Справа №949/33/20
10 березня 2020 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого - судді Отупор К.М.,
за участю секретаря судового засідання Катюха К.В.,
розглянувши у підготовчому засіданні в місті Дубровиця за правилами загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Дубровицький районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), Львівський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про оспорювання батьківства та виключення запису як батька з актового запису про народження дітей,
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про оспорювання батьківства та виключення запису як батька з актового запису про народження дітей.
Позовні вимоги мотивує тим, що з 2007 року по 2019 рік він перебував у шлюбі з відповідачкою, під час якого в них народилися діти: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області від 10 грудня 2019 року, яке набрало законної сили 10 січня 2020 року, шлюб між ним та відповідачкою було розірвано. В момент реєстрації в 2007 році та у 2017 році його як батька дітей, він не знав, що не є батьком вказаних дітей. Проте з часом, зовнішні ознаки і об'єктивні сумніви стали для цього наявними в міру підростання дітей. Крім того, в ході розмови з відповідачкою у нього виникла остаточна підозра, що він не є біологічним батьком дітей. У зв'язку з цим, ним було проведено генетичну експертизу, результатом якої стала відсутність кровного споріднення між ним та дітьми, що слугувало причиною для його звернення із даним позовом.
Позивач в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує в повному обсязі.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, позов визнає повністю.
Представник Дубровицького районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) та представник Львівського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) в судове засідання не з'явилися, подали заяву про розгляд справи без участі представників відділів.
Як передбачено частиною 1 статті 206 Цивільного процесуального кодексу України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідно до частини 4 статті 206 Цивільного процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд проводить підготовче засідання у справі та відповідно до частини 3 статті 200 Цивільного процесуального кодексу України вважає за можливе за його результатами ухвалити рішення, оскільки відповідачка визнала позов.
Відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, з врахуванням того, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, приходить висновку, що позов слід задовольнити з таких підстав.
Вимоги статті 264 Цивільного процесуального кодексу України, зобов'язують суд під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. Звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та допустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог. Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Судом встановлено, що в період з 2007 року по 2019 рік позивач ОСОБА_1 перебував у шлюбі з відповідачкою ОСОБА_2 .
Рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області від 10 грудня 2019 року, яке набрало законної сили 10 січня 2020 року, шлюб між позивачем та відповідачкою було розірвано (а.с.12).
Згідно копій свідоцтв про народження вбачається, що у період шлюбу у сторін народилися діти: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком яких вказано позивача ОСОБА_1 (а.с.8-9).
Як вбачається із експертних висновків про біологічне батьківство №MG19-71965 від 18 липня 2019 року та №MG19-71966 від 18 липня 2019 року, між позивачем ОСОБА_1 та дітьми ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , відсутнє кровне споріднення (а.с.10-11).
Відповідно до частини 1 статті 136 Сімейного кодексу України, особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.
Згідно частини 6 статті 136 Сімейного кодексу України, до вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.
Відповідно до пунктів 2.13, 2.16 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за №55/18793, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану, різновидом яких є актовий запис про народження дитини, є серед іншого і рішення суду про виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження. Зміни, доповнення, виправлення, зазначені в рішенні суду, вносяться в паперові носії актових записів цивільного стану та одночасно до Державного реєстру цивільного стану.
Згідно роз'яснень, які містяться у пункті 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (стаття 136 Сімейного кодексу України), - шляхом пред'явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (стаття 138 Сімейного кодексу України), - звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини, суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини. Особа, яка в момент реєстрації її батьком дитини знала, що не є таким, а також особа, котра дала згоду на штучне запліднення своєї дружини, не мають права оспорювати батьківство. Для вимог чоловіка про виключення відомостей про нього як батька з актового запису про народження дитини позовної давності не встановлено, а для вимог жінки про виключення з цього запису відомостей про її чоловіка як батька позовна давність становить один рік і її перебіг починається з дня реєстрації дитини.
Звертаючись до суду, позивач оспорює своє біологічне батьківство відносно дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посилаючись на те, що він не є батьком дітей.
Згідно приписів частини 1 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Судом встановлено, що відповідачка подала до суду заяву про визнання позову та суд не вбачає підстав ставити під сумнів добровільність його визнання.
Таким чином, враховуючи, що відповідачка визнала позов, а отже не заперечує, що позивач не є біологічним батьком дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , суд вважає позов слід задовольнити в повному обсязі.
На підставі статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір слід стягнути з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 121, 122, 136 Сімейного кодексу України, статтями 4, 10, 12, 81, 89, 141, 200, 247, 258-259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Виключити відомості про ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , як батька дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2
Зобов'язати Дубровицький районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) внести зміни до актового запису №109, складеного 10 червня 2017 року про народження ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , виключивши відомості про ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , як про батька даної дитини.
Зобов'язати Львівський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) внести зміни до актового запису №6671, складеного 08 листопада 2007 року про народження ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , виключивши відомості про ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , як про батька даної дитини.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , жительки АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , понесені ним судові витрати з оплати судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.
У відповідності до підпункту 15.5) пункту 15 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя: підпис.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Суддя Дубровицького
районного суду К.М. Отупор