Справа № 524/6640/19
Провадження №2/524/521/20
04.03.2020 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі: головуючого - судді - Нестеренка С.Г., при секретарі Бельченко Н.Л., розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці Полтавської області цивільну справу за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг,-
У вересні 2019 року до суду звернулося АТ КБ «Приватбанк» (надалі - Банк, Позивач) з вказаним позовом, в якому зазначав, що 23 листопада 2017 року між банком та відповідачем було укладено договір про відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки, згідно якого позивач відкрив відповідачеві кредитний особовий рахунок та видав платіжну картку «Універсальна» з встановленням ліміту кредитування в 65000 грн.
Відповідно до умов договору відповідач взяв на себе зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами у встановлені строки, але взятих на себе зобов'язань не виконав.
Позивач просив стягнути з відповідача борг на загальну суму 88191,10 грн., який виник станом на 07 серпня 2019 року та у повернення сплачені судові витрати в розмірі 1921 грн.
Ухвалою судді від 07 жовтня 2019 року позовну заяву АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без руху ( а.с.45).
06 листопада 2019 року позивачем подано заяву про усунення недоліків на виконання ухвали судді від 07 жовтня 2019 року.
Ухвалою судді від 07 листопада 2019 року було відкрито провадження у справі, залучено учасників справи та призначено розгляд справи з викликом сторін (а.с. 100).
Представник позивача у судове засідання не прибув, просив розглянути справу за його відсутності, позов підтримав, про що надав письмову заяву.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином - засобами рекомендованого поштового зв'язку, про причини своєї неявки суд не повідомляв.
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.
Відповідач ОСОБА_1 подав 07 серпня 2019 року до позивача заяву-анкету про приєднання до програми надання банківських послуг у вигляді відкриття особового карткового рахунку та надання кредитної платіжної картки «Універсальна».
При цьому, відповідач був ознайомлений з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами у АТ КБ «Приватбанк», котрі йому були надані, про що свідчить підпис відповідача у заяві-анкеті та доданої до неї довідки про умови кредитування ( а.с. 8-28).
Тим самим, відповідач погодився на те, що вказана заява-анкета, разом із запропонованими банком Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами, складає та означає укладення між ним та позивачем договору про надання банківських послуг.
Фактично між сторонами виникли кредитні зобов'язання і були визначені всі істотні умови, зокрема: предмет зобов'язання, строки дії, права, обов'язки та відповідальність сторін.
Згідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 ліміт кредитування було встановлено у розмірі 65000 грн. На виконання умов договору 23 листопада 2017 року позивачем було відкрито картковий особовий рахунок без окремого номеру з приєднанням (посиланням) номеру кредитної картки та видано кредитну картку «Універсальна» (номер НОМЕР_1 … НОМЕР_2 ) з встановленням ліміту кредитування в 65000 грн. з визначенням строку дії картки до листопада 2018 року.
Відповідач не подавав заяви до банку про закриття карткового особового рахунку. Відповідно п. 9.12. Умов та Правил надання банківських послуг у АТ КБ «Приватбанк» договір діє протягом 12-ти місяців з моменту його підписання. Якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонговується на такий же строк. Отже, договір про надання банківських послуг, який було укладено між сторонами у справі у вересні 2013 року, по закінченню строку дії попередньої платіжної картки та відсутністю повідомлення відповідача про його припинення, фактично та юридично продовжився ще на один рік.
Відповідно до умов договору відповідач взяв на себе зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту, сплати відсотків за користування у встановлені строки. Взяті на себе зобов'язання відповідач не виконує, що підтверджується обчисленим позивачем розрахунком заборгованості, загальний розмір якої станом на 07 серпня 2019 року становить 88191,10 грн., з них: - заборгованість за кредитом - 64844,40 грн.; - заборгованість по процентам за користування кредитом - 18670,93 грн.; штрафи: - фіксована частина - 500 грн., процентна складова - 4175,77 грн.
Вказана сума заборгованості станом на день розгляду справи відповідачем банку не сплачена.
Спір щодо розмірів обчислення сум заборгованості між сторонами - відсутній.
Відповідач не надав суду належних і допустимих доказів на спростування встановлених судом обставин та позову.
Згідно ст.ст. 1049, 1050 Цивільного Кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у строк і в порядку, встановленому договором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У відповідності до ст. 536 цього Кодексу, за користування чужими коштами, боржник зобов'язується виплачувати відсотки, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 625 цього Кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також не звільняється від відповідальності за неможливість виконання їм грошового зобов'язання, якщо інший розмір відсотків не установлений договором.
Згідно ст. 525 цього Кодексу одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно ст. 526 цього Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору. Якщо вимога про зміну або розірвання договору пред'явлена стороною, яка приєдналася до нього у зв'язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, сторона, що надала договір для приєднання, може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору.
На підставі встановлених обставин, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з необхідністю стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості на загальну суму 87691,10 грн., з них: - заборгованість за кредитом - 64844,40 грн.; - заборгованість по процентам за користування кредитом - 18670,93 грн.; - штраф (процентна складова) - 4175,77 грн. (5% від (18670,93 грн. + 64844,40 грн.)).
Необхідно відмовити АТ КБ «Приватбанк» у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу (фіксована частина) - 500 грн.
При цьому, суд враховує правову позицію висловлену Верховним Судом України у Постанові за № 6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 року. Зокрема, що цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового. Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу). Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України). За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Також, суд враховує, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а звідси штраф не може бути постійною величиною.
Вирішуючи питання про судові витрати, суд виходить з того, що позивач сплатив судовий збір у розмірі 1921 грн. при поданні позову, що позов підлягає частковому задоволенню, відповідач не визнав позов, а також, що відповідач не надав документів, які свідчать про наявність підстав для звільнення його від обов'язку повернення сплаченого позивачем судового збору. Тому, відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, при обчисленні розміру коштів, які підлягають стягненню у повернення сплаченого судового збору, застосовуючи пропорційність задоволених позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача у повернення сплаченого судового збору кошти у розмірі - 1901,79 грн. (1921 грн. х (64844,40 грн. + 18670,93 грн. + 4175,77 грн.) : 88191,10 грн.), а у стягненні частини сплаченого судового збору у розмірі 19,21 грн. (1921 грн. - 1901,79 грн.) позивачеві слід відмовити.
Даний позов розглянуто в межах заявлених Банком вимог.
Керуючись ст. ст. 525, 526, 536, 549, 553-559, 625, 626, 634, 1046-1052, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 10-13, 18, 76-81, 83, 141, 142, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд -
Позов АТ КБ «Приватбанк» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за договором про надання банківських послуг у вигляді відкриття кредитної лінії б/н від 23 листопада 2017 року станом на 07 серпня 2019 року на загальну суму 87691,10 грн., з них: - заборгованість за кредитом - 64844,40 грн.; - заборгованість по процентам за користування кредитом - 18670,93 грн.; - штраф (процентна складова) - 4175,77 грн. та кошти у повернення сплаченого судового збору у розмірі 1901,79 грн.
Відмовити АТ КБ «Приватбанк» у задоволенні позову до ОСОБА_1 в частині вимог про стягнення: - штрафу (фіксована частина) - 500 грн. та кошти у повернення сплаченого судового збору в розмірі 19,21 грн.
Повний текст рішення виготовлено 06 березня 2020 року.
Позивач: АТ КБ «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: місто Київ, вул. Грушевського, 1Д, місце знаходження: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданої упродовж тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом тридцяти днів з дня розгляду заяви про перегляд заочного рішення у разі його нескасування. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: