Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 553/2915/19
Провадження № 3/553/98/2020
Іменем України
10.03.2020м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого судді - Чистик І.О.,
при секретарі - Павленко І.В.,
за участю правопорушника - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві матеріали справи про адміністративне правопорушення у відношенні
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
12 грудня 2019 року о 1-28 годині ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Skoda Octavia А5 державний номерний знак НОМЕР_1 у м. Полтаві, по вул. 1100-річчя Полтави, 4, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації руху. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Правопорушник ОСОБА_1 , будучи присутнім в судових засіданнях 26.12.2019 року, 14.01.2020 року, 23.01.2020 року, 06.02.2020 року та 10.03.2020 року свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, посилаючись на те, що йому було невідомо про складення протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, оскільки протягом усього часу спілкування з патрульними він вважав, що складається протокол про адміністративне правопорушення через відсутність в нього страхового полісу. У зв'язку з цим він відмовився від підпису в протоколі. Крім того, пояснив, що має стаж водіння 18 років. Його автомобіль стояв на острівку безпеки через несправність двигуна та почав рух з увімкненою аварійною світловою сигналізацією, після цього метрів за двадцять-тридцять був зупинений патрульними поліцейськими. Щодо причин зупинки не пам'ятає, чи повідомляли його про це поліцейські. Його дійсно запитували про те, чи перебуває він в стані алкогольного сп'яніння, але він вважав, що це просто так запитують. Те, що складається протокол за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння він не розумів. Разом з автомобілями патрульних проти напрямку руху під'їхала червона машина зі свідками, яка одразу стала позаду нього. В присутності свідків питання йому не задавали. В їх присутності він не відмовлявся пройти огляд в медичному закладі.
Судом ухвалено рішення розглядати справу про адміністративне правопорушення без участі захисника Волкова Д.В. з огляду на характер процесуальних дій особи, що притягується до адміністративної відповідальності, та його захисника, які відбувалися протягом вказаного судового провадження та які, на думку суду носять характер зловживань процесуальними правами та намагання уникнути відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Так, правопорушник в судові засідання, призначені на 20.01.2020 року та на 24.02.2020 року не прибув. Відомості на підтвердження поважності причин неприбуття суду не надав.
Після ухвалення судом рішення в судовому засіданні 24.02.2020 року продовжити розгляд справи без участі належним чином повідомленого ОСОБА_1 за участі його захисника, головуючому судді захисником Волковим Д.В. заявлений відвід.
Постановою судді Ленінського районного суду м. Полтави Крючко Н.І. від 03.03.2020 року відмовлено в задоволенні заяви про відвід.
Крім цього, захисник, будучи присутнім в судових засіданнях 26.12.2019 року, 14.01.2020 року, 20.01.2020 року, 23.01.2020 року, 06.02.2020 року, 24.02.2020 року, в судове засідання, призначене на 10 березня 2020 року не з'явився. Про час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений. Подав до суду заяву з проханням про відкладення судового засідання, призначеного на 10-00 годину 10.03.2020 року у зв'язку з участю в інших судових засіданнях, призначених в Київському районному суді м. Полтави на 9-00 та на 9-30 годину 10 березня 2020 року.
Вказане клопотання задоволено судом, судове засідання призначене на 13-00 годину 10 березня 2020 року. В зазначений час захисник знову не прибув до суду. Правопорушником ОСОБА_1 в судовому засіданні надано написане захисником клопотання про відкладення розгляду через його участь цього ж дня в судовому засіданні в Другому апеляційному адміністративному суді (м. Харків).
Таким чином, захисник та особа, щодо якої складений протокол, в межах процесуальних строків були повідомлені про час та місце судового розгляду 10.03.2020 року, про що свідчить подання захисником заяви та прибуття в судове засідання ОСОБА_1 та у разі неможливості участі захисника Волкова Д.В. в судовому засіданні 10.03.2020 року, ОСОБА_1 мав достатній час для реалізації свого права на захист шляхом залучення іншого захисника.
Крім того, додатковий час для прибуття захисника Волкова Д.В. або для реалізації права на залучення будь-якого іншого захисника Козенко Ю.В. мав з огляду на те, що судове засідання призначене на 10 годину 10.03.2020 року було відкладено за його ж клопотанням та клопотанням захисника на 13-00 годину того ж дня.
Ухвалюючи рішення про можливість закінчення судового розгляду 10.03.2020 року за відсутністі захисника ОСОБА_1 . Волкова Д.В. суд спирається на практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Зважаючи, що ч. 1 ст. 277 КУпАП, встановлений обмежений строк розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд зобов'язаний вжити дій для ефективного розгляду справи в розумний строк.
