма учасниками судового провадження.
Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній у судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1