Справа № 526/363/20
Провадження № 1-кс/526/152/2020
04 березня 2020 року слідчий суддя Гадяцького районного суду Полтавської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю слідчого СВ Гадяцького ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 , розглянувши клопотання слідчого про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12020170130000117 від 28.02.2020 року,
02.03.2020 року слідчий СВ Гадяцького ВП ГУНП в Полтавській області звернувся до слідчого судді з клопотанням погодженим прокурором Гадяцького відділу Миргородської місцевої прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12020170130000117 від 28.02.2020.
У клопотанні слідчий вказує, що 28.02.2020 до Гадяцького ВП ГУНП в Полтавській області надійшла письмова заява від ОСОБА_5 про те, що 28.02.2020 за адресою: АДРЕСА_1 , невідомі особи проникли до його будинку та викрали належні йому грошові кошти в сумі близько 2600 грн., чим спричинили матеріальні збитки на вказану суму.
Відомості по даному факту 28.02.2020 року були внесені до ЄРДР за №12020170130000117, правова кваліфікація ч.3 ст. 185 КК України.
На місці події, слідчим було встановлено, що 28.02.2020 близько 15 год. 00 хв. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи повторно, з метою здійснення крадіжки чужого майна прибула до садиби ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 та шляхом відчинення вхідних дверей будинку, без дозволу власника, проникла до житлового будинку, де у спальній кімнаті, з-під подушки, яка знаходилася на ліжку, викрала поліетиленовий пакунок, у якому знаходилися грошові кошти в сумі 2 600 грн., завдавши потерпілому ОСОБА_5 матеріальних збитків на вказану суму.
Крім цього встановлено, що 28.02.2020 ОСОБА_6 , прибула до с. Березова Лука Гадяцького району разом з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на автомобілі останнього марки «ВАЗ-21063», синього кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
28.02.2020 о 16 год. 35 хв. слідчим проведено огляд вказаного транспортного засобу біля домогосподарства потерпілого ОСОБА_5
28.02.2020 у період часу з 20 год 00 хв. до 20 год. 35 хв. слідчим було повторно оглянуто даний автомобіль, у багажнику якого виявлено мішки з пір'ям і горіхами. Вказаний автомобіль слідчим було вилучено на штрафмайданчик Гадяцького ВП.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , автомобіль марки «ВАЗ-21063», синього кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1989 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 , належить ОСОБА_9 , жителю АДРЕСА_2 .
Підставами до арешту вищевказаного автомобіля слідчий зазначає те, що вказаний транспортний засіб являється знаряддям вчинення кримінального правопорушення, має значення речового доказу по даному кримінальному провадженню та відповідає критеріям, зазначеним у п. п. 1, 3, 4 ч. 2 ст. 167 КПК України.
У судовому засіданні слідчий СВ Гадяцького ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав вказаних у клопотанні.
Заслухавши слідчого, дослідивши матеріали клопотання, обставини та підстави наведені в клопотанні, вважаю, що клопотання про арешт майна не підлягає задоволенню з наступних підстав .
Згідно ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч.10 ст. 170 КПК України, не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно п.1, п.4 ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Згідно даних протоколу огляду від 28.02.2020 року слідчим ОСОБА_3 у с. Березова Лука по вул. Хліборобів,1, Гадяцького району Полтавської областібуло здійснено огляд автомобіля марки «ВАЗ-21063», синього кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1989 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить свідку по даному кримінальному провадженню ОСОБА_9 , жителю АДРЕСА_2 , у багажнику якого виявлено мішки з пір'ям та горіхами.
Як вбачається з протоколу допиту свідка ОСОБА_9 від 29.02.2020, він на своєму автомобілі ВАЗ-21063», д.н. з. НОМЕР_1 лише здійснював перевезення ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , які займались скуповуванням у населення горіхів і пір'я. 28.02.2020 року ОСОБА_9 привіз ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у с.Березова Лука , де вони придбали декілька подушок у населення. До крадіжки коштів у ОСОБА_5 він не причетний і про дану крадіжку йому стало відомо від працівників поліції.
Частиною 3статті 132 КПК України передбачено заборону застосування заходів забезпечення кримінального провадження, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст.132КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи.
Частиною 1ст. 173 КПК України, визначено, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя згідно з вимогами ст.ст.94, 132,173 КПК України повинен врахувати існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
У судовому засіданні слідчим не доведено та не надано доказів щодо причетності свідка ОСОБА_9 до крадіжки грошових коштів у ОСОБА_5 з використанням його автомобіля.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.
У ході проведення огляду автомобілямарки «ВАЗ-21063», синього кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , слідчим не виявлено та не зафіксовано у протоколі огляду від 28.02.2020 будь-яких даних , які б давали підстави вважати, що вказаний автомобіль є знаряддям вчинення злочину, а саме крадіжки грошових коштів у потерпілого ОСОБА_5 ..
В силу ст.41 Конституції України, ст.1 протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.
Крім того, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи.
Таким чином, слідчий суддя, вивчивши матеріали, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, приходить висновку за необхідне відмовити у задоволені клопотання у зв'язку з тим, що вказані у клопотанні обставини не є достатніми для арешту майна, оскільки необхідність арешту ґрунтується лише на припущеннях, слідчим не доведено необхідність такого заходу забезпечення кримінального провадження, про який ідеться у клопотанні і що цей захід виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи особи, якій належить майно, що є правові підстави для такого арешту, а також можливі наслідки здійснення арешту, а саме обмеження права власності на автомобіль, є розумними і співрозмірними із завданням кримінального провадження.
Згідно ч. 3 ст. 173 КПК України, відмова у задоволенні клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі тимчасово вилученого майна.
Керуючись ст.ст. 170-173, ч.2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання слідчого СВ Гадяцького ВП ГУНП в Полтавській області про накладення арешту на автомобіль марки «ВАЗ-21063», синього кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1989 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить
ОСОБА_9 , жителю АДРЕСА_2 - відмовити.
Автомобіль марки «ВАЗ-21063», синього кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 - підлягають негайному поверненню особі, у якої вони були вилучені.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 06 березня 2020 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1