Допитаний в судовому засіданні 23.01.2020 року в присутності захисника та правопорушника у якості свідка ОСОБА_2 суду пояснив, що біля 1-00 години 12 грудня 2019 року він рухався на автомобілі від ОСОБА_3 в бік вул. Леніна в м. Полтаві. Йому назустріч проти напрямку руху рухався автомобіль Шкода під керуванням ОСОБА_1 , за яким вже їхав патрульний автомобіль з увімкненими синіми проблисковими маячками. Вони розминулись, свідок поїхав до ОСОБА_4 щоб забрати свою знайому, після цього на зворотному шляху його автомобіль зупинили патрульні та запросили його разом зі знайомою у якості свідків при оформленні протоколу, оскільки водій відмовляється від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Вони підійшли до цього автомобілю, в якому було двоє чоловіків, за кермом був ОСОБА_1 , це був той самий автомобіль, який рухався йому на зустріч проти напрямку руху. На запитання захисника відповів, що на його суб'єктивний погляд обидва чоловіки і водій ОСОБА_1 , і його пасажир знаходились у стані алкогольного сп'яніння. В їх присутності водієві запропонували пройти огляд на стан сп'яніння, чи саме в медичному закладі - він не пам'ятає. Спілкування тривало хвилини дві. Після цього він разом зі знайомою пройшли до патрульного автомобілю щоб написати пояснення. В його поясненнях все зазначено вірно. Також на запитання захисника свідок повідомив, що має юридичні знання оскільки він є студентом Національного юридичного університету ім. Я. Мудрого.
Допитаний в судовому засіданні в присутності правопорушника у якості свідка патрульний ОСОБА_5 суду пояснив, що 12 грудня 2019 року під час патрулювання він помітив припаркований з порушеннями правил дорожнього руху автомобіль. Через відчинене вікно він побачив обличчя водія, якого того ж дня вже бачив раніше. Водій почав рух проти напрямку руху транспортних засобів по кільцю. Він на службовому автомобілі поїхав за ним та зупинив автомобіль під керуванням ОСОБА_1 . Водієві була повідомлена причина зупинки транспортного засобу. Під час перевірки документів виявлена відсутність полісу обов'язкового страхування. Крім того, в процесі спілкування виникла підозра, що водій перебуває в стані алкогольного сп'яніння, про що йому було повідомлено та запропоновано пройти медичний огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння на місці або в медичному закладі. ОСОБА_1 на запитання повідомив, що дійсно вживав спиртні напої. Від проходження огляду на стан виявлення алкогольного сп'яніння водій відмовився в присутності двох свідків. Все це зафіксовано на відеозаписах з боді-камери. Не оспорював той факт, що вимкнув боді-камеру, але лише в той час коли в присутності свідків водій відмовився від проходження медичного огляду та свідок пішов до патрульного автомобілю складати протоколи про адміністративні правопорушення. Це не заборонено інструкцією та відноситься до інших випадків, коли може не здійснюватись фіксація, оскільки правопорушник залишився в своєму автомобілі, тобто спілкування з ним під час складення протоколу не відбувалось. Протягом всього періоду складення протоколу ОСОБА_1 з транспортного засобу не виходив.
Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Волкова Д.В., який приймав участь в судових засіданнях 26.12.2019 року, 14.01.2020 року, 20.01.2020 року, 23.01.2020 року, 06.02.2020 року, 24.02.2020 року та наводив суду письмові заперечення, що були заслухані судом та долучені в письмовому виді до матеріалів справи, допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_5 дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов до таких висновків.
Згідно зі ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За умовами ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 ЄСПЛ постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У відповідності до п. 1.3 ПДР, затверджених постановою Кабінету міністрів України №1306 від 10.10.2001 року, що кореспондується з п. 1.9 ПДР учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, за порушення яких вони несуть відповідальність згідно з законодавством.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу на швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу на швидкість реакції, або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладі охорони здоров'я.
Аналогічні положення щодо огляду громадян на стан сп'яніння містить Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1413/27858.
Відповідно до статті 130 КУпАП, відповідальність наступає також у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Згідно п. 5 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 (із змінами) - результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.
Згідно п.8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 (із змінами) - у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Згідно долучених до справи про адміністративне правопорушення відеофайлів з боді-камер поліцейських, судом встановлено наступне:
- відеофайл № 2_5445314362849887119 є відеозаписом з реєстратора автомобіля патрульних поліцейських, на якому зафіксовано розмова патрульних, які наздогнали автомобіль, що поїхав проти напрямку руху, після наближення та зупинення до цього автомобіля на відеозаписі чітко зафіксований його номер НОМЕР_1 , тобто вказаний автомобіль є транспортним засобом, що згідно протоколу належить ОСОБА_1 ,
- на відеофайлі 20191212070348000811 зафіксоване спілкування патрульного поліцейського ОСОБА_5 , яким був складений протокол, та якого було допитано у якості свідка, з початку цього спілкування та повідомлення правопорушнику ОСОБА_1 , який знаходився за кермом автомобілю, прізвища та посади патрульного, конкретного порушення правил дорожнього руху, яке стало причиною для зупинки автомобіля. Під час спілкування, водій повідомив, що в нього відсутній страховий поліс. У поліцейського виникла підозра про перебування водія в стані алкогольного сп'яніння. На запитання патрульного ОСОБА_1 повідомив, що дійсно вживав спиртні напої.
При цьому патрульний запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння або на місці або в наркологічному диспансері, на що водій повідомив, що проходити огляд або їхати кудись він нікуди не буде, оскільки згоден з тим, що вживав алкогольні напої (2 хв. 50 сек.- 3 хв. 30 сек. відеозапису).
Також на цьому відео чітко зафіксовано, що за автомобілем ОСОБА_1 під'їхав через деякий час автомобіль патрульної поліції, автомобіля зі свідками, як це стверджував правопорушник, ані за його автомобілем, ані за автомобілем патрульних немає. Вказане, в сукупності з поясненнями свідка ОСОБА_2 , спростовує твердження правопорушника щодо залучення патрульними зацікавлених свідків, що прибули на місце разом з патрульними та стали одразу позаду його автомобіля, заблокувавши його,
- на відео файлі № 20191212070348000812 та додатково наданому 2017101208000200020 зафіксовано спілкування в присутності двох свідків, присутність яких чітко зафіксована на відео файлі. ОСОБА_1 пропонують пройти медичний огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння. На цю пропозицію, відмовляючись, водій відповідає, що навіщо проходити огляд, якщо так і є. Крім того, на даному відео файлі зафіксовано, що свідок ОСОБА_2 також пояснює поліцейським, що він особисто також бачив як ОСОБА_1 поїхав проти напрямку руху транпорту. Поліцейські роз'яснили, що за це його і зупинили. Також зафіксований факт роз'яснення процесуальних прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності,
- на відеофайлах 20191212070348000814 та додатково наданому 2017101208000200023 зафіксовано те, що після складення протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 зачитано зміст протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зафіксоване те, що водій постійно перебиває поліцейського, висловлюється нецензурною лайкою та відмовляється від підписання протоколу та дачі пояснень. Після цього, йому зачитано зміст постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Таким чином, матеріали справи про адміністративне правопорушення підтверджують те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому порядку в присутності двох свідків.
Крім того, відповідно до абз. 2 п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавств у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», якщо водій ухилявся від огляду, то відповідно його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати у протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
На підставі наведеного суд приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за статтею 130 ч.1 КУпАП складений відповідно до вимог КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 (із змінами), та абз. 2 п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавств у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», оскільки відмова ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на місці або в медичному закладі зафіксована в протоколі про адміністративне правопорушення, а також на відеофайлах з боді-камер поліцейських, факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння зафіксований в присутності двох свідків, що окрім письмових пояснень вказаних свідків, та відеофайлів з боді-камер поліцейських, підтверджено в судовому засіданні свідком ОСОБА_2 та патрульним ОСОБА_5 , що був допитаний у якості свідка.
Крім зазначених вище доказів, провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 130 КУпАП також підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР № 305654 від 12.12.2019 року, зміст якого відповідає вимогам статті 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Зазначені обставини в сукупності спростовують надані в судовому засіданні показання правопорушником ОСОБА_1 , який незважаючи на зафіксовані на відеозаписі обставини зупинення транспортного засобу під його керуванням, пропонуванням пройти медичний огляд та роз'яснення наслідків відмови у виді складення протоколу, категорично наполягав на тому, що не розумів того, що складається протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП. Такі показання розцінюються судом як намагання ОСОБА_1 уникнути відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 ч. 1 КУпАП.
У зв'язку з викладеним, суд вважає, що інспектором патрульної поліції були виконані вимоги пунктів 5-8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду.
У рішеннях ЄСПЛ по справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, які з урахуванням положень ст.ст.8, 9 Конституції України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, неодноразово вказував, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Попри невизнання вини ОСОБА_1 , з урахуванням всіх обставин справи про адміністративне правопорушення та досліджених в судовому засіданні доказів, суд вважає доказаною вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 130 ч. 1 КУпАП.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що досліджені докази повністю узгоджуються між собою. Їх аналіз дає суду підстави прийти до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП в частині відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Доказів, підтверджуючих невинуватість ОСОБА_1 у скоєному правопорушенні, суду не надано. Наведені правопорушником та його захисником під час судового розгляду доводи, у тому числі викладені в письмових запереченнях, правильність оформлення протоколу про адміністративне правопорушення та надані на його обґрунтування докази не спростовують.
При накладенні стягнення, відповідно до ст. 33 КУпАП, суд враховує всі обставини по справі, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
З урахуванням викладеного, суд вважає необхідним притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП, у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
На запитання суду правопорушник ОСОБА_1 повідомив, що він не отримував посвідчення учасника бойових дій, у зв'язку з чим відсутні підстави для його звільнення від сплати судового збору згідно ст. 5 ч. 1 п. 10 Закону України «Про судовий збір».
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 33, ч.1 ст. 130, ст. 284 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Ленінського районного суду м. Полтави Ірина Олегівна Чистик